Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/16555/13 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2019.
Дата набрання законної сили: 21.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		         ===================================================================
		Справа №753/16555/13                                                                        Головуючий у І інстанції Коренюк А.М.
		Провадження №22-ц/824/14437/2019                                                  Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
		У Х В А Л А 
		про відмову у відкритті апеляційного провадження 
		 
		21 жовтня 2019 року                                                                                                        м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Черткова Ігоря Всеволодовича на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про переведення прав та обов`язків покупця, визнання права спільної сумісної власності та її розподіл,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року було зупинено провадження у справі на час хвороби позивача.
		Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - Чертков І.В. 25 вересня 2019 року подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 354 ЦПК України, зокрема: апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження та не була оплачена судовим збором.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, визнано причини пропуску строку неповажними та залишено апеляційну скаргу без руху з наданням десятиденного строк з дня вручення ухвали суду для сплати судового збору та подачі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
		На виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду, на адресу апеляційного суду 16 жовтня 2019 року надійшли квитанція про сплату судового збору в розмірі 384,20 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
		В поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке подано представником ОСОБА_1 - Чертковим І .В. , зазначено, що строк на апеляційне оскарження було пропущено у зв`язку з неотриманням копії оскаржуваної ухвали суду.
		Однак, зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані апеляційним судом поважними враховуючи наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи та протоколу судового засідання від 04 липня 2019 року ОСОБА_1 та його представник - Чертков І.В. були присутніми в судовому засідання під час проголошення повного судового рішення, яке є об`єктом апеляційного оскарження.
		Відповідно до розписки, яка міститься в матеріалах справи Чертков І.В. отримав копію оскаржуваної ухвали суду 04 липня 2019 року (а.с. 151а).
		Згідно із ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
		Відповідно до ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
		Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про застосування положень ч. 5 ст. 130 ЦПК України при врученні копій судових. Отже, вручення копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 04 липня 2019 року представнику ОСОБА_1 - адвокату Черткову І.В. вважається врученням копії цієї ухвали суду і ОСОБА_1 .
		Відповідно до положень ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Як свідчить викладені обставини справи, 04 липня 2019 року Дарницьким районним судом м. Києва в судовому засіданні було проголошено повний текст ухвали суду про зупинення провадження у справі, таким чином як для ОСОБА_1 , так і для його представника Черткова І.В. , які були присутніми під час проголошення оскаржуваної ухвали суду, перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався з 05 липня 2019 року та закінчився 19 липня 2019 року, тоді як апеляційна скарга була подана лише 25 вересня 2019 року.
		При цьому, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнання поважними причини пропуску такого строку, слід враховувати положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."
		Отже, згідно з правовою позицію Європейського суду з прав людини у справах "Пономарьов проти України", "Мушта проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
		З урахуванням правового аналізу зазначених вище норм цивільно-процесуального законодавства вбачається, що підставою для поновлення пропущеного строку є неотримання повного судового рішення в день його складення, оскільки зі спливом цього строку на апеляційне оскарження ухвали суду з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення таке рішення набирає законної сили. При цьому, таке право особи на поновлення пропущеного строку кореспондується з обов`язком заявити клопотання про поновлення пропущеного строку, оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений можливості поновлювати пропущений строк на апеляційне оскарження з власної ініціативи.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в даному випадку поважність причин пропуску строку, на які посилається скаржник в своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме неотримання копії оскаржуваної ухвали суду, не можуть бути визнані судом поважними та такими, що перешкоджали вчасному апеляційному оскарженню, оскільки спростовуються матеріалами справи.
		Згідно із ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку встановленому ст. 358 цього Кодексу.
		Виходячи із наведених обставин справи вважаю, що застосування апеляційним судом процесуальних обмежень при апеляційному оскарженні ухвали суду першої інстанції від 04 липня 2019 року відповідає принципу юридичної визначеності і не може вважатись відмовою у доступі до правосуддя.
		Суд зобов`язаний прийняти і розглянути апеляційну скарги на судове рішення лише за умови дотримання скаржником вимог чинного цивільного процесуального законодавства щодо строків на апеляційне оскарження та за умови відповідності апеляційної скарги формі та змісту, як того вимагає ЦПК України. Звернення до суду з апеляційною скаргою не є безумовною підставою для її прийняття та відкриття апеляційного провадження.
		Отже, зазначені скаржником причини пропуску строку не можуть бути визнані апеляційним судом поважними, відповідно суд апеляційної інстанції доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року було пропущено без поважних причин, а тому у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на це судове рішення має бути відмовлено.
		Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Черткова Ігоря Всеволодовича  про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року про зупинення провадження відмовити.
		Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року про зупинення провадження, що викладені в клопотанні представника ОСОБА_1 - Черткова Ігоря Всеволодовича про поновлення процесуального строку від 11 жовтня 2019 року.
		У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - Черткова Ігоря Всеволодовича  на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про переведення прав та обов`язків покупця, визнання права спільної сумісної власності та її розподіл відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного судового рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йомутакого судового рішення.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		          
		Суддя Київського 
		апеляційного суду                                                                                С.А. Голуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...