Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 383/291/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2019. Зареєстровано: 20.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2019.

Номер судового провадження: 22-ц/4809/1275/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		Іменем України
		 
		17 жовтня 2019 року                             м. Кропивницький
		 
		справа № 383/291/19
		провадження № 22-ц/4809/1275/19 
		 
		   Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А.М., Кіселика С.А.
		за участі секретаря  Тимошенко Т.О.,
		учасники справи:
		позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив», 
		відповідач  ОСОБА_1 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Нікішова Геннадія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2019 року у складі судді Замши О.В. і
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі  ТОВ) «Фінансова компанія «Преміум актив» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором №3390609276-027930 від 02.08.2018 позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту в сумі 29 004 грн 50 коп (3500 грн  заборгованість за кредитом, 11224 грн 50 коп  заборгованість за користування кредитом, 14280 грн  заборгованість за пенею). 
		Позовна заява мотивована тим, що 02 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Є Гроші» (далі  ТОВ «ФК Є Гроші») та ОСОБА_1 укладено договір № 3390609276-027930 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі  Договір).
		Зазначений договір було укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення договору.
		Позикодавець свої договірні зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу позику у встановленому Договором розмірі.
		Позичальник не повернув суму позики у встановлений термін, тим самим порушив умови Договору.
		Прострочення строків повернення позики призвело до виникнення загальної суми заборгованості в сумі 29004 грн 50 коп. 
		Окрім того, внаслідок укладання договору між позикодавцем та ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» від 15 січня 2019 року про надання фінансових послуг факторингу № 1501/1 (далі  Договір факторингу) відбулася заміна кредитора, а саме: ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» набуло статусу нового кредитора  стягувача за договором № 3390609276-027930 від 02.08.2018.
		Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2019 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» за договором № 3390609276-027930 від 02.08.2018 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту заборгованість в сумі 19484 грн 50 коп, що складається з заборгованості за кредитом  3500 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом  1704 грн 50 коп, заборгованості за пенею  14280 грн.
		В задоволенні іншої частини вимог, щодо стягнення відсотків за користування кредитом відмовлено.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» судові витрати в розмірі 867 грн 96 коп.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини, викладені в позовній заяві, щодо порушення відповідачем зобов`язання за договором перед позивачем та порушення ним норм законодавства.
		Враховуючи, що відповідач порушив зобов`язання передбачені договором, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та пені у розмірі 3,00% від залишку суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		На думку суду першої інстанції, нарахування позивачем процентів за користування відповідачем кредитом після спливу строку кредитування, а саме після 01.09.2018 є неправомірним, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом підлягають задоволенню частково, в сумі яка утворилася станом на 01.09.2018 і ставить 1704 грн 50 коп.
		В апеляційній скарзі адвокат Нікішов Геннадій Іванович, який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим.
		Відповідач заперечує факт укладення договору з позикодавцем і зазначає, що позивачем в суді першої інстанції не доведено обставини, що Договір був укладений в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com.
		Також не доведено і той факт, що ОСОБА_1 виконано певні дії, які свідчать про укладення кредитного договору.
		ОСОБА_1 заперечує проти отримання ним коштів відповідно до договору позики № 3390609276-027930 від 02.08.2018, адже це не підтверджується належними та допустимими доказами.
		Додані до позовної заяви копії платіжних доручень від 02 серпня 2018 року не є достовірними доказами перерахування коштів відповідачу.
		Суд першої інстанції безпідставно відкинув доводи про неналежність позивача та прийшов помилкового висновку про виникнення у ТОВ ««Фінансова компанія «Преміум актив» права вимоги до ОСОБА_1 .
		Крім того заборгованість за пенею, що визначена судом, складає 14280 грн, тобто вона в декілька раз більша за заборгованість за кредитом та процентами.
		Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч. 3ст. 360 ЦПК Українине перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.
		В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача адвокат Нікішов Геннадій Іванович підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.
		Відповідно до положень ч.1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
		Оскільки позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд вирішив розглянути справу без його участі, що відповідає положенням ст.372 ЦПК України.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановленихстаттею 367 ЦПК Українимежах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволеннюз огляду на таке.
		З урахуванням вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
		Судом першої інстанції встановлено, що02.08.2018 міжТОВ «Фінансова Компанія Є Гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3390609276-027930 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с.13-20).
		Договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https//e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення кредитного договору.
		Підписом, згідно якого відповідач погодився на укладення Договору є ідентифікатор у вигляді СМС повідомлення з кодом 264183, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін» (а.с.20).
		Відповідно до Розділу 1 Договору, заявка - анкета в особистому кабінеті Клієнта на веб-сайті позивача, встановленої форми, яка виражає намір клієнта отримати грошові кошти у позику та є невід`ємною частиною цього Договору та узгоджений Сторонами в Додатку 1 до цього договору.
		Згідно умов договору позикодавець надав відповідачу кредит в сумі 3 500 грн строком на 31 день (п.5.2 Договору). 
		Дата повернення позики - не пізніше 23:00, 01.09.2018 включно (п.5.4 Договору).
		Відповідно до умов договору сума процентів за користування позикою становить 1 704 грн 50 коп за 31 день, що підтверджується графіком розрахунків до договору (а.с.20).
		Згідно копії платіжного доручення № 5302 від 02.08.2018позикодавцем було перераховано на картковий рахунок відповідача позику у розмірі 3500 грн (а.с.27). 
		Вказані обставини також підтверджуються копією повідомлення від 28.01.2019 року (а.с.28).
		Згідно розрахунку позивача станом на 15.01.2019 заборгованість відповідача по договору складає 29 004 грн 50 коп, яка складається з наступного: 3500 грн - заборгованості за кредитом; 11 224 грн 50 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом; 14 280 грн - заборгованості за пенею (а.с.21-26).
		Згідно розрахунку заборгованості відповідачу нараховано заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 11 224 грн 50 коп станом на 15.01.2019.
		Відповідно до п. п.5.1-5.4 Договору, строк його дії становить 31 день із датою повернення не пізніше 23:00, 01.09.2018 (а.с.14-15).
		Відповідно п. 7.1. Договору у випадку порушення (прострочення) позичальником строку повернення позики та/або оплати суми процентів за користування позикою, позикодавець має право додатково, крім процентів за користування позикою за кожен день прострочення, стягнути з позичальника пеню у розмірі 3,00% від залишку суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення. 
		Пеня підлягає сплаті шляхом внесення готівкових коштів у касу позикодавця або перерахування таких коштів на поточний рахунок позикодавця.
		15.01.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» та ТОВ «ФК Є Гроші» було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 1501/1, відповідно до якого клієнт - ТОВ «ФК Є Гроші» відступив Фактору - позивачу свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі за договором № 3390609276-027930 від 02.08.2018, що підтверджується копією договору (а.с.9-10), витягом з акту прийому-передачі Прав Вимоги згідно договору факторингу (а.с.12).
		Листом-повідомленням від 04.01.2019 № 17 відповідач повідомлявся ТОВ ФК «Є Гроші» про відступлення своїх прав вимоги по договору №3390609276-027930 від 02.08.2018 позивачу, що підтверджується копією повідомлення (а.с.48) та копією реєстру відправленої кореспонденції (а.с.49).
		Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, щов судовому засіданні доведено ту обставину, що відповідачем порушено зобов`язання за договором позики перед позивачем.
		Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможна з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
		Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
		Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
		Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
		Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
		Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
		Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
		Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання.
		Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
		Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України«Про електронну комерцію»таЗУ «Про електронний цифровий підпис».
		Статтею 1 ЗУ«Про електронний цифровий підпис»(що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. 
		Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
		Відповідно до ст.3 вищевказаного Закону, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
		Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
		Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. 
		Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі (ст.4 ЗУПро електронний цифровий підпис).
		Статтею 6 даного Закону передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
		Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 3 ЗУ«Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають прав а та обов`язки майнового характеру.
		Згідно з п. 5, ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Статтею 11 ч. 3 вищевказаного Закону передбачено що, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
		Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
		- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; 
		- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону;
		- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 ч.6 ЗУ«Про електронну комерцію»).
		Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
		-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ«Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
		-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 
		- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Також ст. 3 ч. 1 ЗУ«Про електронну комерцію»визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
		Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
		Матеріалами справи підтверджується, що позивачем надана копія договору №3390609276-027930 надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, укладеного між ТОВ «ФК Є Гроші» та ОСОБА_1 , який в розділі 12 «Місцезнаходження та реквізити сторін» містить зазначення інформації про позикодавця та прізвище, ім`я та по-батькові, його паспортні дані, індивідуальний ідентифікаційний номер, СМС код, а також надрукований запис «електронний підпис) (а.с.13-20).
		У позовній заяві позивач зазначав, що цей договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https//e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення кредитного договору.
		Проте доказів, на підтвердження того, що відповідачем було здійснено підпис Договору за допомогою одноразового ідентифікатора стороною відповідача матеріали справи не містять.
		З огляду на викладене, надана позивачем паперова копія договору позики №3390609276-027930 від 02.08.2018, не відповідає вимогам ст. ст.79,80 ЦПК України, щодо достовірності та достатності доказів, а тому не підтверджує факт, що відповідач підписав цей договір.
		В Розділі 1 Договору зазначено, що заявка-анкета в особистому кабінеті Клієнта на веб-сайті Товариства, встановленої форми, яка виражає намір Клієнта отримати грошові кошти у позику (на умовах фінансового кредиту) та є невід`ємною частиною цього Договору та узгоджений Сторонами в Додатку 1 до цього Договору (а. с. 13).
		Але, до матеріалів справи долучено Додаток 1 до Договору №3390609276-027930 від 02.08.2018, який є графіком розрахунків, яким встановлюється періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (а. с. 20).
		Заявка-анкета, яка б ідентифікувала відповідача та підтверджувала б його намір отримати позику, в матеріалах справи відсутня.
		Положеннямист.1046 ч.2 ЦК Українивстановлено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		На підтвердження факту перерахування відповідачу грошових коштів за договором, позивачем надано світлокопію платіжне доручення № 5302 від 02.08.2018 (а. с. 27) та світлокопію повідомлення, що 02.08.2018 через систему платежів «Platon» (ТОВ «Платежі Онлайн») було проведено успішно видачу займу на сайті EGROSHI.COM (3500.00) на картку клієнта (а. с. 28).
		Разом з тим, відповідно до пункту 1.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, встановлено, що вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов`язкові для виконання ними.
		Відповідно до пункту 1.13 вказаної Інструкції, під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; інкасового доручення (розпорядження).
		Згідно із пунктом 2.14 Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".
		Таким чином, належним та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу, та який містить відповідні відмітки про виконання цього платіжного документа банком платника.
		Зазначеним вимогам надана позивачем світлокопія платіжного доручення № 5302 від 02.08.2018 не відповідає, зокрема не містить номера рахунку платника, номер та назву банка отримувача підпис відповідального виконавця та відбиток штампу банку, тому не може буди взятим до уваги судом.
		Світлокопію повідомлення, що 02.08.2018 через систему платежів «Platon» (ТОВ «Платежі Онлайн») було проведено успішно видачу займу на сайті EGROSHI.COM (3500.00) на картку клієнта, також не можу бути взята до уваги судом, оскільки з вказаного повідомлення не можна достовірно встановити, що кошти дійсно перераховувалися на картку відповідача.
		За таких обставин, належних та достовірних доказів перерахування позивачем грошових коштів на користь відповідача суду не надано.
		Відповідно до положеньст. 177 ч. 5 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
		Згідност. 81 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
		Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. 
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		В судовому засіданні апеляційного суду, яке відбулося 26 вересня 2019 року, у справі оголошувалась перерва і суд визнав обов`язкову явку позивача для надання пояснень на підтвердження своїх позовних вимог (а. с. 141).
		У призначене судове засідання на 17 жовтня 2019 року представник ТОВ «Фінансова компанія Преміум Актив» не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тому суд вирішив справу за наявними у матеріалах справи доказами.
		З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом обставини і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» необхідно відмовити за недоведеністю.
		Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи,порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального прававідповідно до п. п.2, 3, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК Україниє підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення.
		Відповідно до ч.13ст.141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		За подання апеляційної скарги відповідач сплатив 2881 грн 50 коп судового збору, які підлягають стягненню на його користь з позивача.
		Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу адвоката Нікішова Геннадія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
		   Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.
		   В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором №3390609276-027930 від 02.08.2018 надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту в розмірі 29004 грн 50 коп відмовити.
		   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» (ідентифікаційний код юридичної особи 41797188) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 2881грн 50 коп судових витрат.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.
		Повний текст постанови складено 18.10.2019.    
		 
		Головуючий суддя          С. І. Мурашко 
		 
		Судді А. М. Головань 
		 
		С. А. Кіселик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...