Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 263/12961/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2019. Зареєстровано: 24.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2019.
Дата набрання законної сили: 05.11.2019
Номер судового провадження: 3/263/3473/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		   Справа№ 263/12961/19
		Провадження № 3/263/3473/2019
		                                                              
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23жовтня 2019року суддяЖовтневого районногосуду м.Маріуполя КуликСергій Вікторович,за участюсекретаря ЧапниА.К.,прокурора ОдуденкаА.В.,захисника НіколюкіноїН.В.,розглянувши матеріали,які надійшлиз Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, депутата Маріупольської міської ради, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст.172-6 КУпАП,
		В С Т А Н О В И В:
		Згідно зпротоколом проадміністративне правопорушення№ 530від 28.08.2019року,який надійшовдо Жовтневогорайонного судм.Маріуполя відУправління захистуекономіки вДонецькій області, ОСОБА_1 ,будучи депутатомМаріупольської міськоїради,суб`єктомвідповідальності завчинення правопорушення,пов`язаногоз корупцією,згідно п.п.«б» ч.1 ст.3Закону України«Про запобіганнякорупції», впорушення встановленогозаконом десятиденногостроку,передбаченого ч.2ст.52Закону України«Про запобіганнякорупції»,у строк до 16.02.2018рокуне повідомивНаціональне агенствоз питаньзапобігання корупції просуттєві зміниу майновомустані щодоотримання доходув сумі142870гривень відпродажу рухомогомайна,а саме: автомобіля Chevrolet Lacetti, 2005 року випуску, відповідно до договору купівлі-продажу № 1442/2018/813927 від 06.02.2018 року, сума якого перевищує 50 прожиткових мінімумів (становить 81,1 прожиткових мінімумів), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
		Прокурор у судовому засіданні наполягав на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.172-6 ч.2 КУпАП. Вважав вину останнього доведенною, зазначив, що правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , має формальний склад. 
		ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що у серпні 2013 року він реалізував належний йому автомобіль Chevrolet Lacetti за генеральною довіреністю №3086 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на той час мешкали у м. Горлівка Донецької області за 73000 грн. На підставі довіреності він передав усі права по володінню, користуванню та розпорядженню вказаним автомобілем довіреним особам. Разом з правами було передано безпосередньо транспортний засіб, а також усі документи, що його стосувались: технічний паспорт, договір купівлі-продажу, повідомлення з банку про сплату кредиту за вказаний автомобіль. Тобто з серпня 2013 року він самостійно не міг та не реалізовував будь-які майнові права щодо вказаного транспортного засобу. Крім того, у 2013 році він не був суб`єктом декларування та не мав планів ставати їм у подальшому, тож передбачити необхідність постійно володіти інформацією про юридичний статус належного йому майна не міг. Після початку бойових дій на частині Донецької області України у 2014 році будь-який зв`язок з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було втрачено, тож отримати будь-яку інформацію про автомобіль, його стан, його орієнтовну ринкову вартість, будь-які правочини щодо нього стало неможливим.
		Під час подання електронної декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік він отримав від органу ДФС відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків і там побачив відомості щодо отримання доходу від відчуження рухомого майна у лютому 2018 року у розмірі 142870 грн. В подальшому вказану суму, за яку було продано автомобіль, була ним зазначена у щорічній декларації за 2018 рік. 
		У зв`язку з тим, що на підставі генеральної довіреності він передав права розпоряджатися та користуватися належним йому автомобілем, зокрема, продавати його, а також враховуючи відсутність у нього доступу до реєстрів МВС та ДФС, відсутність зв`язку з довіреними особами, які вчинили правочин від його імені, він не мав можливості вчасно отримати інформацію про вчинення правочину та його суттєві умови (зокрема ціну продажу автомобілю), а отже й не мав змоги своєчасно, у терміни передбачені Законом України «Про запобігання корупції», подати Декларацію про зміну майнового стану. Крім того, фактично зміни його майнового стану у зв`язку з відчуженням автомобіля не відбулося й дохід ним не було отримано, оскільки вигодонабувачем у даному правочині виступала його довірена особа ОСОБА_3 , яка й здійснила відчуження транспортного засобу від його імені за довіреністю. Кошти за автомобіль Chevrolet Lacetti він отримав ще у 2013 році, коли не був суб`єктом декларування. 
		Тож жодного умислу на укриття від декларування суми за продаж автомобілю у розмірі 142870 грн. він не мав. У зв`язку з чим вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю. 
		Захисник Ніколюкіна ОСОБА_4 .В ОСОБА_5 у судовомузасіданні погодилася з думкою свого підзахисного щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та додатково зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення складений не уповноваженим на те органом, оскільки здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб`єктом декларування у деклараціях, належить до виключної компетенції НАЗК. Просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначила про невідповідність зазначеної у протоколі про адміністративне правопорушення адреси адресі вчинення адміністративного правопорушення. 
		Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він є оперуповноваженим Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» на органи Національної поліції України покладено обов`язки складання протоколів про корупційні адміністративні правопорушення. Ним при дослідженні сайту НАЗК було виявлено факт неподання повідомлення про суттєві зміни майнового стану ОСОБА_1 . З цього приводу ним було проведено перевірку, за наслідками якої було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 172-6 КУпАП. Вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення. Вказане правопорушення вчинене умисно. Зазначив, що як суб`єкт декларування ОСОБА_1 повинен був моніторити інформацію з приводу автомобіля, який він передав у користування на підставі довіреності. Зазначив, що перехід права власності не відбувся на підставі довіреності. В протоколі ним було зазначено адресу Маріупольської міської ради  м. Маріуполь, пр. Мира, 70, як таку, що зазначена на сайті Мін`юсту. Ним було зазначено цю адресу відповідно до роз`яснень НАЗК. З посадовими особами НАЗК при перевірці та складанні протоколу він не контактував. 
		Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, прокурора, свідка, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного. 
		Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити проце Національнеагентство.Зазначена інформаціявноситься доЄдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
		Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону.
		Пунктом 6 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 року № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за № 959/29089, суб`єкти декларування письмово повідомляють НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до ч.2 ст. 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форми. Згідно з пунктом 2 розділу 2 зазначеного порядку повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб`єкта декларування подається через електронну мережу Інтернет з використання програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті суб`єкта декларування після реєстрації в Реєстрі. Пунктом 4 передбачено, що інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб`єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Згідно зі ст. 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадянина, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, що визначено ст. 10 КУпАП.
		Згідно зі ст.1Закон України«Про запобіганнякорупції» під корупційним правопорушенням розуміється діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та /або цивільно-правову відповідальність. Відповідно до п. 9 ст.1Закону України«Про запобіганнякорупції» правопорушення пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке Законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну чи цивільно-правову відповідальність.
		Кодекс України про адміністративне правопорушення визначає, що адміністративне правопорушення по своїм суб`єктивним властивостям - діяння чи бездіяльність, вчинені з певною ціллю і з певних мотивів. Ці органічно зв`язані між собою, взаємозалежні форми психічної активності створюють зміст суб`єктивної сторони правопорушення. Вина це є психічне ставлення особи в формі умислу або необережності до своїх дій і їх наслідкам. Вина - це обов`язкова умова адміністративної відповідальності. 
		Умисел - це відношення пізнавальної можливості і волі суб`єкта до вчиненого ним діяння. Його обов`язкові елементи, це повне усвідомлення протиправності скоєного діяння в його юридичних і соціально-побутових особливостях, передбачення антигромадських результатів свого діяння (бездіяльності), бажання або усвідомлене допущення настання вказаних наслідків. Відсутність умислу і необережності засвідчують про випадок - такому збігу життєвих обставин, при яких особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати властивостей вчиненого або не передбачала і не могла передбачати наслідків вчиненого діяння. Випадок і вина - це категорії взаємовиключні, а тому вчинення діяння або бездіяльності випадково не є умовою адміністративної відповідальності.
		Суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризував ВССУ в листі від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17 наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, під яким ст.10КУпАП розуміє вчинення адміністративного правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. 
		Отже, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу правопорушення, пов`язаного з корупцією, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб`єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону.
		Суддею під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 на підставі довіреності від 17.08.2013 року передав належний йому автомобіль Chevrolet Lacetti, 2005 року випуску, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , надавши останнім право розпоряджатися та користуватися вказаним транспортним засобом, зокрема продавати його. Разом з автомобілем передав усі документи на нього та отримав за це грошові кошти в розмірі 73000 грн. Строк дії довіреності  п`ять років, до 17.08.2018 року. 
		Являючись депутатом Маріупольської міської ради та суб`єктомвідповідальності завчинення правопорушення,пов`язаногоз корупцією,згідно п.п.«б» ч.1 ст.3Закону України«Про запобіганнякорупції», з метою подання щорічної електронної декларації про доходи за 2018 рік, він витребував інформацію про доходи за поточний рік від органу ДФС і йому стало відомо, що від його імені довіреною особою ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу № 1442/2018/813927 від 06.02.2018 року, за яким ОСОБА_3 продала автомобіль Chevrolet Lacetti, 2005 року випуску, третій особі за ціною 142870 грн. Проте, у зв`язку з тим, що вказаний транспортний засіб повністю вибув з його володіння ще у 2013 році, це ствердження не спростоване, грошові кошти від продажу автомобіля ОСОБА_1 фактично не отримував, його майновий стан фактично не змінювався у 2018 році. Проте, через те, що у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків маються відомості про отримання ним доходу від відчуження рухомого майна у лютому 2018 року, він зазначив суму такого доходу  142870 грн. у щорічній декларації про доходи за 2018 рік. 
		Вказані відомості підтверджуються матеріалами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, електронною декларацією за 2018 рік, поданою ОСОБА_1 , дата публікації  11.02.2018 року 14:28 год.; інформацією з Територіального сервісного центру № 1442 від 11.07.2019 року за №31/5-1442-1952; договором купівлі-продажу транспортного засобу № 1442/2018/813927 від 06.02.2018 року; довіреністю від 17.08.2013 року, посвідченою приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бедненко С.В., письмовими поясненнями ОСОБА_1 . 
		Відповідно до ст.10КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Таким чином, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-6КУпАП необхідно встановити той факт, що ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер свого діяння, яке полягало у неповідомленні про суттєві зміни у майновому стані, передбачав неможливість здійснення фінансового контролю з боку держави та бажав настання таких наслідків, або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання.
		Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять даних про форму вини останнього, про наявність прямого чи непрямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та не містять доказів на підтвердження такого умислу. Натомість, з пояснень ОСОБА_1 , наданих ним як під час судового розгляду, так і під час проведення стосовно нього перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення, чітко вбачається, що вина у формі умислу в його діях відсутня.
		Відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 мав на меті приховати суттєву зміну свого майнового стану задля неможливості здійснення фінансового контролю з боку держави не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. 
		Відсутність вказаного умислу, зокрема, підтверджується тим, що ОСОБА_1 , вже будучи суб`єктом відповідальності завчинення правопорушення,пов`язаногоз корупцією, дізнавшись про укладення від його імені угоди по відчуженню автомобіля у 2018 році, відобразив у щорічній декларації дохід у розмірі 142870 грн.
		Відповідно до ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушеннявизнається вчиненимз необережності,коли особа,яка йоговчинила,передбачала можливістьнастання шкідливихнаслідків своєїдії чибездіяльності,але легковажнорозраховувала наїх відверненняабо непередбачала можливостінастання такихнаслідків,хоч повиннабула імогла їхпередбачити. 
		Дії ОСОБА_1 , з урахуванням його пояснень, вказують на наявність необережності в діях останнього. 
		Враховуючи усі обставини, викладені вище, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона (вина у формі умислу) адміністративного правопорушення, а отже, і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, також відсутній.
		Відповідно до ч.1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
		Крім того, суддя зазначає, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась посадовими особами Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . 
		Проте, відповідно до п.1, п.п.1 п.3, п.5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50Закону України«Про запобіганнякорупції» (далі - Закон).
		Згідно п.2 - п.5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб`єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб`єкта декларування та спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.
		Відповідно до п. 12, 12-1, ч.1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», НАЗК наділено правом ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов`язаних із корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких порушень, а також складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
		Таким чином, зважаючи на наведене, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання Функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема щодо достовірності й повноти відомостей, зазначених суб`єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
		Крім того, з урахуванням поняття «суб`єкт декларування», зазначеним у частині 2 статті 52 вказаного закону, Порядок визначає суб`єктів, що наділені правом перевірки змін у майновому стані суб`єктів декларування, а також порядок перевірки та дій у разі встановлення факту неподання або несвоєчасного подання відповідних змін суб`єктом декларування. З аналізу вказаних норм вбачається, що НАЗК також є єдиним суб`єктом, що наділений правом перевірки подання суб`єктами декларування повідомлень щодо суттєвих змін у майновому стані.
		Разом з тим, в матеріалах справи відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1 , повідомлення НАЗК про результати такої перевірки Управління захисту економіки в Донецькій області та ініціювання саме НАЗК вжиття заходів щодо притягнення ОСОБА_7 до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.
		Також слід зазначити, що відповідно до Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України № 81 від 07.11.2015 року, Департамент захисту економіки Національної поліції України уповноважений складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів у встановленому законодавством порядку (п. 3 ч. 2 Розділ IV).
		Однак зазначеним Положенням та іншими нормативними актами України Департамент захисту економіки Національної поліції України не наділений повноваженнями щодо проведення перевірок направлених на виявлення фактів порушення антикорупційного законодавства. 
		Усі обов`язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб`єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі, отримувати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо притягнення її до відповідальності.
		Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року (справа №814/886/17).
		На підставі викладеного суддя приходить до висновку, що досудова перевірка по справі проведена неуповноваженим органом, у зв`язку з чим протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 № 530 від 28.08.2019 року, складений оперуповноваженим УЗЕ в Донецькій області ДЗЕ НП України, не відповідає вимогам закону та не може бути покладений в основу судового рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення.
		Відповідно достатті 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
		Згідноз рішенням Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
		Тому, враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що провадження у справі необхідно закрити на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
		На підставі викладеного, керуючись 247, 280, 287, 288 КУпАП, суддя 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		 
		Суддя     С.В.Кулик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...