Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/12084/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2019.
Дата набрання законної сили: 04.09.2019
Номер судового провадження: 14-387цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		4 вересня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 201/12084/17
		Провадження № 14-387 цс 19
		Велика Палата Верховного Суду у складі
		судді-доповідача Гудими Д. А.,
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Кібенко О. Р., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа Фонду) про стягнення суми банківського вкладу
		за касаційною скаргою позивача на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року, прийняту колегією суддів у складі Куценко Т. Р., Демченко Е. Л. і Макарова М. О.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           21 серпня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів на його користь гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом згідно з договором № 004-03726-190215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 19 лютого 2015 року (далі - договір банківського вкладу) у розмірі 188 006,00 грн.
		2.           Мотивував позов такими обставинами:
		2.1.       19 лютого 2015 року позивач уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу, за умовами якого банк прийняв від позивача на вкладний (депозитний) рахунок №  НОМЕР_1 кошти у розмірі 7 000 доларів США у тимчасове строкове користування до 5 березня 2015 року зі сплатою 5,5 % річних.
		2.2.       19 лютого 2015 року на вкладний рахунок позивача було зараховано 7 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 2 березня 2015 року становило 188 006,00 грн.
		2.3.       2 березня 2015 року Правління НБУ прийняло постанову № 150 про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних, а виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 51 про запровадження з 3 березня 2015 року в ПАТ «Дельта Банк» тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.
		2.4.       Протягом березня-червня 2015 року позивач звертався до ПАТ «Дельта Банк» із заявами про повернення банківського вкладу, у відповідь на які отримав лист № 05-3037317 від 13 липня 2015 року про тимчасове обмеження операцій з виплати коштів.
		2.5.       23 вересня 2015 року тимчасова адміністрація ПАТ «Дельта Банк» листом № 8821/1331 повідомила позивача про нікчемність договору, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок надійшли з банківського рахунку іншої особи під час дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», що свідчить про штучність і фіктивність створення юридичних підстав для отримання коштів, сума яких перевищує суму гарантованого відшкодування.
		2.6.       Висновок уповноваженої особи Фонду щодо нікчемності договору є припущенням, що не було підтверджене належними та допустимими доказами.
		2.7.       Визнання недійсними оспорюваних правочинів можливе виключно на підставі рішення суду.
		2.8.       Кошти позивача, розміщені на вкладному рахунку, є приватною власністю, а держава гарантує кожному громадянину недоторканність його приватної власності.
		2.9.       Спір, за вирішенням якого позивач звернувся з позовом у цій справі, не стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а тому цей спір треба розглядати за правилами цивільного судочинства, що підтверджують висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 9 листопада 2016 року у справі № 6-2309цс16.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3.           14 лютого 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив. 
		4.           Мотивував рішення так :
		4.1.       Твердження відповідачів щодо нікчемності договору є припущенням, оскільки воно не підтверджене належними доказами.
		4.2.       З 3 березня 2015 року запроваджена тимчасова адміністрація та розпочата процедура ліквідації ПАТ «Дельта Банк», що унеможливлює стягнення позивачем з банку коштів у будь-який інший спосіб, ніж це передбачає Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон).
		4.3.       Дії Фонду позивач може оскаржити не шляхом пред`явлення позову про стягнення коштів, а у порядку, визначеному Законом.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		5.           23 жовтня 2018 року Дніпровський апеляційний суд прийняв постанову, якою скасував рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2018 року, а провадження у справі закрив.
		6.           Мотивував постанову так:
		6.1.       Фонд є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України.
		6.2.       Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку-боржника.
		6.3.       Спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим, не є спором у зв`язку з процесом ліквідації банку, а стосується виконання окремої владної функції Фонду - організації виплат відшкодувань за вкладами. Тому спір треба розглядати за правилами адміністративного судочинства, на що вказують висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7.           У листопаді 2018 року позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, вказуючи на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		8.           26 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		9.           Мотивував ухвалу тим, що позивач оскаржив постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1)         Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		10.        Позивач мотивує касаційну скаргу так :
		10.1.    Позивач не оскаржує наказ уповноваженої особи Фонду від 16 вересня 2015 року № 813 про застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу, а лише вказує на те, що він незаконний, і суд не може брати його до уваги як доказ у справі. Вказане відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 і від 16 травня 2018 року у справі № 910/2198/16.
		10.2.    Спір не має ознак публічно-правового, оскільки зумовлений порушенням прав позивача неналежним виконанням банком зобов`язань за договором, а позовні вимоги не стосуються безпосередньої діяльності (бездіяльності) Фонду як державної спеціалізованої установи.
		10.3.    Слід застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 24 квітня 2018 року у справі № 755/1700/16-ц і від 5 червня 2018 року у справі № 598/1470/15-ц, висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 757/44693/15-ц, а також висновки Верховного Суду України, сформульовані у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2735цс16 і від 9 листопада 2016 року у справі № 6-2309цс16.
		10.4.    Апеляційний суд безпідставно застосував висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15, оскільки обставини вказаної справи та справи № 201/12084/17 не є тотожними.
		10.5.    Фонд є страховиком і гарантом виконання банком його зобов`язань перед вкладником; відповідні правовідносини з участю Фонду мають ознаки забезпечення зобов`язання (статті 546, 548 Цивільного кодексу України).
		10.6.    Внаслідок неповернення коштів, які належать позивачу на праві власності, Фонд порушив права позивача, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції.
		(2)         Позиції інших учасників справи
		11.        Інші учасники справи позицію щодо касаційної скарги не висловили.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1)         Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції
		12.        Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).
		13.        Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
		14.        Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		15.        Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України у зазначеній редакції визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		16.        Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його дій чи бездіяльності (частина перша, пункт 1 частини другої статті 17 КАС України у вказаній редакції).
		17.        Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.
		18.        Суди першої й апеляційної інстанцій встановили :
		18.1.    19 лютого 2015 року позивач і ПАТ «Дельта Банк» уклали договір банківського вкладу, згідно з умовами якого позивач передав банку кошти у сумі 7 000 дол. США у тимчасове користування на строк до 5 березня 2015 року під 5,5 % річних.
		18.2.    2 березня 2015 року Правління НБУ прийняло постанову № 150 про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних, а виконавча дирекція Фонду - рішення № 51 про запровадження з 3 березня 2015 року в ПАТ «Дельта Банк» тимчасової адміністрації.
		18.3.    Керуючись пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», 16 вересня 2015 року уповноважена особа Фонду видала наказ № 813 щодо нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), укладених з ПАТ «Дельта Банк».
		18.4.    Листом № 8821/1331 від 23 вересня 2015 року тимчасова адміністрація ПАТ «Дельта Банк» повідомила позивача про нікчемність укладеного з ним договору банківського вкладу.
		18.5.    2 жовтня 2015 року Правління НБУ прийняло постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», на підставі якої 2 жовтня 2015 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації AT «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду.
		19.        Спір у цій справі виник через невиплату Фондом позивачу гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 188 006,00 грн.
		20.        Закон установлює правові, фінансові й організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулює відносини, зокрема, між Фондом, банками, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
		21.        Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
		22.        Перелік функцій, що їх виконує Фонд, наведений у частині другій статті 4 Закону, згідно з якою Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 вказаної частини).
		23.        Отже, Фонд створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснює у цій сфері нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
		24.        Відповідно до частини першої статті 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень. 
		25.        Частина друга статті 26 Закону передбачає, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
		26.        Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення ним банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному вебсайті Фонду (частина третя статті 27 Закону).
		27.        Відповідно до частини першої статті 28 Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше, ніж 500 000,00 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
		28.        З огляду на вказані приписи Велика Палата Верховного Суду вважає, що правовідносини стосовно отримання вкладником гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду в межах граничної суми мають управлінський характер і складаються між Фондом та вкладником без участі банку-боржника. У цих правовідносинах Фонд виконує управлінські функції з організації виплати гарантованого державою відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку (продажу його майна). А тому у вказаних відносинах у фізичних осіб виникають майнові вимоги не до банку-боржника, що ліквідується, а до держави в особі Фонду.
		29.        Отже, спір стосовно права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує 200 000 грн (якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим. А тому такий спір треба розглядати за правилами адміністративного судочинства (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16, від 6 червня 2018 року у справах № П/811/3526/15, № 813/6392/15, № 818/377/16, № 804/15159/15, № 815/863/16, від 14 листопада 2018 року у справі № 127/25132/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 592/13020/17). Натомість спір щодо включення вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів і про стягнення за договором банківського вкладу коштів, що перевищують граничну суму відшкодування, є приватноправовим, і залежно від суб`єктного складу його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства (див. також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 61-65, 71 постанови від 6 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц).
		30.        Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про належність цього спору до юрисдикції адміністративного суду.
		31.        Застосування апеляційним судом висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15, є обґрунтованим. У вказаній справі, як і в справі № 201/12084/17, позивач, зокрема, просив стягнути на його користь з Фонду гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає неприйнятними доводи касаційної скарги щодо безпідставності застосування апеляційним судом вказаних висновків.
		32.        Крім того, явно необґрунтованими є доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постановах від 24 квітня 2018 року у справі № 755/1700/16-ц і від 5 червня 2018 року у справі № 598/1470/15-ц, висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 757/44693/15-ц, а також висновків Верховного Суду України, сформульованих у постановах від 9 листопада 2016 року у справі №6-2309цс16 та від 14 грудня 2016 року у справі №6-2735цс16, оскільки у цих справах були відмінні від справи № 201/12084/17 обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм права, зокрема відмінний предмет спору: 
		32.1.    У справі № 755/1700/16-ц позивач звернувся з позовною заявою до ПАТ «Банк Форум» і Фонду, в якій просив визнати сплаченими ним 23 вересня 2015 року на користь ПАТ «Банк Форум» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним третьою особою з ПАТ «Банк Форум», кошти у сумі 375 030,63 грн, що за курсом НБУ складає 17 250,72 дол. США. Тобто, спір не стосувався виплати позивачеві гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом та не пов`язаний із виконанням Фондом владних управлінських функцій у спірних правовідносинах. Вказане зумовило висновок про необхідність розгляду спору за правилами цивільного судочинства.
		32.2.    У справі № 598/1470/15-ц предметом спору було визнання дійсним договору банківського вкладу (депозиту). Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду таку вимогу треба розглядати за правилами цивільного судочинства.
		32.3.    У справі № 6-2309цс16 спірні правовідносини виникли стосовно обрахунку Фондом розміру відшкодування за вкладом за курсом 1799,9763 грн замість курсу 2313,0580 грн за 100 доларів США. 
		32.4.    У справі № 6-2735цс16 спір виник через невиконання банком письмового розпорядження про перерахування коштів з поточного рахунку позивача на його рахунок в іншому банку, а також заподіяння банком моральної шкоди.
		32.5.    У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 757/44693/15-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не робив висновків щодо юрисдикції суду у спорі з Фондом, пов`язаному з виплатою гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом, оскільки предметом позову у вказаній справі було визнання правочину дійсним.
		(2)         Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(2.1)     Щодо суті касаційної скарги
		33.        Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).
		34.        Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 410 ЦПК України).
		35.        Враховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права. Тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 1 частини першої статті 409, частиною першою статті 410, статтями 416, 418, 419, частиною третьою статті 436 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А :
		1.    Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2.    Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:Н. О. АнтонюкН. П. Лященко Т. О. АнцуповаО. Б. Прокопенко С. В. БакулінаВ. В. Пророк В. В. БританчукЛ. І. Рогач Ю. Л. ВласовО. М. Ситнік М. І. ГрицівО. С. Ткачук О. Р. КібенкоВ. Ю. Уркевич  О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...