Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/12211/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2019. Зареєстровано: 23.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2019.
Дата набрання законної сили: 11.10.2019
Номер судового провадження: 33/813/1344/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 33/813/1344/19
		Номер справи місцевого суду: 523/12211/19 
		Головуючий у першій інстанції Деркачов О. В. 
		Доповідач Гірняк Л. А.
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11.10.2019 року                                                                 м. Одеса
		 
		       Одеський апеляційний суд одноособово в особі судді - Гірняк Л.А.
		За участю секретаря судового засідання - Ющак А.Ю.
		 
		Осіб, що беруть участь у справі:
		Представник ОСОБА_1 - адвокат Любчик О.М.
		Представник ОСОБА_2 - адвокат Шваркова С.С.
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 21.08.2019 року за матеріалами адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ПРОЦЕДУРА:
		17.11.2018 року о 10 годині 50 хвилин два транспортних засоби під керуванням ОСОБА_1 - водія трамвая Т-З 4005, та ОСОБА_2 - водія автомобіля Тайота Камрі, номерний знак НОМЕР_1 , зіткнулись в м. Одесі на вул. Новосельського, напроти будівлі № 5.
		22.11.2018 року інспектор Департаменту патрульної поліції в Одеській області - старший лейтенант поліції Сидоров А.В., склав протокол про адміністративне правопорушення водієм ОСОБА_2 пункту 17.3 Правил дорожнього руху, а саме: ненадання переваги трамваю поза перехрестям, де трамвайні колії перетинають смугу руху нерейкових транспортних засобів ( а. с. 27).
		До протоколу від 22.11.2018 року приєднаний висновок експертного дослідження від 08.04.2019 року, наданий Шварковим С.Є. - адвокатом ОСОБА_2, щодо дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 17.11.2018 року ( а.с.11-24 зворот).
		       12 березня 2019 року Суворовський районний суд м. Одеси закрив провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі: КУпАП), у зв`язку з закінченням трьохмісячного строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною 2 статті 38 КУпАП.
		16.04.2019 року Одеський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2 та скасував постанову суду першої інстанції від 12 березня 2019 року .
		Суд закрив провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності відповідно до ст.124 КУпАП за порушенням пункту 17.3 Правил дорожнього руху, а саме: ненадання переваги трамваю поза перехрестям, де трамвайні колії перетинають смугу руху нерейкових транспортних засобів на підставі пункту 1 частини1 статті 247 КУпАП - за відсутності складу адміністративного правопорушення ( а.с.8-10).
		 
		 
		 
		З метою отримання страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу 25.04.2019 року Шварков С .Є. - адвокат водія ОСОБА_2 , звернувся до Управляння патрульної поліції в Одеській області з заявою про притягнення до адміністративної відповідальності водія трамвая ОСОБА_1 - учасника дорожньо- транспортної пригоди при скоєнні, 17.11.2018 року, дорожньо - транспортної пригоди та складення відносно неї адміністративного протоколу за ст.124 КУпАП за порушення пункту 16.11 Правил дорожнього руху, а саме: ненадання водієм ОСОБА_1 на перехресті нерівнозначних доріг дорогу транспортному засобу під керуванням ОСОБА_2 , який наблизився до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі.
		До заяви наданий висновок дослідження від 08.04.2019 року та відповідні документи, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року відносно ОСОБА_2 ( а. с. 5, 7 -7 зворот; 12-20; 27;137-139).
		Листом начальника відділу слідчого управління Головного управління національної поліції в Одеській області Баранівським В.О. зазначені матеріали направлені начальнику Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області для розгляду цього питання згідно правил адміністративного законодавства України ( а. с. 28).
		25.07.2019 року інспектор Департаменту патрульної поліції в Одеській області - старший лейтенант поліції Сидоров А.В., склав протокол щодо адміністративного порушення серії відносно ОСОБА_1 про притягнення її за пунктом 16.11 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, який рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
		В протоколі від 25.07.2019 року зазначено, що 17.11.2018 року в 10 годині 50 хвилин в місті Одесі водій ОСОБА_1 , керуючи трамваєм Т-З 4005, при виїзді на головну дорогу - вулицю Новосельського, напроти будівлі № 5, не надала перевагу в русі автомобілю Тайота Камрі, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 , здійснюючи рух по вул. Новосельського, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження ( а.с.1).
		21 серпня 2019 року Суворовський районний суд м. Одеси закрив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - у зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків, передбачених частиною 2 статті 38 цього Кодексу ( а.с.152).
		       В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить суд апеляційної інстанції зазначену постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі частини 2 статті 38 КУпАП у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
		       В запереченнях на апеляційну скаргу адвокат Любчик О.М. - представник ОСОБА_1 просить суд закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
		 
		 
		 
		АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) СТОРІН:
		 
		Апелянт у скарзі зазначив, що суд апеляційної інстанції 16.04.2019 року закрив провадження у справі за частиною 1 статті 124 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях водія ОСОБА_2 , тому, саме в цьому рішенні, на його думку, суд дійшов висновку про порушення водіем ОСОБА_1 вимог ст.16.11 ПДР, що свідчить про доказовість її вини в дорожньо транспортній пригоді.
		В запереченнях представник ОСОБА_1 . послався на те, що в постанові апеляційного суду відсутній висновок щодо вини ОСОБА_1 в дорожньо -транспортній пригоді.
		Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дійшов до наступного.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		РОЗГЛЯД СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ПИТАННЯ ЩОДО СТРОКІВ ДАВНОСТІ ПРИТЯГНЕННЯ ОСІБ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОТІ В КОНТЕКСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ ТА МІЖНАРОДНИХ НОРМ ПРАВА І ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ.
		       
		       При розгляді питання про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно забезпечити оптимальний баланс між дотриманням прав і свобод особи, яка притягується до відповідальності, та загальним (публічним) інтересом, який передбачає ефективний захист особистості, суспільства і держави від адміністративних правопорушень.
		       Будь-яке адміністративне правопорушення та санкції за його скоєння повинні бути чітко визначені в законі таким чином, щоб виходячи з його тексту - у випадку необхідності за допомогою тлумачення, що надано судам, - кожен міг передбачити адміністративно - правові наслідки своїх дій або бездіяльності.
		       В противному випадку може мати місце суперечна правозастосовна практика, яка послаблює гарантії державного захисту прав, свобод і законних інтересів громадян від свавільного адміністративного примусу. 
		       Вимоги, які пред`являються до правового регулювання відповідальності за адміністративне правопорушення, в повній мірі розповсюджуються і на строки давності притягнення до адміністративної відповідальності, що являють собою встановлені законодавством про адміністративні правопорушення періоди, за закінченням яких особи, які здійснили адміністративне правопорушення, не можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності через закінчення строків давності, що є однією із підстав, яка виключає провадження у справі або тягне за собою його закриття.
		       За змістом частини 2 статті 38 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення, що відноситься до компетенції судів загальної юрисдикції, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. 
		       Пункт 7 статті 247 КУпАП містить правило, згідно із яким провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		       Розглядаючи питання щодо строку давності в адміністративному провадженні в контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист пав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
		       Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі: Конвенція) «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи судом …, який … становить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
		       Поняття «кримінальне обвинувачення» має «автономне» значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць ( справа «Блохін проти Росії», рішення від 23.03.2016 року, п. 179; Адольф проти Австрії, п.30,).        
		       До кримінально-процесуального аспекту статті 6 Конвенції належать адміністративні правопорушення правил, які караються штрафами, обмеженням водійських прав, такими, як зняття балів, або призупинення чи скасування водійських прав ( справи Луц проти Німеччини, п. 182, Шмауцер проти Австрії, Ігор Паскарі проти Республіки Молдова, п. п. 20-23).
		        Тому, стаття 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів, та, яке тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року в контексті ст.6 Конвенції належить до кримінально-процесуального аспекту.
		       Стаття 6 пункт 1 Конвенції застосовується протягом усього провадження, метою якого є встановлення обґрунтованості «кримінального обвинувачення» включно зі стадією проголошення судового рішення.
		       
		 
		       Загалом гарантії статті 6 пункту 1 Конвенції застосовуються до апеляційного оскарження, коли ця інстанція є завершальною стадією відповідного провадження і його результат може бути вирішальним для притягнутих до відповідальності осіб.
		Правове регулювання прав та свобод людини за національним законом полягає у створенні необхідних умов, якими слід забезпечити невідворотність адміністративної відповідальності. 
		       В той же час має бути забезпечений справедливий баланс між загальним
		(публічним) інтересом невідворотності адміністративної відповідальності та дотриманням прав і свобод людини щодо строку давності про притягнення її до відповідальності. 
		       Європейський Суд  з прав людини  у своїй прецедентній   практиці,  в тому числі у справах "Стаббінгс  та інші проти Сполученого Королівства " та ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» визначив строк давності як передбачене законом право порушника уникнути від переслідування або притягнення до суду за закінченням певного строку після скоєння правопорушення. Строки давності, які характерні для національних правових систем держав-учасниць, відповідають кільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності, попередження порушень прав обвинувачених, які могли б бути зменшені, якби судам доводилося розглядати їхні справи на основі доказів, які могли бути неповними за спливом часу ( ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» рішення від 20 вересня 2011 року, п. 570 та " Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ", рішення від 22 жовтня 1996 року п.51).
		       Як вбачається з матеріалів справи,17.11.2018 року відбулось зіткнення джерел підвищеної небезпеки - двох транспортних засобів: під керуванням ОСОБА_1 - водія трамвая Т-З 4005, та ОСОБА_2 - водія автомобіля Тайота Камрі, номерний знак НОМЕР_1 .( а.с.27).
		       22.11.2018 року   інспектор Департаменту патрульної поліції в Одеській області - старший лейтенант поліції Сидоров А.В., склав протокол про адміністративне правопорушення 17.11.2018 року водієм   ОСОБА_2  :
		       -пункту 17.3 Правил дорожнього руху, а саме: ненадання переваги трамваю поза перехрестям, де трамвайні колії перетинають смугу руху нерейкових транспортних засобів ( а. с. 27).
		       25.07.2019 року через 8 місяців і 8 днів  з дня скоєння правопорушення  цей же інспектор  Департаменту патрульної поліції в Одеській області - старший лейтенант поліції Сидоров А.В., склав другий протокол про адміністративного порушення 17.11.2018 рокуводієм  ОСОБА_1  : 
		       - пункту 16.11 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, який рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху( а.с.1).
		       Таким чином, один і той же інспектор патрульної поліції на протязі  тривалого періоду часу - 8 місяців і 8 днів, склав два  протокола про адміністативні правопорушення, в яких зазначив різні місця зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого зробив взаємовиключні  висновки щодо порушень кожним із водієм правил дорожнього руху: водієм   ОСОБА_2  пункту 17.3 Правил дорожнього руху, а саме: ненадання переваги  трамваю поза перехрестям, де трамвайні колії перетинають смугу руху нерейкових транспортних засобів та водієм ОСОБА_1  - пункту 16.11 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, який рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
		 
		ВСТАНОВЛЕННЯ ВИНИ ОСОБИ ЗА СПЛИВОМ СТРОКУ ДАВНОСТИ ПРИ ПРИТЯГНЕННІ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.
		 
		       Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		       
		       Стаття 6 пункту 2 Конвенції забезпечує «право вважатися невинуватим доти, доки вину не буде доведено в законному порядку». 
		       Мета та наміри Конвенції як інструменту захисту людини вимагає, щоб її положення тлумачилися та застосовувалися таким чином, щоб її гарантії були практичними та ефективними ( див. справа «Soering проти Сполученого Королівства», рішення від 7 липня 1989 року, п. 87).
		       Суд в своїх прецедентних рішеннях зазначив, що практичність та ефективність гарантій при тлумаченні та застосуванні положень Конвенції стосується і права, закріпленого в статті 6 пункту 2 Конвенції - презумпції невинуватості (див. справи «Allen проти Сполученого Королівства», рішення від 12 липня 2013 року п.п.92-93, «Allenet de Ribemont проти Франції», рішення від 10 лютого 1995 року, п. 35).
		       Презумпція невинуватості, яка розглядається як процесуальна гарантія в контексті самого кримінального провадження, накладає вимоги щодо, зокрема, тягаря доведення, правових презумпції факту і права.
		       За загальним правилом ст.9 КУпАП наявність складу правопорушення є необхідною підставою для адміністративної відповідальності. 
		       Частиною першої ст. 9 КУпАП передбачено, що особа підлягає адміністративній відповідальності лише за те правопорушення, відносно якого встановлена вина.
		       Відсутність вини в скоєнні адміністративного правопорушення за зазначеною нормою закону виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.
		       Проаналізувавши норми національного закону та, враховуючи конвенційні положення стосовно строків давності, суд апеляційної інстанції, використовуючи право, надане судам загальної юрисдикції тлумачити зазначені норми для цілей подолання суперечної правозастосовної практики, яка послабляє гарантії державного захисту прав, свобод і законних інтересів громадян від свавільного адміністративного примусу, дійшов до наступного висновку.
		       Строк давності не тільки забезпечує правову визначеність та остаточність судового рішення, попередження порушень прав осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, але й надає законне право порушнику уникнути переслідування або притягнення до суду за закінченням певного строку після скоєння правопорушення, в даному випадку - притягнення до адміністративної відповідальності за закінченням строку давності, який передбачений національним законом-частиною 2 статті 38 Кодекс України про адміністративні правопорушення. 
		       Висновок в постанові суду про наявність вини за межами строку давності притягнення до адміністративної відповідальності буде порушенням презумпції невинуватості та права на справедливий суд за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . 
		       Даний висновок не виключає права сторін на звернення до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного провадження в межах строків позовної давності, що передбачено Цивільним Кодексом України, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок зіткнення транспортних засобів. 
		       З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Суворовського районного суду від 21 серпня 2019 року про закриття провадження у справі з підстав частини 2 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		       Керуючись ст. ст. 7, 8, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,- 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 21.08.2019 року- без змін.
		Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя: Л.А.Гірняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...