Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.001198 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2019.
Дата набрання законної сили: 16.10.2019
Номер судового провадження: 11-878апп19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		16 жовтня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 1.380.2019.001198
		Провадження № 11-878апп19
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Анцупової Т. О., 
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., 
		розглянувши в порядку письмового провадження справу № 1.380.2019.001198 за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі 
		за касаційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року (суддя Лунь З. І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року (у складі колегії суддів Судової-Хомюк Н. М., Пліша М. А., Шинкар Т. І.), 
		УСТАНОВИЛА:
		Рух справи
		1. У березні 2019 року Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - Академія) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 12 190,44 грн.
		2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 січня 2018 року курсантом ОСОБА_1 було подано рапорт про відрахування його з числа курсантів Академії у зв`язку з небажанням продовжувати навчання. При цьому у вказаному рапорті ОСОБА_1 повідомив, що він зобов`язується відшкодувати витрати на його утримання у закладі вищої освіти.
		Однак, станом на час звернення до суду з цим позовом, за курсантом ОСОБА_1 з урахуванням добровільно сплачених коштів рахується заборгованість, пов`язана з його утриманням в Академії у розмірі 12 190,44 грн.  
		3. Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 20 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року, відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Академії на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки таку заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та роз`яснив позивачу його право на звернення до суду із позовною заявою в порядку цивільного судочинства.
		4. Не погодившись із такими судовими рішеннями, Академія звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при визначенні підсудності спору, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		5. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
		6. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21 серпня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України у зв`язку з тим, що Академія оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 вересня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.
		8. Станом на 16 жовтня 2019 року відзив на касаційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду не надходив.
		Фактичні обставини, установлені судами попередніх інстанцій
		9. Судами попередніх інстанцій установлено, що 28 липня 2015 року між Академією, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, укладено контракт, предметом якого є проходження військової служби (навчання) в Академії. 
		10. Наказом начальника Академії від 24 жовтня 2018 року № 134-КС (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних силах України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас.
		11. Наказом начальника Академії від 24 жовтня 2018 року № 273 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодовувати витрати, пов`язані з його утриманням в Академії у розмірі 15 363,21 грн.
		12. Курсантом ОСОБА_1 частково відшкодовано заборгованість у сумі 3 172,77 грн, яка пов`язана з його утриманням, однак несплаченою залишається заборгованість у розмірі 12 190,44 грн, що підтверджується довідкою помічника начальника Академії з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби від 28 лютого 2019 року № 109.
		13. Вважаючи, що відповідач має заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Академії, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеної заборгованості.
		Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій
		14. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позов про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки укладений контракт не містить ознак адміністративного договору, а Академія у цих правовідносинах не виступає суб`єктом владних повноважень.
		15. Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правовій позиції Судової палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України, викладеній у постанові від 12 жовтня 2016 року у справі № 206/5454/15-ц, а також Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц. 
		Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
		16. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково віднесли цю справу до юрисдикції цивільних судів.
		17. Скаржник, з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 та від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, зазначає, що справи щодо відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищих навчальних закладах, потрібно розглядати у порядку адміністративного судочинства.
		Оцінка Великої Палати Верховного Суду
		18. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		19. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
		20. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		21. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
		22. Згідно із вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		23. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
		24. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
		25. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		26. За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		27. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.
		28. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
		29. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
		30. Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
		31. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		32. За змістом статті 25 Закону № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міноборони та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
		33. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на публічній службі, під час навчання в Академії був відрахований через небажання продовжувати навчання.
		34. За таких обставин спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
		35. У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
		36. Аналогічний висновок зроблено у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18).
		37. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку цивільного судочинства.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		38. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передає справу повністю або частково для продовження розгляду. 
		39. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		40. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року підлягають скасуванню, а справа - передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		41. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		42. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 243, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного задовольнити.
		2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                       Т. О. Анцупова        
		Судді:                                           Н. О. Антонюк                                                 Л. М. Лобойко    
		  С. В. Бакуліна                                                   Н. П. Лященко
		  Ю. Л. Власов                                                    О. Б. Прокопенко
		  Д. А. Гудима                                                     Л. І. Рогач
		  Ж. М. Єленіна                                                   О. М. Ситнік
		  О. С. Золотніков                                              В. Ю. Уркевич
		  В. С. Князєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...