Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/2242/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства.
Надіслано для оприлюднення: 16.10.2019. Зареєстровано: 17.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2019.
Дата набрання законної сили: 15.10.2019
Номер судового провадження: П/500/2794/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		про залишення позовної заяви без руху
		 
		Справа № 500/2242/19
		 
		15 жовтня 2019 рокум. Тернопіль Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Хрущ В.Л., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області,  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державної міграційної служби в Тернопільській області, про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
		Разом з тим, позовна заява не відповідає зазначеним вимогам з огляду на наступне.
		Так, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону. 
		Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону України "Про судовий збір", платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
		Як слідує з змісту позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. 
		Дане клопотання із посиланням на пункт 7 частини 1 статті 5 та пункт 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" обґрунтоване тим, що позовна заява, подана ОСОБА_1 , як законним представником її неповнолітнього сина - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та  стосується його прав та інтересів.   
		Розглянувши дане клопотання, суд приходить до висновку про неможливість його задоволення та не приймає доводи позивача щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 14 частини 2 статті 3 та пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", - з огляду на наступне.
		Згідно з положеннями частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
		Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
		Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.          
		Пунктом 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
		Зі змісту наведеної статті 3 вищевказаного закону вбачається, що законодавець розрізняє позовні заяви та інші заяви, які можуть бути об`єктом сплати судового збору.
		Однак вказана норма - не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб.
		При цьому, пункт 14 вказаної норми звільняє від сплати судового збору осіб, які в інтересах малолітніх подають саме заяви, а не позовні заяви.
		Також вказана норма передбачає звільнення від сплати судового збору за заяву про захист прав дітей, а не звільнення від сплати судового збору за позовну заяву в інтересах дітей.
		На користь цього твердження свідчить також положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до п.п. "ґ" пункту 2 частини 1 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб.
		Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 3 Закону України "Про судовий збір", містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
		Суд зазначає, що частиною 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
		З цього приводу суд зазначає, що зазначені норми слід враховувати в системному зв`язку зі статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Нормами статті 53 КАС України встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, відповідно до частини першої зазначеної статті у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
		Згідно з нормами частини першої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
		Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) її матір, ОСОБА_1 , - діє як законний представник неповнолітнього в розумінні частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини 1 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі №640/109/19.
		Водночас, згідно з нормами пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
		Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.
		Суд звертає увагу на те, що правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи регулюються Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року №5492-VI (надалі по тексту - Закон №5492-VI).
		Зокрема, згідно статті 21 вищевказаного Закону кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		При цьому, відповідно до пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII  (надалі по тексту        Положення №2503-XII),        (зі        змінами,        внесеними        згідно        із Законом №5294-VI від 18.09.2012 року), - паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним        органом виконавчої влади,  що реалізує державну політику у сфері громадянства, - після досягнення 16-річного віку.
		Як слідує з наявних матеріалів, ОСОБА_1 , в інтересах свого сина, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернулась до суду із позовом, в якому просить суд визнати протиправною відмову Кременецького РВ УДМС України в Тернопільській області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ, зобов`язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ.
		З наявних матеріалів також встановлено, що на момент звернення (22.07.2019 року) за видачею паспорта до Кременецького РВ УДМС України в Тернопільській області ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - досягнув віку 16 років, тобто, віку, з яким законодавчо пов`язується необхідність отримання документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видаються такі документи, - встановленого як Положенням про паспорт громадянина України №2503-XII (16 років), та, відповідно віку, визначеного Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (14 років).
		Частиною 1 статті 43 КАС встановлено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
		Згідно з частиною 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
		Фактів визнання неповнолітнього ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) обмежено дієздатним або недієздатним позивачем не наведено, і судом - не встановлено, при цьому,  відповідно до вимог чинного законодавства України, наведених вище Положення №2503-XI та Закону №5294-VI, ОСОБА_2 вправі особисто подавати заяву - анкету для видачі паспорта громадянина України, тобто, до досягнення повноліття в розумінні статті 43 ККАС України може самостійно брати участь у даних публічно-правових відносинах  з відповідачем.
		Що ж стосується адміністративної процесуальної дієздатності ОСОБА_2 в розумінні частини 2 статті 43 КАС України, - суд зазначає наступне.
		Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
		Таким чином, аналіз вказаних норми дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору, - і на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
		Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі 754/16008/17.
		Таким чином, чинне законодавство України не звільняє позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви в інтересах її доньки.
		Інших правових підстав для звільнення від сплати судового збору суду - не наведено.
		Усе вищевикладене підтверджує відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
		Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
		Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		В силу абзацу другого підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 01.01.2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1921 гривні.
		Зважаючи на приписи частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" з 01.01.2019 року ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру становить 768,40 грн. (1921,00 грн.*0,4).
		Таким чином, оскільки дана позовна заява має немайновий характер, то при її поданні підлягає сплаті судовий збір у розмірі 768,40 грн. (1921 грн.*0,4) - як за подання позовної заяви із вимогами немайнового характеру.
		Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (пункт 2 частини другої статті 169 КАС України).
		Наявність вищезазначених недоліків - позбавляє суд можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі за вказаною позовною заявою, а вподальшому може перешкодити здійсненню розгляду даної справи та захисту прав особи, за захистом яких ОСОБА_1 звернулась до суду (у разі встановлення їх порушення), з дотриманням строків, визначених чинним процесуальним законодавством.
		Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, що, в свою чергу унеможливлює відкриття за нею провадження у справі, - її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
		Недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом сплати судового збору у встановленому законом розмірі - 768,40 грн., та подачі до суду доказів такої сплати.
		Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочиснтва України,  суддя, - 
		УХВАЛИВ:
		1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - відмовити.
		2. Позовну заяву   ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - залишити без руху.
		3. Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., за наступними  платіжними реквізитами: отримувач коштів УК у місті Тернополі/м. Тернопіль/22030101, код отримувача 37977726, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача  UA168999980000034311206084008, код класифікації доходів бюджету 22030101. 
		4. Роз`яснити позивачу, що у  випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
		5. Копію ухвали надіслати позивачу.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. 
		Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. 
		Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
		 
		Суддя                                                                                                    Хрущ В.Л.
		                              Копія вірна:
		    Суддя                                                                                                    Хрущ В.Л.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...