Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/16095/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); В порядку ЦПК України.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 23.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2019.
Дата набрання законної сили: 09.10.2019
Номер судового провадження: 61-33441ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова                                                       
		Іменем України
		 
		09 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 234/16095/16-ц
		провадження № 61 - 33441 св 18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
		суддів: Воробйової І. А., Гулька Б .І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи:
		позивач - публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідаціїпублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»,
		представник позивача - Савицька Світлана Сергіївна ,
		відповідач -  ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області у складі судді Ткачової С. М. від 04 січня 2017 року на ухвалу Апеляційного суду Донецької області у складі колегії суддів: 
		Кішкіної І. В., Біляєвої О. М., Папоян В. В. від 28 березня 2017 року, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України 
		у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2016 року публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ«ВіЕйБі Банк», Банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу майна.
		Позовна заява мотивована тим, що 22 липня 2008 року між Банком та 
		ОСОБА_2  було укладено кредитний договір, відповідно до якого Банк надав останньому кредитні кошти у розмірі 8 067,00 Євро зі сплатою відсотків у розмірі 12,5 % річних з подальшим збільшенням процентної ставки до 15 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості 
		до 21 липня 2033 року.
		На забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором 
		у той самий день між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за умовами договору іпотеки ОСОБА_2 передав в іпотеку належне йому на праві приватної власності майно, а саме: квартиру 
		АДРЕСА_1 .
		Прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором від 22 липня 
		2008 року Банк виконав своєчасно та належним чином, надавши позичальникові грошові кошти, що підтверджується випискою за рахунком, доданою до позовної заяви, а взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_2 належним чином не виконував, порушував строки повернення кредиту, у зв`язку з чим станом на 26 вересня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 315 286,73 грн.
		З урахуванням наведеного Банк просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі догорову купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». 
		 
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції 
		Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області 
		від 04 січня 2017 року позов ПАТ «ВіЕйБі Банк»в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено частково.
		У рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед 
		ПАТ «ВіЕйБі Банк» за кредитним договором №246И/08 від 22 липня 
		2008 року, яка становить 315 286,73 грн, з яких: заборгованість за 
		кредитом - 7 703,71 євро, заборгованість за відсотками 2 805,21 євро, заборгованість за тілом та відсотками по кредиту становить 306 291,81 грн, по комісії за РО - 1 857,44 грн, штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів за користування - 7 137,48 грн, звернуто стягнення на майно, а саме двокімнатну квартиру зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 58,10 кв. м., житловою площею 33,70 кв. м., яке належить ОСОБА_2 та є предметом іпотечного договору від 22 липня 2008 року, який укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області 
		Сілаковою І. С. за реєстровим №2920, що знаходиться за адресою: 
		АДРЕСА_2 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» всіх прав продавця. В іншій частині позовних вимог відмовлено. У порядку статті 217 ЦПК України відстрочено виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». 
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378,00 грн.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальником не виконувалось належним чином взятіна себе зобов`язання за кредитним договором, а також не виконувалось зобов`язання відповідачем за іпотечним договором. Тому є підстави, передбачені умовами договору іпотеки та Законом України «Про іпотеку», для задоволення позову у спосіб, про який просить Банк.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» відхилено. Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 04 січня 2017 року залишено без змін.
		Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції вірно зазначив у резолютивній частині рішення застереження, що судове рішення міського суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання відповідачем зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати та відчужувати.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Донецької області 
		від 28 березня 2017 року та змінити заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 04 січня 2017 року виключивши з резолютивної частини абзац 4, а саме: «в порядку статті 217 ЦПК України відстрочити виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», в іншій частині заочне рішення районного суду залишити без змін.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу 
		№ 234/16095/16-ц з Краматорського міського суду Донецької області.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		У червні 2019 року системою автоматизованого розподілу визначено суддю-доповідача у вищевказаній справі.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до розгляду.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували норму матеріального права та порушили норму процесуального права, невірно враховано Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки встановлений цим законом мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення. 
		Крім того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, є отримувачем та розпорядником коштів Державного бюджету України, набув права кредитора ПАТ «ВіЕйБі банк», у зв`язку з чим ухилення боржником 
		від сплати заборгованості за кредитним договором, ухвалення рішення судом першої інстанції про відмову в задоволенні вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк» призведе до штучного зменшення ліквідаційної маси, що порушить права держави в особі Фонду, інших кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», спричинить невиправдані видатки з Державного бюджету України, а також збитки для держави в особі Фонду гарантування в особливо великих розмірах.
		 
		Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подано.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		22 липня 2008 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк»та ОСОБА_2  було укладено кредитний договір, відповідно до якого ПАТ «ВіЕйБі Банк» надало 
		ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 8 067,00 Євро зі сплатою відсотків 
		у розмірі 12,5 % річних з подальшим збільшенням процентної ставки до 15 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості до 21 липня 
		2033 року.
		На забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором 
		у той самий день між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за умовами договору іпотеки ОСОБА_2 передав в іпотеку належне йому на праві приватної власності майно, а саме: 
		квартиру АДРЕСА_1 .
		Згідно з пунктом 7.2. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі продажу іпотекодеражателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та умовам цього договору. 
		Зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_2 не виконував, у зв`язку з чим, за розрахунком Банку, станом на 26 вересня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 315 286,73 грн.
		 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» підлягає частковому задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
		Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Вказаний Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
		Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя 
		статті 36 Закону країни «Про іпотеку»): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 
		38 Закону України «Про іпотеку».
		Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону України «Про іпотеку»); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону України «Про іпотеку»).
		У пункті 7.2. договору іпотеки від 22 липня 2008 року сторони передбачили позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодеражателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
		Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону України «Про іпотеку», можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту.
		Частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку», яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо 
		у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону України «Про іпотеку», способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону 
		України «Про іпотеку»), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателяу спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.
		Зазначений правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц, провадження № 14-112 цс 19.
		Згідно з частиною четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		На зазначене суди належної уваги не звернули, не врахували, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання позивачу права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду, що є свободою договору 
		(статті 6, 627 ЦК України). 
		Таким чином, частково задовольняючи позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», суди допустили порушення вимог законодавства, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання позивачу права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду, тому у задоволенні позову ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» необхідно відмовити.
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами 
		повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з інших правових підстав.
		Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» задовольнити частково.
		Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області 
		від 04 січня 2017 року на ухвалу Апеляційного суду Донецької області 
		від 28 березня 2017 року скасувати.
		У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу майна, відмовити. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                   Д. Д. Луспеник
		Судді:                                                                                               І. А. Воробйова 
		                                                                                                     Б. І. Гулько
		Г. В. Кривцова
		Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...