Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/7117/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2019. Зареєстровано: 20.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2019.
Дата набрання законної сили: 19.11.2019
Номер судового провадження: 1-кп/344/622/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019090010000702

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/7117/19 
		       Провадження № 1-кп/344/622/19 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		18 жовтня 2019 року м. Івано-Франківськ 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		прокурора ОСОБА_4 ,
		потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 , 
		обвинуваченого ОСОБА_8 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом та угодою про примирення щодо
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_8 вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків та умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Злочини вчинено за наступних обставин.
		25.02.2019 року о 20 год. екіпаж «ЯСЕНЬ 152», у складі інспекторів Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , рядового поліції ОСОБА_5 , які були одягнуті в однострій поліцейського, після проведення інструктажу керівництвом Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області та отримання табельної вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заступили на маршрут патрулювання в м. Івано-Франківську. Таким чином, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , рядовий поліції ОСОБА_5 знаходились при виконанні службових обов`язків по забезпеченню громадської безпеки та порядку, які згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є працівниками правоохоронного органу.
		26 лютого 2019 року близько 00 год. 50 хв. під час здійснення патрулювання екіпажем «ЯСЕНЬ 152» у складі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в м. Івано-Франківську по службовій радіостанції надійшло повідомлення про бійку між громадянами по вул. Привокзальній, 9 в м. Івано-Франківську. 
		Реагуючи на вказане повідомлення, працівники правоохоронного органу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на службовому автомобілі марки «Toyota Prius» направилися до місця виклику.
		Прибувши на місце виклику, працівниками правоохоронного органу було виявлено ОСОБА_8 , який виражався нецензурною лайкою в бік працівників Управління патрульної поліції екіпажу «ЯСЕНЬ 119», які прибули раніше на місце події, чим порушував громадський порядок. 
		Реагуючи на вказане правопорушення, працівниками правоохоронного органу ОСОБА_8 подано законну вимогу припинити правопорушення, однак ОСОБА_8 , нехтуючи законною вимогою працівників правоохоронного органу під час виконання ними службових обов`язків, продовжував виражатися в сторону працівників поліції словами ненормативної лексики.
		Виконуючи вимоги ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» щодо припинення виявленого адміністративного правопорушення, працівниками правоохоронного органу для забезпечення публічної безпеки, в силу положень ст.ст. 29, 42, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», було застосовано відносно ОСОБА_8 законні, необхідні, пропорційні та ефективні поліцейські заходи примусу - фізичну силу шляхом загину руки за спину.
		В цей час ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що перед ним перебувають працівники правоохоронного органу під час виконання службових обов`язків, при цьому нехтуючи законною вимогою працівників поліції з метою перешкоджання виконанню працівниками правоохоронного органу своїх службових обов`язків, вчинив активний фізичний опір, який виразився в застосуванні фізичної сили, а саме нанесенні удару ліктем лівої руки в ділянку обличчя ОСОБА_5 та спробі вирватись при затриманні. 
		Працівники патрульної поліції, застосувавши заходи фізичного впливу, повалили ОСОБА_8 на землю. В цей час ОСОБА_8 , перебуваючи в положенні лежачи та продовжуючи чинити опір працівникам правоохоронного органу, здійснив укус у ділянку лівого стегна ОСОБА_6 . 
		З метою відбиття нападу на поліцейських та припинення опору поліцейським в силу положень ст.ст. 29, 42, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», працівниками поліції відносно ОСОБА_8 застосовано спеціальні засоби, а саме кайданки.
		Надалі ОСОБА_8 , перебуваючи на землі в положенні лежачи, продовжив чинити активний фізичний опір працівникам патрульної поліції, який виражався в намаганні вирватися при затриманні. В цей час, з метою надання допомоги поліцейським ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по припиненню неправомірних дій ОСОБА_8 , до вищевказаних поліцейських підійшов інспектор Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції молодший лейтенант поліції ОСОБА_9 , який тримав у руках службовий планшет. В цей час ОСОБА_8 , продовжуючи чинити активний фізичний опір працівникам правоохоронного органу, хаотично розмахуючи ногами, наніс удар по руці ОСОБА_9 , в результаті чого вибив із рук останнього планшет, який впав на землю та був пошкоджений.
		Крім того, ОСОБА_8 , знаходячись по вул. Привокзальна, 9 в м.Івано-Франківську, в процесі опору працівникам правоохоронного органу під час виконання службових обов`язків, а саме застосування відносно ОСОБА_8 поліцейських заходів примусу  фізичної сили шляхом загину руки за спину, останній, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що перед ним перебувають працівники правоохоронного органу під час виконання службових обов`язків, умисно наніс один удар ліктем лівої руки в ділянку голови ОСОБА_5 , чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянках слизової оболонки верхньої губи зліва.
		В цей час працівники патрульної поліції застосували заходи фізичного впливу, поваливши ОСОБА_8 на землю. Однак, ОСОБА_8 , перебуваючи в положенні лежачи та продовжуючи чинити опір працівникам правоохоронного органу з метою перешкоджання затримання, здійснив укус у ділянку лівого стегна ОСОБА_6 , чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді садна та синця в ділянці лівого стегна. 
		З метою відбиття нападу на поліцейських та припинення опору поліцейським, в силу положень ст.ст. 29, 42, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», працівниками поліції відносно ОСОБА_8 застосовано спеціальні засоби, а саме кайданки та затримано на місці вчинення злочину.
		В результаті неправомірних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді садна та синця в ділянці лівого стегна, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 109 від 20.03.2019 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Крім того, в результаті неправомірних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянках слизової оболонки верхньої губи зліва та правої гомілки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 110 від 20.03.2019 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		08 жовтня 2019 року між потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_8 у присутності його захисника ОСОБА_7  укладено угоду про примирення, згідно з умовами якої потерпілі та обвинувачений дійшли згоди, що злочини обвинуваченим було вчинено саме при викладених вище обставинах, обвинувачений беззастережно та у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України. До обставин, які пом`якшують покарання, сторони віднесли щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, які обтяжують покарання, - не встановлено.
		Згідно вказаної угоди сторони дійшли згоди, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст.342 КК України як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, за ч.2 ст.345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків. Сторони узгодили покарання за ч.2 ст.342 КК України у виді обмеження волі на строк один рік; за ч.2 ст.345 КК України  обмеження волі на строк два роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  обмеження волі на строк два роки. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю та беззастережно, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про примирення від 08 жовтня 2019 року просив затвердити. Наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього в разі затвердження укладеної угоди, та виключні підстави оскарження вироку розуміє. Зазначив, що збитки потерпілим відшкодував у повному обсязі, на підтвердження чого суду надано довідку Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області. У вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв досудовому розслідуванню, повідомляючи усі обставини кримінального провадження.
		Захисник обвинуваченого підтримав думку свого підзахисного.
		Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили затвердити угоду про примирення, визнати винним обвинуваченого, призначивши йому узгоджене покарання, яке зазначене в угоді. Зазначили, що шкоду їм відшкодовано, будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають. Наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та виключні підстави оскарження розуміють. 
		Прокурор вважає, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.
		Суд, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_8 суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права передбачені ч.5 ст.474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди передбачені ч.1 ст.473 КПК України, з`ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз`яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, вважає, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого та потерпілих відносно визнання винуватості та примирення, та укладенні відповідної угоди про примирення немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок. 
		Суд також враховує наступне.
		Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості (ч.2 ст.342 КК України) та злочином середньої тяжкості (ч.2 ст.345 КК України) та виходячи з положень статей 468, 469 КПК України угода про примирення при викладених вище обставинах може бути укладена.
		Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.471 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується обвинувачений ОСОБА_8 , є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються доказами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.
		Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, так як обвинувачений ОСОБА_8 вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків та умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків, що грунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.
		При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого, так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчинених правопорушень, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання. 
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, неодружений, на диспансерних обліках ОНД та ОПНЛ №3 не перебуває. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування завданих збитків; обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
		Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого, ОСОБА_8 неодружений, проживає з батьками, дружиною ОСОБА_10 , з якою перебуває у цивільному шлюбі, та її сином, офіційно не працює, на життя заробляє ремонтом автомобілів та комп`ютерів. За місцем проживання характеризується позитивно. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, відсутність історії правопорушень, а також середній рівень ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_8 можливе без позбавлення або обмеження його волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб). У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язку відповідно до п.4 ч.3 ст 76 КК України, а саме виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Визначаючись у призначенні покарання, сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.342 КК України у виді обмеження волі на строк один рік; ч.2 ст.345 КК України  обмеження волі на строк два роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  обмеження волі на строк два роки. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік. Наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, сторонам зрозумілі.
		Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь ОСОБА_8 за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України є правильною, а запропоноване угодою покарання також відповідає положенням ст.65 КК України щодо тяжкості злочинів, санкцій ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин справи та обставин, що пом`якшують покарання, і відсутності обставин, що обтяжують покарання.
		З врахуванням викладеного, суд вважає, що угода про примирення укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті, що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушень, не суперечать інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
		Цивільні позови потерпілими не заявлялись. Запобіжний захід не обирався.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, суд, - 
		У Х В А Л И В :
		 
		Угоду про примирення від 08 жовтня 2019 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_8 та потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_5 - затвердити.
		ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, та призначити йому покарання:
		за ч.2 ст.342 КК України  обмеження волі на строк один рік; 
		за ч.2 ст.345 КК України  обмеження волі на строк два роки.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  обмеження волі на строк два роки.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.
		Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України та п. 4 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. 
		Речовий доказ: СD-R диск згідно постанови від 15.04.2019 - зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
		 
		Суддя ОСОБА_11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...