Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/176/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 17.10.2019. Зареєстровано: 18.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		01 жовтня 2019 року м. Ужгород№ 260/176/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Микуляк П.П. 
		при секретарі Петрус К.І.,
		за участю:
		позивача:  ОСОБА_1 , представник - Джуган Н.Б., 
		відповідачів:
		Коритнянський сільський голова Бадида І.В., представник - Маркусь М.І., 
		Коритнянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, представник 
		- Михалків Б.С., 
		третіх осіб: ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , Грицище Е ОСОБА_4 , 
		 ОСОБА_5 - не з`явилась, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коритнянського сільського голови - Бадида Ігора Васильовича, Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про визнання дій сільського голови протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження сільського голови, визнання громадських слухань такими, що не відбулися, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 11 жовтня 2019 року.
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Коритнянського сільського голови Бадида Ігора Васильовича, Коритнянської сільської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , яким (згідно з клопотаннями про уточнення позовних вимог від 22.05.2019р. та 24.07.2019р.) просить суд 
		- визнати протиправними дії Коритнянського сільського голови ОСОБА_7 при видачі розпорядження «Про проведення громадських слухань» №35а/02-03 від 11.07.2018 року, 
		- визнати протиправними та скасувати розпорядження Коритнянського сільського голови ОСОБА_8 В. «Про проведення громадських слухань» №35а/02-03 від 11.07.2018 року, 
		- визнати громадські слухання щодо обговорення та схвалення проектів генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш, які відбулися 16 серпня 2018 року в приміщенні адмінбудівлі Коритнянської сільської ради такими, що не відбулися,
		- стягнути судові витрати по справі із відповідача 1 та 2.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що позивач є мешканцем села Кінчеш Ужгородського району, яке входить до Коритнянської сільської ради, на території села Кінчеш разом із членами своєї сім`ї заснував фермерське господарство «Телчак С.І.». та відповідно до Витягу з реєстру прав № 1300012020 від 06.07.2018 року є власником комплексу нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_1 .
		Коритнянська сільська рада згідно Генерального плана села Кінчеш, розробленого у 2018 році зменшила площу ділянки, яку використовує фермерське господарство « ОСОБА_9 С ОСОБА_10 І.» з 1,4 га до 0,9 га.
		В цілому вважає, що розпорядження №35а/02-03, винесено відповідачем 1 з перевищенням повноважень, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
		Вважає протиправними і дії Коритнянського сільського голови ОСОБА_11 І ОСОБА_12 та наполягає на тому, що порушена процедура проведення громадських слухань щодо обговорення та схвалення виготовлених проектів.
		В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
		 
		Відповідачами 1 та 2 було подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивачем у позовній заяві ототожнюються поняття «виконавчий орган сільської, селищної та міської ради» та «виконавчий комітет» відповідної ради, що свідчить про не розуміння позивачем по даній справі основ місцевого самоврядування або їх свідому підміну відповідних понять позивачем.
		Рішення про розробку відповідної містобудівної документації - генеральних планів села Кінчеш та Коритняни були прийняті представницьким органом Коритнянської сільської ради на пленарних засіданнях в межах відповідної компетенції і відповідно замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні був саме виконавчий орган сільської ради, оскаржуваним розпорядженням сільського голови від 11.07.2018 року № 35а/02-03 це питання не врегульовувалося, оскільки було направлено тільки на регулювання проведення громадських слухань, а не на замовлення розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні.
		Крім того, відповідач стверджує, що позивач не зареєстрований в с. Кінчеш, оскільки зареєстрований у АДРЕСА_2 , і такі дані зазначені самим позивачем у позовній заяві.
		Таким чином позивач не проживає на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні, а саме в с. Кінчеш, Ужгородського району. 
		Твердження позивача про те, що він є жителем села Кінчеш, Ужгородського району не відповідають дійсності.
		Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні позивача в судовому засіданні та попередніх судових засіданнях підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити в повному обсязі.
		 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що ще 13.07.2017 року Відповідачем прийнято Рішення № 259 Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року, № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш, яким була передбачена земельна ділянка позивача для обслуговування комплексу будівель, площею 1,4 га.
		В газеті "Закарпатські оголошення" № 33-34(855) від 18-31.08.2017 року було опубліковано повідомлення про початок розроблення Генерального плану с. Кінчеш Ужгородського району.
		11.07.2018 року № 35а/02-03 сільським головою Коритнянської сільської ради було видане розпорядження Про проведення громадських слухань ( а.с.184), яким визначено провести громадське обговорення проектів Генерального плану с. Коритняни та Генерального плану с.Кінчеш та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення генеральних планів населених пунктів. 
		Визначено дату проведення - 16.08.2018 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Коритнянської сільської ради.
		Відповідальною особою за організацію розгляду пропозицій призначено ОСОБА_13 та зобов`язано систематизувати письмові звернення, які надійдуть до сільської ради та її виконавчих органів.
		Підсумки громадського обговорення довести до депутатів, її виконавчих органів для розгляду та членів територіальної громади через ЗМІ та офіційний сайт.
		 
		Щодо твердження в позовній заяві позивача, що відповідач ОСОБА_7 видаючи оскаржуване розпорядження «Про проведення громадських слухань» № 35а/02-03 від 11.07.2018 року діяв з перевищенням своїх повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Наказу Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року № 290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації» слід повідомити наступне.
		 
		Відповідно до норм Конституції систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон).
		Так, ст. 11 цього Закону визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
		Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. ( ч. 1, 2 ст. 11 цього Закону).
		Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. (ч.6 ст.59 цього Закону). 
		Отже поняття «виконавчого органу сільської, селищної та міської ради» є більш ширшим ніж поняття виконавчого комітету органу місцевого самоврядування.
		На підставі наведеного ототожнення позивачем в позовній заяві понять «виконавчий орган сільської, селищної та міської ради» та «виконавчий комітет» відповідної ради є помилковим.
		 
		Відповідно до п. 4.3. вказаного Наказу Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року № 290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації» виконавчий орган сільської, селищної, міської ради є замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї, та є органом, який приймає рішення про проведення громадських слухань з приводу врахування громадських інтересів під час розроблення генеральних планів населених пунктів.
		 
		Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не визначає порядку проведення громадських слухань і делегує це право представницьким органам місцевого самоврядування, які уповноважені приймати Статути територіальної громади.
		Докази, що відповідний Статут згаданої територіальної громади існує та прийнятий у суду відсутні. 
		ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
		п.20 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень та відповідно до п.2 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету.
		Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений Постановою КМ України від 25.05.2011 року № 555, який є спеціальною нормою, що визначає процедуру проведення громадських обговорень проектів містобудівної документації на місцевому рівні також не містить зобов`язальної норми, щодо необхідності прийняття розпорядження щодо початку процедури проведення громадських обговорень містобудівної документації - генеральних планів населених пунктів.
		 
		Рішення про розробку відповідної містобудівної документації - генеральних планів сіл були прийняті представницьким органом Коритнянської сільської ради на пленарних засіданнях в межах компетенції.
		Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні був саме виконавчий орган сільської ради, а розпорядженням сільського голови від 11.07.2018 року № 35а/02-03 це питання не врегульовувалося і не могло врегульовуватися, оскільки було направлено на регулювання проведення громадських слухань, а не на замовлення розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні. 
		Судом також встановлено, що містобудівна документація населених пунктів замовлялася суттєво раніше та на момент винесення оспорюваного розпорядження на підставі відповідного договору з ФОП ОСОБА_14 Р. була вже розроблена та передана замовнику для подальшого її обговорення та затвердження на місцевому рівні.
		 
		Отже розпорядження сільського голови від 11.07.2018 року № 35а/02-03 «Про проведення громадських слухань» стосується тільки самої процедури громадського обговорення вже розроблених проектів містобудівної документації, зокрема призначення дати таких громадських слухань та визначення відповідальних осіб за їх проведення.
		 
		На підставі наведеного та за відсутності законодавчо передбаченого обов`язку винесення такого розпорядження щодо процедури громадських обговорень з врахуванням того, що дане розпорядження направлено тільки на організацію процедури громадських слухань вже розробленої містобудівної документації, в межах органу місцевого самоврядування, з метою організації процедури та впорядкування підлеглими особами документації суд не може взяти до уваги посилання позивачів на те, що вказане розпорядження носить незаконний характер і є «підробленим» .
		 
		Додатково слід зауважити, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів
		Вказаний висновок міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).
		 
		Щодо позовної вимоги про визнання громадських слухань такими, що не відбулися слід повідомити наступне.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
		Згідно з ч.2 ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у ч.1 цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
		Відповідно до ч.3 ст.21 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
		 
		В газеті "Закарпатські оголошення" № 33-34(855) від 18-31 серпня 2017 року було опубліковано повідомлення про початок розроблення Генерального плану с. Кінчеш Ужгородського району (а.с. 190). 
		На підставі відповідного договору з ФОП ОСОБА_14 Р. до початку громадського обговорення містобудівна документація була вже розроблена та передана замовнику для подальшого її обговорення та затвердження на місцевому рівні.
		Згідно з ч.5-6 ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
		В газеті "Новини Закарпаття" № 50(4761) від 07.07.2018 року опубліковано оголошення про проведення вищевказаного громадського обговорення, а також зазначено, що пропозиції щодо генерального плану приймаються на електронну пошту Коритнянської сільської ради з кінцевим терміном подання 16.08.18.
		З метою організації процедури громадських слухань вже розробленої містобудівної документації 11.07.2018 року № 35а/02-03 сільським головою Коритнянської сільської ради було видане згадане вище розпорядження Про проведення громадських слухань 
		В газеті "Новини Закарпаття" № 51(4712) від 14.08.2018 року було опубліковане "Уточнення до оголошення, надрукованого в газеті "Новини Закарпаття" № 51 від 14.07.2018 року."
		Крім того, 10.08.2018 року на офіційному сайті Коритнянської сільської ради було продубльоване уточнення до оголошення із зазначенням інформації про можливість ознайомлення з проектом генеральних планів в приміщенні Коритнянської сільської ради, а також про прийняття пропозицій, щодо генеральних планів на електронну пошту Коритнянської сільської ради (а.с. 140).
		 
		З огляду на наведене слід зробити висновок, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозиції громадськості щодо проекту генеральних планів сіл, було опубліковано відповідачем в т .ч. у місцевій газеті. 
		Вказане повідомлення містить всю необхідну інформацію, за виключенням графічних матеріалів та інформації стосовно запланованих інформаційних заходів, однак з такими можна було ознайомитись в приміщенні Коритнянської сільської ради Ужгородського району, про що зазначено в самому повідомленні.
		 
		Суд не може погодитися з твердженням позивача, щодо відсутності в приміщенні Коритнянської сільської ради проектів генеральних планів с. Коритняни та с. Кінчеш, оскільки жодного підтвердження зазначеного надано не було.
		 
		Громадські слухання є формою діалогу між мешканцями села (міста) (відповідною територіальною громадою) та депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування (ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). У певних випадках громадські слухання є обов`язковими.
		 
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. 
		Відповідно до ч. 3 цієї статті замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити, зокрема: 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. 
		Частиною 8 ст.21 Закону передбачено, зокрема для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія; погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень).
		Відповідно до ч.9 ст.21 цього Закону оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів; особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність. 
		Отже, громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації. 
		Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій визначено Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі  Порядок № 555). 
		Пунктом 4 Порядку № 555 передбачено, що замовники містобудівної документації оприлюднюють у двотижневий строк прийняті рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації. 
		Відповідно до п. 5 Порядку № 555 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; 5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо). Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації. 
		Як вбачається з матеріалів справи, в оголошенні, розміщеному в газеті "Новини Закарпаття" № 50(4761) від 07 липня 2018 року опубліковано оголошення про проведення громадських обговорень проектів Генерального плану с. Коритняни та Генерального плану села Кінчеш та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації, а також зазначено, що пропозиції щодо генерального плану приймаються на електронну пошту Коритнянської сільської ради з кінцевим терміном подання 16.08.18.
		 
		Виходячи з того, що одним із етапів проведення процедури внесення змін до генерального плану населеного пункту є проведення громадських обговорень, Суд дійшов висновку, що врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку у органу місцевого самоврядування, замовника та розробника містобудівної документації відсутній обов`язок з їх розгляду та, відповідно, врахування. 
		У п. 7 Порядку № 555 передбачено коло осіб, які можуть подавати пропозиції до проектів містобудівної документації. Серед них: (1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; (2) юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; (3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; (4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; (5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад. Зазначена норма фактично окреслює коло зацікавлених осіб.
		Право громадськості брати участь в обговоренні проектів містобудівної документації було б ілюзорним, якщо б в інших учасників містобудівних правовідносин не було обов`язку враховувати ці пропозиції. 
		 
		Згідно протоколу громадських слухань щодо обговорення та схвалення проекту Генеральних планів с. Коритняни та Кінчеш від 16 серпня 2018 року, на зазначених обговореннях було присутні 98 осіб, 68 з яких наділені правом голосу.
		В процесі було обрану голову громадських слухань  ОСОБА_13 . та секретаря  ОСОБА_15 , які і організовували проведення громадських слухань. 
		За результатом обговорень проект генерального плану сіл було схвалено.
		За час громадського обговорення містобудівної документації - генеральних планів сіл, будь - яких пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування від жителів територіальної громади, а також від позивача та третіх осіб по справі та юридичних осіб не надходило, у зв`язку з чим у відповідача, як органу місцевого самоврядування був відсутній обов`язок їх розгляду та, відповідно, врахування.
		Крім того, в матеріалах справи, наявний список реєстрації учасників громадських слухань щодо обговорення та схвалення проекту генеральних планів у якому позивач та треті особи по даній справі проставили свій підпис, як особи, які відвідали громадські слухання та брали в них участь. (а.с.199)
		Суд зазначає, що з огляду на явку жителі села були проінформовані про громадські обговорення, тому безпідставним є посилання позивача та третіх осіб про необізнаність з даним фактом. 
		Помилковими також є твердження останніх про порушення з боку відповідача процедури проведення громадських слухань. 
		Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації не містить всіх відомостей, що в сукупності з позицією позивача та третіх осіб, щодо категоричного непогодження з результатами таких слухань за наявності можливості ознайомлення з проектом вже досліджувалося Верховним судом у справі №509/4722/16-а, де винесена Постанова від 03.04.2019р.
		Так у висновку викладеному в Постанові Верховного суду від 03 квітня 2019 року у справі №509/4722/16-а чітко вказано, що не зважаючи на те, що формально оголошення за своїм змістом відповідає не всім вимогам, встановленим Порядком № 555, доступ громадськості до цієї інформації було забезпечено шляхом надання можливості ознайомитись з проектом безпосередньо в приміщенні сільської ради, а тому не було порушено процедуру забезпечення доступності матеріалів внесення змін до Генерального плану.
		Також встановлено, що Причиною звернення до суду стала незгода позивача з рішенням про затвердження змін до генерального плану території села. 
		 
		В подальшому Рішенням Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 502 Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району було затверджено генеральний план с. Коритняни та Рішенням Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 503 Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району було затверджено генеральний план с. Кінчеш
		Дані рішення сільської ради від 30.08.2018р. № 502 та 503 були оскаржені до Закарпатського окружного адміністративного суду. 
		За результатом розгляду справи № 260/1336/18 Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року Рішення Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 502 Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району було скасоване. Рішення не набрало законної сили.
		За результатом розгляду справи № 260/1120/18 Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 року Рішення Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 503 Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району було скасоване. Рішення не набрало законної сили.
		 
		Щодо порушених прав позивача, які слід відновити за наслідками розгляду даної справи слід повідомити наступне.
		 
		Пунктом п. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		Пунктом 1 ст. 29 ЦПК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
		Позивач ОСОБА_1 , зареєстрований у АДРЕСА_2 , такі дані зазначені позивачем у позовній заяві та підтверджуються матеріалами справи ( а.с.15).
		Твердження позивача про те, що він є жителем АДРЕСА_3 а не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки за даною адресою не розміщено будь-яких житлових будинків, які є придатними для проживання та введенні в експлуатацію у встановленому законом порядку.
		За даною адресою  згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності  знаходяться нежитлові будівлі та споруди ( а.с.22), про що самим позивачем не заперечується.
		 
		Крім того відповідно до наданих до суду документів (а.с. 19) позивач ОСОБА_1 , зареєстрований у АДРЕСА_2 а є разом з іншими особами засновником (учасником) Фермерського господарства «Телчак С.І.», що знаходиться в с.Кінчеш вул АДРЕСА_4 Шевченка АДРЕСА_3 а/1 (код ЄДРПОУ 40481412), керівником значиться інша особа, яка участі в даному судовому розгляді не приймає.
		Також судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач не є власником чи користувачем земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях, оскільки суду не надав жодного документу, який би підтвердив право власності чи користування земельними ділянками в с. Кінчеш.
		Надання позивачу права на виготовлення проекту землеустрою (технічної документації) на земельну ділянку та його фактичне розроблення не є підставою для виникнення права власності чи користування земельною ділянкою у відповідача, оскільки таке право виникає тільки моменту державної реєстрації такого права, у порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Відомості про земельну ділянку на яку посилається позивач нібито розміром 1,4 Га з кадастровим номером 2124883602:04:003:0056 відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме  відсутні. Право власності чи користування за позивачем не рахується. ( а.с. 173,174)
		 
		Як вже зазначалося вище проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій визначено Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок № 555).
		У п. 7 Порядку № 555 (в редакції, чинній станом на момент проведення громадських слухань) передбачено коло осіб, які можуть подавати пропозиції до проектів містобудівної документації. Серед них: 
		1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 
		2) юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 
		3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; 
		4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; 
		5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад. Зазначена норма фактично окреслює коло зацікавлених осіб.
		Тобто, з огляду на зазначені вище позиції норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, для врахування пропозицій позивача у справі чи третіх осіб, які не заявили самостійних вимог на предмет спору, необхідні такі складові:
		Відповідати вимогам п. 7 Порядку № 555;
		Подати пропозиції щодо містобудівної документації у відповідності до Порядку № 555.
		 
		З огляду на вищевикладене позивач, не може відноситися до осіб, що мають право подавати пропозиції щодо містобудівної документації в т.ч. на момент проведення процедури громадських слухань. 
		Крім того судом встановлено, що ні позивач ні треті особи по справі не звертались з пропозиціями щодо містобудівної документації до Коритнянської сільської ради, а Лист від 15.08.2018 року, яким обґрунтовують свої вимоги не може вважатися такою пропозицією, оскільки не відповідає вимогам Порядку №555.
		Навіть в разі подачі позивачем пропозицій такі пропозицій повинні б бути відхилені з огляду невідповідності особи вимогам Порядку №555.
		 
		Позивачем не доведено факту порушень саме його законного права та інтересу, як позивача по справі та особи, яка має право на звернення з адміністративним позовом до суду, внаслідок проведення відповідачем процедури громадських обговорень вже виготовленої містобудівної документанції.
		 
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
		У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Суд, відповідно до ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Коритнянського сільського голови Бадида Ігора Васильовича, Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про визнання дій сільського голови протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження сільського голови, визнання громадських слухань такими, що не відбулися - відмовити. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		СуддяП.П. Микуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...