Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/16902/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2019.
Дата набрання законної сили: 04.09.2019
Номер судового провадження: 14-358цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		4 вересня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 640/16902/18
		Провадження № 14-358цс19
		Велика Палата Верховного Суду у складі
		судді-доповідача Гудими Д. А.,
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Кібенко О. Р., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором 
		за касаційною скаргою позивача на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року, постановлену суддею Золотарьовим Л. І., та постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, прийняту колегією судів у складі Піддубного Р. М., Котелевець А. В. і Тичкової О. Ю.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           10 вересня 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якому просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором № б/н від 10 серпня 2012 року (далі - кредитний договір) у розмірі 12 139,28 грн, з яких: борг за кредитом - 5 000 грн; борг за простроченими процентами за кредитом - 3 958,74 грн; пеня - 2 236,66 грн; борг зі сплати комісії за користування кредитом - 943,88 грн.
		2.           Позовну заяву мотивував так :
		2.1.       10 серпня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 підписала заяву про відкриття поточного рахунку №  НОМЕР_1 , згідно з якою відповідачка приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку, що розміщені на вебсайті позивача http://privatbank.ua, які разом із заявою складають кредитний договір.
		2.2.       Згідно з кредитним договором позивач передав відповідачці кредит у розмірі 41 000 грн.
		2.3.       Відповідачка не виконала належним чином зобов`язання за кредитним договором, що є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку.
		2.4.       25 вересня 2017 року відповідачка припинила господарську діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		2.5.       У випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Тому кредитори фізичної особи-підприємця, яка припинила свою господарську діяльність, можуть заявити до цієї особи вимоги за правилами цивільного судочинства.
		2.6.       Для визначення юрисдикції суду слід застосувати висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 4 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3.           12 листопада 2018 року Київський районний суд м. Харкова постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі, оскільки вважав, що справу слід розглядати за правилами господарського судочинства. 
		4.           Мотивував ухвалу так :
		4.1.       Відповідачка підписала кредитний договір саме як фізична особа-підприємець, вказавши код економічної діяльності 47.59 - «роздрібна торгівля товарами».
		4.2.       Кредитний договір не є споживчим кредитом, а спрямований на забезпечення платежів, які пов`язані з підприємницькою діяльністю відповідачки.
		4.3.       У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
		4.4.       Фізична особа, яка мала статус суб`єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов`язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, треба було розглядати за правилами цивільного судочинства.
		4.5.       З 15 грудня 2017 року господарські суди за пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України у відповідній редакції мають юрисдикцію щодо розгляду спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, яку раніше здійснювала ця фізична особа, будучи зареєстрованою підприємцем.
		4.6.       Слід застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17.
		4.7.       Позивач звернувся з позовом до суду у вересні 2018 року. Відповідачем у справі є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності. Спір пов`язаний із підприємницькою діяльністю, яку раніше здійснювала відповідачка як фізична особа-підприємець. А тому справу треба розглядати за правилами господарського судочинства.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		5.           22 січня 2019 року Харківський апеляційний суд прийняв постанову, якою залишив ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року без змін.
		6.           Апеляційний суд вважав обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у цій справі.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7.           4 березня 2019 року позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		8.           12 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення правил юрисдикції.
		9.           Мотивував ухвалу тим, що позивач оскаржує ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1)         Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		10.        Позивач мотивував касаційну скаргу так :
		11.        У випадку припинення фізичної особи-суб`єкта підприємницької діяльності її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. А тому кредитори фізичної особи-підприємця, діяльність якої була припинена, можуть заявити вимоги за правилами цивільного судочинства.
		12.        Слід застосувати висновки Верховного Суду України, сформульовані у постанові від 4 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13.
		(2)         Позиції інших учасників справи
		13.        Відповідачка відзив на касаційну скаргу суду не надала.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1)         Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		14.        Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
		15.        Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
		16.        Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що 10 серпня 2012 року позивач та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклали кредитний договір про надання останній кредиту у вигляді кредитного ліміту з відкриттям поточного рахунку, згідно з яким фізична особа-підприємець ОСОБА_1  приєдналась до «Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку». 
		17.        Предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. 
		18.        Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		19.        Згідно з частиною першою статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього кодексу, зокрема, фізичні особи, які не є підприємцями. Винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, визначені у статті 20 цього кодексу.
		20.        Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. 
		21.        З огляду на приписи частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4 і 45 цього кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (пункт 4.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18). 
		22.        Відповідно до статті 3 Господарського кодексу (далі - ГК) України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. 
		23.        Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.
		24.        Зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням (частина перша статті 173 ГК України). 
		25.        Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що наданий відповідачці як фізичній-особі підприємцю кредит не є споживчим, а кредитний договір спрямований на забезпечення платежів, які пов`язані з підприємницькою діяльністю відповідачки. Так, згідно із заявою про відкриття поточного рахунку та карткою зі зразками підписів і відбитком печатки відповідачка вказала код економічної діяльності 47.59 - «роздрібна торгівля товарами». Також суди попередніх інстанцій встановили, що 25 вересня 2017 року фізична особа-підприємець  ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність, про що внесений відповідний запис № 24800060003142558 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		26.        Згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. 
		27.        Отже, з 15 грудня 2017 року, що є датою набрання чинності ГПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, яку раніше здійснювала зазначена фізична особа, зареєстрована підприємцем (див. пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17). 
		28.        У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (див. пункт 4.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18). 
		29.        Оскільки спірні правовідносини виникли щодо виконання фізичною особою-підприємцем умов господарського договору, зобов`язання за яким у відповідачки з втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинилися, суди першої й апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про належність спору до юрисдикції господарського суду.
		30.        Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 4 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13, якими позивач обґрунтовує доводи касаційної скарги, у разі припинення суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. 
		31.        Висновків щодо юрисдикції суду у спорах з фізичними особами-підприємцями, які втратили такий статус до звернення з відповідним позовом до суду, Верховний Суд України у вказаній справі не робив. Крім того, на відміну від справи № 640/16902/18, у справі № 6-125цс13 позивач звернувся з позовною заявою до 15 грудня 2017 року, тобто під час дії ГПК і ЦПК України в інших редакціях. 
		32.        Отже, Велика Палата Верховного Суду відхиляє як необґрунтовані доводи касаційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, сформульованих у постановівід 4 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13. 
		(2)         Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(2.1)     Щодо суті касаційної скарги
		33.        Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).
		34.        Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 410 ЦПК України).
		35.        Враховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає, що ухвала Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року та постанова Харківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року ухвалені з додержанням норм процесуального права. А тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		(2.2)     Щодо судових витрат
		36.        З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.
		Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 1 частини першої статті 409, частиною першою статті 410, статтями 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А :
		1.    Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.
		2.    Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:Н. О. АнтонюкН. П. Лященко Т. О. АнцуповаО. Б. Прокопенко С. В. БакулінаВ. В. Пророк В. В. БританчукЛ. І. Рогач Ю. Л. ВласовО. М. Ситнік М. І. ГрицівО. С. Ткачук О. Р. КібенкоВ. Ю. Уркевич  О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...