Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/915/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2019. Зареєстровано: 19.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2019.
Дата набрання законної сили: 16.10.2019
Номер судового провадження: А/855/15104/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010,  м. Київ,  вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
		 
		Головуючий у першій інстанції: Лапій С.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 жовтня 2019 року                                                                                        Справа № 820/915/17
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		Головуючого судді:                                Епель О.В., 
		суддів:                                                       Лічевецького І.О., Степанюка А.Г., 
		за участю секретаря                               Лісник Т.В.,
		представника позивача                     Бондаренко Г.П .,
		представників відповідачів                    Галуненко І.В., Кріт Т.В.,
		представника третьої особи          Радіонової А.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги приватного підприємства «Олан» та Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі 
		 
		за позовом           приватного підприємства «Олан»
		 
		до                     Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України,
		Департаменту податкових та митних експертиз 
		Державної фіскальної служби України, 
		Головного управління Державної казначейської 
		служби України в м. Києві,
		 
		третя особа на стороні відповідачів, 
		яка не заявляє самостійні вимоги 
		на предмет спору: Служба безпеки України
		 
		про                     визнання дій та бездіяльності протиправними 
		і стягнення збитків, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		          Історія справи.
		Приватне підприємство «Олан» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1), Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - відповідач-3), третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба безпеки України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:
		- визнати протиправними дії Енергетичної митниці ДФС щодо здійснення відборів проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями № 903060000/2016/013357 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013365 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013657 від 24.12.2016 р., № 903060000/2016/013658 від 24.12.2016 р., № 903060000/2016/013783 від 28.12.2016 р. та № 903060000/2016/013784 від 28.12.2016 р.;
		- визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці ДФС щодо нездійснення відбору проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями № 903060000/2016/013357 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013365 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013657 від 24.12.2016 р., №903060000/2016/013658 від 24.12.2016 р., №903060000/2016/013783 від 28.12.2016 р. та № 903060000/2016/013784 від 28.12.2016 р. у строки, визначені чинним законодавством;
		- визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці ДФС щодо нездійснення митного оформлення товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями № 903060000/2016/013357 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013365 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013657 від 24.12.2016 р., № 903060000/2016/013658 від 24.12.2016 р., № 903060000/2016/013783 від 28.12.2016 р. та № 903060000/2016/013784 від 28.12.2016 р., у строки, визначені чинним законодавством;
		- визнати протиправною бездіяльність Департаменту податкових та митних експертиз ДФС щодо нездійснення досліджень (аналізів, експертиз) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013365 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013657 від 24.12.2016 р., у строки, визначені чинним законодавством;
		- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ПП «Олан» матеріальну шкоду (збитки), завдану протиправними рішеннями та бездіяльністю Енергетичної митниці ДФС та бездіяльністю Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, на загальну суму 6 249 622,40 грн. 
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 р. адміністративний позов було задоволено в повному обсязі.
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 р.:
		- зазначене рішення суду першої інстанції було скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Департаменту податкових та митних експертиз ДФС щодо нездійснення досліджень (аналізів, експертиз) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями № 903060000/2016/013357 від 18.12.2016 р., №903060000/2016/013365 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013657 від 24.12.2016 р., у строки, визначені чинним законодавством, та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ПП «Олан» відмовлено;
		- абзац 6 резолютивної частини постанови суду першої інстанції змінено, викладено його в такій редакції: «Стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь ПП «ОЛАН» матеріальну шкоду (збитки), завдану протиправними рішеннями та бездіяльністю Енергетичної митниці ДФС, в загальній сумі 6 249 622,40  грн.;
		- абзаци 7, 8 резолютивної частини постанови суду першої інстанції змінено, викладено в такій редакції: «Стягнути на користь ПП «ОЛАН»  сплачену суму судового збору в розмірі 6400,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці ДФС»;
		- в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду від 24.04.2018 р. касаційну скаргу зазначенні рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
		Ухвалюючи зазначену постанову, Верховний Суд виходив з того, що судоми не встановлено, на підставі яких саме резолюцій здійснено відібрання проб (зразків) товару, проведена експертиза та в подальшому товар випущено у вільний обіг, не надано оцінки дорученню СБУ та не визначено межі його дії, не враховано рішення про продовження строку проведення експертиз та не перевірено обґрунтованості заявленої позивачем до стягнення суми збитків, що підлягає вирішенню адміністративним судом, а також ухвалено рішення на підставі копій документів, які не завірені належним чином.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 р. справу передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 р. позов задовольнити частково.
		- визнано протиправними дії Енергетичної митниці ДФС щодо здійснення відборів проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями № 903060000/2016/013357 від 18.12.2016 року, №903060000/2016/013365 від 18.12.2016 року, №903060000/2016/013657 від 24.12.2016 року, №903060000/2016/013658 від 24.12.2016 року, №903060000/2016/013783 від 28.12.2016 року та № 903060000/2016/013784 від 28.12.2016 р.;
		- визнано протиправною бездіяльність Енергетичної митниці ДФС щодо нездійснення відбору проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18.12.2016 року, №903060000/2016/013365 від 18.12.2016 року, №903060000/2016/013657 від 24.12.2016 року, №903060000/2016/013658 від 24.12.2016 року, №903060000/2016/013783 від 28.12.2016 року та №903060000/2016/013784 від 28.12.2016 року у строки, визначені чинним законодавством;
		- визнано протиправною бездіяльність Енергетичної митниці ДФС щодо нездійснення митного оформлення товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями № 903060000/2016/013357 від 18.12.2016 року, №903060000/2016/013365 від 18.12.2016 року, №903060000/2016/013657 від 24.12.2016 року, №903060000/2016/013658 від 24.12.2016 року, №903060000/2016/013783 від 28.12.2016 року та №903060000/2016/013784 від 28.12.2016 року, у строки, визначені чинним законодавством.
		У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
		Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Енергетичною митницею ДФС не було прийнято мотивованого рішення про взяття проб (зразків) товарів, які імпортувалися позивачем, що накладення резолюції на вхідних документах таким рішенням не є, що митним органом були порушені строки відібрання проб (зразків) імпортованого позивачем товару (скрапленого газу) і жодних доказів щодо наявності перешкод та затримки пред`явлення підприємством вантажу суду не надано, а також з того, що митним органом порушення строки проведення митного оформлення товару.
		Крім того, ухвалюючи рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку, що саме ДПМЕ ДФС було продовжено строки дослідження зразків товару з об`єктивних причин і що позивач не має права на відшкодування понесених ним збитків за рахунок відповідачів, оскільки господарська діяльність здійснюється ним на власний розсуд, саме він несе ризик збитків і сплата за понаднормове використання вагонів-цистерн та пені була здійснена ним з власної волі та на виконання умов Контракту.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач та відповідач - Енергетична митниця ДФС подали апеляційні скарги.
		Позивач у своїй скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині постанову про задоволення його позову в повному обсязі, наполягаючи на тому, що законодавством (ч. 4 ст. 357 МК України) чітко визначено строки проведення дослідження проб (зразків) товару і внутрішні організаційні питання експертних установ та органів влади не можуть впливати на господарську діяльність підприємства, що перевищення строків проведення експертного дослідження стало також причиною простою товару у вагонах-цистернах, у зв`язку  з чим підприємство було змушено сплатити штрафні санкції, що саме внаслідок неправомірних дій відповідачів та допущеної ними бездіяльності позивачу завдані збитки на загальну суму 6 249 622,40 грн.
		З цих та інших підстав апелянт - позивач вважає, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.
		Відповідач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині постанову про відмову в позові, посилаючись на те, що законодавством не визначено форму рішення митного органу про взяття проб (зразків) товару, що судом не було проаналізовано Регламент Енергетичної митниці ДФС, що рішення керівника виражається саме резолюцією, що Енергетична митниця мала всі підстави для відібрання відповідних проб імпортованого позивачем товару, зокрема спрацювання СУР та отримання орієнтувань і доручень від СБУ, що такі доручення СБУ відповідали відповідній формі, що правоохоронними органами здійснювалися спеціальні операції, перевірки та інші заходи в рамках виконання процедур митного контролю і що це, за твердженням апелянта, є підставою для перевищення строку огляду (переогляду) товару, що на момент розгляду справи права та інтереси позивача не були порушені, оскільки товар вже було випущено у вільний обіг.
		Крім того, апелянт - відповідач наполягає на тому, що судом першої інстанції неправильно здійснено розподіл судових витрат та безпідставно стягнуто з нього 6400,00 грн. замість 4800,00 грн.
		З цих та інших підстав апелянти вважають, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
		          Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
		Відповідачем - Енергетичною митницею ДФМ подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить залишити її без задоволення та наполягає на тому, що відповідачами не було допущено протиправної бездіяльності, що митниця діяла у відповідності з вимогами законодавства та на виконання доручень СБУ і підстав для відшкодування позивачу заявленої ним суми збитків немає.
		Відповідачем - ДПМЕ ДФС подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та зазначає, що ним не було допущено жодної протиправної бездіяльності при проведенні експертного дослідження проб (зразків) імпортованого позивачем товару.
		Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду в частині задоволення позовних вимог - без змін та наполягає на тому, що порушення строків випуску імпортованого ним товару у вільний обіг відбулося саме з вини відповідачів, що митницею не було дотримано законодавчо визначених процедур митного контролю та порушено відповідні строки.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог з наступних підстав.
		Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та Компанією «INCOMP TRADING LTP» (Великобританія) (продавець)  укладено  контракти від  14.11.2016 № LPG 14/11-01, від 25.11.2016 р. № LPG 25/11-01 та від 12.12.2016 р. № LPG 12/12-01.
		Відповідно умов зазначених контрактів продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується придбати та оплатити газ вуглеводневий скраплений в кількості, узгодженій додатковою угодою/додатком, які є невід`ємною частиною даного контракту та визначено кількість товару (550, 1000 та 900 метричних тон відповідно за кожним контрактом).
		14.12.2016 р., 24.12.2016 р. та 19.12.2016 р. вказаний товар був заявлений до митного оформлення на митному посту «Куп`янськ-енергетичний» Енергетичної митниці ДФС за попередніми митними деклараціями типу ІМ40ЕЕ №№  903060000/2016/13256, 903060000/2016/013527, 903060000/2016/013526, 903060000/2016/013414.
		18.12.2016 р., 24.12.2016 р. та 28.12.2016 р. ПП «Олан» подані митні декларації типу ІМ40ДЕ №№ 903060000/2016/013357, 903060000/2016/013365, 903060000/2016/013658, 903060000/2016/0133657, 903060000/2016/013783, 903060000/2016/013784 та відповідні документи,  зокрема: контракти з відповідними додатками до них; паспорти якості; сертифікати відповідності; експортні митні декларації країни відправлення.
		Також відповідно до графи 44 МД декларантом подано накладні УМВС (з інформацією про позитивні результати радіологічного контролю), документи, що містять інформацію про вартість товару та сировини, інвойси, рахунки-проформи, договори про надання митного брокера, декларації про походження товару, довідки по компонентному складу, довідки по літрам, паспорти якості.
		Разом з тим, 19.12.2016 р. на адресу Енергетичної митниці ДФС України надійшли доручення від ГУ БКОЗ СБ України від 19.12.2016 р. №№ 14/4/1-25908, 14/4/1-26354, 14/4/1-26658, від 26.12.2016 р. №№ 14/4/1-26354, 14/4/1-26353 на проведення огляду (переогляду) у присутності співробітників СБ України, орієнтування СБУ від 19.12.2016 р. № 14/4/1-25907.
		Також до Енергетичної митниці ДФС надійшло доручення ГУ БКОЗ СБ України від 19.12.2016 № 14/4/1-25907 «Щодо проведення спільних заходів» (орієнтування) та листи СБУ від 13.12.2016 року № 14/4/1-466 «Щодо небезпечної продукції» та від 22.12.2016 року № 14/4/1-26331 на проведення огляду товару та відібрання проб (зразків) товарів за вказаними митними деклараціями.
		21.12.2016 р., 12.01.2017 р., 24.01.2017 р., 16.02.2017 р. Енергетичною митницею ДФС здійснено відбір проб зазначеного товару та направлено зразки до Спеціальної лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС на експертизу, про що складено відповідні акти про взяття проб (зразків) товарів.
		Зазначені зразки відбиралися відповідно до доручення слідчого у кримінальному провадженні від 16.11.2016 р. № 22016220000000238, оскільки відповідно до листа ГУ БКОЗ СБУ наявна інформація щодо можливого вмісту в складі товару отруйних/сильнодіючих речовин. 
		Для випуску товару у вільний обіг позивач подав до митниці тимчасові митні декларації №№ 903060000/2016/013528, 903060000/2016/013529, 903060000/2017/000227, однак оформлення товару не відбувалося, оскільки очікувалися результати досліджень лабораторії.
		Оформлення товару знову здійснено не було, митним брокером позивача повідомлено засобами електронного зв`язку про відмову у здійсненні митного оформлення з посиланням на лист ГУ БКОЗ СБУ від 13.12.2016 р. № 14/4/1-466 «Щодо небезпечної продукції» на проведення огляду товару та відібрання проб (зразків) товарів.
		09.01.2017 р., 17.01.2017 р. та 23.03.2017 р. Спеціальною лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС складено висновки експертизи №№  142005701-0078, 142005701-0076, 142005701-0249, 142005701-0255, 142005701-0547, 142005701-0546, в яких, зокрема, встановлено, що проби продукту ідентифіковано як суміш газів вуглеводневих скраплених (зріджених), а також встановлено відсотковий вміст компонентів та густина суміші газу.
		Зазначені висновки були направлені на адресу Енергетичної митниці ДФС.
		Рішеннями Енергетичної митниці ДФС №№ КТ- 903060000/2017/00006, КТ- 903060000/2017/00007, UA 903130/2017/00001, UA 903130/2017/00021, UA 903130/2017/00019, UA 903130/2017/00001 визначено код товару згідно з УКТЗЕД, а також  встановлено невідповідність  інформації в графі 31 митної декларації результатам досліджень, зазначеним у висновках СЛЕД ДФС, у зв`язку з чим митним органом складено картки відмови у митному оформленні (випуску) товару.
		При цьому, здійснення митних процедур в частині митного оформлення зазначеного товару за вищезазначеними митними деклараціями було зупинено у зв`язку з надходженням листів ГУ БКОЗ СБУ від 22.12.2016 р. № 14/4/1-26331, від 26.01.2017 р. № 14/4/1-1372 через необхідність вжиття ГУ БКОЗ СБУ додаткових заходів контролю у зв`язку з підозрою щодо наявності у складі імпортованого товару отруйних та сильнодіючих речовин, які можуть нанести шкоду здоров`ю людини, а також тим, що документи, подані до Енергетичної митниці ДФС, містять неправдиві дані відносно характеристик, номенклатури та вартості такого товару.
		28.12.2016 р. через відмову випуску у вільний обіг товару позивач звернувся до прокуратури Харківської області зі скаргою.
		Листом від 19.01.2017 р. № 28-70-3/18/10-221 Енергетичною митницею ДФС повідомлено ПП «Олан» про результати розгляду вказаної скарги та повідомлено, що висновки СЛЕД ДФС не містять інформації щодо наявності у складі проб (зразків) товару вмісту отруйних та сильнодіючих речовин по причині відсутності належних методик, а тому наразі вирішується питання щодо залучення інших  установ (організацій) для проведення відповідних досліджень, а також про те, що митне оформлення товару призупинене у зв`язку із проведенням досліджень (аналізу експертизи) проб (зразків) товару до вирішення питання щодо наявності у складі проб (зразків) товару вмісту отруйних та сильнодіючих речовин.
		Листом від 07.02.2017 р. № 28-70-3/20/10-486 Енергетичною митницею ДФС надано відповідь на скаргу ПП «Олан» на дії посадових осіб митного поста «Куп`янськ-енергетичний» від 18.01.2017 р. № 18/01-1. Зокрема, митницею повідомлено підприємство про направлення до СБУ листа від 12.01.2017 р. № 28-70-1.3/60/9-142 з пропозицією щодо уникнення скарг від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності на адресу державних органів щодо вирішення питань, порушених СБУ  стосовно товарів, що надійшли на їх адреси.
		У подальшому товар газ вуглеводневий скраплений марки ПБТ було випущено у вільний обіг за відповідними МД та завершено його митне оформлення.
		При цьому, Енергетичною митницею ДФС здійснено  митне оформлення вказаного товару після  отримання листа ГУ БКОЗ СБ України від 20.02.2017 р. №  14/4/1-4392 «Щодо митного оформлення», яким надано дозвіл на розмитнення вказаного товару, без врахування орієнтувань ГУ БКОЗ СБ України щодо відбору проб товару для проведення  експертного дослідження на предмет вмісту сильнодіючих/отруйних речовин, а також без проведення митного огляду/переогляду товарів за участю співробітників CБ України.
		Нормативно-правове обґрунтування.
		Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Митним кодексом України (далі - МК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Законом України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р. № 3341-XII (далі - Закон № 3341-XII), Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1242, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (втратила чинність згідно з постановою КМУ від 17.01.2018 р. № 55 (далі - Інструкція № 1242), Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Мін`юста від 18.06.2015 р. №  1000/5 (далі - Правила № 1000/5), Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 р. № 684 (далі - Порядок № 684).
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.
		Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:
		1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу;
		2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
		3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої     статті 356 цього Кодексу;
		4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п`ятої цієї статті;
		5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;
		6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;
		7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.
		У ч.ч. 1, 2 ст. 356 МК України закріплено, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик.
		Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.
		У п. 40 Інструкції № 1242 закріплено, що резолюція - це зроблений посадовою особою напис на документі, який містить стислий зміст прийнятого нею рішення щодо виконання документа.
		Пунктом 9 розділу І Правил № 1000/5 передбачено, що рішення керівника виражається резолюцією.
		Згідно з пп. 3 п. 4 розділу ІІІ Правил № 1000/5 документи, розглянуті керівництвом установи, повертаються з резолюцією щодо їх виконання в службу діловодства, яка здійснює передачу документів на виконання.
		Пунктом 3 розділу І Порядку № 684 передбачено, що автоматизована система управління ризиками (далі - АСУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та/або митного оформлення товарів і транспортних засобів.
		У пунктах 1, 2, 5 розділу ІІІ Порядку № 684 закріплено, що орієнтування як один з інструментів розробки і реалізації заходів з управління ризиками використовується для невідкладного інформування митниць про осіб та/або транспортні засоби, за допомогою яких можуть бути вчинені порушення законодавства України з питань державної митної справи, про товари, які можуть бути об`єктом правопорушення, та про застосування форм контролю для виявлення, запобігання та припинення таких порушень.
		Джерелом інформації щодо орієнтувань є відомості, отримані органом доходів і зборів (його структурним підрозділом) від інших органів доходів і зборів (їх структурних підрозділів), правоохоронних органів, інших органів державної влади, міжнародних організацій, митних та інших уповноважених органів іноземних держав, власні аналітичні напрацювання та інші джерела.
		Пунктами 1, 3 розділуVІІ Порядку № 684 передбачено, що за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, митниці (митні пости) ДФС обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування зазначених у пункті 10 розділу І цього Порядку інструментів з управління ризиками (далі - Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР).
		Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) ДФС при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.
		Митна формальність з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР може не здійснюватись, якщо:
		1) виконання митної формальності неможливе (залежно від виду чи характеристики товару, наявності відповідних технічних засобів, можливості пред`явлення товару до митного контролю тощо);
		2) виконання митної формальності недоцільне, оскільки завдання згідно з повідомленням до митної формальності були досягнуті під час виконання іншої митної формальності;
		3) виконання митної формальності недоцільне, оскільки визначена митна формальність та відповідні завдання згідно з повідомленням до митної формальності були виконані раніше за цією партією товару іншим ПМО, про що наявні підтвердні документи;
		4) виконання митної формальності недоцільне, оскільки митна формальність та відповідні завдання згідно з повідомленням до митної формальності стосуються іншого (відмінного від задекларованого) товару чи особи;
		5) переміщення підпадає під винятки, визначені нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.
		У разі невиконання митної формальності з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР у зв`язку з наявністю інших обґрунтованих причин (крім визначених підпунктами 1-5 цього пункту) у АСМО або іншому ПІК ДФС відповідним чином фіксується детальна інформація про такі причини.
		Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону № 3341-XII органи доходів і зборів зобов`язані надавати необхідну допомогу при проведенні оперативно-розшукових заходів у зоні митного контролю; за дорученням спеціальних органів по боротьбі з організованою  злочинністю  проводити  перевірку  законності  дій організацій  і  громадян,  пов`язаних з переміщенням предметів і речовин через митний кордон, та здійснювати спільно з Національним банком України комплексний контроль за їх валютними операціями.
		Відповідно до ст. 357 МК України ДПМЕ ДФС з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення проводить дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарів, відібраних посадовими особами органів доходів і зборів.
		Дослідження (аналіз, експертиза) проводиться протягом 10 днів після їх надходження до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень. У разі потреби цей строк може бути продовжено за рішенням керівника спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень, але не більше ніж на 20 днів.
		Для продовження строку проведення дослідження (аналізу, експертизи) керівник самостійного структурного підрозділу з питань експертизи та досліджень готує клопотання на ім`я керівника СЛЕД ДФС, в якому обґрунтовує причину необхідності продовження строку проведення дослідження (аналізу, експертизи). Рішення керівника СЛЕД ДФС за результатами розгляду клопотання керівника самостійного структурного підрозділу з питань експертизи та досліджень оформлюється шляхом проставлення на клопотанні резолюції «погоджено» або «не погоджено».
		За результатами проведених досліджень експерт готує висновок, який містить інформацію для ідентифікації товару, фактичні значення показників нафтопродуктів (склад, фізичні, фізико-хімічні характеристики), їх відповідність вимогам нормативних документів та результати досліджень із зазначенням методів їх проведення
		Згідно з ч. 1 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
		Відповідно до  ч. 4 ст. 558 МК України правоохоронні органи зобов`язані письмово повідомляти органи доходів і зборів про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів, який отримав цю оперативну інформацію, або особи, яка виконує його обов`язки, в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 МК України шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.
		У  ч. 7 ст. 357 МК України визначено, що в разі порушення встановлених цією статтею строків проведення досліджень (аналізів, експертиз) чи у разі неможливості їх проведення орган доходів і зборів зобов`язаний повідомити про це декларанта або уповноважену ним особу. 
		Збитки, завдані декларанту або уповноваженій ним особі внаслідок порушення встановлених цією статтею строків проведення досліджень (аналізів, експертиз), відшкодовуються органами доходів і зборів в установленому законом порядку.
		Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є:
		1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
		2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
		На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
		Згідно зі ст.ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)  протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; 4) вини.
		Частиною 1 статті 225 ГК України врегульовано склад збитків, що  підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, порушили господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення  господарської діяльності.
		У ст. 42 ГК України визначено, що підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання самостійно на власний ризик.
		Висновки суду апеляційної інстанції.
		Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством визначено чітку процедуру митного оформлення товару і механізм послідовних дій митного органу, які ним вчиняються в разі спрацювання СУР та отримання від СБУ доручень, орієнтувань щодо переміщення через митний кордон України товарів, які можуть бути об`єктом правопорушення.
		При цьому, МК України та Законом № 3341-XII регламентовано імперативний обов`язок контролюючих митних органів за наявності таких обставин провести перевірку імпортованого товару, зокрема відібрати його зразки (проби) та направити їх на експертне дослідження.
		Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24.04.2018  р. у цій справі, перевіряючи доводи апелянтів та рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
		1. З приводу оскаржуваних позивачем дій Енергетичної митниці ДФС щодо здійснення відборів проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за МД №  903060000/2016/013357 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013365 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013657 від 24.12.2016 р., № 903060000/2016/013658 від 24.12.2016 р., № 903060000/2016/013783 від 28.12.2016 р. та № 903060000/2016/013784 від 28.12.2016  р.
		Так, колегія суддів звертає увагу на те, що відбір Енергетичною митницею ДФС проб (зразків) імпортованого позивачем товару за вказаними МД був здійснений митницею у зв`язку з надходженням доручення та орієнтування СБУ щодо небезпечності такої продукції (газу скрапленого), наявності в його складі отруйних та сильнодіючих речовин, шкідливих для здоров`я людей, та неправдивості даних, зазначених у документах, поданих для митного оформлення ввезеного газу, щодо його характеристик, номенклатури, класифікації за УКТЗЕД та вартості. 
		Отже, відповідно до вищенаведених  вимог ст.ст. 356, 558 МК України, ст. 18 Закону № 3341-XII та Порядку № 684 у відповідача-1 були всі достатні та необхідні законодавчо визначені підстави для відбору проб (зразків) товару, задекларованого ПП «Олан». 
		Більш того, згідно з приписами ст. 18 Закону № 3341-XII за таких обставин у контролюючого митного органу виник обов`язок здійснити спеціальну перевірку імпортованого товару за процедурою, регламентованою митним законодавством, тобто у даному випадку - провести відбір проб товару та направити їх на експертне дослідження. Будь-яка інша альтернативна поведінка Енергетичної митниці призвела б до невиконання покладених на неї обов`язків і формального та поверхневого проведення митних процедур, порушення принципів здійснення державної митної справи, закріплених у ст. 8 МК України, зокрема принципу законності.
		З огляду на це, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для визнання протиправними дій Енергетичної митниці ДФС щодо здійснення відборів проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого позивачем до митного оформлення за МД № 903060000/2016/013357 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013365 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013657 від 24.12.2016 р., № 903060000/2016/013658 від 24.12.2016 р., № 903060000/2016/013783 від 28.12.2016 р. та № 903060000/2016/013784 від 28.12.2016 р.
		При цьому, доводи позивача про те, що відповідачем-1 не було прийнято рішення про відбір проб (зразків) імпортованого ним товару, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначалося вище, такі рішення були прийняті контролюючим митним органом шляхом проставлення резолюції керівника на відповідних дорученнях та орієнтуваннях СБУ, що у відповідності до п. 40 Інструкції № 1242 та розділів І, ІІІ Правил № 1000/5, є однією з форм рішення.
		З приводу посилань позивача на те, що відповідачем-1 не прийнято саме мотивованого рішення з цього питання, колегія суддів зазначає, що це не призвело до протиправності дій митниці щодо відбору зразків імпортованого товару.
		При цьому, колегія суддів приймає до уваги висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні від 24.03.1988 р. у справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden), в якому Суд зазначив, що рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність.
		Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
		Крім того, апеляційний суд зазначає, що вказані рішення Енергетичної митниці ДФС позивачем у межах цього судового спору не оскаржуються, відповідні позовні вимоги (щодо визнання таких рішень протиправними та/або їх скасування) ПП «Олан» не заявлялися, а відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, які не були заявлені в суді першої інстанції.
		З огляду на це, апеляційний суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позову в частині таких позовних вимог.
		2. З приводу оскаржуваної позивачем бездіяльності Енергетичної митниці ДФС щодо нездійснення відбору проб (зразків) та митного оформлення товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями № 903060000/2016/013357 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013365 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013657 від 24.12.2016 р., №903060000/2016/013658 від 24.12.2016 р., №903060000/2016/013783 від 28.12.2016 р. та № 903060000/2016/013784 від 28.12.2016 р. у строки, визначені чинним законодавством.
		Аналіз вищенаведених законодавчих приписів дозволяє стверджувати, що регламентовані ч. 1 ст. 255 МК України строки митного оформлення товару, на порушенні яких наполягає позивач (протягом 4-х робочих днів), є загальними та підлягають застосуванню виключно в разі застосування звичайної процедури митних формальностей. В іншому ж випадку, зокрема в разі необхідності проведення експертного дослідження проб (зарків) товару, частиною 2 цієї ж норми митного законодавства передбачено можливість перевищення таких строків.
		Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку відповідач-1 правомірно, за наявності законодавчих підстав відібрав зразки товару позивача на експертизу, виконав, зокрема вимоги ст. 18 Закону №  3341-XII, забезпечив вжиття належних і достатніх заходів для перевірки обставин, зазначених в дорученнях та орієнтуваннях СБУ, отримав результати відповідних експертиз, здійснив обмін інформацією з СБУ, пересвідчився у можливості випуску товару у вільний обіг та після цього завершив відповідні процедури митних формальностей.
		Отже, в даному випадку відповідачем-1 вчинено послідовні, виважені дії, у відповідності до вимог чинного законодавства, та не було допущено бездіяльності, на якій наполягає позивач, а тому такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позов у частині вимог про визнання протиправними дій Енергетичної митниці ДФС щодо здійснення відборів проб (зразків) товару та бездіяльності щодо нездійснення відбору проб (зразків) та митного оформлення товару, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору щодо таких позовних вимог та, відповідно до ст. 317 КАС України, є підставою для скасування рішення суду в цій частині.  
		3. З приводу оскаржуваної позивачем бездіяльності Департаменту податкових та митних експертиз ДФС щодо нездійснення досліджень (аналізів, експертиз) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013365 від 18.12.2016 р., № 903060000/2016/013657 від 24.12.2016 р., у строки, визначені чинним законодавством.
		Так, колегія суддів звертає увагу на те, що 22.12.2016 р., 13.01.2017 р., 26.01.2017 р. після відібрання проб (зразків) імпортованого товару відповідачем-1 було направлено запити до ДПМЕ ДФС щодо проведення відповідних експертних досліджень товару, на виконання вимог ч. 4 ст. 357 МК України рішеннями керівника СЛЕД ДФС строки проведення таких експертних досліджень були продовжені до 25.01.2017 р. та 15.02.2017 р.
		При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у період з 20.12.2016 р. по 30.03.2017 р. на виконанні у відділу досліджень нафти, нафтопродуктів та мастильних матеріалів перебувало 673 запити стосовно проведення досліджень зразків нафтопродуктів, з них 216 запитів для проведення досліджень тільки товару «газ вуглеводневий скраплений». Визначення вуглеводневого складу газу здійснюється із застосуванням газового хроматографу Хроматек Кристалл 5000.1 № 051609. При проведенні дослідження здійснюється мінімум два паралельних вимірювання, підготовка прибору до робочого режиму займає близько однієї години, а саме дослідження однієї проби займає близько 30 хвилин часу. Отже, два паралельних дослідження займають близько трьох годин.
		Фактично ДПМЕ ДФС при наявності одного приладу не мало технічної можливості здійснювати дослідження більш ніж 6-ти проб газу за один робочий день.
		Штатна чисельність відділу досліджень нафти та нафтопродуктів складала 5 посадових осіб. 
		Тож, за наявності в роботі станом на 26.12.2016 р. 210-ти запитів на проведення досліджень по 375-ти зразках нафтопродуктів навантаження на одного працівника складало 75 зразків. Станом на 16.01.2017 року на дослідженні перебувало 147 запитів по 423 зразках товарів.
		Таким  чином, колегія суддів вважає, що ДПМЕ ДФС з об`єктивних причин не могло виконати дослідження проб товару позивача в 10-денний термін, а тому продовження такого строку є обґрунтованим і правомірним. 
		Доводи апелянта -позивача про те, що законодавством (ч. 4 ст. 357 МК України) чітко визначено строки проведення дослідження проб (зразків) товару і внутрішні організаційні питання експертних установ та органів влади не можуть впливати на господарську діяльність підприємства, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки цією ж законодавчою нормою передбачено можливість продовження строків проведення експертного дослідження і, як зазначалося вище, у даному випадку в ДПМЕ ДФС були наявні об`єктивні причини, що унеможливлювали провести експертизу товару позивача в 10-денний термін. 
		З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог.
		4. З приводу стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м.  Києві на користь ПП «Олан» матеріальної шкоди (збитків), завданих протиправними рішеннями та бездіяльністю Енергетичної митниці ДФС та бездіяльністю Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, на загальну суму 6 249 622,40 грн.
		Системний аналіз вищенаведених норм та положень ЦК України і ГК України  дозволяє стверджувати, що підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання самостійно на власний ризик і майнові втрати від такої діяльності, обумовлені договірними зобов`язаннями сторін, не можуть покладатися на державу за самим лише фактом їх понесення в будь-якому разі.
		Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду  від 12.03.2019 р. у справі № 920/715/17.
		При цьому, з приписів ст.ст. 30, 357 МК України вбачається, що підставою для відшкодування суб`єкту господарювання шкоди з бюджету є вчинення відповідним органом влади протиправних дій, допущення бездіяльності та прийняття неправомірного рішення, що перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із завданням такої шкоди.
		Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів звертає увагу на те, що у ході розгляду цієї справи судом не встановлено ані вчинення відповідачами протиправних дій, допущення бездіяльності чи прийняття неправомірних рішень, ані відповідного причинно-наслідкового зв`язку.
		Крім того, за умовами контрактів від 14.11.2016 № LPG 14/11-01, від 25.11.2016 р. № LPG 25/11-01 та від 12.12.2016 р. № LPG 12/12-01, укладених позивачем з Компанією «INCOMP TRADING LTP» (Великобританія), дії органів влади та інші незалежні від позивача як постачальника обставини є підставою для застосування ним форс-мажору шляхом повідомлення про це іншої сторони (п.п. 7, 8, 10 вказаних Контрактів). 
		Тобто, сторонами було погоджено непередбачувані випадки та алгоритм дій у разі їх настання. Однак, позивачем в ході розгляду цієї справи (упродовж майже двох років) не було надано жодних доказів застосування вказаної договірної процедури, а натомість надано суду докази оплати та сплати пені за власним волевиявленням за понаднормове використання вагонів-цистерн, виконання відповідних договірних зобов`язань та отримання в кінцевому результаті відповідного доходу.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення таких позовних вимог.
		При цьому, доводи апелянта - позивача про те, що перевищення строків проведення експертного дослідження стало причиною простою товару у вагонах-цистернах, у зв`язку  з чим підприємство було змушено сплатити штрафні санкції, а також що саме внаслідок неправомірних дій відповідачів та допущеної ними бездіяльності позивачу завдані збитки на загальну суму 6 249 622,40 грн., є необґрунтованими з підстав, зазначених вище.
		Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
		Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що відмовляючи в задоволенні адміністративного позову щодо вказаних позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ДПМЕ ДФС щодо нездійснення досліджень (аналізів, експертиз) товару та стягнення на користь ПП «Олан» матеріальної шкоди (збитків), суд першої інстанції повно встановив всі обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до ст. 316 КАС України в цій частині воно підлягає залишенню без змін.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ПП «Олан» підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України - задоволенню, рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України щодо здійснення відборів проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями від 18.12.2016 р. №№ 903060000/2016/013357, 903060000/2016/013365, від 24.12.2016 р. №№903060000/2016/013657, 903060000/2016/013658, від 28.12.2016 р. №№ 903060000/2016/013783, 903060000/2016/013784; визнання протиправною бездіяльності Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України щодо нездійснення відбору проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями 18.12.2016 р. №№ 903060000/2016/013357, 903060000/2016/013365, від 24.12.2016 р. №№903060000/2016/013657, 903060000/2016/013658, від 28.12.2016 р. №№ 903060000/2016/013783, 903060000/2016/013784 у строки, визначені чинним законодавством; визнання протиправною бездіяльності Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України щодо нездійснення митного оформлення товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями 18.12.2016 р. №№ 903060000/2016/013357, 903060000/2016/013365, від 24.12.2016 р. №№903060000/2016/013657, 903060000/2016/013658, від 28.12.2016 р. №№ 903060000/2016/013783, 903060000/2016/013784, у строки, визначені чинним законодавством - скасуванню, адміністративний позов в цій частині позовних вимог - залишенню без задоволення, а в іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року підлягає залишенню без змін.
		Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу приватного підприємства «Олан» - залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України - задовольнити.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України щодо здійснення відборів проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями від 18.12.2016 р. №№ 903060000/2016/013357, 903060000/2016/013365, від 24.12.2016 р. №№903060000/2016/013657, 903060000/2016/013658, від 28.12.2016 р. №№ 903060000/2016/013783, 903060000/2016/013784; визнання протиправною бездіяльності Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України щодо нездійснення відбору проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями 18.12.2016 р. №№ 903060000/2016/013357, 903060000/2016/013365, від 24.12.2016 р. №№903060000/2016/013657, 903060000/2016/013658, від 28.12.2016 р. №№ 903060000/2016/013783, 903060000/2016/013784 у строки, визначені чинним законодавством; визнання протиправною бездіяльності Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України щодо нездійснення митного оформлення товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями 18.12.2016 р. №№ 903060000/2016/013357, 903060000/2016/013365, від 24.12.2016 р. №№903060000/2016/013657, 903060000/2016/013658, від 28.12.2016 р. №№ 903060000/2016/013783, 903060000/2016/013784, у строки, визначені чинним законодавством - скасувати, а в задоволенні адміністративного позову в цій частині позовних вимог - відмовити.
		В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		Повний текст судового рішення виготовлено 17 жовтня 2019 року.
		 
		 
		Головуючий суддя          
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...