Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/10234/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2019.
Дата набрання законної сили: 16.10.2019
Номер судового провадження: 61-27899ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		 
		16 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 752/10234/16-ц
		провадження № 61-27899св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,               
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		представники позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		відповідач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», 
		представник відповідача - Мисишин Анна Юріївна,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства              «Дельта Банк» на рішення Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Білич І. М., Болотова Є. В. від 15 червня 2017 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		1.Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») про визнання кредитного договору недійсним.
		Позовна заява мотивована тим, що 12 квітня 2013 року між нею та ПАТ                          «Дельта Банк» шляхом заповнення заяви № 001-28038-120413 на визначених нею умовах та Правилах надання банківських послуг при здійснення кредитування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», та Тарифами банку, укладено договір про надання кредиту на купівлю товару (послуг) та прийняття цього товару в заставу банку.  Відповідно до умов цього договору їй надано кредитні кошти в сумі 6 678,21 грн на  строк 12 місяців зі сплатою 0,01% річних за користування коштами.
		Вказує, що 20 березня 2013 року радою директорів банку затверджені Правила банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ  «Дельта Банк», які через 30 днів після їх опублікування на веб-сайті банку замінили собою Правила надання банківськх послуг при здійсненні кредитування фізичних осіб у ПАТ  «Дельта Банк». Позивач зазначав, що у порушення пункту 2 частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» банк не надав їй як споживачу фінансових послуг в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також про орієнтовну сукупну вартість кредиту, протиправно  використав  її  персональні дані про фінансовий стан. Крім того, оформлення кредиту відбулося за час, який не давав можливості ознайомитися з усіма документами, а їх виконання (дрібним шрифтом) ускладнює спосіб читання, обставини укладення договору є такими, що вводить її в оману.
		Посилаючись на те, що умови кредитного договору є несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, містять плату за обслуговування заборгованості за кредитом, що суперечить Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту та Закону України «Про захист прав споживачів», а також містять третейське застереження, що суперечить Закону України «Про третейські суди», просить визнати недійсним кредитний договір від                     12 квітня 2013 року № 001-28038-120413.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням  Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 
		Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини, на які посилалась позивач на обґрунтування своїх вимог, не підтверджені належними та допустимими доказами; укладений між банком та  ОСОБА_1 кредитний договір не суперечить нормам цивільного законодавства; при його укладенні сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, тому підстави для визнання його недійсним з наведених позивачем підстав відсутні. 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 
		Визнано недійсними положення кредитного договору № 001-28038-120413, укладеного 12 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» в частині третейського застереження, а також надання безвідкличної і без терміну дії згоди на обробку персональних даних, визначених Правилами надання банківських послуг при здійсненні кредитування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк». В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що умови кредитного договору про надання споживачем безвідкличної і без терміну дії згоди на обробку персональних даних є такими, що суперечить пункту 11 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних»               (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). 
		Наявність третейського застереження, яке містить пункт 18.1. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», суперечить Закону України «Про захист прав споживачів», частину першу статті 6 якого доповнено пунктом 14 згідно із Законом  № 2983-VI від 03 лютого 2011 року про заборону розгляду третейськими судами справ про захист прав споживачів послуг банку
		Узагальнені доводи касаційної скарги 
		У серпні 2017 року ПАТ «Дельта Банк»подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив належним чином обставин справи та не врахував, що своїм підписом на кредитному договорі (оферті) позивач підтвердила, що вона отримала необхідну інформацію щодо діяльності фінансової установи, відомості про перелік послуг, що надається банком, ціну/тарифи фінансових послуг та іншу інформацію з питань надання фінансових послуг відповідачем. Позивач не довела та не надала належних доказів щодо недійсності оспорюваного кредитного договору відповідно до статті 215 ЦК України, зокрема щодо порушення її прав як споживача фінансових послуг, невідповідність умов кредитного договору вимогам розумності та справедливості.
		Оскільки рішення суду апеляційної інстанції не оскаржується в частині відмови у позові про визнання недійсним кредитного договору в цілому, то в цій частині не є предметом касаційного перегляду (стаття 400 ЦПК України).
		Відзив позивача на касаційну скаргу до касаційного суду не надходив.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року поновлено ПАТ «Дельта Банк» строк на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду м. Києва від                15 червня 2017 року; відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 752/10234/16-ц з Голосіївського районного суду м. Києва.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Указана справа передана до Верховного Суду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		Суд установив, що 12 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ                          «Дельта Банк» шляхом заповнення заяви № 001-28038-120413 на визначених нею умовах та Правилах надання банківських послуг при здійснення кредитування фізичних осіб у ПАТ  «Дельта Банк», та Тарифами банку, укладено договір про надання кредиту на купівлю товару (послуг) та прийняття цього товару в заставу банку.  Відповідно до умов цього договору позивачу надано кредитні кошти в сумі 6 678,21 грн на  строк 12 місяців зі сплатою 0,01% річних за користування коштами.
		Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилалася на те, що третейське застереження, яке містить у пункті 18.1. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ Дельта Банк», суперечить Закону України «Про третейські суди», а умови про безвідкличну згоду на обробку персональних даних позичальника, які містяться у пунктах 2.13.18, 2.13.19.2 зазначених Правил, не відповідають Закону України «Про захист персональних даних». 
		2.Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
		Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Статтею 21 ЦПК України 2004 року визначено, що сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно зі статтею 2 Закону України «Про третейські суди» третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
		Статтею 5 цього Закону передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
		Законом України від 03 лютого 2011 року № 2983-VI «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судом», який набрав чинності 12 березня 2011 року, частину першу статті 6 зазначеного Закону доповнено пунктом 14 про те, що третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). 
		Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті  2, статті  3, пункту 9 статті  4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 ЦПК України, стаття 12 ГПК України, стаття 6 Закону України «Про третейські суди», оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п`ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).
		Таким чином, на час укладення третейського застереження між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» Закон України «Про третейські суди» містив заборону розгляду третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів банківських послуг, а тому зазначене третейське застереження суперечить пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди».
		Також колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо недійсності положень оспорюваного кредитного договору в частині надання споживачем безвідкличної і без терміну дії згоди на обробку персональних даних, визначених Правилами надання банківських послуг при здійсненні кредитування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк».
		Так, пункт 2.13.18. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ Дельта Банк» містить положення про те, що згода клієнта на обробку персональних даних є безумовною, безвідкличною і не обмежена строком дії.
		Разом із тим, пунктом 11 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» (в редакції чинні на час виникнення спірних правовідносин) визначено право суб'єкта персональних  даних відкликати згоду на обробку персональних даних.
		Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв'язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов'язання за таким договором.
		Установивши, що умови про безвідкличну згоду на обробку персональних даних позичальника, які містяться у пункті 2.13.18. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ Дельта Банк», суперечать Закону України «Про захист персональних даних», а третейське застереження, яке міститься у пункті 18.1. вказаних Правил, суперечить Закону України «Про третейські суди» (у редакції чинній на час укладання кредитного договору), суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання оспорюваного кредитного договору в цій частині положень недійсним.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
		Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної  інстанції в частині задоволення позову  без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ: 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення.
		Рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 червня 2017 року в частині визнання недійсними положення кредитного договору № 001-28038-120413, укладеного 12 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» в частині третейського застереження, а також надання безвідкличної і без терміну дії згоди на обробку персональних даних, визначених Правилами надання банківських послуг при здійсненні кредитування фізичних осіб у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                             М. Є. Червинська
		 
		                                                                                     С. Ю. Бурлаков
		 
		                                                                                     В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...