Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/6297/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2019. Зареєстровано: 23.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2019.
Дата набрання законної сили: 24.10.2019
Номер судового провадження: 1-кп/488/366/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018150040003438

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 489/6297/18
		Провадження № 1-кп/488/366/19 р. 
		                    
		У Х В А Л А
		16.10.2019 року Корабельний районний суд м. Миколаєва 
		у складі колегії суддів:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , 
		ОСОБА_3 , 
		за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Миколаєві матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст.15 п.7 ч. 2 ст.115, ч.4 ст.296 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки наявні ризики, передбачені пунктами 1,5 частини 1 статті 177 КПК України.
		Обвинувачений та його захисник проти продовження строку тримання під вартою заперечували; захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 , посилаючись на недоведення прокурором нових обставин, які б виправдовували продовження найсуворішого запобіжного заходу, чисельні захворювання обвинуваченого, існування в обвинуваченого стійких соціальних зв`язків- батьків похилого віку, які потребують сторонньої допомоги, відшкодування обвинуваченим потерпілому завданої матеріальної та моральної шкоди, відсутності з його боку до обвинуваченого жодних претензій, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
		Потерпілий не заперечував проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, у судовому засіданні також показав, що до обвинуваченого жодних претензій матеріального та морального характеру не має через добровільне відшкодування останнім понесених ним витрат.
		Заслухавши думку прокурора, пояснення учасників процесу, суд приходить до наступних висновків: 
		Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. 
		Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуває під вартою з 25.08.2018 року, тобто більше 13 місяців. 
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 в силу ст.89 КК України, раніше не судимий, має постійне місце мешкання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом із батьками похилого віку, яким більше 80 років, відтак, має певні соціальні зв?язки.
		Обвинувачений внаслідок загального захворювання у 2014 році був визнаний інвалідом 1 групи, при повторному освідуванні у 2016 та 2018 році йому встановлено 2 групу інвалідності, було дозволено легку надомну працію, тому суд вважає слушними доводи захисту щодо неможливості працевлаштування ОСОБА_7 до часу затримання.
		Поміж іншого, ОСОБА_7 має ряд тяжких захворювань, у тому числі хронічне захворювання легень, патологію внутрішніх органів та опорно-рухового апарату. 
		Встановлено також, що потерпілому ОСОБА_6 матеріальна та моральна шкода , заподіяна внаслідок скоєння злочину, відшкодована батьками обвинуваченого у повному обсязі та останній не має до обвинуваченого жодних претензій. 
		Як зазначивЄвропейський Судз правлюдини вп.60рішення по справі«Єлоєв протиУкраїни» від06листопада 2008року (заява№ 17283/02) згідно з п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою.
		У рішення«Кудла протиПольщі» та«МакКей протиСполученого Королівства», ЄСПЛконстатував,що основноюметоюстатті 5 Конвенціїє запобіганнясвавільному абонеобґрунтованому позбавленнюсвободи.Безперервне триманняпід вартоює виправданимлише заумови,якщо усправі наявнийзначний суспільнийінтерес,який переважаєпринцип повагидо особистоїсвободи.ЄСПЛ підкреслив,що самена національнісудові органипокладається обов`язокдотримання розумностістроків досудовоготримання підвартою тавстановлення існуваннявказаного суспільногоінтересу зодночасним врахуваннямпринципу презумпціїневинуватості. 
		Також,за загальноюпрактикою ЄСПЛтримання підвартою немає перетворюватисяна відбуттяпокарання,оскільки такийстан речейпідриватиме принциппрезумпції невинуватості,що випливаєзі ст.6Конвенції.А існуванняобґрунтованої підозрищодо вчиненнятяжкого злочинуспочатку можевиправдовувати триманняпід вартою,але тяжкістьобвинувачення неможе самапо собібути виправданнямтривалих періодівтримання підвартою (рішенняу справі"Єчуспроти Литви"). 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, що є невід`ємною умовою застосування (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а лише формально зазначено, що, на думку прокуратури, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам. 
		З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе змінити запобіжний захід із тримання обвинуваченого під вартою на цілодобовий домашній арешт, задовольнивши клопотання сторони захисту.
		Керуючись ст.181, 183, 194, 195, 331 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		   У клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
		   Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.
		Змінити ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід із тримання під вартою у Миколаївському слідчому ізоляторі на цілодобовий домашній арешт, звільнивши його з-під варти у залі суду негайно.
		Заборонити ОСОБА_7 залишати місце проживання за адресою:  АДРЕСА_1  цілодобово. 
		Зобов`язати ОСОБА_7 за першою вимогою прибувати до Корабельного районного суду м.Миколаєва.
		Встановити строк дії ухвали два місяці  до 15.12. 2019 року включно.
		Копію ухвали направити для виконання начальнику Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області. 
		У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 року, ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
		 
		   Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...