Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 920/180/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2019. Зареєстровано: 22.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2019.
Дата набрання законної сили: 15.09.2020
Результат оскарження 23.07.2020 Верховний Суд: залишено рішення першої інстанції без змін
Номер судового провадження: 505

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		17.10.2019 Справа № 920/180/19
		м. Суми
		Господарський суд Сумської області у складі
		судді Жерьобкіної Є.А.,
		за участю секретаря судового засідання Мудрицької С.Ю.,
		 
		Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/180/19
		за позовомАкціонерного товариства Укртрансгаз (Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 30019801),
		до відповідачаАкціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 05747991),
		про стягнення 4592185,65 грн. заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № SUM/2012/1028/ НОМЕР_1 , укладеним між сторонами 01.08.2012,
		за зустрічним позовомАкціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 05747991),
		до відповідача Акціонерного товариства Укртрансгаз (Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 30019801),
		про визнання недійсним пункту 7.4 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012,
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: Дудченко В.В. (довіреність № 1-350 від 29.12.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія СМ № 000494 від 25.09.2017;
		від відповідача: Шестов А.В. (довіреність № 18-49/142 від 14.08.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000416 від 12.01.2015). 
		Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 в сумі 4592185,65 грн., в тому числі основний борг в сумі 3860669,70 грн. за послуги з транспортування природного газу надані у листопаді-грудні 2017 року, січні-квітні, листопаді та грудні 2018 року, пеню в сумі 465403,33 грн., 3 % річних в сумі 79878,97 грн. та інфляційні втрати в сумі 186233,65 грн.
		Ухвалою господарського суду від 25.02.2019 відкрите провадження у справі № 920/180/19 за правилами загального позовного провадження (суддя Спиридонова Н.О.). 
		20.03.2019 відповідач подав відзив на позову заяву (вх. № 798к від 20.03.2019), в якому зазначає, що за період з 31.01.2019 по 15.03.2019 в погашення заборгованості за договором відповідачем було перераховано позивачу з рахунків із спеціальним режимом користування 905 690 грн. 54 коп., що підтверджується зведеним бухгалтерським документом Операції за договором за період з 31.01.2019 по 15.03.2019. Провадження у справі в частині основного боргу в сумі 905 690 грн. 54 коп. підлягає закриттю. Договір № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 є договором перевезення, а тому на відносини, що склалися між сторонами поширюються норми глави 32 ГК України, в тому числі щодо строків пред`явлення перевізником позовів до вантажовідправників та вантажоодержувачів. Відповідач заявляє про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних збитків. Вимоги в частині стягнення пені відповідач вважає необґрунтованими, оскільки пеня нарахована з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України. 
		20.03.2019 від АТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання подало зустрічну позовну заяву № 18-7/276 від 20.03.2019, в якій відповідач просить суд визнати недійсним пункт 7.4 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012, згідно з яким пеня нараховується газотранспортним підприємством протягом шести місяців, що передують моменту пред`явлення газотранспортним підприємством претензій та/або звернення газотранспортного підприємства з позовом до суду. 
		Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.03.2019 зустрічний позов прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об`єднані в одне провадження з первісним позовом, справу № 920/180/19 ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.
		15.04.2019 позивач за первісним позовом подав відповідь на відзив відповідача за первісним позовом (вх. № 2956 від 15.04.2019), в якому не заперечує факту перерахування станом на 15.03.2019 відповідачем 905 690 грн. 54 коп. в рахунок погашення заборгованості та зазначає, що станом на 15.03.2019 заборгованість за послуги з транспортування складає 2 954 979 грн. 16 коп. Позивач вказує, що до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат застосовується загальна позовна давність у три роки. Пеня нарахована позивачем протягом шести місяців, що передують зверненню з позовом до суду відповідно до п. 7.4. договору. 
		15.04.2019 позивач за первісним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 1060к від 15.04.2019), в якому просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову, вказуючи на те, що п. 7.4. договору не суперечить нормам законодавства України; договір № SUM/2012/1028/1208000896 був укладений між сторонами 01.08.2012 та з цього дня почалося його виконання; строк звернення до суду з позовом про визнання недійсним пункту договору відповідачем пропущений. Позивач за первісним позовом просить суд застосувати позовну давність до зустрічних позовних вимог. 
		16.04.2019 відповідач за первісним позовом подав заяву (вх. № 1071 від 16.04.2019), в якій просить суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення основного боргу за січень-квітень 2018 року з посиланням на приписи ст. 315 Господарського кодексу України, згідно з якою для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. На думку відповідача за первісним позовом, договір № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 є договором перевезення. 
		16.04.2019 відповідач за первісним позовом подав клопотання (вх. № 1069к від 16.04.2019), в якому зазначає, що за період з 15.03.2019 по 12.04.2019 в погашення заборгованості за договором відповідачем було перераховано позивачу з рахунків із спеціальним режимом користування 1 017 056 грн. 59 коп., що підтверджується зведеним бухгалтерським документом Операції за договором за період з 18.03.2019 по 12.04.2019. 
		20.05.2019 відповідач за первісним позовом подав відповідь на відзив на зустрічний позов (вх. № 3830 від 20.05.2019), в якій, з посиланням на ч. 5 ст. 267 ЦК України, в обґрунтування причин пропуску строку позовної давності стосовно вимоги про визнання недійсним пункту договору зазначає, що п. 7.4. договору не застосовувався сторонами з моменту укладення договору, тобто виконання договору в частині порядку обчислення строків позовної давності розпочалося лише 13.02.2019, з моменту подання первісного позову. Відповідач за первісним позовом просить суд визнати поважними причини пропуску позовної давності щодо вимог про визнання недійсним п. 7.4. договору та задовольнити зустрічний позов. 
		20.05.2019 відповідач за первісним позовом подав клопотання (вх. № 1467к від 20.05.2019), в якому зазначає, що за період з 13.04.2019 по 16.05.2019 в погашення заборгованості за договором відповідачем було перераховано позивачу з рахунків із спеціальним режимом користування 599578 грн. 25 коп., що підтверджується зведеним бухгалтерським документом «Операції за договором за період з 15.04.2019 по 16.05.2019».
		20.05.2019 відповідач за первісним позовом подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 1468к від 20.05.2019), в якому зазначає, що договір № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 є договором перевезення, а тому на відносини, що склалися між сторонами поширюються норми глави 32 ГК України, в тому числі щодо строків пред`явлення перевізником позовів до вантажовідправників та вантажоодержувачів. Відповідач вважає, що приписи ч. 5 ст. 315 ГК України поширюються також на вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків. Відповідач за первісним позовом просить суд не застосовувати до правовідносин вимоги п. 7.4. договору. 
		20.05.2019 відповідач за первісним позовом подав клопотання (вх. № 3829к від 20.05.2019) про долучення до матеріалів справи доказів надсилання позивачу за первісним позовом заперечення на відповідь на відзив від 20.05.2019, відповіді на відзив на зустрічний позов від 20.05.2019 та клопотання про залучення додаткових доказів від 20.05.2019 (накладна та опис вкладення від 20.05.2019).
		20.05.2019 позивач за первісним позовом подав пояснення (вх. № 3831 від 20.05.2019), в якому зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012; в тексті позовної заяви було допущено описку у номері договору. 
		20.05.2019 позивач за первісним позовом подав заперечення на клопотання відповідача за первісним позовом (вх. № 3880 від 21.05.2019), в якому вказує на те, що із зведеного бухгалтерського документу Операції за договором №SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 за період з 18.03.2019 по 12.04.2019 вбачається, що 08.04.2019 платіжним дорученням №46076 відповідач за первісним позовом перерахував на рахунок позивача за первісним позовом 391 884,00грн. Відповідно до п.5.5. договору, у платіжних дорученнях замовник повинен обов`язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У випадку, якщо в платіжних дорученнях замовника не зазначено номер договору, дата його підписання, звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, газотранспортне підприємство зараховує кошти, що надійшли від замовника, у першу чергу, як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах. Як вбачається із підсумкової виписки ПАТ АК Укргазбанк по особовому рахунку Філії Оператор ГТС України за 08.04.2019, платіжним дорученням №46076 від 08.04.2019, відповідач за первісним позовом перерахував позивачу за первісним позовом 391 884,00 грн., як оплату за транспортування газу за квітень 2019 року, договір №SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012, про що зазначено в призначенні платежу. Таким чином, відповідно до п. 5.5. договору, вказана сума була зарахована позивачем за первісним позовом, як оплата за надані послуги з транспортування газу за квітень 2019 року, а не як погашення заборгованості за минулі періоди.
		20.05.2019 позивач за первісним позовом подав клопотання про залучення до матеріалів справи доказів на підтвердження факту визнання відповідачем за первісним позовом заборгованості перед позивачем, зокрема акт звірки станом на 31.10.2018, лист АТ Сумське НВО від 03.04.2019 № 32-9-10/25 з графіком погашення. Також позивач просить долучити до справи виписку ПАТ АБ Укргазбанк за 08.04.2019, згідно з якою 08.04.2019 відповідачем перераховано позивачу 391 884 грн. 00 коп. з призначенням платежу оплата за транспортування газу за квітень 2019 року. 
		21.05.2019 позивач за первісним позовом подав заперечення на заяву відповідача за первісним позовом про застосування строків позовної давності (вх. № 3881 від 21.05.2019), в якій зазначає, що відповідно до ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Відповідно до 11.3 договору, строк позовної давності визначено сторонами у 3 роки, в тому числі по стягненню неустойки (штрафу, пені). Підписавши без зауважень акти звірки взаєморозрахунків, відповідач за первісним позовом погодився, що за даними фінансового обліку підприємства станом на 31.10.2018 у відповідача за первісним позовом наявна заборгованість перед позивачем за первісним позовом у розмірі 2 572 073,83грн., яка виникла на підставі договору. Крім того, 03.04.2019, листом №32-9-10/25, відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом, яким визнав заборгованість за договором та просив погодити графік погашення боргу.
		12.06.2019 відповідач за первісним позовом подав клопотання (вх. № 1767к від 12.06.2019), в якому зазначає, що за період з 17.05.2019 по 10.06.2019 в погашення заборгованості за договором відповідачем було перераховано позивачу з рахунків із спеціальним режимом користування 173 559 грн. 64 коп., що підтверджується зведеним бухгалтерським документом Операції за договором № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 за період з 17.05.2019 по 10.06.2019. 
		12.06.2019 відповідач за первісним позовом подав заперечення (вх. № 4699 від 12.06.2019), в якому просить при вирішенні справи застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних нарахувань за первісним позовом. 
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2019, справу № 920/180/19 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А. 
		Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.06.2019 призначене підготовче засідання на 08.07.2019, 12:40.
		Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.07.2019 відкладене підготовче засідання на 31.07.2019, 12:00; зобов`язано позивача за первісним позовом подати завірені належним чином копії актів наданих послуг з транспортування природного газу від 31.11.2017 № 10-17-1208000896/sum/2012/1028, від 30.11.2017 № 10-17-1208000896/sum/2012/1028, від 30.11.2018 № 10-17-1208000896/sum/2012/1028, від 31.12.2018 № 10-17-1208000896/sum/2012/1028; відповідачу за первісним позовом - подати докази на підтвердження перерахування позивачу коштів, що відображені у документах бухгалтерського обліку Операції за договором за період з 18.03.2019 по 12.04.2019, Операції за договором за період з 15.04.2019 по 16.05.2019, Операції за договором № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 за період з 17.05.2019 по 10.06.2019 в рахунок погашення заборгованості за послуги надані у листопаді-грудні 2017 року, січні-квітні, листопаді та грудні 2018 року; позивачу за первісним позовом - подати докази на підтвердження зарахування коштів, що відображені відповідачем в документах бухгалтерського обліку Операції за договором за період з 18.03.2019 по 12.04.2019, Операції за договором за період з 15.04.2019 по 16.05.2019, Операції за договором № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 за період з 17.05.2019 по 10.06.2019, а саме 1 017 056 грн. 59 коп., 599 578 грн. 25 коп. та 173 559 грн. 64 коп. в рахунок оплати послуг за періоди, що не є спірними. 
		30.07.2019 позивач подав клопотання (вх. № 6203 від 30.07.2019), в якому просить суд, на виконання ухвали від 08.07.2019, приєднати до матеріалів справи копії актів наданих послуг з транспортування природного газу від 30.11.2017 № 10-17-1208000896/sum/2012/1028, від 30.11.2017 № 10-17-1208000896/sum/2012/1028, від 30.11.2018 № 10-17-1208000896/sum/2012/1028, від 31.12.2018 № 10-17-1208000896/sum/2012/1028, а також реєстри платежів за періоди з 18.03.2019 по 12.04.2019, з 15.04.2019 по 16.05.2019, 17.05.2019 по 10.06.2019. 
		30.07.2019 відповідач подав клопотання (вх. № 2312к від 30.07.2019), в якому просить суд залучити до матеріалів справи виписки з рахунків зі спеціальним режимом користування: № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 : № НОМЕР_7 за період з 18.03.2019 по 10.06.2019; залучити зведений бухгалтерський документ Операції за договором № 81Ж/2012/1028/ НОМЕР_1 від 01.08.2012 за період з 11.06.2019 по 26.07.2019; залучити виписки з рахунків зі спеціальним режимом користування: № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 ; № НОМЕР_7 за період з 11.06.2019 по 26.07.2019 року; врахувати подані докази при вирішенні справі № 920/180/19; закрити провадження в частині позовних вимог АТ Укртрансгаз про стягнення основного боргу в сумі 1 504 572,43 грн. Відповідач зазначає, що станом на 26.07.2019 заборгованість АТ Сумське НВО перед АТ Укртрансгаз за послуги з транспортування газу за договором від 01.08.2012, надані в листопаді, грудні 2017 року, січні-квітні, листопаді, грудні 2018 року, беручи до уваги призначення платежу платіжного доручення № 46076 від 08.04.2019, складає 1 450 406,73 грн.
		У судовому засіданні 31.07.2019 представник позивача зазначив, що станом на 31.07.2019 заборгованість ПАТ Сумське НВО перед АТ Укртрансгаз за послуги з транспортування газу за договором від 01.08.2012 є меншою, ніж зазначено відповідачем станом на 26.07.2019. Це пов`язано з тим, що перерахування коштів з рахунків зі спеціальним режимом користування здійснюється щодня. 
		Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.07.2019 продовжений строк підготовчого провадження на тридцять днів до 18.09.2019; відкладено підготовче засідання на 09.09.2019, 12:00; зобов`язано сторін провести звірку розрахунків щодо заборгованості, яка є предметом спору у справі, на підставі відомостей про фактичну оплату послуг з транспортування газу та актів наданих послуг за спірний період (послуги, надані у листопаді-грудні 2017 року, січні-квітні, листопаді та грудні 2018 року). Акт звірки подати суду у строк до 09.09.2019.
		09.09.2019 позивач подав клопотання (вх. № 7217 від 09.09.2019) про долучення до матеріалів справи копії листа від 29.08.2019 про направлення акту звірки розрахунків за період з 01.11.2017 по 23.08.2019 на адресу відповідача, а також копії повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 02.09.2019.
		У судовому засіданні 09.09.2019 судом оголошено перерву до 16.09.2019, 10:00. 
		16.09.2019 позивач подав клопотання (вх. № 7482 від 16.09.2019) про долучення до матеріалів справи акту звірки розрахунків станом на 01.09.2019, підписаного сторонами, а також довідки про заборгованість відповідача станом на 01.09.2019, згідно з якою, заборгованість відповідача за договором на транспортування природного газу № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 за 2018 рік становить 1 367 648 грн 41 коп. 
		Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.09.2019, відповідач змінено організаційно-правову форму з публічного на приватне акціонерне товариство. Найменування відповідача - Акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання.
		Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.09.2019 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2019, 10:00 з повідомленням сторін. 
		У судовому засіданні 18.09.2019 судом оголошено перерву до 16.10.2019, 11:30. У судовому засіданні 16.10.2019 судом оголошено перерву 17.10.2019, 11:00.
		17.10.2019 позивач подав клопотання (вх. № 8460 від 17.10.2019) про долучення до матеріалів справи довідки про заборгованість відповідача станом на 05.10.2019, згідно з якою, заборгованість відповідача за договором на транспортування природного газу № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 за 2018 рік становить 1 327 836 грн 25 коп. 
		Відповідач подав клопотання (вх. № 8465 від 17.10.2019) про долучення до матеріалів справи виписок з рахунків зі спеціальним режимом користування АТ «Сумське НВО» на підтвердження факту погашення заборгованості в сумі 39 812 грн. 16 коп. у період з 02.09.2019 по 04.10.2019. 
		Представники сторін у судовому засіданні 17.10.2019 підтвердили, що заборгованість за договором на транспортування природного газу № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012, яка є предметом спору у справі, становить 1 327 836 грн 25 коп. 
		Представник позивача за первісним позовом підтримує первісні позовні вимоги у повному обсязі, просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову, застосувати позовну давність. 
		Представник відповідача за первісним позовом підтримує зустрічні позовні вимоги, просить суд відмовити у задоволенні первісного позову, застосувати позовну давність. 
		Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
		 
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
		01.08.2012 між сторонами укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № SUM/2012/1028/ НОМЕР_1 , відповідно до умов якого газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику (відповідачу) послуги з транспортування магістральними трубопроводами газу замовника від пунктів приймання передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій (далі ГРС), а замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та в порядку, передбаченому умовами цього договору.
		За умовами п. 11.1 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2012. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. 
		Згідно з п. 3.1. договору, послуги по транспортуванню природного газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами. У випадку, якщо замовник та/або його споживачі безпосередньо підключені до магістрального трубопроводу газотранспортного підприємства, кількість протранспортованого газотранспортним підприємством газу замовнику та/або його споживачам визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу, установлених на ГРС. Якщо замовник та/або його споживачі отримують газ з мережі газорозподільного підприємства, даними для складення актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу замовнику та/або його споживачам.
		Відповідно до п. п. 3.2., 3.3., 3.4. договору, газотранспортне підприємство до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства. Замовник протягом двох днів з моменту одержання акту наданих послуг зобов`язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню у відповідності з умовами договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг газу та вартість послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами встановлюються у відповідності до даних газотранспортного підприємства. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.
		Згідно з п. 5.1. договору, розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
		Відповідно до п. 5.2. договору, тарифи, визначені в п. 5.1. договору, є обов`язковими для сторін з дати набрання ними чинності. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватись сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами договору. 
		Згідно з п.п. 5.3., 5.4. договору, розрахунковий період за договором становить один місяць з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добуток тарифу за умовами розділу 3 цього договору, та податку на додану вартість. Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.
		Пунктом 5.5 договору передбачено, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Відповідач самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
		Відповідно до п. 5.6. договору, у випадку, якщо замовник є гарантованим постачальником, то замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування кошів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. 
		Згідно з п.п. 6.3.2., 6.3.3. договору, замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість наданих послуг згідно з умовами договору, оформити надані послуги з транспортування газу актами наданих послуг.
		У п. 11.3. договору, на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України сторони домовились, що строк позовної давності за цим договором та по стягненню неустойки (штрафу, пені) встановлюється тривалістю у 3 (три) роки. 
		Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, у тому числі, договори та інші правочини.
		Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
		Відповідно до ч. 1 ст. 306 ГК України, транспортування продукції трубопроводами є окремим видом господарської діяльності, що регулюється зокрема нормами даного Кодексу.
		Пунктом 45 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу; газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу.
		Статтею 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" визначено поняття магістральних та промислових трубопроводів (приєднані мережі), зокрема, магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами, зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів; промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо.
		Відповідно до ст. 13 Закону України "Про трубопровідний транспорт" діяльність, пов`язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об`єктів трубопровідного транспорту, здійснюється на підставі ліцензії. Ліцензії видаються в порядку, встановленому законодавством.
		В силу приписів ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
		За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
		Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 за №2493. Кодекс також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
		Згідно з п. 5 Кодексу газотранспортної системи, договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
		Таким чином, договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за своєю правовою природою є самостійним видом договору про надання послуг, поняття якого визначено спеціальним законодавством, зокрема, у Кодексі газотранспортної системи, Законі України «Про ринок природного газу» та зміст якого визначений на основі типового договору, затвердженого органом державної влади.
		Укладення сторонами договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами спрямоване на надання, за замовленням, відповідних послуг та обов`язку здійснювати їх оплату.
		Оскільки предметом договору № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 є надання газотранспортним підприємством послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, зазначений договір за своєю правовою природою не містить ознак договору перевезення вантажів, а є договором про надання послуг.
		Таким чином, на правовідносини сторін за договором транспортування природного газу магістральними трубопроводами, виходячи з його предмету, поширюються загальні положення щодо договорів про надання послуг, визначені гл. 63 ЦК України, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
		Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
		Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). 
		Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
		Судом встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами, а саме актами наданих послуг від 31.10.2017, від 30.11.2017, 31.12.2017, 31.01.2018, 28.02.2018, від 31.03.2018, від 30.04.2018, від 30.11.2018, від 31.12.2018, які підписані сторонами, підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у період з жовтня 2017 по грудень 2017 року, з січня по квітень, з листопада по грудень 2018 року на загальну суму 10 353 367 грн. 37 коп. (а.с., 30-35, том 1, а.с. 35-36, том 2)
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач порушив договірні зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 3 860 669 грн. 70 коп. 
		Судом встановлено, що заборгованість в сумі 3 860 669 грн. 70 коп. частково погашена відповідачем в загальній сумі 2 532 833 грн. 45 коп., що підтверджують сторони та вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема виписок по рахунку виконавця, зведених бухгалтерських документах, виписки по рахунку позивача за 08.04.2019, реєстру платежів по контрагенту (а.с. 77-78, 149, 197, 203 том 1, а.с. 37-45, 50-250, том 2, 1-25, том 3).
		У зв`язку з зазначеним, суд приходить до висновку, що між сторонами відсутній предмет спору в частині основного боргу в сумі 2 532 833 грн 45 коп., а тому провадження у справі №920/180/19 в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.
		В іншій частині, в сумі 1 327 836 грн 25 коп. заборгованість за послуги з транспортування природного газу надані у листопаді-грудні 2017 року, січні-квітні, листопаді та грудні 2018 року відповідачем не погашена.
		Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань стосовно повної та своєчасної оплати наданих послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 327 836 грн. 25 коп. заборгованості. 
		Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності до суми основного боргу з посиланням на ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України, суд вважає її необґрунтованою та безпідставною з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		За приписами ч. 5 ст. 315 Глави 32 «Правове регулювання перевезення вантажів» Господарського кодексу України, для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
		Оскільки, як встановлено вище судом, договір № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, підстави для застосування до правовідносин сторін положень ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України відсутні. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення основного боргу за надані послуги з транспортування природного газу надані у листопаді-грудні 2017 року, січні-квітні, листопаді та грудні 2018 року в межах визначеного ст. 257 ЦК України загального строку позовної давності.
		Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
		За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Згідно зі ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
		Відповідно до п. 7.3 договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
		Пунктом 7.4. договору передбачено, що пеня нараховується газотранспортним підприємством протягом шести місяців, що передують моменту пред`явлення газотранспортним підприємством претензій та/або звернення газотранспортного підприємства з позовом до суду.
		На підставі п. 7.3., 7.4. договору, позивачем, за несвоєчасну оплату послуг, нарахована відповідачу пеня в загальній сумі 465 403 грн 33 коп. в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за шість місяців до звернення до суду з позовом з урахуванням часткових оплат, в тому числі: 1) за несвоєчасну оплату послуг з транспортування природного газу (для населення) наданих у лютому 2018 року - за період з 30.07.2018 по 21.11.2018 в сумі 21 535 грн. 69 коп., у березні 2018 року - за період з 30.07.2018 по 29.01.2019 в сумі 128 344 грн 37 коп., у квітні 2018 року - за період з 30.07.2018 по 30.01.2019 в сумі 38858 грн 27 коп., у листопаді 2018 за період з 21.12.2018 по 30.01.2019 в сумі 44316 грн 25 коп., у грудні 2018 року - за період з 21.01.2019 по 30.01.2019 в сумі 13 413 грн 18 коп.; 2) за несвоєчасну оплату послуг з транспортування природного газу (для промисловості) наданих у січні 2018 року - за період з 30.07.2018 по 30.01.2019 в сумі 78 687 грн. 98 коп., у лютому 2018 року - за період з 30.07.2018 по 30.01.2019 в сумі 68079 грн 72 коп., у березні 2018 року - за період з 30.07.2018 по 30.01.2019 в сумі 64 013 грн 73 коп., у квітні 2018 року за період з 30.07.2018 по 30.01.2019 в сумі 8154 грн 14 коп.
		В обґрунтування зустрічного позову відповідач посилається на те, що за приписами ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. 253 ЦК України, початком нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано за умовами договору. Пунктом 7.4. договору фактично змінено порядок обчислення строку позовної давності, тому вказаний пункт є таким, що не відповідає вимогам законодавства. 
		Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. 
		У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.
		Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
		Наведеною нормою передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. 
		Разом з цим, його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
		Вказаної правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 13.09.2019 у справі № 902/669/18. 
		Таким чином суд приходить до висновку, що умова про зміну початку перебігу строку нарахування пені узгоджена сторонами у пункті 7.4. договору суперечить ч. 6 ст. 232 ГК України.
		Позивач у відзиві на зустрічну позовну заяву просить суд застосувати позовну давність до вимог про визнання недійсним п. 7.4. договору. 
		У відповіді на відзив на зустрічний позов відповідач просить суд визнати поважними причини пропуску позовної давності щодо вимог про визнання недійсним п. 7.4. договору, посилаючись на те, що вказаний пункт договору не застосовувався сторонами з моменту укладення договору, тобто виконання п. 7.4. договору почалося лише 13.02.2019, з моменту подання позивачем первісного позову. Саме з вказаної дати відповідач дізнався про порушення свого права.
		Як зазначено вище, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		До позовних вимог про визнання недійсним пункту договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлено позовну давність тривалістю у 3 роки.
		Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		При цьому, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
		Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Враховуючи те, що порушення сторонами вимог ч. 6 ст. 232 ГК України було допущено саме в момент укладення договору, то саме в цей момент відповідач повинен був знати про порушення свого права.
		Аналогічний висновок щодо застосування норм статті 261 Цивільного кодексу України та визначення початку перебігу позовної давності викладений у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/9452/17.
		В розумінні статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність є часовою межею подання особою позову, тобто звернення з вимогою про прийняття рішення про захист конкретного порушено права. 
		Початок перебігу, тривалість та сплив позовної давності пов`язується з конкретною вимогою про захист окремого порушено права. 
		У даному випадку така вимога стосується визнання недійсним пункту договору у зв`язку з його невідповідністю на момент укладення договору нормам чинного законодавства. 
		З урахуванням викладеного, суд вважає посилання відповідача на те, що він дізнався про порушення свого право тільки після звернення позивача з позовом до суду, як на підставу для визнання поважними причин пропуску позовної давності необґрунтованими, а вказану причину не поважною. 
		З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним пункту 7.4 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012, у зв`язку зі спливом строку позовної давності, враховуючи, в тому числі те, що відповідачем не надано суду доказів щодо наявності поважних причин її пропуску.
		Разом з цим, відмова у задоволенні зустрічного позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності, не спростовує того факту, що нарахування пені протягом шести місяців, що передують моменту пред`явлення позову до суду, є неправомірним та суперечить вимогам закону, оскільки його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінено за згодою сторін.
		За таких обставин, враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем наданих послуг з транспортування природного газу, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в межах заявленого періоду нарахування в сумі 245 862 грн. 25 коп. в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, з урахуванням строків розрахунків та часткових оплат, в тому числі: 1) за несвоєчасну оплату послуг з транспортування природного газу (для населення) наданих у лютому 2018 року - за період з 30.07.2018 по 20.09.2018 в сумі 14630 грн. 11 коп., у березні 2018 року - за період з 30.07.2018 по 20.10.2018 в сумі 87 748 грн 52 коп., у квітні 2018 року - за період з 30.07.2018 по 20.11.2018 в сумі 23 867 грн 19 коп., у листопаді 2018 за період з 21.12.2018 по 30.01.2019 в сумі 44316 грн 25 коп., у грудні 2018 року - за період з 21.01.2019 по 30.01.2019 в сумі 13 413 грн 18 коп.; 2) за несвоєчасну оплату послуг з транспортування природного газу (для промисловості) наданих у січні 2018 року - за період з 30.07.2018 по 20.08.2018 в сумі 9151 грн. 15 коп., у лютому 2018 року - за період з 30.07.2018 по 20.09.2018 в сумі 19217 грн 79 коп., у березні 2018 року - за період з 30.07.2018 по 20.10.2018 в сумі 28511 грн 78 коп., у квітні 2018 року за період з 30.07.2018 по 20.11.2018 в сумі 5006 грн 28 коп.
		Таким чином, первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача 245 862 грн. 25 коп. пені. 
		У задоволенні позову щодо стягнення пені в іншій частині, в сумі 219 541 грн 08 коп., суд відмовляє, оскільки нарахування пені протягом шести місяців, що передують моменту пред`явлення позову до суду суперечить вимогам закону.
		Розрахунки перевірені судом в межах суми та періоду заявлених позивачем, за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3 Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА, ТОВ ЛІГА: ЗАКОН, 2019.
		Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачеві нараховані 3 % річних в загальній сумі 79878 грн. 97 коп., за кожний місяць надання послуг (листопад  грудень 2017, січень-квітень, листопад-грудень 2018 року) з урахуванням строків розрахунків визначених договором та часткових оплат. 
		Також відповідачу нараховане інфляційне збільшення суми боргу в загальній сумі 186 233 грн 65 коп., в тому числі: 1) в сумі 6241 грн 20 коп. за січень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 416080 грн 06 коп. за послуги, надані у листопаді 2017 року (для населення); в сумі 10570 грн 58 коп. за лютий 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 1174509 грн 13 коп. за послуги, надані у грудні 2017 року (для населення); в сумі 10146 грн 74 коп. за березень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 922430 грн 49 коп. та в сумі 2200 грн. 94 коп. за квітень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 275117 грн. 97 коп. за послуги, надані у січні 2018 року (для населення); в сумі 8301 грн 69 коп. за квітень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 1037710 грн 68 коп., в сумі 0 грн 00 коп. за травень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 796 679 грн 77 коп., в сумі 0 грн 00 коп. за червень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 522541 грн. 25 коп., в сумі -3093 грн. 56 коп. за липень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 441936 грн 95 коп., в сумі 0 грн 00 коп. за серпень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 344522 грн. 10 коп., в сумі 4893 грн 10 коп. за вересень 2018 року , виходячи з суми боргу в розмірі 257531 грн. 72 коп., в сумі 3024 грн 36 коп. за жовтень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 177903 грн. 71 коп., в сумі 906 грн 62 коп. за листопад 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 64 758 грн. 25 коп. за послуги, надані у лютому 2018 року (для населення); в сумі 47217 грн 66 коп. за травень-листопад 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 1086070 грн 08 коп. та в сумі 8110 грн. 88 коп. за грудень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 1013859 грн. 60 коп. за послуги, надані у березні 2018 року; в сумі 11 106 грн 07 коп. за червень-грудень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 214305 грн 68 коп. за послуги, надані у квітні 2018 року (для населення); 2) в сумі 1553 грн 92 коп. за січень-лютий 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 64 746 грн 84 коп. за послуги, надані у листопаді 2017 року (для промисловості); в сумі 638 грн 29 коп. за лютий 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 70920 грн 64 коп. за послуги, надані у грудні 2017 року (для промисловості); в сумі 31189 грн 68 коп. за березень-грудень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 433788 грн 16 коп. за послуги, надані у січні 2018 року (для промисловості); в сумі 22607 грн 80 коп. за квітень-грудень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 375 307 грн 31 коп. за послуги, надані у лютому 2018 року (для промисловості); в сумі 18 288 грн 12 коп. за травень-грудень 2018 року , виходячи з суми боргу в розмірі 352892 грн 46 коп. за послуги, надані у березні 2018 року (для промисловості); в сумі 2329 грн 56 коп. за червень-грудень 2018 року , виходячи з суми боргу в розмірі 44 951 грн 86 коп. за послуги, надані у квітні 2018 року (для промисловості).
		Нарахування інфляційних втрат на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 904/7401/16).
		Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду.
		Судом встановлено, що позивачем у розрахунку було застосовано індекси інфляції до визначення заборгованості в періоди, коли з боку боржника здійснювалися оплати та розмір основного боргу змінювався.
		Зокрема: 1) позивачем нараховане інфляційне збільшення суми боргу за січень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 416080 грн 06 коп. за послуги, надані у листопаді 2017 року (для населення). Однак з розрахунку 3% річних та пені вбачається, що борг в зазначеній сумі існував тільки станом на 01.01.2018, протягом січня місяця сплачувався відповідачем та станом на 30.01.2018 заборгованість була відсутня; 2) позивачем нараховане інфляційне збільшення суми боргу за лютий 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 1174509 грн 13 коп. за послуги, надані у грудні 2017 року (для населення). Однак з розрахунку 3% річних та пені вбачається, що борг в зазначеній сумі існував тільки станом на 31.01.2018, протягом лютого місяця сплачувався відповідачем та станом на 26.02.2018 заборгованість була відсутня; 3) позивачем нараховане інфляційне збільшення суми боргу за березень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 922430 грн 49 коп. та за квітень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 275117 грн. 97 коп. за послуги, надані у січні 2018 року (для населення). Однак з розрахунку 3% річних та пені вбачається, що борг в сумі 922 430 грн. 49 коп. існував тільки станом на 28.02.2018, протягом березня місяця сплачувався відповідачем та станом на 31.03.2018 заборгованість становила 275 117 грн 97 коп., тобто нарахування інфляційного збільшення за березень 2018 року є правомірним, виходячи з суми боргу в розмірі 275 117 грн. 97 коп.; борг в сумі 275117 грн. 97 коп. існував тільки станом на 01.04.2018, протягом квітня місяця сплачувався відповідачем та станом на 20.04.2018 заборгованість була відсутня; 4) позивачем нараховане інфляційне збільшення суми боргу за липень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 441936 грн 95 коп., за вересень 2018 року , виходячи з суми боргу в розмірі 257531 грн. 72 коп., за жовтень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 177903 грн. 71 коп., за листопад 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 64 758 грн. 25 коп. за послуги, надані у лютому 2018 року (для населення). Однак з розрахунку 3% річних та пені вбачається, що борг в сумі 441936 грн 95 коп. існував тільки станом на 01.07.2018, протягом липня місяця сплачувався відповідачем та станом на 31.07.2018 заборгованість становила 344522 грн 10 коп., тобто нарахування інфляційного збільшення за липень 2018 року є правомірним, виходячи з суми боргу в розмірі 344522 грн 10 коп.; борг в сумі 257531 грн. 72 коп. існував тільки станом на 01.09.2018, протягом вересня місяця сплачувався відповідачем та станом на 30.09.2018 заборгованість становила 177903 грн 71 коп., тобто нарахування інфляційного збільшення за вересень 2018 року є правомірним, виходячи з суми боргу в розмірі 177903 грн 71 коп.; борг в сумі 177903 грн. 71 коп. існував тільки станом на 30.09.2018, протягом жовтня місяця сплачувався відповідачем та станом на 31.10.2018 заборгованість становила 64758 грн 28 коп., тобто нарахування інфляційного збільшення за жовтень 2018 року є правомірним, виходячи з суми боргу в розмірі 64758 грн 28 коп.; борг в сумі 64 758 грн. 25 коп. існував тільки станом на 31.10.2018, протягом листопада місяця сплачувався відповідачем та станом на 21.11.2018 заборгованість була відсутня; 5) позивачем нараховане інфляційне збільшення суми боргу за грудень 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 1013859 грн. 60 коп. за послуги, надані у березні 2018 року. Однак, з розрахунку 3% річних та пені вбачається, що борг в сумі 1013859 грн. 60 коп. існував тільки станом на 02.12.2018, протягом грудня місяця сплачувався відповідачем та станом на 31.12.2018 заборгованість становила 517196 грн 89 коп., тобто нарахування інфляційного збільшення за грудень 2018 року є правомірним, виходячи з суми боргу в розмірі 517196 грн 89 коп.
		З урахуванням викладеного, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку, враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем послуг з транспортування природного газу, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в загальній сумі 79878 грн. 97 коп. та інфляційного збільшення суми боргу в загальній сумі 152 466 грн 08 коп. Розрахунки перевірені судом в межах сум та періодів заявлених позивачем, за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3 Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА, ТОВ ЛІГА: ЗАКОН, 2019.
		В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 33 767 грн 57 коп. інфляційного збільшення суми боргу, суд відмовляє за необґрунтованістю та безпідставністю розрахунку. 
		Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу з посиланням на ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України, суд вважає її необґрунтованою та безпідставною, оскільки як вказано вище, договір № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012 за своєю правовою природою не містить ознак договору перевезення вантажів, а є договором про надання послуг. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу в межах визначеного ст. 257 ЦК України загального строку позовної давності.
		Відповідно до п. 2, п. 9 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог, з урахуванням того, що основний борг заявлений до стягнення частково погашений після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у справі № 920/180/19. Витрати відповідача по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на відповідача. 
		Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		1. Первісний позов задовольнити частково.
		 
		2. Стягнути з Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 05747991) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 30019801) 1 327 836 грн. 25 коп. заборгованості за послуги з транспортування природного газу надані у листопаді-грудні 2017 року, січні-квітні, листопаді та грудні 2018 року, 245 862 грн. 25 коп. пені, 152 466 грн. 08 коп. інфляційного збільшення суми боргу, 79 878 грн. 97 коп. 3 % річних, 65083 грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору. 
		 
		3. Провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення з Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз 2 532 833 грн. 45 коп. заборгованості за послуги з транспортування природного газу надані у листопаді-грудні 2017 року, січні-квітні, листопаді та грудні 2018 року  закрити. 
		 
		4. У задоволенні первісного позову в іншій частині  відмовити. 
		 
		5.У задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання до відповідача Акціонерного товариства Укртрансгаз про визнання недійсним пункту 7.4 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012  відмовити. 
		6. Витрати Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання по сплаті судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп. покласти на Акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання.
		 
		7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		8. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		9.Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		10.Відповідно до пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Повне рішення складене 22.10.2019.
		 
		 
		СуддяЄ.А. Жерьобкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...