Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/4843/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2019.
Дата набрання законної сили: 09.10.2019
Номер судового провадження: 51-3483км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017220000000839

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		іменем України 
		09 жовтня 2019 року
		м. Київ
		справа № 646/4843/18
		провадження № 51-3483км19
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 ,
		розглянув у судовому засіданні касаційній скарги  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на ухвалу Харківського апеляційного суду
		від 06 червня 2019року про повернення їх апеляційних скарг, 
		Рух кримінального провадження, зміст судових рішень і встановлені судами
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова
		від 18 квітня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Харківської області про арешт майна
		у кримінальному провадженні № 42017220000000839 від 01 серпня 2017 року
		за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364 КК, ч. 4
		ст. 358 КК та накладено арешт шляхом заборони володіти, користуватися
		та розпоряджатися майном, тимчасово вилученим під час обшуків 10 квітня 2019 року у ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .
		Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2019 року повернуто як такі, що подані після закінчення строку на апеляційне оскарження, в зв`язку з відсутністю клопотання про поновлення такого строку.
		Цією ж ухвалою ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2019 року
		та повернуто апеляційні скарги у зв`язку з відмовою у поновлення такого строку.
		Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційних скаргах ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , посилаючись на незаконність ухвали апеляційного суду від 06 червня 2019 року, вказують, що це судове рішення є необґрунтованим та постановлене
		з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		В змісті касаційних скарг зазначають, що ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2019 року постановлено без виклику осіб, які її оскаржують. На обґрунтування своєї позиції зазначають, що про зазначену ухвалу слідчого судді їм стало відомо лише 20 травня 2019 року, а 22 травня 2019 року вони подали апеляційні скарги, які за результатами розгляду неправомірно було повернуто.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор вважає оскаржувану ухвалу апеляційного суду незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням вимог ч. 3 ст. 395 КПК. 
		Адвокати ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 повідомили Суд про можливість здійснювати касаційний розгляд за їх відсутності.
		Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань
		про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень
		про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
		Мотиви Суду
		Завданнями кримінального провадження, відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), є захист особи, суспільства
		та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності
		в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		З огляду на зміст норм, викладених в п. 10 та п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд
		і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими
		або виключними обставинами, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
		Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується для забезпечення дієвості цього провадження, з метою, на підставах та в порядку, визначеному статтями 170  173 КПК, а його скасування  статтями 174, 309, 392, 395 КПК. 
		Кримінальний процесуальний закон не містить різних завдань для окремих стадій кримінального провадження або процесуальних дій.
		Предметом касаційного розгляду в цьому провадженні є ухвала Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року якою повернуто апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 як такі, що подані після закінчення строку наапеляційне оскарження, в зв`язку з відсутністю клопотання про поновлення такого строку, а апеляційні скарги ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 повернуто у зв`язку з відмовою у поновленні строку
		на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2019 року. 
		З матеріалів провадження встановлено, що ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2019 року, якою накладено арешт на тимчасово вилучене під час обшуків майно, постановлено
		без повідомлення власників майна ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Зазначена ухвала оголошена за відсутності цих осіб. 
		Відомості про направлення копії цієї ухвали, відповідно до вимог ч. 7 ст. 173 КПК, власникам майна ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		в матеріалах кримінального провадження відсутні.
		Порядок і строки апеляційного оскарження визначені статтею 395 КПК, де в частині 3 встановлено, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється
		з дня отримання нею копії судового рішення.
		22 травня 2019 року до Харківського апеляційного суду від  ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 надійшли апеляційні скарги
		на вищезазначену ухвалу слідчого судді про арешт майна. В текстах цих апеляційних скарг зазначено, що власникам арештованого майна, про оскаржену ухвалу стало відомо 20 травня 2019 року від їх представників адвокатів ОСОБА_12 
		та ОСОБА_13 , проте копія ухвали відповідно до вимог ч. 7 ст. 173 КПК
		їм не направлена. 
		При цьому ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 виходили з того, що апеляційні скарги подані ними поза межами строку на апеляційне оскарження,
		а тому вважали за необхідне порушити питання про поновлення строку
		на оскарження ухвали слідчого судді подавши до апеляційного суду відповідні клопотання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотним є таке порушення вимог цьогоКодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо
		її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала,
		не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції
		за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
		Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбачених ст. 395 КПК Українистроків, слід чітко встановити початок перебігу цих строків та їх закінчення. Згідно з ч. 3 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, яку було постановлено без виклику особи,
		яка її оскаржує, може бути подана протягом п`яти днів з дня отримання нею копії судового рішення.
		Ці законодавчі приписи колегія суддів апеляційного суду залишила поза увагою.
		Повертаючи апеляційні скарги  ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 колегія суддів апеляційного суду зазначила, що апеляційні скарги подано 22 травня 2019 року з пропуском встановленого законом строку,
		а клопотання про поновлення цього строку не підлягає задоволенню.
		При цьому такий висновок не ґрунтується на матеріалах провадження. Колегія суддів дійшла висновку про те, що ці скарги подані поза межами строку
		на апеляційне оскарження, не з`ясувавши чи направлена копія оскарженої ухвали слідчого судді відповідно до вимог ч. 7 ст. 173 КПК власникам арештованого майна, чи отримали власники іншим способом копію зазначеної ухвали.
		Так, ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на майно, постановлено 18 квітня 2019 року, а на дату подачі апеляційної скарги в матеріалах провадження взагалі відсутні відомості про направлення або отримання її копії власниками майна. 
		Отже, ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , подаючи апеляційну скаргу, не порушили встановлений у ч. 3 ст. 395 КПК строк на оскарження судового рішення.
		З огляду на викладене, не ґрунтуються на змісті та вимогах кримінального процесуального закону твердження в мотивувальній частині рішення апеляційного суду про те, що  ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , як заявники клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скористались своїм правом на участь у судовому засіданні в Червонозаводському районному суді м.Харкова 18 квітня 2019 року шляхом участі в цьому судовому засіданні їх представників  адвокатів ОСОБА_13 , ОСОБА_12 . На думку суду, неналежна процесуальна поведінка адвокатів і подальше фактичне самоусунення від здійснення своїх повноважень, невживання ними та особами інтереси яких вони представляють заходів з метою дізнатися про ухвалене судове рішення, не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. Таке обґрунтування, викладене в рішенні апеляційного суду, суперечить як загальним засадам кримінального провадження, визначеним в статтях 7, 21, 24 КПК, так і вимогам ч. 3 ст. 395, ч. 7 ст. 173, 64-2, 42 КПК, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призвело до порушення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження. 
		Колегія суддів апеляційного суду не перевірила належним чином зазначених обставин, а тому допустила порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки перешкодило суду ухвалити законне
		та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК
		є підставою для його скасування. 
		В той же час, з матеріалів кримінального провадження встановлено, що власник майна  ОСОБА_9 свої доводи про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтував тим, що про ухвалу слідчого судді дізнався 20 травня 2019 року від своїх представників адвокатів ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , її копії не отримував.
		Враховуючи, що розгляд слідчим суддею клопотання слідчого про арешт майна відбувся з повідомленням власника майна ОСОБА_9 , про що свідчить наявне
		в матеріалах провадження рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 79), при вирішенні питання про своєчасно чи ні подана 22 травня 2019 року ОСОБА_9 апеляційна скарга, слід виходити з положень
		ст. 395 КПК. 
		Пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПКпередбачено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Отже, для особи, яка оспорює рішення слідчого судді, ухвалене за викликом цієї особи, початком (початковим моментом) перебігу строку для подання апеляційної скарги є момент проголошення такого рішення.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПКсудове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. За змістомст. 376 КПК дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження. 
		Зважаючи на те, що постановлення ухвали слідчим суддею не пов`язане
		з вирішенням справи по суті, а рівень складності скарг, які передаються на розгляд слідчим суддям, зазвичай не є таким, що потребує значного часу для складання ухвали щодо їх вирішення, оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПКлише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження. 
		Відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься
		у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 27 травня 2019 року, у випадку, коли слідчий суддя з покликанням на ч. 2 ст. 376 КПКпостановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
		Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причини пропуску цього строку. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
		За таких обставин, доводи ОСОБА_9 про те, що причини пропуску строку для подання до апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу слідчого суді
		є поважними, з огляду на отримання його представниками повного тексту ухвали
		20 травня 2019 року, є необґрунтованими.
		Висновки апеляційного суду про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2019 рокуОСОБА_9 є вірними з огляду на зміст матеріалів кримінального провадження, проте мотивування такого рішення засновано на хибних твердженнях про опосередковану участь у судовому засіданні через представництво адвокатів, неналежна процесуальна поведінка яких і подальше фактичне самоусунення від здійснення своїх повноважень, невживання ними та особами, інтереси яких вони представляють, заходів з метою дізнатися про ухвалене судове рішення, свідчить про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, про що йшлося вище.
		За правилами ч. 1ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ст. 412 КПК).
		Касаційні скарги містять доводи про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та призвели до порушення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а тому їх вимоги є обґрунтованими. 
		Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги ОСОБА_9 ,  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 слід задовольнити частково.
		Керуючись статтями 376, 395, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		Ухвалив:
		Касаційні скарги  ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 задовольнити частково.
		Ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню непідлягає.
		 
		Судді
		 
		 
		ОСОБА_1     ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...