Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 128/984/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2019. Зареєстровано: 19.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2019.
Дата набрання законної сили: 21.02.2020
Результат оскарження 21.02.2020 Вінницький апеляційний суд: скасовано вирок повністю з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/128/64/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016020100000967

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 128/984/17 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		18 жовтня 2019 року                                місто Вінниця
		 
		Вінницький районний суд Вінницької області в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретар ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 1201602010000967, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2016, за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с.Коростівці,Жмеринського районуВінницької області,українки,громадянки України,з вищоюосвітою,що проживаєв АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
		 
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 06 липня 2016 року, близько 12.00 години, перебуваючи в приміщенні ТЦ «Метро», за адресою с. Зарванці, Хмельницьке Шосе, 05 км, 1, Вінницького району Вінницької області, проходячи біля рядів «побутової хімії», помітила на підлозі гаманець чорного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_5 , в якому знаходилось 826 гривень 30 копійок, маючи умисел на таємне, незаконне заволодіння чужим майном, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, викрала вказаний гаманець, внаслідок чого завдала ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 826 грн. 30 коп.
		В судовомузасіданні обвинувачена ОСОБА_4 за пред`явленимїй обвинуваченнямвину невизнала тапояснила,що дійсно 6 липня 2016 року десь о 13.00 год. перебувала разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 в торговому центрі «Метро» в с. Зарванці, проходячи між рядами побутової хімії випадково наступила ногою на щось схоже на гаманець чи маленьку сумочку на замочку, вона підняла цю річ та автоматично поклала до своєї сумочки, думала, що хтось повернеться за загубленою річчю. Що знаходиться в серединці гаманця вона не дивилася і не замислювалася над тим що його можна комусь повернути. В подальшому вони зі співмешканцем розрахувалися за товар своїми коштами, вийшли з магазину та вирішили їхати до поліції за їхнім місцем проживання, оскільки не знали де в м. Вінниця знаходиться поліція. Коли вони їхали в автомобілі по дорозі до м. Жмеринка, де вони проживають, їм подзвонили представники поліції та повідомили що в гаманці знаходиться певна сума коштів і їм потрібно повернутися до поліції в м. Вінниця щоб повернути гаманець та те, що в ньому знаходиться. Після дзвінка з поліції вони із ОСОБА_6 відкрили гаманець, де виявилися грошові кошти та різні дисконтні картки, поїхали до поліції за вказаною по телефону адресою та повернули гаманець із його вмістом. Якимось чином ідентифікувати власника по даному гаманцю і його вмісту було неможливо, власника цих речей вона не бачила жодного разу, відповідно їй не відомо ні її вік, ні інші обставини, що могли б свідчити про завдання цій собі шкоди внаслідок її дій. Вважає, що оскільки кошти їй було повернуто, ніякої шкоди потерпілій її діями завдано не було, та своїми діями вона лише знайшла загублене майно, а тому її дії не становлять крадіжки.
		Потерпіла ОСОБА_5 до судовогозасідання жодногоразу нез`явилася,хоча викликаласясудом належнимчином тазавчасно,надіслала досуду заявупро розглядданого кримінальногопровадження заїї відсутності,при призначенніпокарання покладаєтьсяна думкусуду (а.к.п.196 197).
		Прокурор та обвинувачена не наполягали на обов`язковій участі потерпілої під час судового розгляду, тому суд, заслухавши думку учасників судового провадження та у відповідності до вимог ст. 325 КПК України, вирішив провести судовий розгляд без потерпілої.
		В ході судового розгляду судом досліджувались надані стороною обвинувачення наступні докази.
		Так, свідок обвинувачення ОСОБА_6 суду пояснив наступне. А саме, що він є співмешканцем обвинуваченої ОСОБА_4 , точної дати та часу вже не пам`ятає, але думає що вказані в обвинувальному акті дата та час вказані правильно, перебував в торговому центрі «Метро» разом з обвинуваченою ОСОБА_4 , ОСОБА_4 знайшла на підлозі торговельного центру гаманець, вони подивилися чи нікого поряд немає, щоб віддати знайдений гаманець, але його ніхто не шукав, тому вони вирішили віддати гаманець до поліції за місцем їхнього проживання. Коли вони поверталися автомобілем додому, їм подзвонили з поліції щоб вони повернули гаманець. Відео з камер спостереження торгового центру відповідає дійсності та в самому торговому центрі вони нікого не повідомляли про знахідку гаманця, так як не знали що можна так вчинити. Чи відкривали вони гаманець до дзвінка з поліції він не пам`ятає, але точно відкрили його в машині після дзвінка з поліції, повернулися до м. Вінниця та в поліції повернули вказані речі. Через деякий час їм повідомили, що проти них буде кримінальна справа про крадіжку гаманця.
		Згідно заяви оператора відеонагляду ТЦ «Метро» слідчому СВ Вінницького РВП ВВП ОСОБА_7 було надано відеозаписи камер відеоспостереження ТЦ «Метро» від 06.07.2016 (а.к.п. 71). Постановою слідчого від 20.03.2017 диск з записами камер відеоспостереження приєднано до кримінального провадження в якості речового доказу та залишено при справі (а.к.п. 78 - 79). 
		Відеозаписи з даного диску були оглянуті в судовому засіданні. Зокрема, згідно оглянутих відео файлів у потерпілої ОСОБА_5 в торговому центрі між рядами побутової хімії на підлогу випав гаманець, остання цього не помітила та залишила місце події, через деякий час, за відсутності потерпілої та інших осіб, які б вчиняли дії, спрямовані на пошук втраченого майна, обвинувачена ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_6 підняла з підлоги вказаний гаманець, який був біля її ніг, та поклала до своєї сумки, ще через деякий час обвинувачена ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 розрахувались за придбаний в торговому центрі товар та не виявляючи жодних ознак таємності своїх дій залишили приміщення торгового центру. 
		Згідно протоколу огляду місця події від 06.07.2016 о 17.50  18.30 год. в службовому кабінеті Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області в присутності понятих ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції жіночий гаманець чорного кольору з грошовими коштами 823 грн. та дисконтні картки аптек та магазинів, який він знайшов в ТЦ «Метро» в с. Зарванці по 0,5 км. Хмельницького шосе (а.к.п. 72  73).
		Згідно заяви ОСОБА_6 від 06.07.2016, він добровільно видає працівникам поліції Вінницького РВП жіночий гаманець чорного кольору, в якому знаходяться грошові кошти в сумі 823 грн. та дисконтні картки різних аптек та магазинів, якого він знайшов в ТЦ «Метро» у відділі побутової хімії (а.к.п. 74).
		Згідно рапорту про прийняття заяви від 06.07.2016, о 15.00 год надійшла заява від ОСОБА_5 , 1947 р.н., про те, щоб встановити місцезнаходження гаманця, в якому знаходились кошти в сумі 800 грн. та дисконтні картки в кількості 6 шт., які вона втратила в приміщенні ТЦ «Метро» с. Зарванці (а.к.п. 75).
		Згідно прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 06.07.2016, ОСОБА_5 звернулась до Вінницького РВПВВП про втрату та просила встановити місце знаходження гаманця, в якому знаходились грошові кошти близько 800 грн. та дисконтні картки в кількості 6 шт. (а.к.п. 76).
		Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 від 06.07.2016, вона виявила відсутність гаманця біля м`ясного відділу торгового центру, інші обставини втрати гаманця їй не були відомі (а.к.п. 77).
		Згідно Витягу з кримінального провадження № 1201602010000967, 07.07.2016 до ЄРДР внесено відомості, що 06.07.2016, близько 12 год. в с. Зарванці Вінницького району, в приміщенні ТЦ «Метро», невідома особа, таємно, шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку гаманця з грішми в сумі 826 грн., який належить ОСОБА_5 (а.к.п. 85).
		Та згідно заяви ОСОБА_5 , без зазначення дати, вона отримала від працівників поліції свій гаманець з грішми в сумі 826, 30 коп. та картками знижок (а.к.п. 87).
		Решта наданих суду документів характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 , а саме, що вона на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебувала, за місцем проживання характеризувалась позитивно, до кримінальної відповідальності раніше не притягувалась, за місцем навчання також характеризувалась позитивно (а.к.п. 81  84, 86).
		Згідно наданої на вимогу суду досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопрушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позабвлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих сіб).
		Згідно ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Згідно ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні обов`язковому доказуванню підлягає, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Та згідно ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на сторону обвинувачення.
		Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Згідно ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази у їх сукупності, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 за пред`явленим обвинуваченням саме таємного викрадення чужого майна (крадіжки).
		Так, в судовому засіданні стороною обвинувачення не надано достатніх доказів, які б виключили розумний сумнів у вчиненні обвинуваченою ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.
		Не погоджуючись із пред`явленим обвинуваченням обвинувачена ОСОБА_4 вказує на те, що нею не вчинялася крадіжка вказаного майна, а що вона знайшла загублену річ та поклала до своєї сумочки, та обставини того що вона не повідомила відразу про це адміністрацію торгового центру чи органи поліції не може бути доказом вчинення нею крадіжки чужого майна.
		За вказаними в обвинувальному акті обставинами, обвинувачена помітила на підлозі гаманець, керуючись жагою до легкої наживи, маючи умисел на таємне, незаконне заволодіння чужим майном, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, викрала вказаний гаманець, поклавши його до своєї жіночої сумки, після чого покинула місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
		Які обставини, крім того, що обвинувачена підняла з підлоги чужий гаманець та поклала його до своєї жіночої сумки, свідчать про наявність у неї умислу на таємне та незаконне заволодіння чужим майном та наявність жаги до легкої наживи, в обвинувальному акті не зазначено, як не зазначено яким чином обвинувачена переконалася, що за її діями ніхто не спостерігає. 
		Згідно п. 3 Постанови Пленуму ВС України від 06.11.2019 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.
		Водночас згідност.337ЦК України,особа,яка знайшлазагублену річ,зобов`язананегайно повідомитипро цеособу,яка їїзагубила,або власникаречі іповернути знайденуріч ційособі. Особа,яка знайшлазагублену річу приміщенніабо транспортномузасобі,зобов`язанапередати їїособі,яка представляєволодільця цьогоприміщення читранспортного засобу.Особа,якій переданазнахідка,набуває правта обов`язківособи,яка знайшлазагублену річ. Якщоособа,яка маєправо вимагатиповернення загубленоїречі,або місцеїї перебуванняневідомі,особа,яка знайшлазагублену річ,зобов`язаназаявити прознахідку Національнійполіції абоорганові місцевогосамоврядування. Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання Національній поліції, або органові місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, яку вони вказали.
		Та ст. 339 ЦК України встановлено право особи, яка знайшла загублену річ, на винагороду та відшкодування витрат, пов`язаних іззнахідкою. При цьому згідно ч. 4 ст. 339 ЦК України, право на одержання винагороди не виникає, якщо особа, яка знайшла загублену річ, не заявила прознахідку або вчинила спробу приховати її.
		Тобто сам факт того, що особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу її приховати, не призводить до факту вчинення крадіжки.
		Відповідно, для віднесення дій особи до правовідносин знахідки, знайдена річ має бути саме загублена власником.
		Визначаючи чи призвели вчинені обвинуваченою дії до вчинення крадіжки чужого майна, а не привласнення знахідки, суд враховує правову позицію, викладену в постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 06.03.2014, справа № 5-2кс14, згідно якої ч. 1 ст. 185 КК України містить обов`язкові ознаки складу злочину, які виокремлюють (ідентифікують) фактично вчинені дії як крадіжку й відрізняють її від діянь, що посягають на інші об`єкти кримінально-правової охорони, або від фактів, які зумовлюють виникнення інших (некримінальних) правовідносин. Визначальною ознакою крадіжки є суб`єктивна сторона цього злочину, тобто психічне ставлення винної особи до вчинюваних нею дій. Така особа розуміє, що заволодіває чужим майном, усвідомлює, що воно належить конкретному власнику і що вона обертає його на свою користь протиправно шляхом таємного викрадення. Зміст суб`єктивної сторони цього діяння розкривається через предмет і об`єктивну сторону цього злочину, зокрема через його зовнішні поведінкові ознаки - місце, час, спосіб та обставини скоєння злочину. Предметом крадіжки завжди є будь-яке чуже майно чи майнові права на нього. Нерідко це майно може знаходитися на відкритій місцевості, у місцях загального користування чи перебувати в іншому доступному місці. Правовий режим такого майна не завжди означає, що воно є нічийним, таким, від якого власник відмовився чи втратив з ним зв`язок.
		Про те, що майно, доступ до якого був неутруднений, має власника, що воно тимчасово з якихось причин опинилося поза увагою останнього, що власник фактично не втратив над ним контролю і завжди може його поновити, а також те, що особа, яка виявляє таке майно й заволодіває ним, фактично викрадає його, можуть свідчити такі обставини:
		- індивідуальні відмінні ознаки предмета майна (тип, вид, найменування, особливості тощо), з вигляду яких винна особа в змозі визначити власника майна;
		- конкретна характеристика місця перебування майна на момент його виявлення, яка дає можливість визначити (побачити, виявити) межі приватності місця знаходження майна;
		- зазвичай нетривалий час, упродовж якого у винної особи визріває і реалізується намір заволодіти майном;
		- причини появи майна на місці виявлення, умови та обставини його перебування там, з яких можна визначити ознаки належності майна конкретній особі та простежити її зв`язок з ним.
		Про умисел на викрадення майна за аналізованих підстав може свідчити поведінка винної особи під час та після злочину. Навіть якщо ця особа до виявлення майна мала якийсь свій порядок дій, після його виявлення відмовляється від своїх планів, заволодіває майном і зникає з місця події. Спосіб викрадення майна є таємним, одним із різновидів якого є викрадення майна у присутності інших осіб, які, на переконання винної особи, не сприймають його дії як викрадення майна. Враховуючи специфіку цього злочину, способами вилучення майна переважно виступають фізичне витягання, переміщення, видалення його з володіння власника.
		Крім цього, згідно правових позицій, викладених у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, від 11.12.2014, справа № 5-23кс14, та постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.07.2019, справа № 761/31918/14-к, врахуванню судом підлягають всі обставини справи, та на відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.
		Враховуючи зазначене, судом встановлено, що а) майно дійсно вибуло з володіння власника ОСОБА_5 , оскільки гаманець випав на підлогу торгового центру, за відсутності спрямованості її дій на вибуття майна з її володіння, тобто вона не залишала майно на підлозі та не забувала його у відомому їй місці; б) місцезнаходження втраченого майна потерпілій не було відомо, що підтверджують її звернення до органів поліції з повідомленням про втрату майна та проханням встановити його місцезнаходження; в) в даному випадку, оскільки на момент знаходження втраченого майна потерпілої обвинуваченою останній не могло бути відомо, який проміжок часу минув з моменту втрати майна його власником, за обставин відсутності в межах можливого сприйняття на час підняття гаманця з підлоги будь-яких осіб, які його шукали, суд вважає наявність достатньо тривалого часу з моменту втрати гаманця до його знахідки, враховуючи що зверненням до поліції потерпіла підтвердила своє відношення до обставин вибуття її гаманця з її володіння, а саме що він був втрачений; г) обвинувачена ОСОБА_4 не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника, про що свідчать досліджені в судовому засіданні відео файли, та відразу після виявлення особи, якій належить знайдене майно, останнє було добровільно повернуто потерпілій, при цьому не встановлено обставин, які б свідчили, що обвинувачена після виявлення загубленого майна змінила свої плани та діяла виключно з метою негайного залишення торговельного центру з метою розпорядитися знайденим майном на власний розсуд; д) на час знаходження втраченого майна у ОСОБА_4 була відсутня можливість виявити законного власника майна, оскільки при ній його ніхто не шукав, а за характеристикою втраченого майна, а саме, самим гаманцем та його вмістом, неможливо встановити належність цього майна конкретній особі.
		Тобто вищевказані обставини свідчать про те, що вказане в обвинувальному акті майно було саме загублене, а не іншим чином вибуло з володіння власника, та своїми діями обвинувачена привласнила знайдене нею загублене майно, що за встановлених обставин не становить крадіжки.
		Згідно ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
		Тому суд вважає, стороною обвинувачення не доведено вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , та подія кримінального правопорушення, за викладених в обвинувальному акті обставин, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, в зв`язку з чим ОСОБА_4 необхідно виправдати за пред`явленим їй обвинуваченням.
		Цивільний позов потерпілою не заявлявся, судові витрати в справі відсутні.
		Долю речових доказів в даному кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України, а саме: диск з записами камер відео спостереження, що наданий представником ТЦ «Метро» та знаходиться в матеріалах даного кримінального провадження, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження; гаманець з грішми в середині та картками на знижки у торгових мережах, які передані потерпілій ОСОБА_5 , - залишити у її володінні.
		Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд,
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та виправдати. 
		Речові докази у кримінальному провадженні: диск з записами камер відео спостереження, що наданий представником ТЦ «Метро», залишити в матеріалах кримінального провадження; гаманець з грішми в середині та картками на знижки у торгових мережах, залишити у володінні ОСОБА_5 .
		Вирок суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...