Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/9627/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2019.
Дата набрання законної сили: 16.10.2019
Номер судового провадження: 61-34009ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                              
		Іменем  України
		 
		16 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 243/9627/16-ц
		провадження № 61-34009св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Дундар І. О. (суддя-доповідач), 
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. 
		 
		учасники справи:
		позивач (відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1 ,
		відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2 , який діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 ,
		третя особа - Хрестищенська сільська рада,
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 квітня 2017 року у складі судді Кузнєцова Р. В. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2017 року у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Будулуци М. С., Космачевської Т. В., 
		ВСТАНОВИВ :
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - Хрестищенська сільська рада, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
		В лютому 2017 року позивач уточнила позовні вимоги, виключивши  ОСОБА_4 з відповідачів.
		Позов мотивовано тим, що позивачу на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 .
		У жовтні 2013 року її син ОСОБА_2 разом зі своєю сім`єю виїхав з вищевказаного будинку, але з реєстраційного обліку вони не знялися.  З цього часу в будинку не з`являлися, належних їм речей  в будинку немає.
		Просила визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1 .
		В січні 2017 року ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа - Хрестищенська сільська рада, про вселення у житловий будинок та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні житловим будинком.
		Позов мотивовано тим,  що його матір ОСОБА_1 постійно створювала неможливі умови для проживання у будинку. 20 жовтня 2013 року вигнала його з родиною з дому, навіть не надавши можливості забрати необхідні речі. У цьому будинку він проживав з дитинства, постійно підтримував житло у належному технічному стані, здійснював поточні ремонтні роботи.  27 грудня 2016 року його дружина ОСОБА_4 добровільно знялася з реєстрації у спірному домоволодінні. Оскільки на теперішній час шлюбні відносини між ним та дружиною припинені, вони дійшли згоди, що дитина ОСОБА_3 має проживати з батьком. 
		Просив суд вселити його та сина ОСОБА_3 у будинок АДРЕСА_1 , зобов`язати ОСОБА_1 не чинити йому та ОСОБА_3 перешкод у користуванні вказаним житловим будинком.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 квітня 2017 року, залишеним без змін  ухвалою апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 який діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , за участю третьої особи Хрестищенської сільської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, залишені без задоволення.
		Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , який діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Хрестищенської сільської ради, про вселення у житловий будинок та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні житловим будинком задоволені.
		Вселено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у будинок АДРЕСА_1 .
		Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у користуванні будинком АДРЕСА_1 .
		Вирішено питання про стягнення судового збору. 
		Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 зі своїм сином     ОСОБА_3 не втратили право користування спірним будинком, оскільки не проживали в ньому більше 3-х років з поважних причин. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є членами сім`ї власника домоволодіння ОСОБА_1 , вони не позбавлені права користування зазначеним приміщенням, яким не могли користуватися з поважних причин через вчинення позивачем перешкод. 
		Короткий зміст вимог наведених у касаційні скарзі
		У червні 2016 року ОСОБА_1   через засоби поштового зв`язку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення порушують право позивача на розпорядження належним будинком. Свідок ОСОБА_5 не працює в поліції. Позивач не чинила перешкод відповідачам у користуванні будинком. Шлюб між її сином та ОСОБА_4  не припинено. Вони мають на праві власності квартиру АДРЕСА_4 . Неповнолітня дитина повинна проживати у цій квартирі разом з батьками. Суд не застосував правову позицію Верховного Суду України. 
		Позиція інших учасників справи.
		Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не надали.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції. 
		У серпні 2017 року матеріали цивільної справи № 243/9627/16-ц надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» 
		ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У червні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
		06 червня 2019 року матеріали цивільної справи передані судді-доповідачу Дундар І. О.
		Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
		Позиція Верховного Суду
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга  підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Судами встановлено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 02 грудня 2004 року за ОСОБА_1 визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 . 
		ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_4 і згодом їх син ОСОБА_3 вселилися у житловий будинок АДРЕСА_1 зі згоди власника ОСОБА_1 , їх місце проживання було зареєстроване за зазначеною адресою, зазначене домоволодіння було місцем їх постійного проживання. ОСОБА_2 разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_3 з жовтня 2013 року у спірному домоволодінні не проживають. 
		Відмовляючи у задоволенні  позову ОСОБА_1 та задовольняючи зустрічний позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що           ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право користування спірним домоволодінням АДРЕСА_1 як члени сім`ї власника будинку, право користування спірним будинком вони не втратили, оскільки не проживали в ньому більше 3-х років з поважних причин.
		Але з такими висновками судів погодитись неможливо за таких підстав.
		Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилалась на те, що реєстрація відповідачів у спірному будинку перешкоджає її вільному користуванню та розпорядженню належним їй будинком. 
		За змістом частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов`язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.
		Відповідачі вселилась у спірну квартиру  в якості члена сім`ї ( син та онук власника квартири - позивача ОСОБА_1 ) і набули право користуванням чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом.
		Відповідно до частини другої статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
		Якщо відповідачі спільним побутом із позивачем не пов`язані,  їх право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.
		Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у складі колегії суддів Другої цивільної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 січня 2019 року в справі № 243/7004/17-ц (провадження № 61-25371св18). 
		Право користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
		Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підстав, не заборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства.
		Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.
		Суди встановили, що ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 тривалий час не проживають разом з ОСОБА_1 , тобто вони перестали бути членами сім`ї позивача.
		Отже, право ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_3 на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника.
		Висновки Верховного Суду
		Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. 
		Оскільки суди повно встановили обставини по справі, але неправильно застосували норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 .
		Щодо розподілу судових витрат
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
		Подана ОСОБА_1 позовна заява містила вимоги немайнового характеру, тому при пред`явленні позову вона сплатила судовий збір у розмірі 551,20 грн. (1378,00 грн х 0,4). 
		Подана ОСОБА_2 позовна заява містила вимоги немайнового характеру, тому при пред`явленні зустрічного позову він сплати судовий збір у розмірі 640,00 грн (1600,00 грн х 0,4)
		При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1   сплатила судовий збір у розмірі 1310,32  грн (1191,20 грн х 110%). 
		При подачі касаційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1429,44 грн. (1191,20 грн х 120%).
		Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвалені у справі судові рішення скасуванню та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог  ОСОБА_1 та відмовлено в задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_2 ,  судові витрати покладаються на ОСОБА_2 .
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2017 року скасувати, прийняти нову постанову.
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , третя особа - Хрестищенська сільська рада, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом задовольнити. 
		Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 ,  до ОСОБА_1 , третя особа - Хрестищенська сільська рада, про вселення у житловий будинок та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні житловим будинком, відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3290,96 грн.
		З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 квітня 2017 року та ухвала апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2017 року втрачають законну силу.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                   І. О. Дундар
		Судді:                                                                             Н. О. Антоненко
		В. І. Журавель
		Є.В. Краснощоков
		М.М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...