Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 552/3477/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 16.10.2019. Зареєстровано: 17.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2019.
Дата набрання законної сили: 15.10.2019
Номер судового провадження: 22-ц/814/2555/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 552/3477/19  Номер провадження 22-ц/814/2555/19Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л.  Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 жовтня 2019 року м. Полтава
		 
		 
		Полтавський апеляційний суд в складі колегії:
		головуючого судді : Одринської Т.В
		суддів: Карпушина Г.Л., Панченка О.О..
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи " Полтавагаз" про визнання права на забезпечення індивідуальним лічильником газу, визнання обов`язку здійснити встановлення лічильника
		за апеляційною скаргою голови правління АТ " Полтавагаз" - Гринчака Р.І.
		на рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2019 року
		В С Т А Н О В И Л А :
		       19 червня 2019 року позивач звернулася до суду з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», в якому просила визнати за нею право на забезпечення індивідуальним газовим лічильником за рахунок коштів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз». Також прохала визнати за газорозподільною організацією обов`язок здійснити встановлення лічильника у належній їй квартирі. Позовні вимоги мотивовано тим, що 03 квітня 2017 року мешканцями будинку по АДРЕСА_1 на адресу відповідача було направлене колективне звернення з проханням встановити індивідуальні лічильники газу, в задоволенні якого було відмовлено. 11 квітня 2017 року нею повторно направлено звернення до відповідача відповідне звернення про встановлення в належній їй квартирі АДРЕСА_1 індивідуального лічильника газу, щодо задоволення якого також відмовлено. Вважає, що відмова відповідача встановити їй як побутовому споживачеві природного газу індивідуальний газовий лічильник порушує її право на отримання комунальної послуги належної якості. 
		Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи " Полтавагаз" про визнання права на забезпечення індивідуальним лічильником газу, визнання обов`язку здійснити встановлення лічильника - задоволено.
		Визнано за  ОСОБА_1 право на забезпечення індивідуальним газовим лічильником за рахунок коштів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» в квартирі АДРЕСА_1 . 
		Визнано за Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» відповідно до норм ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» обов`язок забезпечення встановлення за свій рахунок лічильника газу до 1 січня 2021 року споживачу ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 . 
		Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп. 
		З даним рішенням не погодився відповідач, в зв`язку з чим голова правління подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не надано оцінки матеріальному стану відповідача, який є збитковою організацією та не має коштів на встановлення лічильників. Крім того, судом не враховано, в силу законодавства суб`єкти господарювання, в тому числі і АТ «Полтавагаз», зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу (індивідуальних або загальнобудинкових) протягом певних періодів. Встановлення індивідуальних лічильників передбачено лише там, де не було передбачено встановлення загальнобудинкових лічильників. Вважає, що право позивача не порушено, неможливо в судовому порядку на майбутнє визнати певне право.
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому зазначає, що суд першої інстанції під час розгляду справи вірно встановив обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з нормами чинного законодавства. При цьому зазначає, що на даний час позивач, відповідно до ч.1 ст.6 Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», бажає встановити у власній квартирі індивідуальний газовий лічильник, а встановлення загальнобудинкового лічильника не звільняє відповідача від обов`язку встановити індивідуальний лічильник позивачу.
		Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 05 березня 1993 року / а.с. 48/. 
		Місцевим судом встановлено, що позивач є споживачем природного газу, а відповідач - Оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням, що в свою чергу не заперечується учасниками справи.
		       В квітні 2017 року споживачами , що мешкають в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 направлено звернення власників квартир, які не обладнані індивідуальними лічильниками газу, до ПАТ «Полтавагаз» з заявами про забезпечення та встановлення індивідуальних лічильників газу за рахунок газорозподільної організації на підставі статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного облік природного газу» / а.с. 13-14/.
		Листом ПАТ «Полтавагаз» від 18 квітня 2017 року споживачів повідомлено, що ПАТ «Полтавагаз» не передбачено фінансування робіт з встановлення індивідуальних лічильників газу у кожній квартирі зазначеного будинку / а.с. 15-16/.
		11 квітня 2017 року позивач звернулася до відповідача АТ «Полтавагаз» із заявою, в якій просила встановити в належну їй квартиру індивідуальний лічильник, на яку отримала відповідь аналогічного змісту, як у листі від 18 квітня 2017 року / а.с.18/.
		З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі виник спір з приводу відмови відповідача встановити індивідуальні лічильники природного газу.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на забезпечення індивідуальним лічильником природного газу за рахунок ПАТ «Полтавагаз», зобов`язавши відповідача встановити його до 01 січня 2021 року. Місцевим судом враховано, що на момент звернення позивача з вимогами до газорозподільної організації з відповідним клопотанням у квітні 2017 року, діюче законодавство встановлювало обов`язок газорозподільної організації по встановленню лічильників до 1 січня 2018 року, тому відмова відповідача щодо виконання своїх обов`язків, призвела до порушення прав споживача.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.
		Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
		Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року   № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року (відповідно до абзацу четвертого підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21 грудня 2017 року № 2260-VIII, - тільки для приготування їжі - до 01 січня 2021 року.)
		У частині першій статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» передбачено, що фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
		Тобто, саме на АТ «Полтавагаз» покладений обов`язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов`язку на споживачів є неправомірним. 
		Місцевим судом вірно встановлено, що позивач є споживачем природного газу, а АТ «Полтавгаз» - оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням. 
		Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня  2015 року № 2498, цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України. 
		Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
		У пункті 1.4 Типового договору вказано, що термін, що використовується в цьому договорі, має таке значення: «споживач» - фізична або юридична особа чи фізична особа - підприємець, об`єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про ринок природного газу» та Кодексі газорозподільних систем.
		Установлено, що позивач приєднався до вказаного Типового договору, оскільки щомісячно споживає природний газ та щомісячно сплачує рахунки за спожитий природний газ.
		Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
		У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		Стаття 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначає обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку. 
		Відтак, відмова АТ «Полтавгаз» встановити індивідуальний лічильник позивачу суперечить вимогам законодавства, порушує права позивача.    З урахуванням вимог статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» волевиявлення позивача на встановлення індивідуального лічильнику газу не може бути порушеним.
		Крім того, згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року.
		19 січня 2018 року набрав чинності Закон України №2260-УІІІ від 21 грудня 2017 року, яким були внесені зміни до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку газу» щодо встановлення споживачам індивідуальних лічильників природного газу. Зокрема, передбачено встановлення споживачам, у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі, до 01 січня 2021 року індивідуального лічильник.
		Позивач сплачувала за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, до 01 січня 2021 року.
		На час вирішення спірних правовідносин між учасниками справи відбулась зміна правового урегулювання спірного питання в частині терміну встановлення індивідуальних лічильників для вказаної категорії осіб, тому висновок місцевого суду в частині строку виконання відповідачем обов`язку улаштування засобів обліку газу є вірним. 
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам норм матеріального права та приходить до висновку, що право позивача на забезпечення індивідуальним лічильником за рахунок Публічного акціонерного товариства «Полтавагаз» та зобов`язанням ПАТ «Полтавагаз», має бути виконано щодо встановлення в квартирі позивача індивідуального газового лічильника до 01 січня 2021 року.
		За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає закону.
		Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
		Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, 
		                                               УХВАЛИЛА:
		       Апеляційну скаргу голови правління АТ " Полтавагаз" - Гринчака Р.І.- залишити без задоволення.
		Рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 серпня 2019 року-залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 15 жовтня 2019 року.
		 
		головуючий суддя: _______________ Т.В. Одринська
		 
		судді: ______________ _________ Г.Л.Карпушин______________ О.О.Панченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...