Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/5478/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2019. Зареєстровано: 24.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2019.

Номер судового провадження: 2/405/1236/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 405/5478/17
		Провадження №2/405/1236/17
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 травня 2019 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
		головуючого судді Іванової Л.А.
		при секретарі Береді Я.І., Тюпі Ю.В., Лисонь В.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому  цивільну справу № 405/5478/17 за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна, -      
		 
		В С Т А Н О В И В:
		       Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому просив:
		визнати недійсним правочин, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відчуження нежитлового приміщення з ганком та сходами пл. 41,8 кв.м. у АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим № 3510100000 : 28:185: 0030 за договором купівлі-продажу № 2646, виданого 31.08.2017 року приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Бабіч Л.Ю.;
		 
		визнати недійсним запис про право власності №22109995 від 31.08.2017 року, внесений на підставі недійсного правочину № 2646, посвідченого 31.08.2017 року приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Бабіч Л.Ю., за яким (записом) ОСОБА_4 набув право власності на нежитлове приміщення з ганком та сходами пл. 41,8 кв.м. у АДРЕСА_1 , індексний номер 36851994 від 31.08.2017 року; 
		 
		визнати недійсним запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.09.2017 року за ОСОБА_4 , внесеного на підставі недійсного правочину, номер запису про іпотеку 22120893, індексний номер № 36862846, предмет іпотеки: нежитлове приміщення з ганком та сходами пл. 41,8 кв.м. у АДРЕСА_1 , індексний номер 36851994 від 31.08.2017 року.
		На обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 червня 2015 року рішенням апеляційного суду Кіровоградської області у справі №405/11641/13-ц задоволено його позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконними вчинених дій з самочинного будівництва нежитлового приміщення за АДРЕСА_1 , зобов`язано відповідачів провести перелічені у виконавчому листі дії по ліквідації наслідків, при цьому, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку незаконності юридичного факту переведення житлової квартири боржників до категорії нежитлової, скасував правову підставу створення офісного приміщення - рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №692 від 14.08.2012 року, на підставі якого проведено незаконну перебудову та перереєстрацію жилої квартири в нежитлове приміщення, видано свідоцтво на нерухоме майно у вигляді нежитлового приміщення.
		На виконання зазначеного судового рішення 24 липня 2015 року відкрито виконавче провадження (ВП №№48198821, 48198757, 48199001, 48198931), а також накладено арешт на спірний об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 . 27 липня 2015 року арешт внесено в реєстр обтяжень нерухомого майна.
		Крім того, предметом виконання судового рішення за виконавчим листом було:зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_6 в користуванні східцями до квартири АДРЕСА_3 ; з відновленням східців до квартири АДРЕСА_3 та привести у первинний, придатний до використання стан; демонтувати східці до квартири АДРЕСА_1 ; демонтувати двері з квартири АДРЕСА_1 та встановити вікно, яке боржниками за виконавчим провадженням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконано ні в добровільному, ні в примусовому порядку.
		Окрім того, 07 березня 2017 року ВПВР УДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області повідомив його (позивача) про те, що рішення суду, яке є обов`язковим до виконання на підставі ст.ст.124, 129 Конституції України боржниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , - не виконано, жодної дії з їх боку на виконання рішення суду вчинено не було, на боржників двічі було накладено штраф за невиконання судового зобов`язання, складено подання в порядку ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено до Кропивницького ВП ГУ НП в Кіровоградській області щодо притягнення до кримінальної відповідальності. Також, 09 лютого 2017 року начальником Управління захисту економіки Кіровоградської області повідомлено, що 09 листопада 2016 року слідчим відділом Кропивницького ВП ГУ НП в Кіровоградській області розпочато кримінальне провадження №12016120020013993 за ст.382 КК України (невиконання судового рішення).
		Разом з тим, 03 листопада 2016 року боржниками за виконавчим провадження ОСОБА_2 об`єкт невиконаного судового зобов`язання, а саме: нежитлове приміщення АДРЕСА_1 було передано у користування представнику СК ТАС ОСОБА_4 , якому було достеменно відомо про наявність невиконаних боржниками судових санкцій, та в подальшому, на підставі договору купівлі-продажу №2646 31 серпня 2017 року, спірне нежитлове приміщення боржників по АДРЕСА_1 , яке є об`єктом судового зобов`язання і примусового виконання, всупереч заборон та накладених як державним виконавцем 24 липня 2015 року, так і судом за ухвалою від 29 червня 2017 року, арештів, - відчужено тому ж самому працівнику юридичної служби публічного права (СК ТАС) ОСОБА_4 , яким, в свою чергу, 01 вересня 2017 року об`єкт невиконаного судового зобов`язання і арешту, було передано в іпотеку ПАТ «»ТАСКОМБАНК».
		Позивач також зазначив, що протягом тривалого часу за безвідповідальної поведінки відповідачів порушується його право власності, господарської діяльності, поваги до умов проживання і розміреного життя, право на справедливий і швидкий суд (ст.ст.6, 8, 13, ст.1 Протоколу №1 Конвенції ОПСЛ).
		Крім того, зазначив, що факт самочинного будівництва з боку відповідачів ОСОБА_2 та відсутність юридичного факту набуття права власності на нежитлове приміщення, яке безпідставно було продано ОСОБА_4 як об`єкт нерухомості, право на який не набуто, що встановлено судовими рішеннями (рішення суду апеляційної інстанції від 28 січня 2015 року, за яким визнано нікчемність права оренди незаконно наданого боржникам ОСОБА_2 під створення і розміщення нежитлового приміщення у вигляді офісу нотаріуса; постанова Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14 квітня 2015 року у справі №405/4513/14-а, якою визначено необхідність внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав - права оренди ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ділянку під офісним приміщенням нотаріуса; рішення суду апеляційної інстанції від 25 червня 2015 року у справі №405/11641/13-ц, за яким визначено нікчемність правових наслідків скасованого рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради по переведенню квартири №4 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до категорії нежитлової, зобов`язано не чинити позивачу перешкоди, відновити східці до квартири позивач за №17, демонтувати східці до кв.№ 4 та демонтувати двері із встановленням вікна; постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року у справі №№811/278/14, за якою визнано незаконним формування і скасовано кадастровий номер земельної ділянки - 3510100000:28:185:0030 під розміщення офісу за квартирою ОСОБА_2 №4), у т.ч. і скасованою кадастровою реєстрацією №3510100000:28:185:0030 земельної ділянки під розміщення офісу за квартирою №4 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
		Також позивач зазначив, що існує ще одна беззаперечна обставина порушення протиправним відчуженням 31 серпня 2017 року встановленого публічного порядку і обов`язковості виконання судових актів, і, зокрема, 29 червня 2017 року за ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда в рамках пред`явленого позову на відшкодування спричинених збитків, заборонено відчуження та накладено арешт на всі зареєстровані майнові активи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у т.ч. на квартиру АДРЕСА_5 та нежитлове приміщення з квартирою №4, ганком та сходами АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за свідоцтвами №НОМЕР_16 та №НОМЕР_17 від 06.08.2014 року, до розгляду спору по суті, при цьому, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача, більш того, з моменту постановлення судового акту забезпечення позову майно набуває режиму обмеженого у цивільному обороті.
		Таким чином, позивач вважає, що вчинення під час заборон відповідачами протиправних дій у вигляді перепродажу і купівлі об`єкта самочинного будівництва, порушує не тільки його (позивача) права, як власника сусіднього приміщення, яке досі перебуває у стадії не усунутих перешкод у зв`язку з досі існуючою самочинною забудовою з кв. №4 , але і встановлений публічний порядок, законності, обов`язковості дії судових рішень та їх невідворотної сили.
		Процесуальні дії у справі:
		Ухвалою суду від 04 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна.
		Ухвалою суду від 04 жовтня 2017 рокупозовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна, - залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
		Ухвалами суду від 26 жовтня 2017 рокуклопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна, - задоволено.
		Звільнено позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп. при подачі до суду позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна.
		Крім того, звільнено позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору в розмірі 320 грн. 00 коп. при подачі до суду заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна.ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна.
		Ухвалою суду від 11 грудня 2017 року відкрито позовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
		При цьому, 15 грудня 2017 року набрав чинності в новій редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Цивільний процесуальний кодекс України.
		Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, на підставі чого, та враховуючи, що провадження у справі відкрито до набрання чинності зазначеною редакцією Колексу, подальший розгляд зазначеної цивільної справи судом здійснено за правилами ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року.
		 
		Крім того, ухвалою суду від 02 січня 2018 року вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі № 405/5478/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна, шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення з ганком та сходами площею 41,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 3510100000:28:185:0030, реєстраційний номер 225533135101, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для розміщення офісу, площа: 0,0064 га, яке згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.09.2017 року № 97088427 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 2646 від 31.08.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю.
		Ухвалою суду від 24 січня 2018 року зупинено провадження у цивільній справі № 405/5478/17, провадження №2/405/1236/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє смостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Таскомбанк» про визнання недійсним відчуження арештованого майна.Передано заяву про відвід судді Івановій Л.А., яка подана позивачем ОСОБА_1 по цивільній справі № 405/5478/17, провадження №2/405/1236/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє смостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Таскомбанк» про визнання недійсним відчуження арештованого майна, до канцеляції Ленінського районного суду м.Кіровограда для визначення автоматизованою системою документообігу суду та на підставі ч.1 ст. 33 ЦПК України, судді, який буде вирішувати питання про відвід судді.
		Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 25 січня 2018 року у складі гловуючого судді Шевченко І.М. в задоволенні заяви ОСОБА_1 рол відвід судді Іванової Л.А. у цивільній справі № 405/5478/17, провадження №2/405/1236/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє смостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Таскомбанк» про визнання недійсним відчуження арештованого майна, - відмовлено.
		Ухвалою суду від 26 січня 2018 року відновлено провадження у цивільній справі №405/5478/17 за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє смостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Таскомбанк» про визнання недійсним відчуження арештованого майната призначенозазначену цивільну справу до судового розгляду.
		Ухвалою суду від 23 лютого 2018 року розгляд цивільної справи  № 405/5478/17 за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна, ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
		Також, ухвалою суду від 23 лютого 2018 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 про витребування доказів витребувано у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю. матеріали правочину - договору купівлі-продажу № 2646, посвідченого 31.08.2017 року, який було вчинено між власниками нежитлового приміщення з ганком та сходами площею 41,8 кв.м. у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000: 28 :185:0030 та набувачем ОСОБА_4 (номер запису про набуття права власності 22109995, індексний номер 36851994 від 31.08.2017 року, внесений на підставі правочину № 2646, посвідченого 31.08.2017 року приватним нотаріусом Бабіч Л.Ю.). Витребувано у Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори матеріали правочину - договору дарування ОСОБА_3 1/2 частини нежитлового приміщення з ганком та сходами пл. 41,8 кв.м. у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим № 3510100000:28:185:0030 , посвідченого нотаріусом Биковим С.Є. 17.03.2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 1-134 та 02.08.2016 року, та зареєстровано в реєстрі за №1-528 (з наведенням обдарованої особи, та витяги з реєстру правочину дарування за новим набувачем).
		 
		  Під час проведення підготовчого провадження у даній справі:
		Позивач ОСОБА_1 06 квітня 2018 року на підставі п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України подав заяву про збільшення позовних вимог від 05 квітня 2018 року, в якій просив:
		встановити таким, що порушує встановлений публічний порядок з застосуванням наслідків ч.5 ст.216, ст.228 ЦК України та визнати недійсним безоплатний правочин дарування № 1-134 нежитлового приміщення з ганком та сходами площею 41, 8 кв.м на земельній ділянці з неіснуючим кадастровим номером №3510100000 :28 : 185 :0030 по АДРЕСА_1 , укладений 17.03.2016 року між відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та державну реєстрацію прав індексний номер 28854697 від 22.03.2016 року за ОСОБА_3 ;
		встановити таким, що порушує встановлений публічний порядок та визнати недійсним наступний безоплатний правочин дарування № 1-528 нежитлового приміщення з ганком та сходами площею 41, 8 кв.м, укладений 02.08.2016 року між відповідачами ОСОБА_3 та набувачем ОСОБА_5 та державну реєстрацію прав нерухомого майна за новим власником ОСОБА_5 ;
		визнати недійсним наступний правочин, укладений 31.08.2017 року між відповідачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_4 по відчуженню нежитлового приміщення з ганком та сходами площею 41, 8 кв.м у АДРЕСА_1 на земельній ділянці з неіснуючим кадастровим номером №3510100000 :28:185 :0030 по АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу № 2646 , виданого 31.08.2017 року приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Бабіч Л.Ю.;
		визнати недійсним запис 31.08.2017 року (номер запису про право власності 22109995) набуття права власності за відповідачем ОСОБА_4 на нежитлове приміщення з ганком та сходами площею 41,8 кв.м у м. АДРЕСА_1 , індексний №36851994 від 31.08.2017 року, внесеного в державний реєстр на підставі недійсного правочину №2646, посвідченого 31.08.2017 року приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Бабіч Л.О.;
		визнати недійсним наступний запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 01.09.2017 року, номер запису про іпотеку 22120893, індексний номер №36862846 за ОСОБА_4 предмета іпотеки - нежитлового приміщення з ганком та сходами, площею 41, 8 кв.м у АДРЕСА_1 , індексний номер №36851994 від 31.08.2017 року, внесеного на підставі недійсних правочинів від 17.03.2016 року, 02.08.2016 року та від 31.08.2017 року.
		 
		Ухвалою суду від 23 травня 2018 рокузаяву позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 05.04.2018 року по цивільній справі №405/5478/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна, - залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог тривалістю п`ять днів з дня вручення позивачу ухвали, запропоновано позивачу в установлений строк виправити зазначені в ухвалі недоліки заяви про збільшення позовних вимог, а саме: сплатити судовий збір в загальному розмірі 2 114 грн. 40 коп. 
		Ухвалою суду від 15 червня 2018 рокуклопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору при поданні заяви про збільшення позовних вимог від 05 квітня 2018 року по цивільній справі №405/5478/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна, - задоволено. Звільнено позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору в розмірі 2 144 грн. 40 коп. при подачі позивачем ОСОБА_1 заяви про збільшення позовних вимог від 05 квітня 2018 року по цивільній справі №405/5478/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна.
		Крім того, ухвалою суду від 15 червня 2018 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 залучено до участі в цивільній справі № 405/5478/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна, в якості співвідповідача ОСОБА_5 .
		Ухвалою суду від 05 липня 2018 року підготовче провадження у справі № 405/5478/17 за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна, - закрито та призначено зазначену справу до судового розгляду по суті.
		Учасники справи (позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «ТАСКОМБАНК») в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду справи, при цьому, позивач ОСОБА_1 в судове засідання подав заяву, зареєстровану в суді 10 травня 2019 року за вх.№11369, в якій просив провести судове засідання за його відсутності та завершити розгляд справи, крім того, будучи присутнім в попередніх судових засіданнях позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, а також підстави позову, та просив позов задовольнити. Додатково на обгрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що всупереч накладення державним виконавцем обтяження на реалізацію рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року, у вигляді арешту не виконаного боржниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 предмету судового зобов`язання - приміщення, яке повинно бути приведено до житлового стану квартири АДРЕСА_1 та заборони здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить зазначеним особам, було здійснено поетапне дарування спочатку Ѕ частини ОСОБА_2 дружині ОСОБА_3 , в подальшому дарування ОСОБА_3 цілого приміщення ОСОБА_5., що свідчить як про безоплатність вчиненого правочину, так і про явну протиправність, порушення вимог п.6 ч.1 ст.3, ст.13, ч.1 ст.203 ЦК України, зловживання цивільними правами всупереч публічного порядку і прав, накладеного обтяження, інтересу інших осіб, що, в свою чергу, призводить до юридичних наслідків, визначених ч.5 ст.216, ст.228 ЦК України. Крім того, в зазначених договорах дарування від 17.03.2016 року, 02.08.2016 року під час обтяження та скасування кадастрового номеру речових прав оренди землі під розміщення об`єкту комерційного призначення, всі сторони стверджували, що під забороною і арешгтом предмет правочину не перебуває, гарантують, що самочинні переобладнання, перепланування, добудови, перебудови, реконструкція не здійснювалися, прав третіх осіб не має, разом з тим, зазначене не відповідає дійсності та спростовується фактами, встановленими апеляційним рішенням 25.06.2015 року у справі №405/11641/13-ц, матеріалами виконавчих проваджень, поданнями з невиконання судового рішення на кримінальну відповідальність боржників, матеріалами кримінального провадження №12016120020013993, тим самим, саме поведінка, самочинна реконструкція і незаконне спорудження добудови ганку та східців до кв. № 4 боржників ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , визначено як порушення його (позивача) прав та прав його сина, який проживає разом з ним в сусідній квартирі №17 . Окрім того, зазначив, що основною підставою для недійсності вчинених правочитнів є факт того, що посадова особа нотаріату, роблячи витяг 17.03.2016 року з державного реєстру допустила ігнорування зареєстрованого 28.07.2015 року обтяження на заборону боржникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відчужувати будь-яке майно, що призвело до ігнорування вимог нотаріальних правил з відмови вчинення посвідчення завідомо неправочинних угод та ігнорування судового зобов`язання 25.07.2015 року. Також підставою недійсності укладених правочинів є ті факти, що відчуження відбувалося відносно нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 площею 41, 8 кв .м, право власності на яке не набуто за рішенням апеляційного суду від 25.06.2015 року та скасовано в установленному законом порядку, а також вчинення посвідчення угод і реєстрації на земельній ділянці з неіснуючим кадастровим номером №3510100000 :28:185:0030 , який було скасовано - визнано недійсним кадастрове формування ділянки з моменту утворення (постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2014 року №П/811/278/14), та, крім того, 23.09.2015 року за рішенням державного реєстратора №24679635 на виконання постанови Ленінського районного суду м.Кіровограда по справі №405/4513/14-а, припинялося орендне право боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим № 3510100000: 28:185: 0030 під розміщення спірного нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , яке визначено як приміщення з ґанком та сходами, та забудова яких продовдує порушувати права суміжних власників будинку. З огляду на зазначене, позивач вказав, що за ч.1 ст.328 ЦК УЦкраїни право власності набувається на підставах не заборонених законом, якщзо підстави набуття протирічать встановленому законом порядку, то такі правочини є нікчемними, або визнаються судом не дійсними судом за вимогами ст.ст.215, 216, 228 ЦК України.
		Відповідачем ОСОБА_2 02.05.2018 року подано відзив на позовну заяву, а також відзив на заяву про збільшення позовних вимог від 04.07.2018 року, за якими позовні вимоги не визнаються у зв`язку з їх необгрунтованістю та безпідставністю, відсутністю порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту, з тих підстав, що предметом заявленого позову є визнання недійсним правочину, а саме: договору купівлі-продажу нежитлового приміщення з ганком та сходами, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 від 31 серпня 2017 року, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав за №2646, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , разом з тим, зазначеного договору, укладеного між вказаними сторонами не існує, так як вказаний договір купівлі-продажу було укладено 31.08.2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , який є клієнтом Банку, на підставі чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неналежними відповідачами. Також ззначено, що свого часу власником зазначеного нежитлового приміщення була ОСОБА_3 , яка відповідно до договору дарування від 02 серпня 2016 року передавала його у власність ОСОБА_5 , та в подальшому, а саме: 31 серпня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з ганком та сходами, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав 31 серпня 2017 року за №2646. Вищевказане нежитлове приміщення було придбано ОСОБА_4 в кредит, який було підписано між останнім та АТ «ТАСКОМБАНК» та оформлено кредитним договором №ТКФ 09.06.2017 року 484-2017 від 31.08.2017 року, згідно з п.2.1 якого Банком було надано Позичальнику кредит в розм ірі 586 000 грн. на умовах його повернення з процентами у встановлені терміни згідно умов зазначеного договору. При цьому, на момент укладення договору купівлі-продажу в Державному реєстрі речових прав не були зареєстровані будь-які обтяження, окрім заборони на нерухоме майно на підставі іпотечного договору від 31.08.2017 року. Крім того, в позові позивач ОСОБА_1 посилається на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25.06.2015 року у справі №405/11641/13-ц, разом з тим, обставини, викладені в позові стосовно того, що нежитлове приміщення було незаконно відчужено всупереч заборони на його відчуження і накладених арештів виконавця 24.07.2015 року не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки станом на вказану дату управлінням Держземагенства в Кіровоградському районі Кіровоградської облсті не вчинено дії щодо скасування у реєстрі та Поземельній книзі на земельну ділянку з калдастровим номером № 3510100000:28:185 : 0030 запису про державну реєстрацію, а з виконавчими службами, які могли накласти арешт, позивач мав чисельні судові тяганини. Також постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року у справі №П/811/278/14 визнано недійсним з моменту формування і вчинення запису в державному реєстрі кадастрового номеру №3510100000: 28:185:0030 , присвоєного земельній ділянці площею 0, 0064 га, за адресою АДРЕСА_1 ; зобов`язано управління Держземагенства в Кіровоградському районі Кіровоградської області вчинити дії щодо скасування у реєстрі та Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером №3510100000 :28:185 : 0030 запису про державну реєстрацію; зобов`язано управління Держземагенства в Кіровоградському районі Кіровоградської області в місячний строк з дня набрання постановою законної сили, подати звіт про виконання постанови. В подальшому, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 року було замінено сторону виконавчого провадження у даній справі (Управління Держземагенства в Кіровоградському районі Кіровоградської області замінено на Управління Держгеокадастру в Кіровоградському районі Кіровоградської області), у зв`язку з чим є підстави вважати, що запис про державну реєстрацію не було скасовано і станом на 26.01.2017 року, оскільки після винесення постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2014 року у справі №П/811/278/14 дії не вчинялись, бо в судовому порядку у даній справі за заявою ВПВР УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області вирішувалось питання заміни способу і порядку виконання даного рішення, а отже, оскільки запис про державну реєстрацію не було скасовано, то немає підстав вважати, що договір дарування від 02.08.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено незаконно, так само, як і договір купівлі-продажу, кредитний та іпотечний договір, оскільки і станом на 31.08.2017 року з урахуванням отриманої інформації з Державних реєстрів речових прав на нерухоме майно, об`єкт нерухомого майна значиться як нежитлове приміщення з ганком та сходами площею 41, 8 кв.м. Окрім того, зазначено, що позивач не був власником нежитлового приміщення, а отже не є і стороною правочину, який намагається визнати недійсним, поряд з цим, позовна вимога про визнання правочину недійсним зачіпає права та інтереси осіб, між якими укладено угоду, а також АТ «ТАСКОМБАНК», оскільки нежитлове приміщення з ганком та сходами площею 41, 8 кв.м було передано Банку в іпотеку ОСОБА_4 як забезпечення виконання зобов`язань за кредитом. По суті позовних вимог, підставою визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення позивач вважає неусунуті перешкоди у користуванні східцями до квартири, разом з тим, щодо цього спору вже є рішення суду, яке перебуває на стадії виконавчого провадження, відповідно, обставини, за яких виконання рішення суду затягується або ускладнюється, - не може бути підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31 серпня 2017 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав за №2646. Вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права шляхом звернення до суду з вимогою про визнання правочину недійсним шляхом приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Власний інтерес полягає в тому, що предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторони правочину перебували у певному легітимному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації позивачем гарантованих державою прав. Однак, сторонами правочину не створювалися перешкоди позивачу в реалізації його прав, а набуття права власності на нежитлове приміщення іншим власником не створювало перешкод позивачу у користуванні східцями, оскільки, як зазначено вище, даний спір був предметом іншої судової справи щодо якого вже було винесено рішення, тим самим, порушення права позивача виникло задовго до укладення даного правочину, а той факт, що судове рішення в іншій справі не виконано, не може бути підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним, оскільки не породжує наслідків та не створює нових перешкод позивачу ОСОБА_1 .
		Окрім того, додатково на обгрунтування заперечень на заяву позивача про збільшення позовних вимог, відповідачем ОСОБА_2 зазначено, що в заяві про збільшення позовних вимог позивач не зазначає, в чому полягає його (позивача) порушене право, чомусь говорить про порушення публічного порядку, а також посилається на судове рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25.06.2015 року у справі 3405/11641/13-ц, згідно з яким нежитлове приміщення мало бути приведено до житлового стану, разом з тим зовсім не повідомляє про інше судове рішення, яке набрало законної сили, та згідно з яким визнано незаконним рішення по переведенню даної квартири до стану нежитлового приміщення, а отже обумовлена квартир, правомірно залишаючись нежитловим приміщенням, в подальшому була подарована ним ( ОСОБА_2 ) його дружині ОСОБА_3 вже в березні, 2016 року передарована ОСОБА_5 в серпні 2016 року та продано останньою ОСОБА_4 у 2017 році. Також просив звернути увагу на ту обставину, що рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року у справі №405/11641/13-ц, згідно з яким через скасування рішення №692 від 14.08.2012 року виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про переведення квартири до категорії нежитлових, було зобов`язано відповідачів не чинити перешкоди у користуванні східцями до обумовленої квартири було прийнято 25 червня 2015 року, а вже 04 листопада 2015 року ВСУ прийняв постанову шляхом скасування рішення міськради №3252 від 15.07.2014 року зазначена квартира вважається такою, що належить до категорії нежитлових, таким чином, не зрозуміло про порушення якого публічного порядку повідомляє позивач, коли правочин по даруванню у 2016 р. та по відчуженню даної квартири одним власником на користь іншого у 2017 році, які позивач намагається визнати недійсним у судовому порядку, відбувались законно та на правомірних підставах, з урахуванням того, що квартира перебувала в категорії нежитлових, що також підтверджувалося і записом про державну реєстрацію нерухомого майна на дату оспорюваної угоди. Станом на дати укладення оспорюваних правочинів (2016-2017 рр.) арешту на нежитлове приміщення не існувало, інформація щодо таких обтяжень на дату угод не обліковувалась в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяження.
		Відповідачем ОСОБА_4 відзив на позов не подавався, при цьому, представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Юрах В.М., будучи присутнім в попередніх судових засіданнях позовні вимоги не визнав, просив відмовити позивачу в їх задоволенні, при цьому підтримав позицію відповідача ОСОБА_2 та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ «ТАСКОМБАНК» щодо пред`явленого позивачем ОСОБА_1 позову.
		Відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заяви по суті справи не подавалися, заяви, клопотання відсутні, в судові засідання відповідачі також не з`являлися, що, в свою чергу, свідчить про те, що останні не скористалися своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та подання суду доказів.
		В поясненнях третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ «ТАСКОМБАНК» від 03 травня 2018 року та від 04 липня 2018 року зазначено, що позивачем ОСОБА_1 обрано неналежний спосіб захисту свого права шляхом звернення до суду із вимогою визнання правочинів недійсними через приведення сторін недійсних правочинів до того стану, який вони мали до їх вчинення, при цьому позивачем не наведено також жодної правової норми чи обставин, які б свідчили про порушене право позивача шляхом укладення даних правочинів. Більш того, сам позивач в заяві про збільшення позовних вимог зазначає про порушення публічного порядку, конституційних прав позивача, порушення його права на реалізацію судового рішення, яке не виконано, порушення права власності, а отже, підставою визнання недійсним договору дарування №1-134 нежитлового приміщення від 17.03.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , договору дарування №1-528 нежитлового приміщення від 02.08.2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31.08.2017 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_1 вважає неусунуті перешкоди в користуванні східцями до квартири, разом з тим, щодо цього спору вже є рішення суду, яке перебувало на стадії виконавчого провадження на момент звернення позивача з позовом до суду та обставини порушеного даного права досліджені іншим судом, щодо якого вже було винесено рішення у справі №405/11641/13-ц. Більш того, визнання в судовому порядку недійсними правочинів не призведе до усунення перешкод позивачу в користуванні східцями, оскільки на виконання даного судового зобов`язання вже проводиться виконавче провадження. Щодо посилання позивача на наявність обтяжень зазначено, що арешт накладався на квартиру, а не на житлове приміщення та станом на дату укладення оспорюваних правочинів (2016-2017 рр.) в державному реєстрі ніколи не існувало обтяження на нежитлове приміщення з ганком та сходами, площею 41, 8 кв.м у АДРЕСА_1 та відчуження відбувалось за договорами дарування саме нежитлового приміщення, а не квартири. Окрім того, в поясненнях також зазначено, що пунктом 18 постанови ВСУ від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, і, зокрема, 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо). Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими формами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна або чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (ст.216 ЦК України). Окрім того, зазначено, що в момент укладення договору дарування №1-134 нежитлового приміщення від 17.03.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , договору дарування №1-528 нежитлового приміщення від 02.08.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31.08.2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , сторонами оспорюваних угод було досягнуто домовленості щодо всіх пунктів договорів та в цілому, тим самим, відповідно до ст.628 ЦК України, сторони належним чином виконали умови договору, які є обов`язковими у разі їх погодження сторонами в момент підписання договору, а позивач не надавав підтвердження або належних доказів для визнання правочинів недійсними або нікчемними. Вимога позивача ОСОБА_1 про встановлення такими оспорюваних правочинів, що порушують публічний порядок є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки взаємовідносини сторін договорів дарування та купівлі-продажу не можуть вважатися такими, що порушують публічний порядок, правочини під час їх укладання не спрямовувались на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, при цьому позивач таких доказів не надав та не обгрунтував свою позицію. Крім того, вимога позивача ОСОБА_1 про визнання недійсними записів про державну реєстрацію прав за всіма власниками оспорюваних позивачем угод є безпідставною, що пояснюється тим, що позивач не надав доказів визнання недійсними договорів дарування та купівлі-продажу, відповідно немає і підстав для скасування державної реєстрації, яка є обов`язковою після переходу права власності від одного власника до іншого. З огляду на зазначене, АТ «ТАСКОМБАНК» вважає, що позов ОСОБА_1 , з урахуванням, в т.ч., збільшених позовних вимог, не підлягає задоволенню з огляду на його необгрунтованість та безпідставність, відсутність порушеного права, що підлягає захисту в судовому порядку, що є наслідком для відмови позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позову.
		Окрім того, представником третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ «ТАСКОМБАНК» подано клопотання, зареєстроване судом 15 квітня 2019 року за вх.№9364 про здійснення розгляду зазначеної справи без участі представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ «ТАСКОМБАНК», врахувати при розгляді справи та винесення рішення по справі пояснення АТ «ТАСКОМБАНК» від 28.03.2018 року, від 03.05.2018 року та від 04.07.2018 року.
		Зваживши доводи, викладені в позові на обгрунтування заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог, а також доводи заяви про збільшення позовних вимог, пояснення позивача ОСОБА_1 , враховуючи поданий відповідачем ОСОБА_2 відзив на позовну заяву та на заяву про збільшення розміру позовних вимог, пояснення на позов третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ «ТАСКОМБАНК», позицію відповідача ОСОБА_9 , відповідача ОСОБА_4 та в його інтересах адвоката Юрах В.М., дослідивши докази по справі в їх сукупності на предмет їх належності та допустимості, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими, такими, що грунтуються на нормах Закону, який регулює спірні відносини, та є такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		 
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року (Справа №405/11641/13-ц) частково задоволено позов ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , від імені якого виступає ОСОБА_1         Визнано незаконним та скасовано рішення №692 від 14.08.2012 року виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про переведення квартири АДРЕСА_1 до категорії нежитлових.
		Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_6 в користуванні східцями до квартири АДРЕСА_3 ;
		Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відновити східці до  квартири АДРЕСА_3 та привести у первинний, придатний до використання стан; 
		Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 демонтувати східці до квартири АДРЕСА_1 ;
		Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 демонтувати двері з квартири АДРЕСА_1 та встановити вікно. 
		Зазначене рішення набрало законної сили 25 червня 2015 року та відповідно до положень ст.ст.124, 129-1 Конституції України та ст.14 ЦПК України, в редакції ЦПК Укрпаїни, чинного на час ухвалення судового рішення, - є обов`язковим до виконання.
		На виконання зазначеного судового рішення Ленінським районним судом м.Кіровограда 20 липня 2015 року видано виконавчі листи №405/11641/13-ц, які в подальшому пред`явлено стягувачем ОСОБА_1 до виконання.
		Постановами державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 24 липня 2015 року було відкрито виконавчі провадження з виконання зазначених вище виконавчих листів (ВП№№ 48198821, 48198757, 48199001, 48198931).
		Крім того, постановами державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24 липня 2015 року (ВП №№48199001, 48198931) з одночасним винесенням постанов про відкриття виконавчого провадження накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
		При цьому, зазначені відомості про накладення арешту були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою від 11.09.2017 року, з наявною актуальною інформацією про державну реєстрацію обтяжень: номер запису про обтяження: 10572936, дата, час державної реєстрації: 28.07.2015 08:55:09, підстава виникнення обтяження: постанова, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:48199001, виданий 24.07.2015, видавник: Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21390235 від 28.07.2015 08:56:29, ОСОБА_11 , реєстраційна служба Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області; вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості, адреса: АДРЕСА_1 .
		Постановами про передачу матеріалів виконавчого провадження від 19 лютого 2016 року, винесеною директором Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Терлецькою О.О. виконавчі провадження ВП № 48198821 та ВП № 48198757 передані до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
		01 березня 2016 року виконавчі провадження ВП № 48198821 та ВП № 48198757 відповідно були прийняті державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ріга М.М. до виконання, про що винесені відповідні постанови.
		За інформацією УДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області від 07 березня 2017 року за вих.№П-416-02, наданої на заяву ОСОБА_1 від 15.02.2017 року, 01.03.2016 року та 05.08.2016 року на адресу боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 державним виконавцем були направлені вимоги № 02114/3104, № 02114/12660 в порядку ст.ст. 5, 11 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких останніх зобов`язано виконати вимоги виконавчих листів Ленінського районного суду м.Кіровограда у справі № 405/11641/13-ц від 20.07.2015 року та надати докази виконання рішення суду в строк до 10.03.2016 року і 13.09.2016 року відповідно.
		На вимогу державного виконавця боржниками було надано листа, відповідно до якого рішення суду в частині зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_6 в користуванні східцями до АДРЕСА_3 виконано. Також в листі боржників зазначено, що основним предметом за виконавчим листом являється квартира, як житлове приміщення, однак відповідно до свідоцтва про право власності, витягу з ДРРПнНМ про реєстрацію права власності, а також постанови Верховного Суду України від 04.11.2015 року у спільній власності у боржників перебуває нежитлове приміщення, з ганком та сходами площею 41, 8 кв.м, а не квартира №4 , до якої зобов`язані демонтувати східці, двері та встановити вікно, тим самим, відсутній предмет відповідно до якого необхідно здійснити певні дії.
		Крім того, управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 17.03.2016 року направлено до Ленінського районного суду м.Кіровограда, а потім 21.06.2016 року і до апеляційного суду Кіровоградської області заяви державного виконавця Відділу про роз`яснення рішення суду, які були повернуті заявнику без їх розгляду по суті.
		30 березня 2016 року державним виконавцем Відділу винесені постанови про зупинення виконавчого провадження до розгляду заяви про роз`яснення рішення суду.
		05 серпня 2016 року виконавчі провадження були поновлені та на адресу боржників було направлено вимогу, відповідно до якої зобов`язано боржників виконати вимоги виконавчих листів №405/11641/13-ц, виданих 20 липня 2015 року Ленінським районним судом м.Кіровограда та надати докази виконання рішення суду в строк до 13.09.2016 року.
		14 вересня 2016 року державним виконавцем винесено постанови про накладення на боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 штрафу у розмірі 340 грн. за невиконання рішення суду. 
		29 вересня 2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено повторно постанови про накладення штрафу на боржників у подвійному розмірі в сумі 680 грн. 
		Крім того, 04.10.2016 року начальником відділу примусового виконання рішень винесено подання в порядку ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 214 КПК України, ст. 382 КК України та направлено до Кіровоградського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного невиконання та перешкоджання виконанню рішення суду відносно боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 
		Також, 04.10.2016 року державним виконавцем Відділу Ріга М.М. виконавчі провадження ВП № 48198821 та ВП № 48198757 з примусового виконання виконавчих листів, виданих Ленінським районним судом м.Кіровограда у справі № 405/11641/13-ц від 20.07.2015 року,на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону №606-ХІV від 21.04.1999 року, - закінчено, про що винесено відповідні постанови, при цьому, як вбачається із змісту зазначених постанов підставою для їх винесення стало те, що жодних дій з боку боржників вчинено не було, що було підставою для складання постанови в порядку ст.89 Закону України «Про виконавче провадження», ст.214 КПК України, ст.382 КК України. 
		Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 06 вересня 2017 року скаргу заявника ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на бездіяльність посадових осіб органу примусового виконання, -  задоволено частково.
		Визнано неправомірною бездіяльність посадових осіб (державного виконавця Ріга М.М.) Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області  щодо порушення встановлених строків здійснення виконавчого провадження (ВП №48198821, ВП №48198757), не виконання заявлених стягувачем за виконавчими провадженнями ОСОБА_1 вимог ст.ст.1, 11, 12, 30, 36, ч.ч.1, 2 ст.75, ст.ст.83, 90 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року в заявах від 22 березня 2016 року, 29 березня 2016 року, 14 вересня 2016 року при примусовому виконанні виконавчих листів №405/11641/13-ц, 2/405/2227/13, виданих 20 липня 2015 року Ленінським  районним судом м.Кіровограда,  про зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_6 в користуванні східцями до квартири АДРЕСА_3 ; зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відновити східці до квартири АДРЕСА_3 та привести у первинний придатний до використання стан; зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 демонтувати східці до квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 демонтувати двері з квартири  АДРЕСА_1 та встановити вікно.
		Визнано неправомірною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження  від 04 жовтня 2016 року (ВП №48198821, виконавчий лист №405/11641/13-ц, 2/405/2227/13, виданий 20 липня 2015 року Ленінським районним судом м.Кіровограда, стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 ), винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ріга М.М.
		Визнано неправомірною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження  від 04 жовтня 2016 року (ВП №48198757, виконавчий лист №405/11641/13-ц, 2/405/2227/13, виданий 20 липня 2015 року Ленінським районним судом м.Кіровограда, стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_3 ), винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ріга М.М.
		Зобов`язано управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIIIзаходів щодо примусового виконання судового рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда  від 25 червня 2015 року у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом - виконавчими листами №405/11641/13-ц, 2/405/2227/13, виданими 20 липня 2015 року Ленінським  районним судом м.Кіровограда, та Закону України «Про виконавче провадження», в т.ч. п.3 ч.2 ст.18, п.п.10, 19 ч.3 ст.18, ст.31, ст.63 Закону,  забезпечити участь стягувача за виконавчим провадженням ОСОБА_1 у вчиненні виконавчих дій,  своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії щодо виконання виконавчих листів №405/11641/13-ц, 2/405/2227/13, виданих 20 липня 2015 року Ленінським  районним судом м.Кіровограда,  про зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_6 в користуванні східцями до квартири АДРЕСА_3 ; зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відновити східці до квартири АДРЕСА_3 та привести у первинний придатний до використання стан; зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 демонтувати східці до квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 демонтувати двері з квартири АДРЕСА_1 та встановити вікно (стягувач ОСОБА_1 , боржники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ).
		Крім того, за інформацією Управління захисту економіки в Кіровоградській області ДЗЕ від 09.02.2017 року за вих.№1218/39/110/81-17 ОСОБА_1 повідомлено, що 09 листопада 2016 року слідчим відділом Кропивницького ВП ГУНП в області за фактами невиконання рішень суду, а саме: рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року, розпочато кримінальне провадження №12016120020013992 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, за яким на даний час триває досудове розслідування.
		Судом також встановлено, що з відповіді відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно від 22 вересня 2017 року за вих.№52, на заяву ОСОБА_12 щодо анулювання запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна на підставі рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25.06.2015 року, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 стало відомо про те, що спірне нежитлове приміщення боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , яке є об`єктом судового зобов`язання за рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року та примусового виконання та накладених арештів було відчужено ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу від 31 серпня 2017 року.
		Окрім того, з витребуваних судом на підставі ст.84 ЦПК України за клопотанням позивача доказів, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до укладення зазначеного правочину - договору купівлі-продажу від 31.08.2017 року, 17 березня 2016 року між ОСОБА_2 , як Дарувальником, та ОСОБА_3 , як Обдаровуваною, було укладено договір дарування, посвідчений державним нотаріусом Кіровоградської міської державної нотаріальної контори №1 Биковим С.Є., зареєстровано в реєстрі за №1-134, за умовами якого Дарувальник передає у власність, а Обдаровувана приймає у власність безоплатно Ѕ частку нежитлового приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
		В подальшому, а саме: 02 серпня 2016 року між ОСОБА_3 , як Дарувальником, та ОСОБА_5 , як Обдаровуваною, укладено договір дарування, посвідчений державним нотаріусом Кіровоградської міської державної нотаріальної контори №1 Биковим С.Є., зареєстровано в реєстрі за №1-528, за умовами якого Дарувальник передає у власність, а Обдаровувана приймає у власність безоплатно нежитлове приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
		31 серпня 2017 року між ОСОБА_5 , як Продавцем, та ОСОБА_4 , як Покупцем, було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №2646, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти у власність нежитлове приміщення, з ганком та сходами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідно до п.1.3 зазначеного Договору згідно з даними правовстановлюючого документу - договору дарування, посвідченого 02 серпня 2016 року Кіровоградською міською державною нотаріальною конторою №1, за реєстровим номером №1-528, та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наданої 08 серпня 2016 року державним реєстратором Сибірцевою О.А. Кіровоградської міської державної нотаріальної контори №1, Кіровоградського міського нотаріального округу, Кіровоградської області, номер інформаційної довідки 65251970, нежитлове приміщення з ґанком та сходами має загальну площу 41, 8 кв.м.
		Також, 31 серпня 2017 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №ТКФ 09.06.2017 484-2017, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 568 000 грн. на придбання нерухомості, а Позичальник повинен повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, та інші платежі, у встановлені терміни, згідно умов зазначеного договору.
		В забезпечення виконання зобов`язань за даним договором є застава нерухомості: нежитлове приміщення, яке належатиме на праві приватної власності ОСОБА_4 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , ринковою вартістю 634 000 грн.
		31 серпня 2017 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК», як Іпотекодержателем, та ОСОБА_4 , як Іпотекодавцем укладено іпотечний договір, за яким предметом іпотеки є об`єкт нерухомості, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 41, 8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно/реєстраційний номер майна за реєстром прав власності на нерухоме майно 269558735101, та предмет іпотеки знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
		Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 31.08.2017 року №95998451, внесено дані про обтяження об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення, з ґанком та сходами площею 41,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер:3510100000:28:185:0030, реєстраційний номер 225533135101, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для розміщення офісу, площа 0, 0064 га., номер запису про обтяження:22113907 від 31.08.2017 року, підстава виникнення обтяження: іпотечний договір, серія та номер: 2647, виданий 31.08.2017 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю., вид обтяження6 заборона на нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_4 , обтяжувач ПАТ «ТАСКОМБАНК».
		Крім того, 01.09.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки міститься актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки за номером запису про іпотеку: 22120893, підстава виникнення іпотеки: іпотечний договір, серія та номер 2647, виданий 31.08.2017 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю., відомості про основне зобов`язання: строк виконання основного зобов`язання: 30.08.2027 року, розмір основного зобов`язання: 568 000 грн., іпортекодавець: ОСОБА_4 , іпотекодержатель: ПАТ «ТАСКОМБАНК», предметом іпотеки: є нежитлове приміщення з ґанком та сходами, загальною площею 41, 8 кв.м. адреса: АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер:3510100000:28:185:0030, реєстраційний номер 225533135101, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для розміщення офісу, площа 0, 0064 га.
		Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. 
		Захист цивільних прав - це застосування судом цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
		Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України), при цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
		Стаття ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		При цьому, враховуючи норми ч.3 ст.13, ст.49 ЦПК України, позивач, який вважає, що його суб`єктивне право порушене, самостійно визначає предмет та підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.
		Підставу позову складають зазначення фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та докази, на підтвердження зазначених позивачем обставин.
		Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом про визнання правочинів недійсними з підстав, визначених статтею 228 ЦК України, як на підстави недійсності укладених відповідачами правочинів, зазначив на порушення публічного порядку, а також зазначив, що вчинення під час заборон відповідачами протиправних дій у вигляді дарування та подальшого продажу об`єкта самочинного будівництва та судового обтяження - нежитлового приміщення, з ґанком та сходами, площею 41, 8 кв.м. по АДРЕСА_1 , порушує не тільки його (позивача) права, як власника сусіднього приміщення, яке досі перебуває у стадії не усунутих перешкод у зв`язку з досі існуючою самочинною забудовою з АДРЕСА_1 , але і встановлений публічний порядок, законності, обов`язковості дії судових рішень та їх невідворотної сили.
		Загальні положення про правочин визначені Главою 16 ЦК України.
		Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Згідно зі статтею 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
		У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
		При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України підлягає з`ясуванню чи мали намір порушити публічний порядок сторони або одна із сторін правочину.
		Відчуження об`єкта нерухомості під час дії арешту та заборони на його відчуження - є протиправним, тобто таким, що порушує публічний порядок, незалежно від того, що інформація про арешт була відсутня у відповідному державному реєстрі.
		Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачами, що при примусовому виконанні виконавчого листа №405/11641/13-ц, під час дії постанови державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24 липня 2015 року з обтяження - накладеного арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_2 , а також заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ОСОБА_2 , та наявної актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень, номер запису про обтяження: 10572936 від 28.07.2015 року, підстава виникнення обтяження: постанова, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 48199001, виданий 24.07.2015 року Ленінським ВДВС Кіровоградського МУЮ, вид обтяження: арешт нерухомого майна, обтяжувач: Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості, адреса: АДРЕСА_1 ., боржником за зазначеним виконавчим провадженням ОСОБА_2 17 березня 2016 року було відчужено іншому боржнику за виконавчим провадженням ОСОБА_3 за договором дарування Ѕ частину нежитлового приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та, в подальшому, ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 02 серпня 2016 року відчужила Паневій Н.О. нежитлове приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка, в свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу від 31.08.2017 року відчужила зазначене нежитлове приміщення, з ганком та сходами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 .
		При цьому, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлове приміщення, з ганком та сходами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 яке відчужено ОСОБА_4 знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером №3510100000: 28 :185 :0030 , реєстраційним номером НОМЕР_11 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для розміщення офісу, площею 0, 0064 га.
		Поряд з цим, судом відзначається, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року (Справа №П/811/278/14), яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року, визнано недійсним з моменту формування і внесення запису в державний реєстр кадастрового номеру №3510100000:28:185:0030, присвоєного земельній ділянці площею 0, 0064 га за кв.№4, яка розташована під багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 .
		Зобов`язано управління Держземагенства в Кіровоградському районі Кіровоградської області вчинити дії щодо скасування у реєстрі та Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером №3510100000 :28:185 : 0030 запису про державну реєстрацію.
		Окрім того, за виконавчим листом №405/4513/14-а, виданим 15.09.2015 року Ленінським районним судом м.Кіровограда, на виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2015 року, про визначення необхідності внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав - права оренди третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 0064 га, кадастровий номер №3510100000:28:185:0030 (рішення про державну реєстрацію від 28 листопада 2013 року, номер запису 3588203), рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Марченко О.А. №24679635 від 23 вересня 2015 року внесено запис про скасування державної реєстрації для внесення запису про скасування державної реєстрації іншого речового права - право оренди земельної ділянки за номером 3588203 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна.
		Також, рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року (справа №405/11641/13-ц) встановлено, що рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 28 січня 2015 року, яке залишено без змін судом касаційної інстанціїх за ухвалою від 20 травня 2015 року, скасовано рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14 жовтня 2014 року та ухвалено нове рішення, за яким позов прокурора м.Кіровограда до Кіровоградської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення, договору оренди землі та повернення земельної ділянки задоволено частково та визнано недійсними п.п.1, 3, 4, 5, 6 рішення Кіровоградської міської ради від 20 листопада 2013 року №2602 «Про передачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 »; визнано недійсним договір оренди землі від 26 листопада 2013 року №43, укладений між Кіровоградською міською радою та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 листопада 2013 року, номер запису 3588203; зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернути Кіровоградській міській раді земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0, 0064 га, кадастровий номер №3510100000:28:185:0030 у придатному для її використання стані.
		З огляду на зазначене, судом відзначається, що на об`єкт відчуження - нежитлове приміщення, з ґанком та сходами, площею 41,8 кв.м по АДРЕСА_1 , за договорами дарування від 17.03.2016 року, від 02.08.2016 року було встановлено обмеження на підставі постанови державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 24.07.2015 року у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , на підставі чого, та з урахуванням того, що їх (правочинів) укладення між сторонами та перехід до інших осіб права власності на зазначене нерухоме майно унеможливлює звернення стягнення на нього при виконанні рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року, суд приходить до висновку про порушення прав позивача ОСОБА_1 укладеними між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору дарування 17.03.2016 року, а також укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 договору дарування 02.08.2016 року, та подальшим укладенням 31.08.2017 року договору купівлі-продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
		У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України (правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним). Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1ст. 216 ЦК України).
		Крім того, суд вважає, що виходячи із змісту правочинів вони є такими, що підпадають під встановлені ст.228 ЦК України умови, за яких правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, оскільки за зазначеними вище правочинами проведено відчуження майна - нежитлового приміщення з ґанком та сходами, загальною площею, 41, 8 кв.м по АДРЕСА_1 , яке (нежитлове приміщення) за рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25.06.2015 року повинно було бути приведено ОСОБА_14 , ОСОБА_3 до житлового стану квартири АДРЕСА_1 та обіг якого (нежитлового приміщення з ґанком та сходами, загальною площею, 41, 8 кв.м по АДРЕСА_1 , був обмежений у зв`язку із накладенням за постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 24.07.2015 року арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а так само вчинення посвідчення угод і реєстрації відбувалося на земельній ділянці з кадастровим номером №3510100000: 28 :185 :0030 , який, в свою чергу, було скасовано - визнано недійсним кадастрове формування ділянки з моменту утворення та, крім того, 23.09.2015 року за рішенням державного реєстратора №24679635 припинялося орендне право боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим № 3510100000: 28:185: 0030 під розміщення спірного нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , яке визначено як приміщення з ґанком та сходами.
		Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
		Судом також відзначається, що правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).
		Тим самим, з огляду на правила статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обгрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
		Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
		З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість та доведеність заявлених позивачем позовних вимог про визнання недійсними договорів дарування від 17.03.2016 року, від 02.08.2016 року та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31.08.2017 року. 
		Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Частинами 1 та ч.2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно є обов`язковою. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).
		З огляду на викладене вище, а також приймаючи до уваги, що державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення з ґанком та сходами, площею 41, 8 кв.м по АДРЕСА_1 ) було проведено державними реєстраторами на підставі вищезазначених правочинів, які визнано судом недійсними, відповідні записи про державну реєстрацію права власності за відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у Державному реєстрі прав, - підлягають скасуванню.
		Позивачем ОСОБА_1 пред`явлено також вимогу про визнання недійсним наступного запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 01.09.2017 року, номер запису про іпотеку 22120893, індексний номер №36862846 за ОСОБА_4 предмета іпотеки - нежитлового приміщення з ганком та сходами, площею 41, 8 кв.м у АДРЕСА_1 , індексний номер №36851994 від 31.08.2017 року, внесеного на підставі недійсних правочинів від 17.03.2016 року, 02.08.2016 року та від 31.08.2017 року, яка задоволенню не підлягає з підстав її необгрунтованості та недоведеності.
		Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим, а також приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 за ухвалами суду був звільнений від сплати судового збору при поданні до суду як позову, так і заяви про збільшення розміру позовних вимог, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 704 грн. 80 коп. з кожного.
		Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
		        На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд, - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача піблічне акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсним відчуження арештованого майна, -  задовольнити частково.
		 
		Визнати недійсним договір дарування від 17 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений державним нотаріусом Кіровоградської державної нотаріальної контори №1 Биковим С.Є. та зареєстрований в реєстрі за №1-134, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №137977234 від 17 березня 2016 року, індексний номер №28854697 від 22 березня 2016 року щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення, з ґанком та сходами площею 41, 8 кв.м за адресою АДРЕСА_1 та скасувати його державну реєстрацію.
		 
		Визнати недійсним договір дарування від 02 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений державним нотаріусом Кіровоградської державної нотаріальної контори №1 Биковим С.Є. та зареєстрований в реєстрі за №1-528, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №15780897 від 02 серпня 2016 року, індексний номер №30820500 від 08 серпня 2016 року щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення, з ґанком та сходами площею 41, 8 кв.м за адресою АДРЕСА_1 та скасувати його державну реєстрацію.
		 
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31 серпня 2017 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №2646, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №22109995 від 31 серпня 2017 року, індексний номер №36851994 від 31 серпня 2017 року щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення, з ґанком та сходами площею 41, 8 кв.м за адресою АДРЕСА_1 та скасувати його державну реєстрацію.
		 
		В задоволенні інших позовних вимог позивачу ОСОБА_1 , - відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_12 , на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
		 
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_13 , на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
		 
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_14 , на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_15 , на користь держави судовий збір в розмірі  704 грн. 80 коп.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
		Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд, через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
		 
		 
		 
		 
		Суддя Ленінського 
		районного суду 
		м. Кіровограда                                                Лілія Андріївна Іванова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...