Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 426/23332/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано для оприлюднення: 21.10.2019. Зареєстровано: 22.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2019.
Дата набрання законної сили: 17.10.2019
Номер судового провадження: 22-ц/810/586/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                            Головуючий суду 1 інстанції - Половинка В.О.
		Доповідач -Коновалова В.А. 
		 
		Справа № 426/23332/18
		Провадження № 22-ц/810/586/19
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		17 жовтня 2019 року                                                                                    м. Сєвєродонецьк
		                                                                                        
		Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: 
		головуючого - Коновалової В.А.,  
		суддів: Єрмакова Ю.В., Луганської В.М., 
		за участю секретаря судового засідання Перишкіна Т.М.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		третя особа - Служба у справах дітей Сватівської районної державної адміністрації Луганської області,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань в порядку спрощеного провадження справу
		за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , 
		на заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 25 лютого 2019 року, ухвалене  у складі  судді Половинки В.О. в м. Сватове Луганської області,
		за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей, третя особа - Служба у справах дітей Сватівської районної державної адміністрації Луганської області,
		                                                     в с т а н о в и в:
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей, в обґрунтування якого зазначив, що з 04 вересня 2010 року перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після отримання у 2014 році позивачем дозволу на проживання та роботу в Республіці Мальта сторони по справі разом з сином ОСОБА_6 переїхали проживати до Мальти, де у них народився син ОСОБА_7 .
		Позивач зазначив, що спільне сімейне життя з відповідачем припинено. Він разом з дітьми проживає в Республіці Мальта, де працює в лікарні « Матер Дей », відповідач мешкає окремо. Побачення відповідача з дітьми мають разовий, несистематичний характер. Фактичної чи матеріальної участі у вихованні дітей відповідач не приймає. Позивач та діти мають дозвіл на проживання в Республіці Мальта, діти відвідують початкову школу, спортивні клуби, тісно інтегровані в суспільство і соціум місця теперішнього проживання в Республіці Мальта, володіють мовою держави проживання, отримують там освіту, духовне, спортивне і фізичне виховання, мають рівень життя, необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.
		Позивач просив суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 вересня 2010 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, актовий запис № 407; визначити місце проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з їх батьком ОСОБА_1 .
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Заочним рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 25 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей, третя особа - Служба у справах дітей Сватівської районної державної адміністрації Луганської області, задоволено. Суд розірвав шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 вересня 2010 року Луганським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, актовий запис в книзі реєстрації актів цивільного стану №407; визначив місце проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з їх батьком ОСОБА_1 . Вирішено питання про судові витрати.
		Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 24 червня 2019 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Сватівського районного суду Луганської області від 25 лютого 2019 року.
		Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що примирення, подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами неможливе та суперечитиме інтересам позивача та їх дітей, тому шлюб між сторонами по справі підлягає розірванню.
		Щодо позовних вимог про  визначення місця проживання дітей, то суд першої інстанції виходив з того, що позивач разом з дітьми проживає в Республіці Мальта, працює у лікарні «Матер Дей» на посаді старшого ординатора відділення урології за безстроковим трудовим договором, зайнятість - повна. Місце фактичного проживання відповідача в цій країні відсутнє та місцезнаходження на час розгляду справи невідоме. Діти сторін по справі відвідують початкову школу Коледжу Сентк Клер у м. Сліма, причина зарахування дітей до школи - їх батько має тут постійну роботу. Діти проживають разом з позивачем та тісно інтегровані в суспільство і соціум місця свого теперішнього проживання - Республіка Мальта, володіють мовою держави проживання, отримують там освіту, духовне, спортивне і фізичне виховання, мають рівень життя, необхідній для їх фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку.
		Також, суд виходив з того, що відповідач не маючи роботи, постійного місця проживання на Мальті та окремого дозволу на проживання в цій країні, а знаходячись там легально тільки на підставі статусу дружини позивача, який має там постійну роботу та право на проживання, у разі задоволення цього позову та розірвання шлюбу, відповідач втратить усі легітимні підстави перебування на Мальті . З цього часу вона або продовжуватиме перебувати там нелегально, що у будь-який час може призвести до видворення її з Мальти, або вона змушена буде добровільно покинути територію цієї країни. У її власності знаходиться лише квартира на території, що тимчасово не підконтрольна владі в м. Луганську, місце роботи та інші джерела отримання доходу в Україні у відповідача відсутні. А тому повернення дітей з відповідачем до вказаної території зашкодить їх інтересам. Умови перебування та виховання дітей в такому разі значно погіршаться через погіршення рівня їх життя, який вони мають натепер на території Мальти.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Сватівського районного суду Луганської області від 25 лютого 2019 року в частині визначення місця проживання дітей та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог провизначення місця проживання дітей, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		ОСОБА_2 вказує на те, що діти проживали і проживають разом з нею в орендованій квартирі в Республіці Мальта, де вона має статус прохача притулку, що спростовує твердження позивача про легальність її знаходження на території республіки виключно на підставі статусу дружини позивача. 
		Також, відповідач посилається на те, що маючи постійний і стабільний дохід на території Республіки Мальта вона придбала автомобіль, який також використовується для задоволення потреб малолітніх дітей. Вона не має наміру змінювати місце їх навчання та сприяє в подальшому відвідуванню ними позашкільних закладів та спортивних секцій з метою збереження сталих соціальних зв`язків, належного фізичного та духовного розвитку. Докази надані позивачем про його участь у фізичному та духовному вихованні дітей не підтверджують його одноособову участь у заходах, необхідних для розвитку та виховання дітей, а містять відомості виключно про позивача через те, що під час спільного проживання мав місце розподіл подружніх обов`язків та оскільки відповідач не мав водійського посвідчення, тому малолітніх дітей відвозив у спортивні гуртки батько.
		 
		(2) Позиція інших учасників справи
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_13 , посилається на те, що єдиною підставою залишення судом без задоволення заяви про перегляд заочного рішення стало пропущення відповідачем строку подання цієї заяви, а тому відповідач має право оскаржувати рішення суду першої інстанції лише в частині відмови поновити процесуальний строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, а не рішення в цілому.
		Також позивач вказує на те, що додані відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення нові докази судом не досліджувались, рішення про їх долучення до матеріалів справи не приймалось, підтверджені такими доказами фактичні обставини справи не були предметом розгляду судом. Надані як доказ письмові документи складені іноземною мовою, а копії іноземних документів перекладені на українську мову без належного посвідчення перекладу та за відсутності відомостей про перекладача та його підпису, справжність підпису перекладача нотаріально не посвідчена, особу перекладача нотаріусом не встановлено.
		Крім того, позивач посилається на те, що надані відповідачем трудові контракти не підтверджують триваючий характер трудових відносин та їх наявність станом на дату вирішення судом першої інстанції спору, наданий фотознімок автомобіля не підтверджує наявність у власності відповідача транспортного засобу, в наданій копії заяви про надання постійного місця проживання від 04 квітня 2017 року зазначено, що дозвіл на тимчасове проживання, термін дії якого закінчився 04 липня 2017 року, надано ОСОБА_14 , а не відповідачу, а в посвідченні прохача притулку № НОМЕР_7 зазначено, що термін його дії закінчився 17 червня 2019 року і не діє до моменту його продовження. Також, складені відповідачем розписки підтверджують факт отримання останнім від позивача протягом тривалого часу матеріальної (фінансової) допомоги, в тому числі і на оренду квартири, що підтверджує відсутність у відповідача достатніх коштів на проживання та утримання нею дітей.
		Сторони та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.   
		Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. 
		В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, надавши аналогічні пояснення викладені в апеляційній скарзі.
		 
		ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Згідно ст. 263 ЦПК України  судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Із матеріалів справи вбачається, що сторонами по справі рішення суду в частині задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу не оскаржується, тому рішення суду в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" № 12 від 24.10.2008 року. 
		Предметом апеляційного розгляду справи є рішення суду в частині задоволення позовних вимоги про визначення місця проживання дітей. 
		Задовольняючи позовні вимоги в частині визначення місця проживання дітей, суд першої інстанції виходив з того, що ним були встановлені обставини про те, що 04 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції в книзі реєстрації актів цивільного стану було зроблено відповідний актовий запис № 407 та видано Свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 .
		Під час шлюбних відносин сторін по справі народився син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 17 червня 2011 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 286.
		Після отримання в 2014 році позивачем дозволу на проживання та роботу в Республіці Мальта, позивач разом з відповідачкою та дитиною ОСОБА_9 переїхали проживати до Мальти.
		ІНФОРМАЦІЯ_7 року у сторін по справі на території Мальти народилася спільна дитина - син ОСОБА_10 , про що органами влади цієї республіки 06 січня 2015 року виданий відповідний підтверджуючий документ.
		Позивач працює у лікарні « Матер Дей » на посаді старшого ординатора відділення урології за безстроковим трудовим договором, зайнятість - повна, що підтверджується письмовим документом, виданим 25 липня 2018 року підрозділом медичної координації адміністрації лікувальної установи «Матер Дей». Працевлаштування позивача з правом займатися медичною практикою також підтверджується ліцензією від Президента Республіки Мальта, виданою у Палаці Великого Магістра , м. Валлетта, Мальта, 10.07.2017, а також Свідоцтвом про реєстрацією у медичному реєстрі, виданим Медичною радою - Мальта.
		Позивач ОСОБА_15 проживає на Мальті , дозвіл на проживання № НОМЕР_8 . Дозвіл на роботу НОМЕР_9 дає йому право працювати та жити на Мальті, а також займати посаду старшого ординатора відділення урології у лікарні « Матер Дей ». Позивач проживає на Мальті разом зі своєю дружиною ОСОБА_17 та двома дітьми - ОСОБА_18 , дозвіл на проживання № НОМЕР_10 та паспорт № НОМЕР_3 , та ОСОБА_19 , дозвіл на проживання НОМЕР_10 та паспорт № НОМЕР_4 , про що свідчить письмовий документ, виданий 18 червня 2018 року відділом з питань ідентифікації населення Мальта.
		ОСОБА_7 та ОСОБА_20 , які проживають за адресою: АДРЕСА_3 , відвідують початкову школу Коледжу Сентк Клер у м. Сліма, причина зарахування дітей до школи - їх батько має тут постійну роботу, про що свідчить виданий 06 червня 2018 року Відділом міграції та підтримки клієнтів Міністерства освіти та праці Мальти письмовий документ.
		Згідно довідки, виданої 01 червня 2018 року головним тренером спортивного клубу Академії «Аква», ОСОБА_15 батько ОСОБА_22 та ОСОБА_23 приводив своїх дітей на заняття з плавання до спортивного клубу Академії «Аква» двічі на тиждень, починаючи з 02 жовтня 2017 року до цього моменту, пропусків занять не було.
		Відповідно до довідки від 01 червня 2018 року ОСОБА_15 батько ОСОБА_22 та ОСОБА_23 приводив своїх дітей на заняття з гімнастики до клубу « Чун Джімнестікс », акредитованого Кваліфікаційною радою Мальти, двічі на тиждень, починаючи з вересня 2017 року до цього моменту, пропусків занять не було.
		Згідно довідки від 01 червня 2018 року, виданої Академією тенісу «Гордон Асіак» Спортивний клуб «Марса» м. Марса підтверджується, що ОСОБА_15 батько ОСОБА_22 та ОСОБА_23 приводив своїх дітей на заняття з тенісу до Академії тенісу «Гордон Асіак » двічі на тиждень, починаючи з січня 2017 року до цього моменту, пропусків занять не було.
		Тому, з урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що діти позивача проживають разом з ним та тісно інтегровані в суспільство і соціум місця свого теперішнього проживання - Республіка Мальта, володіють мовою держави проживання, отримують там освіту, духовне, спортивне і фізичне виховання, мають рівень життя, необхідній для їх фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Суд вважав, що саме батько дітей, з яким вони постійний час та станом на дату прийняття рішення спільно проживають, та який фактично одноосібно виховує дітей, несе основну відповідальність за їх забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку та виховання дітей позивача.
		Також, суд виходив з того, що місце фактичного проживання відповідачки в цій країні відсутнє, теперішнє місцезнаходження відповідача невідоме, не встановлено жодного доказу на підтвердження участі відповідача у вихованні та утриманні дітей. І навпаки усі наявні докази підтверджують одноособову участь позивача у вихованні та розвитку дітей.
		Крім того, судом першої інстанції враховано, що відповідач не маючи роботи, постійного місця проживання на Мальті та окремого дозволу на проживання в цій країні, а знаходячись там легально тільки на підставі статусу дружини позивача, який має там постійну роботу та право на проживання, у разі задоволення цього позову та розірвання шлюбу, позивачка втратить усі легітимні підстави перебування на Мальті . З цього часу вона або продовжуватиме перебувати там нелегально, що у будь-який час може призвести до видворення її з Мальти, або вона змушена буде добровільно покинути територію цієї країни. У її власності знаходиться лише квартира на території, що тимчасово не підконтрольна владі в м. Луганську, місце роботи та інші джерела отримання доходу в Україні у відповідача відсутні. А тому повернення дітей з відповідачем до вказаної території зашкодить їх інтересам. Умови перебування та виховання дітей в такому разі значно погіршаться через погіршення рівня їх життя, який вони мають натепер на території Мальти.
		Проте рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині постановлено із порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.
		Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 зазначив, що проживає разом зі дітьми у Республіці Мальта, де він працює, а діти відвідують початкову школу.
		Судом першої інстанції встановлено, що після отримання в 2014 році позивачем дозволу на проживання та роботу в Республіці Мальта, позивач разом з відповідачкою та дитиною ОСОБА_9 переїхали проживати до Мальти, де ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін по справі на території Мальти народилася спільна дитина - син ОСОБА_10 .
		ОСОБА_15 проживає на Мальті , дозвіл на проживання № НОМЕР_8 . Дозвіл на роботу НОМЕР_9 дає йому право працювати та жити на Мальті .
		Також із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_26 є прохачем притулку в Республіці Мальта, про що свідчить посвідчення, належним чином засвідчене, видане комісією у справах біженців міністерства внутрішніх справ і національної безпеки Республіки Мальта № НОМЕР_7, термін дії якого до 17 грудня 2019 року.
		Згідно договору оренди від 01 вересня 2019 року, укладеного між ОСОБА_35 та ОСОБА_17 , відповідачка орендує квартиру, розташовану як АДРЕСА_4, тривалість оренди складає один рік.
		Малолітній ОСОБА_31 , дозвіл на проживання № НОМЕР_10 та паспорт № НОМЕР_3 , та ОСОБА_32 , дозвіл на проживання НОМЕР_10 та паспорт № НОМЕР_4 , проживають на Мальті про що свідчить письмовий документ, виданий 18 червня 2018 року відділом з питань ідентифікації населення Мальта.
		На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, малолітній ОСОБА_7 та малолітній ОСОБА_20 , які проживають на Мальті, є учнями початкової школи коледжу Св.Миколая в м. Аттард, навчаються в 1 і 4 класах відповідно, що підтверджується листом початкової школи в м. Аттард від 26 вересня 2019 року.
		Вказані обставини підтверджують факт проживання позивача, відповідача та малолітніх дітей у справі у Республіці Мальта, тобто за межами України.
		Крім того, факт проживання позивача та відповідача у Республіці Мальта не оспорюється сторонами.
		З урахуванням зазначених обставин апеляційний суд приходить до висновку, що як позивач та відповідач, так і їхні неповнолітні діти проживають у Республіці Мальта, тобто за межами України, що підтверджується відповідними документами із зазначенням місця проживання та реєстрації сторін.
		Конвенцією про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей від 19 жовтня 1996 року, прийнятої на Гаазькій конференції з міжнародного приватного права, ратифікованої Україною 14 вересня 2006 року, яка набрала чинності 01 лютого 2008 року (далі - Конвенція), визначено її цілі, якими є: визначити державу, органи якої мають юрисдикцію вживати заходів, спрямованих на захист особи чи майна дитини; визначити, яке право застосовується такими органами при здійсненні їхньої юрисдикції; визначити право, що забезпечується до батьківської відповідальності; забезпечити визнання та виконання таких заходів в усіх Договірних Державах; запровадити таке співробітництво між органами Договірних держав, яке може бути необхідним для досягнення цілей цієї Конвенції.
		Право визначати місце проживання дитини визначено статтею 3 зазначеної Конвенції.
		Згідно із статтею 5 вказаної Конвенції судові або адміністративні органи Договірної Держави звичайного місця проживання дитини мають юрисдикцію вживати заходів, спрямованих на захист особи чи майна дитини. З урахуванням статті 7, у разі зміни звичайного місця проживання дитини на іншу Договірну Державу, юрисдикцію мають органи Держави нового звичайного місця проживання.
		Спори стосовно місця проживання та здійснення піклування про дитину не є предметом розгляду справ про повернення дитини на підставі Гаазької Конвенції і вирішуються судом держави постійного проживання дитини.
		Отже, необхідно виявляти відмінності між спором про повернення дитини і спором між матір`ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини в порядку ст. 161 СК, а також спором щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, у порядку ст. 159 СК. Таку позицію висловлено в листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ із застосуванням Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року (Гаазька Конвенція)».
		Як зазначалося вище, матеріалами справи підтверджено, що місце проживання сторін по справі та звичайне місце проживання малолітніх дітей  ОСОБА_9 та  ОСОБА_10 як на час розгляду справи в суді першої інстанції, так і на час розгляду справи в апеляційному суді є Республіка Мальта.
		Дані обставини не заперечувались представником позивача та представником відповідача в судовому засіданні під час розгляду справи в апеляційному суді.
		Крім того, під час розгляду справи в апеляційному суді представник позивача зазначив, що ані позивач, ані відповідач не бажають залишати Республіку Мальту, найкраще місце для проживання, навчання та виховання дітей є Республіка Мальта.
		Із наданого представником позивача документу, переклад якого здійснено на українську мову та засвідчено нотаріально, вбачається, що цивільний суд (номер судового органу 89/2019/2, номер у реєстрі 1) у справі ОСОБА_26 проти ОСОБА_3 15 липня 2019 року зазначив, що сторони погоджуються, і цей Суд постановляє, що батько матиме змогу бачитися з дітьми по понеділках з 14:30 до 20:00 і по середах з 14:30 до 7:45 ранку четверга і надалі кожні вихідні дні, що чергуються: з 14:30 п`ятниці до 20:00 суботи і наступні вихідні в суботу з 14:30 до 20:00 неділі. Для цього батько повинен забрати дітей і відвести їх назад до місця проживання матері в кінці дозволенного терміну побачення з дітьми. Суд, враховуючи обставини та після неофіційного заслуховування сторін і усних пояснень їхніх адвокатів, вважає чесним і справедливим, щоб відповідач під час продовження розгляду справи виплачував заявнику на користь двох неповнолітніх дітей допомогу на їхнє утримання у розмірі 800 євро на місяць. Обидві сторони продовжують юридичний термін цих судових розглядів з урахуванням наданих переконливих попередніх клопотань, і Суд постановляє те ж. Сторони погоджуються, що їм знадобиться призупинення провадження на час, достатній для того, щоб іноземний суд зміг розглянути останнє апеляційне рішення. Розгляд справи перенесений на 25 вересня 2019 року.
		Україна та Республіка Мальтає Договірними Державами Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей від 19 жовтня 1996 року,
		Отже, даний спір щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , звичайне місце проживання яких є Республіка Мальта, має вирішуватися компетентним органом Республіки Мальта відповідно до положень Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей від 19 жовтня 1996 року.
		Також, для забезпечення ефективного здійснення права на визначення місця проживання дітей позивач не позбавлений можливості реалізувати своє право відповідно до норм Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей від 19 жовтня 1996 року. Крім того, як зазначено вище цивільний суд Республіки Мальта (номер судового органу 89/2019/2, номер у реєстрі 1) розглядає справу ОСОБА_26 проти ОСОБА_3 щодо місця проживання дітей.
		Апеляційний суд не надає оцінку доводам апеляційної скарги щодо суті спору про визначення місця проживання дітей у зв`язку з тим, що даний спір підлягає розгляду компетентним органом Республіки Мальта, і вказані доводи та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, можуть бути предметом розгляду під час вирішення спору щодо місця проживання дітей адміністративним органом Республіки Мальта - Договірної Держави вказаної Конвенції.
		Посилання представника позивача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що заява  ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення судом по суті не розглядалася, обґрунтованість заявлених позивачем підстав скасування заочного рішення судом не перевірялась, надані позивачем докази не досліджувались, правова оцінка судом їм не надавалась, отже відповідач позбавлений можливості в апеляційному порядку оскаржити безпосередньо рішення місцевого суду, не заслуговує на увагу виходячи з такого.
		Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Сватівський районний суд Луганської області ухвалою від 24 червня 2019 року залишив без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Сватівського районного суду Луганської області від 25 лютого 2019 року. Дана ухвала суду набрала законної сили та сторонами по справі в установленому законом порядку не оскаржена.
		Оскільки ухвалою Сватівського районного суду Луганської областізаяву відповідача про перегляд заочного рішення залишено без задоволення, тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження згідно з нормами діючого цивільного процесуального законодавства.
		Та обставина, що суд першої інстанції в мотивувальній частині ухвали від 24 червня 2019 року зазначає, що заява про перегляд заочного рішення подана відповідачем з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 284 ЦПК України, не є підставою для відмови у відкриття апеляційного провадження зважаючи на таке.
		Згідно із ч. 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Проте суд першої інстанції не залишив без розгляду заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Сватівського районного суду Луганської області від 25 лютого 2019 року, а як зазначалось вище, ухвалою від 24 червня 2019 року судом вказана заява відповідача залишена без задоволення, що дає право відповідачу оскаржувати рішення в загальному порядку. Дана ухвала суду набрала законної сили і не оскаржене сторонами по справі в передбаченому діючим ЦПК України порядку.
		Щодо посилання представника позивача на ухвалу Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 569/3761/17-ц, то апеляційний суд зазначає таке.
		З наданої представником позивача ухвали Верховного Суду від 06 лютого 2019 року вбачається, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 березня 2018 року, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2018 року, у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку відмовлено і у зв`язку з цим, заяву про перегляд заочного рішення залишено без розгляду із посиланням на ч. 3 ст. 287 ЦПК України.
		В даній справі Сватівський районний суд Луганської області ухвалою від 24 червня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Сватівського районного суду Луганської області від 25 лютого 2019 року залишив без задоволення.
		Отже, під час постановлення ухвал в зазначених вище справах, судами застосувалися різні процесуальні норми і зроблені різні висновки суду. Так, Рівненський міський суд Рівненської області ухвалою від 16 березня 2018 року заяву про перегляд заочного рішення залишив без розгляду, а Сватівський районний суд Луганської області ухвалою від 24 червня 2019 року залишив заяву без задоволення.
		 
		Щодо суті апеляційної скарги
		Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право  скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). 
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду в оскаржуваній частині про визначення місця проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з їх батьком ОСОБА_1 слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком відмовити. 
		Щодо судових витрат
		В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно з квитанцією від 06 липня 2019 року за подачу апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 2114,41 грн, проте відповідно до положень статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 150 % від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, а саме 1762*0,4*150% = 1057,20 грн, які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, - в розмірі переплаченої суми. Проте, такого клопотання матеріали справи не містять.
		Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374,  п.4 ч. 1 ст. 376, 384,390 ЦПК України,  апеляційний суд у складі колегії суддів
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , задовольнити частково.
		Заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 25 лютого 2019 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей відмовити. 
		Стягнути з  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 ,ідентифікаційний код НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 , судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1057 (одна тисяча п`ятдесят сім) грн. 20 коп.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
		Повний текст постанови складено 21 жовтня 2019 року.
		 
		Головуючий                                                                                    В.А. Коновалова
		Судді Ю.В. Єрмаков
		                                                                                                     В.М. Луганська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...