Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/2441/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2019. Зареєстровано: 18.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2019.
Дата набрання законної сили: 17.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/47099/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		17 жовтня 2019 року 
		м. Київ
		справа №822/2441/17
		адміністративне провадження №К/9901/47099/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Рибачука А.І.,
		суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
		розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 822/2441/17
		за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюка Василя Ігоровича (далі - Державний реєстратор), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство (далі - ПП) «Універсальна торгова фірма «Україна», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_2 
		на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.12.2017, ухвалену у складі головуючого судді Шевчука О.П. та 
		постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Гонтарука В.М., суддів Граб Л.С., Білої Л.М.,-
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. 14.09.2017 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора від 17.10.2016 реєстраційний №16731050013000823 про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ) щодо відомостей про ПП «Універсальна торогова фірма «Україна».
		Позов обґрунтувала тим, що ОСОБА_2 одноособово прийняла рішення (від 13.10.2016 №5), яким затвердила себе одноосібним власником підприємства, прийняла нову редакцію Статуту, а також внесла зміни до статутного капіталу, та провела його державну реєстрацію через Державного реєстратора. Вказані дії та рішення ОСОБА_1 вважає протиправними, оскільки виключення її зі складу засновників належить до виключної компетенції Загальних зборів та могло би відбутися лише за її присутності та у разі наявності її згоди на таке виключення.  
		2. Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 07.12.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, задовольнив позовні вимоги.
		3. 02.04.2018 ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неоднакове застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.12.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, а позов залишити без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
		4. Верховний Суд ухвалою від 16.04.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
		5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11.06.2019 №686/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.
		6. Протоколом розподілу справи від 11.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.
		7. Ухвалою судді Верховного Суду від 12.06.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		8. У справі, яка розглядається суди встановили, що 15.05.1992 ОСОБА_1 створено ПП «Універсальна торгова фірма «Україна». 
		18.06.2004 до Статуту підприємства були внесені зміни та доповнення, згідно з якими власниками підприємства стали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (розмір часток - по 50%).
		Згідно із розділом 5 Статуту від 18.06.2004 вищим органом Підприємства є загальні збори власників. До компетенції зборів в тому числі належить внесення змін до статуту підприємства. Рішення Зборів приймаються лише за згодою всіх власників. Збори вважаються правомочними за умови присутності всіх власників.
		Згідно із витягом з ЄДРПОУ від 21.09.2016 засновниками (учасниками) ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		Також, згідно із зазначеним вище витягом керівником ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» вказано ОСОБА_1 
		Однак, рішенням ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» від 13.10.2016 №5 ОСОБА_2 , як один з засновників підприємства, а також у присутності запрошених: члена інвентаризаційної комісії ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» ОСОБА_5 та головного бухгалтера підприємства ОСОБА_6 , вирішила збільшити розмір статутного капіталу підприємства до 100 000,00 (сто тисяч) грн, та затвердити Статут ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» у новій редакції, а також вирішила покласти обов`язок вчинити дії про внесення змін до відомостей про юридичну особу шляхом подання даного протоколу та Статуту підприємства для проведення державної реєстрації до органів нотаріату на себе.
		Згідно із витягом є ЄДРПОУ від 22.11.2017 засновниками (учасниками) ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» вказано ОСОБА_2 (кінцевий бенефіціарний власник), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
		Із змісту зазначеного витягу судами встановлено, що Державним реєстраторам 17.10.2016 за №167310050013000823 внесено зміни до установчих документів (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників). 
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що рішення від 13.10.2016 №5, яким затверджено ОСОБА_2 одноосібним власником підприємства, не може вважатись належним документом, який би свідчив про прийняття цього рішення за згодою всіх власників, а тому державний реєстратор, зобов`язаний був відмовити у проведенні державної реєстрації на підставі пункту 5 частини першої статті 28 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», відповідно до якого підставою для відмови у державній реєстрації є те, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		10. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що ОСОБА_1 , починаючи з 07.11.2016, знаючи про наявність внесених Державним реєстратором змін щодо розміру статутного капіталу ПП «Універсальна торгова фірма «Україна»  мала реальну можливість звернутись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, проте цього не зробила, у зв`язку із чим пропустила встановлений процесуальним законодавством строк.  
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		11. Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
		12. Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
		13. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		14. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав: фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».
		15. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України в редакції, що діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції,  до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		16. Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції визнавав публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		17. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		18. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		19. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
		20. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		21. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 нині діючої редакції КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		22. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		23. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		24 Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		25. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення до суду) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.
		26. Так, ОСОБА_1 оскаржує до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень - Державного реєстратора, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів ПП «Універсальна торгова фірма «Україна», внесенням відомостей щодо зміни статутного капіталу, зміною складу та інформації про засновників  цього підприємства, посилаючись при цьому на недотримання цим суб`єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.
		27. Проте з висловлених під час розгляду справи мотивів звернення до суду вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана з прийняттям 13.10.2016 рішення №5, яким затверджено ОСОБА_2 одноосібним власником підприємства, за відсутності одного з власників ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» - ОСОБА_1 та не підписане останньою, що суперечить вимогам Конституції та законів України.
		28. Отже, звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту її корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
		29. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 805/4506/16-а (провадження № 11-479апп18), 22.08.2018 у справі № 805/4505/16-а (провадження № 11-574апп18), 12.06.2019 у справі № 344/10480/16-а (провадження № 11-140апп19).
		30. Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
		31. За правилами абзацу першого частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
		32. При цьому за змістом абзацу другого цієї ж процесуальної норми порушення правил юрисдикції адміністративних судів є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		33. За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
		Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.12.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі № 822/2441/17 - скасувати.
		Провадження у справі № 822/2441/17 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюка Василя Ігоровича, треті особи: Приватне підприємство «Універсальна торгова фірма «Україна», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
		Роз`яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		 
		...........................
		 
		 
		...........................
		 
		 
		...........................
		А.І. Рибачук
		А.Ю. Бучик 
		Т.Г. Стрелець,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...