Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/14951/12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2019.
Дата набрання законної сили: 09.10.2019
Номер судового провадження: 51-9к18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		09 жовтня 2019 року
		м. Київ
		справа №752/14951/12 
		провадження №51-9км18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційногокримінального суду у складі:
		 
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,
		 
		 
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, раніше не судимої,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.364-1 Кримінального кодексу України (даліКК), за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженої ОСОБА_6 на Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року.
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 30 червня 2015 року ОСОБА_6 засуджено за ч.5 ст. 27, ч.2 ст.364-1 КК (у редакції Закону від 7 квітня 2011 року №3207-VI) до покарання у виді штрафу в розмірі 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15 300 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, на строк 2 роки. 
		Постановлено стягнути з  ОСОБА_6 на користь ТОВ «Банк Фамільний» 580849,84грн на відшкодування матеріальної шкоди. 
		Апеляційний суд міста Києва вироком від 23червня 2016 рокускасував вирок щодо ОСОБА_6 у частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив їй покарання за ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364-1 КК (у редакції Закону від 7 квітня 2011року №3207-VI) у виді штрафу в розмірі 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15300 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, на строк 2 роки.
		В решті вирок Голосіївського районного суду м.Києва від 30 червня 2019 року залишено без змін.
		ОСОБА_6 визнано винуватою у тому, що вона, працюючи на посаді старшого касира відділу по роботі з клієнтами Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю (КФ ТОВ) «Банк Фамільний», будучи матеріально відповідальною особою, за попередньою змовою з особою, матеріали кримінальної справи стосовно якої виділені в окреме провадження, діючи умисно відповідно до розробленого нею плану, виконуючи відведену їй відповідно до її службових обов`язків роль, в порушення пунктів 6.56.8 Положення про здійснення касових операцій з готівковими коштами в національній валюті, а також цінностями та документами; Типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність; п. 2.4 Посадової інструкції касира, достовірно знаючи, що громадяни  працівники ТОВ «Автокліма» до неї особисто із заявами на видачу готівки відповідно до кредитних договорів не зверталися і необхідних для ідентифікації документів не надавали, а також достовірно знаючи, що вказані особи не підписували заяв на видачу готівки та ними не було уповноважено дорученням будь-кого на отримання готівкових коштів за кредитними договорами, видала особі, матеріали кримінальної справи стосовно якої виділені в окреме провадження, без надання останньою доручення на отримання кредитних коштів:
		- у третій декаді травня 2007 року грошові кошти в сумі 550220 грн, що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за заявами на видачу готівки відповідно до кредитних договорів від тридцяти осіб;
		- у першій декаді червня 2007 року грошові кошти в сумі 154800 грн, що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за заявами на видачу готівки відповідно до кредитних договорів від восьми осіб.
		Таким чином, ОСОБА_6 здійснила пособництво у зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, внаслідок чого стороннім особам видано кредитних коштів на суму 705 020 грн, які до КФ ТОВ «Банк Фамільний» не повернуто, чим спричинено збитків на вказану суму, тобто тяжких наслідків.
		Постановою Верховного Суду від 25 жовтня 2018 року вирок Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2016 року щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову скасовано, а справу направлено в цій частині на новий апеляційний розгляд.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року вирок Голосіївського районного суду м.Києва від 30 червня 2015 року щодо ОСОБА_6 змінено в частині вирішення цивільного позову. Цивільний позов ТОВ «Банк Фамільний» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивача 580849 грн солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . 
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, просить скасувати Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що апеляційний суд належним чином не розглянув її апеляційну скаргу, не дослідив повторно обставини в частині вирішення цивільного позову, стверджує, що вона не вчиняла будь-яких навмисних дій, направлених на одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, та між виконанням нею службових обов`язків і спричиненням збитків банку відсутній причинний зв`язок, оскільки шкода банку була спричинена тим, що особи, які отримали кредит, його не повернули, а не тим, що вона як касир неналежним чином виконувала свої обов`язки і тому судом апеляційної інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги ТОВ «Банк Фамільний».
		 
		Крім цього, стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно задовольнив цивільний позов ТОВ «Банк Фамільний» в розмірі 580849 грн, оскільки цивільний позивач враховуючи часткову компенсацію матеріальної шкоди ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 просив стягнути солідарно з засудженої 388024,44 грн. 
		 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		Прокурор ОСОБА_5 вважає, що касаційна скарга засудженої ОСОБА_6 підлягає задоволенню та просив ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року скасувати і справу направити на новий апеляційний розгляд.
		 
		Іншим учасникам судового розгляду було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило. 
		 
		Мотиви Суду
		 
		У відповідності до ст. 323 КПК України (вредакції 1960 року) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, постановляється за умови правильного застосування кримінального закону й неухильного дотримання при провадженні у справі кримінально-процесуального закону.
		 
		Відповідно дост. 399 КПК України(вредакції 1960 року) вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
		 
		Стаття 395 КПК України (вредакції 1960 року) визначає, що Касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого. Якщо задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, касаційний суд зобов`язаний прийняти таке рішення.
		 
		Доводи ОСОБА_6 щодо відсутності причинного зв`язку між її діями та завданої шкоди ПАТ «Банк Фамільний» є неспроможними виходячи з такого.
		 
		Як убачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_6 вчинила пособництво у зловживанні повноваженнями службовою особою, внаслідок чого стороннім особам видано кредитні кошти, такі обставини вчинення злочину встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, а тому доводи ОСОБА_6 про відсутність причинного зв`язку між завданням шкоди ПАТ «Банк Фамільний» та її діями є безпідставними.
		 
		Відповідно до п. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. 
		 
		Положеннями ст. 49 ЦПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;
		 
		З огляду на наведені права позивача та викладені обставини справи, доводи касаційної скарги в частині незаконності оскаржуваного судового рішення, а саме, що суд апеляційної інстанції не врахував позицію позивача ПАТ «Банк Фамільний» в частині зменшення позовних вимог, підлягають відхиленню, оскільки відповідно до письмових пояснень позивача ПАТ «Банк Фамільний» (Т.9 а.с. 10-14) останній стверджував, що враховуючи часткову компенсацію матеріальної шкоди ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 сума заподіяної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_6 в солідарному порядку, станом на дату розгляду справи, складає 388024,44 грн, однак, при цьому позивач не ставив питання про часткову відмову від позовних вимог, а просив врахувати факти викладені в письмових поясненнях при винесенні рішення, що в свою чергу позбавляє апеляційний суд виходити за межі позовних вимог.
		 
		Апеляційний суд при зміні вироку в частині цивільного позову, врахував позицію Верховного Суду яка викладена у постанові від 30 жовтня 2018 року і фактично пом`якшив становище засудженої, розподіливши її відповідальність з іншими особами, які вказане рішення не оспорювали. 
		 
		Також, питання визначення розміру заборгованості з урахуванням часткового її погашення та спрямування сплачених на погашення визначених судовим рішенням коштів, відбувається на стадії виконання такого рішення.
		 
		Щодо описки допущеної апеляційним судом в частині зазначення стягнення коштів в розмірі 580849 грн, а не 580849,84 грн, слід зазначити, вказане може бути виправлено в порядку виконання вироку, визначеному статтями 409, 411 КПК України (в редакції 1960 року)
		 
		Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були бипідставою для скасування судового рішення, про що йдеться у касаційній скарзі засудженої, перевіркою кримінальної справи не встановлено.
		 
		Керуючись статтями 394396, 400-2 КПК(вредакції 1960 року), пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, Суд
		 
		постановив:
		 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженої ОСОБА_6 без задоволення.
		 
		Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...