Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/3779/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2019. Зареєстровано: 17.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2019.
Дата набрання законної сили: 19.12.2019
Результат оскарження 19.12.2019 П'ятий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: П/420/3984/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 жовтня 2019 року м. Одесасправа № 420/3779/19
		Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,
		за участі секретаря Ягенської К.О., представника відповідача Бугаєнко Т.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЕРВІС 2008 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії щодо неприйняття уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток та зобов`язання прийняти уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2016 рік, за 1 квартал 2017 року, за півріччя 2017 року, за 9 місяців 2017 року, за 2017 рік, датою їх фактичного подання  07.05.2018 року,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЕРВІС 2008» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 07.05.2018 року у зв`язку з самостійно виявленими помилками позивачем подано до податкового органу уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток ТОВ «Транссервіс 2008» за 2016 рік, за півріччя 2017 року, за 9 місяців 2017 року та за 2017 рік. Разом з тим, відповідачем відмовлено в прийнятті таких уточнень, оскільки такі уточнення подано без позначки наявності у додатку Ф3 до декларацій поданих до зазначеної декларації додатків-форм фінансової звітності. Не погоджуючись з неприйняттям уточнених податкових декларацій Головним управлінням ДВС в Одеській області, позивач звернувся до суду. Також позивачем зазначено, що ним не отримувалось повідомлення про відмову у прийнятті зазначених уточнюючих податкових декларацій протягом п`яти днів, що є порушенням строків передбачених ст.49 Податкового кодексу України.
		Представник головного управління ДФС в Одеській області, проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс» заперечував та надав відзив, який мотивує тим, що в силу приписів Податкового кодексу України, платник податку на прибуток подає разом (одним документом) з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Проте позивачем при поданні уточнюючих податкових декларацій не надано разом (одним документом) фінансової звітності за звітні періоди, що в свою чергу є порушенням вимог ст.46 ПК України. 
		Ухвалою суду від 01.07.2019 року адміністративний позов залишено без руху.
		Ухвалою суду від 10.07.2019 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків.
		Ухвалою суду від 31.07.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
		Дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Так, між позивачем та його контрагентом було укладено кредитний договір №001/LA. Разом з тим, позивачем в першому кварталі 2018 року було виявлено помилку, а саме не нарахування протягом 2016-2017 року відсотків за кредитним договором та складено відповідну бухгалтерську довідку.
		На підставі наведеного, позивачем у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок 07.05.2018 року направлено через електронний кабінет на адресу Овідіопольського відділення Чорноморської об`єднаної ДПІ уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток ТОВ «Транссервіс 2008» за 2016 рік (реєстраційний номер документа №9271461862), за півріччя 2017 року (реєстраційний номер документа №9300181216), за 9 місяців 2017 року (реєстраційний номер документа №9300181256) за 2017 рік (реєстраційний номер документа №9300181284). Всі уточнюючі податкові декларації було доставлено до контролюючого органу 07.05.2018 року, що підтверджується матеріалами справи. (а.с. 29-53, 80-84).
		У зв`язку із неможливістю в електронному кабінеті прикріпити до вищезазначених уточнюючих податкових декларацій виправленої фінансової звітності за рік, позивачем 07.05.2018 року (тобто в той же день) листом вих. №41 надано до Овідіопольського відділення Чорноморської об`єднаної ДПІ виправлену фінансову звітність у паперовому вигляді за вищенаведені періоди (а.с. 57-75).
		При цьому, як вбачається з листа ГУ ДФС в Одеській області №7118/10/15-32-12-07-09 від 11.05.2018 року уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «Транссервіс 2008» контролюючим органом визнано не було, у зв`язку з порушенням позивачем вимог п.48.1 ст.48 ПК України (а.с. 204).
		Разом з тим, вищезазначений лист, позивачем отримано не було, що слугувало підставою для звернення ТОВ «Транссервіс 2008» із запитом до ДФС України для отримання інформації щодо надісланих ним 07.05.2018 року уточнюючих податкових декларацій.
		У відповідь на зазначений лист, ДФС України листом від 15.08.2018 року №26618/6/99-99-12-03-0615 повідомило позивача, що надані уточнені податкові декларації неприйняті контролюючим органом, оскільки вони не містять позначки наявності у додатку Ф3 до декларацій поданих до зазначеної декларації додатків-форм фінансової звітності. Крім того зазначеного, що надання позивачем фінансової звітності у паперовому вигляду окремо від направлених уточнюючих податкових декларацій, які в свою чергу направлялись засобами телекомунікаційного зв`язку є порушенням ст.46 ПК України.
		Також, із зазначеного листа вбачається, що лист від 11.05.2018 року про невизнання уточнюючих податкових декларацій з податок на прибуток підприємства наданих позивачем у зв`язку з порушенням вимог п.48.1 ст.48 ПК України, контролюючим органом направлявся помилково не на ту адресу та повернувся до відповідача з відміткою відділення поштового зв`язку із зазначенням причини повернення «відсутня адреса одержувача» (а.с.54-56, 76-78, 85-86).
		Вважаючи дії відповідача щодо неприйняття уточнюючих податкових декларацій протиправними, ТОВ «Транссервіс 2008» звернулось до суду із даним адміністративним позовом.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
		Згідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.
		Відповідно п.46.2. ст.46 платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
		Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід`ємною частиною.
		Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об`єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу), та річну фінансову звітність.
		Відповідно до п.46.3, 46.4,46.5 46.6 ст.46 ПК України якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.
		Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов`язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
		У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід`ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
		Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов`язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).
		Відповідно до п. 48.3 ст.48 ПК України Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків;найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
		Як встановлено судом, 07.05.2018 року засобами телекомунікаційного зв`язку до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, позивачем подано уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток за 2016 рік (реєстраційний номер документа №9271461862), за півріччя 2017 року (реєстраційний номер документа №9300181216), за 9 місяців 2017 року (реєстраційний номер документа №9300181256) за 2017 рік (реєстраційний номер документа №9300181284). Разом з тим, фінансова звітність за відповідні періоди, яка згідно вимог Податкового кодексу України є додатком до податкової декларації, та одночасно є самостійним документом не направлялась позивачем до контролюючого органу через електронний кабінет разом з податковими деклараціями, оскільки в програмному забезпеченні ДФС не передбачено можливості сформувати уточнюючу фінансову звітність та/або будь-яким способом додати зазначену звітність до створеного файлу уточнюючих податкових декларацій. 
		З врахуванням наведеного позивачем в той же день 07.05.2018 року подано до контролюючого органу виправлену фінансову звітність у паперовому вигляді за вищенаведені періоди.
		Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
		Згідно з п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
		Таким чином, прийняття податкової декларації органом державної фіскальної служби є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник контролюючого органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. В свою чергу, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.
		Отже, не зазначення у уточнюючих податкових деклараціях наявності позначки у додатку Ф3 до декларації поданих до зазначених декларацій податків не тягне за собою втрату таким документом статусу податкової звітності.
		Разом з тим, відповідно до додатку №1.1. до договору постачання комп`ютерної програми №ДС78 від 10.03.2016 року ТОВ «Фінансово-правова Група» Ліцензіар, видала невиключну ліцензію №ДС78 на використання та розповсюдження «M.E.Doc Звітність», «M.E.Doc Зарплата»,«M.E.Doc Банківські рахунки», «M.E.Doc електронний документообіг», що є складовими частинами комп`ютерної програми «M.E.Doc» ліцензія діє з 04.01.2018 року до 04.01.2020 року, територія дії: Одеська, Миколаївська, Херсонська області, видана резиденту України ТОВ «Антра-Сервіс» (а.с. 232). 
		Згідно ліцензійних умов, ліцензіат за цією ліцензією набуває невиключне право на використання, розповсюдження та оновлення Модулів Комп`ютерної програми «М.E.Doc» серед кінцевих користувачів.
		Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа №03 від 20.09.2019 року ТОВ «Антра-Сервіс» зазначено, що модуль «Звітність (повний комплект бланків)», дозволяє, в повному об`ємі, роботу зі звітними документами, подача яких до контролюючих органів можлива в електронному вигляді. 
		При цьому фінансова звітність за формую S, 0100113 (Ф.1 Баланс) в КП «M.E.Doc» формується та подається до контролюючого органу одним пакетом разом з додатками, якщо такі необхідні, податкова декларація з податку на прибуток підприємств за формую J0200228 формується одним пакетом та подається до контролюючого органу. 
		Тобто в КП «M.E.Doc» немає технічної можливості подачі звітуS0100113 «Ф.1Баланс» та J0100117 «Податкова декларація з податку на прибуток підприємств» одним файлом (а.с.231).
		Крім того суд зазначає, що згідно розділу ІІ гл.2 пп.49.11.1 п.49.11. ст.49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови на протязі п`яти робочих днів з дня її отримання.
		При цьому, як встановлено судом, відповідачем наведена відповідь не направлялась, оскільки в рядку адресату отримувача зазначено не вірний поштовий індекс, в зв`язку з чим згодом відправлення було повернуто на адресу відповідача. За таких умов податковим органом порушено вимоги ст. 49.11 ст.49 гл.2 розд. ІІ ПК України, а саме порушено терміни надання податковими органами письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації.
		З огляду на зазначене та враховуючі те, що позивач не мав змоги направити одним документом уточнюючі податкові декларації та фінансову звітність до них, а також те, що позивач в той самий день надав фінансову звітність за періоди визначеними уточнюючими податковими деклараціями в паперовому вигляді, суд доходить висновку про неправомірність дії Головного управління ДФС в Одеській області, щодо неприйняття уточнюючих податкових декларацій та відповідне вважає за необхідне з метою поновлення порушеного права позивача зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області прийняти уточнюючі податкові накладні за 2016 рік, за півріччя 2017 року, за 9 місяців 2017 року, за 2017 рік датою їх фактичного подання  07.05.2019 року.
		У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
		Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
		Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Позивачем до позовної заяви було додано платіжне доручення №2249 від 21.06.2019 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1921,00 грн.(а.с. 5).
		Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс» в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у загальному розмірі 1921100 грн. з головного управління ДФС в Одеській області.
		Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЕРВІС 2008 до Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити.
		Визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо неприйняття уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЕРВІС 2008.
		Зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області прийняти уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЕРВІС 2008 у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2016 рік, за 1 квартал 2017 року, за півріччя 2017 року, за 9 місяців 2017 року, за 2017 рік, датою їх фактичного подання  07.05.2018 року
		Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5 код 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЕРВІС 2008 (67840, Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3 код ЄДРПОУ 35818770)витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00грн. сплачені за платіжним дорученням №2249 від 21.06.2019р.
		Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний текст рішення виготовлено 15.10.2019 року.
		 
		СуддяІванов Е.А.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...