Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6175/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2019. Зареєстровано: 25.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		08.10.2019Справа №  910/6175/19
		За позовом: Державної організації (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"  
		до:  Національного банку України  
		за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державної казначейської служби України 
		про стягнення 277 195 198,41 грн.
		          Суддя: Шкурдова Л.М.
		          Секретар с/з Масна А.А.
		Представники сторін:
		від позивача - Жегулін Ю.М., за дов., Грицик А.С., за дов.
		від відповідача - Пріцак І.Є., за дов., Таран Є.О., за дов.
		від третьої особи - не з`явився
		 
		 
		          ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Державної організації (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" до Національного банку України, за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державної казначейської служби України, про стягнення 277 195 198,41 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до постанови Правління Національного банку України № 357 від 23.08.2012 р., з 28.08.2012 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис». За результатом прийняття вказаної постанови ліквідатором публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» розпочато процедуру ліквідації банку, визначено перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, визначено розмір відшкодування 284  553  430,37 грн, з урахуванням уточнення переліку вкладників банку. На підставі отриманого від ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис» переліку вкладників Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок виплат відшкодувань вкладникам ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис» та здійснено виплати через банки-агенти коштів в розмірі 277  948  981,51 грн. Протягом ліквідаційної процедури ПАТ «АКБ «Базис» вимоги Фонду гарантування, як кредитора Банку, були задоволені частково на суму 753  783,10 грн. та незадоволені кредиторські вимоги Фонду до ПАТ «АКБ «Базис» в частині виплат вкладникам банку за рахунок коштів Фонду  склали 277  195  198, 41 грн.  Підставою для початку ліквідаційної процедури та  виплати грошових коштів вкладників банку була постанова Правління Національного банку України №357 від 23.08.2012 р. про ліквідацію публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис», яка скасована та визнана протиправною в судовому порядку. В зв`язку із скасуванням вказаної постанови Фонд позбавився можливості повернення сплачених вкладникам банку коштів  в порядку черговості, визначеної п. 3 ч. 1 ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції чинній на день початку процедури ліквідації Банку).  За таких підстав, позивач стверджує, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому завдано збитки в розмірі 277  195  198, 41 грн., що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
		       Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 відкрито провадження у справі №910/6175/19 за правилами загального позовного провадження.
		Відповідач щодо задоволення позову заперечив, вказуючи, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб при виплаті коштів вкладникам банків-учасників виконує завдання, покладене на нього Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, здійснює відшкодування коштів вкладникам банків-учасників за рахунок коштів, акумульованих у процесі діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності, а не власником таких коштів, серед джерел формування коштів Фонду  гарантування вкладів фізичних осіб відсутнє джерело формування коштів за рахунок стягнення майнової шкоди у вигляді збитків. Відповідач зазначає, що у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутнє порушене право, оскільки відшкодування коштів вкладникам банків-учасників Фонду є його обов`язком відповідно до законодавства України. 
		Відповідачем подано заяву про застосування до позовних вимог наслідків пропущення строку позовної давності, мотивовану тим, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 у справі №826/2238/13-а, якою визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України № 357 від 23.08.2012 р. «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис», оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 05.11.2014, а відтак Фонд гарантування вкладів фізичних осіб міг довідатися про порушені права ще 05.11.2014. Відповідач також зазначає, що у відповідності до листа Фонду  гарантування вкладів фізичних осіб від 15.12.2015 №27-53709/15 останньому було відомо 15.12.2015 про визнання протиправною та скасування постанови Правління Національного банку України №357 від 23.08.2012 р. «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис». Таким чином, відповідач стверджує, що звертаючись з позовом до суду 10.05.2019, позивачем пропущено строк позовної давності.
		В судовому засіданні 05.09.2019 закрито підготовче провадження, призначено здійснювати розгляд справи по суті.
		             У судовому засіданні 08.10.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
		 
		                                                            ВСТАНОВИВ:
		 
		       Як встановлено судом, відповідно до постанови Правління Національного банку України № 357 від 23.08.2012 р., з 28.08.2012 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» (далі - Банк). Ліквідатором ПАТ «АКБ «Базис» призначено службовця Національного банку України  - Ладоненко Віру Миколаївну, заступника начальника управління Національного банку України  в Харківській області.
		         28.08.2012 р. Національний банк України листом за №55-010/13178 повідомив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про прийняття постанови Правління НБУ №357 від 23.08.2012 р.
		31.08.2012 р. ліквідатор ПАТ «АКБ «Базис» надіслав на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лист №02/4892, в якому проінформував про кількість вкладників в розрізі філій та відділень банків.
		03.09.2012р. НБУ надіслав на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ПАТ «АКБ «Базис». 
		24.09.2012 р. ліквідатор ПАТ «АКБ «Базис»  листом  № 02/5206 проінформував Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що надає позивачу перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду на загальну суму 282  278  676,60 грн., кількість осіб 54  712. 
		У період з 27.09.2012 р.  по 18.10.2012 р. Фондом вживалися заходи щодо перевірки поданих ліквідатором ПАТ «АКБ «Базис» документів та розрахунків, що вбачається з  листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №02-281/12-БТ від 05.10.2012 р., листа ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис» від 12.10.2012 р. № 02/5537, протоколу контролю Фонду від 16.10.2012 р. 
		18.10.2012 р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на підставі отриманого від ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис» переліку вкладників із визначенням розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду, прийняв рішення, оформлене протоколом №050/12, щодо початку виплат відшкодувань вкладникам ПАТ «АКБ «Базис» за рахунок коштів Фонду 54  690 особам на загальну суму 282  005  223,37 грн.
		У відповідності до оголошення на сайті Фонду гарантування від 22.10.2012 р. з 23 жовтня 2012 року по 30 листопада 2012 року здійснювалися виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ «АКБ «Базис» через установи банку-агента Фонду                                 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». 
		03.12.2012 р. Фонд опублікував оголошення, що відшкодування вкладникам  ПАТ  «АКБ «Базис», які не звернулися до банку-агента Фонду в період з 23 жовтня по 30 листопада 2012 року, здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних звернень до Фонду.
		Як передбачено ст. 3 Закону України  Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку), Фонд   гарантує   кожному   вкладнику  учасника  (тимчасового учасника)  Фонду та санаційного банку відшкодування коштів за його вкладами,  включаючи  відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності  вкладів, але не більше 150  000,00 гривень по вкладах у кожному із таких учасників. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено  за  рішенням  адміністративної  ради  Фонду залежно від тенденцій   розвитку  ринку  ресурсів,  залучених  від  вкладників учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.
		В подальшому, розмір  гарантованої суми відшкодування підвищився до 200  000,00 грн., у зв`язку з відповідним рішенням №27, яке було ухвалене адміністративною радою Фонду 21.08.2012р. та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.08.2012 р. за                  №1452/21764.
		19.04.2013р. набрало чинності рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №15 від 07.03.2013 «Щодо строків звернення вкладників», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №  538/23070. Даним рішенням виконавча дирекція Фонду установила, що вкладники банків, які перебувають у стадії ліквідації та для яких процедура ліквідації здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», мають право звертатися до Фонду за отриманням відшкодування коштів за вкладами протягом 3-х років з дня настання недоступності вкладів.
		10.11.2015 р. на офіційному сайті Фонду гарантування було опубліковано оголошення, що 27.08.2015 сплинув 3-ох річний термін для звернення вкладників ПАТ «АКБ «Базис», ліквідація якого проводилась відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд завершив виплати коштів вкладникам даного банку.
		На виконання положення «Про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб», затвердженого рішенням Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.02.2002 р. за № 2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  за № 241/Ї6529 від 11.03.2002 р., під час ліквідаційної процедури ліквідатором ПАТ «АКБ «Базис» неодноразово подавалися уточнені переліки вкладників із визначенням розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду. 
		23.11.2012 р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення, оформлене протоколом № 064/12, про внесення змін до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.  В зв`язку з цим, загальна кількість вкладників ПАТ «АКБ «Базис» збільшилася на 7208 вкладника і становила 61898 осіб, загальна сума відшкодування збільшилася на  2  548  207,00 грн. і становила  284  553  430,37 грн. 
		08.07.2013 р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення, оформлене протоколом №068/13, про внесення змін до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Загальна сума відшкодувань збільшилась та склала 284  832  360,98 грн.
		Згідно звітів, одержаних від банків-агентів, за час ліквідаційної процедури Банку вкладникам ПАТ «АКБ «Базис» було виплачено 277  948  981,51 грн.
		Протягом ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства  «АКБ «Базис» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звертався до ліквідатора банку з заявами про задоволення вимог кредитора, а саме 
		- із заявою  № 09-8795/12 від 26.09.2012 р. на загальну суму 284  421  511,70 грн. з яких 282  278  676,60 грн. сума, що підлягає відшкодуванню вкладникам ПАТ «АКБ «Базис», які  були акцептовані ліквідатором ПАТ «АКБ «Базис» згідно повідомлення про акцептування вимог кредитора № 09-71/6127/3 від 23.11.2012 р. та включені до ІІІ черги вимог кредиторів неплатоспроможного банку; 
		- із заявою  №09-14372/12 від 29.11.2012 р. на загальну суму 2  274  753,77 грн., з яких 2  274  753,77 грн. сума, що підлягає відшкодуванню вкладникам ПАТ «АКБ «Базис», які  акцептовані ліквідатором ПАТ «АКБ «Базис» згідно повідомлення про акцептування вимог кредитора за вих. № 09-71/6293 від 05.12.2012 р. та включені до ІІІ черги вимог кредиторів неплатоспроможного банку; 
		- із заявою №09-16184/12 від 20.12.2012 р. на загальну суму 165  867,19 грн. з яких 165  867,19 грн. сума, що підлягає відшкодуванню вкладникам ПАТ «АКБ «Базис», які були акцептовані ліквідатором ПАТ «АКБ «Базис» згідно повідомлення про акцептування вимог кредитора за вих. № 12-3-13/109 від 15.01.2013 р. та  включені до ІІІ черги вимог кредиторів неплатоспроможного банку; 
		- із заявою №09-4986/13 від 30.07.2013 р. на загальну суму 113  063,42 грн. з яких 113  063,42 грн. сума, що підлягає відшкодуванню вкладникам ПАТ «АКБ «Базис», які  були акцептовані ліквідатором ПАТ «АКБ «Базис» та включені до ІІІ черги вимог кредиторів неплатоспроможного банку.
		26.07.2013 р. ліквідатор ПАТ «АКБ «Базис» листом №01/1581 підтвердив той факт, що Рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ від 05.04.2012 р. за №201 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів Банку у розмірі 685  350  189,46 грн. (4093 кредитора), в тому числі  вимоги 3 черги погашення становлять 286  862  132,66 грн. 
		Протягом ліквідаційної процедури ПАТ «АКБ «Базис», вимоги Фонду гарантування, як кредитора Банку, були задоволені частково на суму 753  783,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 75 від 21.01.2014 р., № 341 від 11.04.2014 р. та № 801 віл 28.08.2014 р. 
		Таким чином, незадоволені кредиторські вимоги Фонду до ПАТ «АКБ «Базис» в частині виплат вкладникам банку за рахунок коштів Фонду  склали суму в розмірі  277  195  198, 41 грн. 
		14.08.2014 р. Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв постанову у справі № 826/2238/13-а, якою задовольнив повністю  позовні вимоги ТОВ «Інвестор-Фонд» до НБУ, третя особа ПАТ «АКБ «Базис», визнав протиправною та скасував постанову Правління НБУ від 23.08.2012 р. за № 357 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис».
		Вказану постанову залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.12.2014 р.
		Вищий адміністративний суд України, залишаючи в силі рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/2238/13-а, в своїй ухвалі від 24.12.2014 р.  встановив  невідповідність постанови Правління Національного банку України від 23.08.2012 року №357 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "БАЗИС" вимогам щодо законності та обґрунтованості. 
		23.12.2016 р. Правлінням НБУ було прийнято Рішення  №527-рш «Про припинення ліквідаційної процедури ПАТ «АКБ «Базис» та повноважень ліквідатора.
		Відповідно до ст. 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність»  (в редакції чинній на день початку процедури ліквідації Банку), згідно якої банк може бути ліквідований,  зокрема, з ініціативи Національного банку України.
		Статтею 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції чинній на день початку процедури ліквідації банку) передбачено, що процедура ліквідації банку повинна бути завершена не пізніше трьох років з дня відкликання банківської ліцензії. Орган, який ініціював рішення про ліквідацію, призначає ліквідатора. Ліквідатор приступає до виконання обов`язків негайно після відкликання ліцензії.
		Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.2 ст.93 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції чинній на день початку процедури ліквідації банку), ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює, такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів, зокрема відповідно до вимог нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надає Фонду протягом двадцяти робочих днів із дня настання недоступності вкладів повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із визначенням їх розрахункової суми, що підлягає відшкодуванню; складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України; сповіщає кредиторів про акцептування вимог.
		У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції чинній на день початку процедури ліквідації Банку), кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів в черговості, визначеній цією статтею. В третю чергу задовольняються вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб.
		Відповідно до Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI від 23.02.2012 р., цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування (22.09.2012р.), крім пункту 10 частини першої статті 12 та абзацу другого пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.
		На момент прийняття постанови Правління Національного банку України № 357 від 23.08.2012 р. був чинний Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», яким встановлювалися    засади   функціонування  Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,  порядок відшкодування вкладів вкладникам   учасників   (тимчасових  учасників)  Фонду,  а  також регулювалися   відносини  між Фондом, Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.
		Згідно ст.8 Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку) Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.  Фонд є юридичною особою, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні. Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України. Фонд має печатку із своїм найменуванням, веде облік і звітність відповідно до законодавства.
		Відповідно до ст.10 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку) з метою забезпечення захищеності вкладів фізичних осіб Фонд відповідно до визначеного ним порядку встановлює для учасників (тимчасових учасників) Фонду обов`язкові стандарти - вимоги до учасників щодо їх членства у Фонді, які встановлюються нормативно-правовими актами Фонду.
		Згідно ст.21 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку) джерелами формування коштів Фонду є:  початкові збори з учасників Фонду; 2) регулярні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду;  спеціальні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду;   кошти, внесені Національним банком України в розмірі 20 мільйонів гривень;  доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України;  кредити, залучені від Кабінету Міністрів України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів; пеня, яку сплачують учасники (тимчасові учасники) Фонду за несвоєчасне або неповне перерахування зборів до Фонду;  доходи від депозитів, розміщених Фондом у Національному банку України.  Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України.
		Таким чином, діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час проведення  ліквідаційної процедури ПАТ «АКБ «Базис» регулювалась Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», норми якого встановлювали обов`язок Фонду здійснювати виплати коштів вкладникам банків у разі ліквідації, в зв`язку з чим Фонд мав право використовувати кошти на виконання своїх функцій, визначених нормами чинного на той час Закону  України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб».
		Згідно з ст.30 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку), вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України з дня настання недоступності вкладів.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку), недоступність вкладів - неможливість одержання вкладу вкладником відповідно до умов договору, яка настає з дня призначення ліквідатора учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		У відповідності до ст.31 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку), ліквідатор учасника (тимчасового учасника) Фонду має надати Фонду протягом двадцяти робочих днів з дня настання недоступності вкладів повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із визначенням їх розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню відповідно до цього Закону.
		На підставі одержаного від ліквідатора учасника (тимчасового учасника) Фонду переліку вкладників із визначенням розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду, Фонд у місячний строк перевіряє подані розрахунки з урахуванням вимог статті 4 цього Закону та приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам.
		Фонд протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб повідомляє вкладників через офіційні засоби масової інформації.
		Згідно з ст.32 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку), порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб затверджується адміністративною радою Фонду. Відшкодування за вкладами здійснюється в готівковій або безготівковій формі.
		Фонд за запитом ліквідатора учасника (тимчасового учасника) Фонду у письмовому вигляді надає необхідну інформацію про розмір відшкодованих коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
		Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через визначені банки-агенти здійснюється протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів.
		Як встановлено судом, постановою  Правління Національного банку України № 357 від 23.08.2012 р., з 28.08.2012 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис», призначено ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис» службовця Національного банку України  - Ладоненко Віру Миколаївну .
		За результатом прийняття вказаної постанови, ліквідатором публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» розпочато процедуру ліквідації банку, визначено перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, визначено розмір відшкодування 284  553  430,37 грн, з урахуванням уточнення переліку вкладників банку.
		На підставі отриманого від ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис» переліку вкладників Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок виплат відшкодувань вкладникам ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис» та здійснено виплату через банки-агенти кошти в розмірі 277  948  981,51 грн.
		Відповідно до статті 33 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку), Фонд набуває право кредитора щодо учасника (тимчасового учасника) Фонду на всю суму, що підлягає відшкодуванню, з дня настання недоступності вкладів.
		Протягом ліквідаційної процедури ПАТ «АКБ «Базис», вимоги Фонду гарантування, як кредитора Банку, були задоволені частково на суму 753  783,10 грн. та незадоволені кредиторські вимоги Фонду до ПАТ «АКБ «Базис» в частині виплат вкладникам банку за рахунок коштів Фонду  склали 277  195  198, 41 грн. 
		Як вбачається з матеріалів справи, підставою для початку ліквідаційної процедури та  виплати грошових коштів вкладників банку була постанова Правління Національного банку України №357 від 23.08.2012 р. про ліквідацію публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис», яка скасована та визнана протиправною в судовому порядку.
		За змістом  ст.1 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»  в редакції,  чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку) початок виплат Фондом грошових коштів вкладникам пов`язується з настанням факту «недоступності вкладів», що, в свою чергу, було пов`язано із прийняттям вищевказаної    постанови.
		Отже, прийняття Фондом рішення про виплату коштів вкладникам банку ПАТ Акціонерний комерційний банк «Базис» було зумовлено реалізацією адміністративного акту - постанови правління Національного Банку України про ліквідацію та необхідністю виконанням Фонду завдань, визначених Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб».
		Визнання постанови Правління Національного банку України №357 від 23.08.2012 р. про ліквідацію публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» протиправною в судовому порядку не мало наслідком відновлення діяльності банку, внаслідок чого позивач мав би можливість задовольнити свої вимоги до банку, оскільки 19.07.2017 р. господарським судом Донецької області було порушено провадження у справі № 905/1328/17 про банкрутство ПАТ «АКБ «Базис» з урахуванням особливостей визначених спеціальним Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		Таким чином, ПАТ Акціонерний комерційний банк «Базис» не було відновлено свою діяльність та платоспроможність, в зв`язку з порушенням справи про банкрутство ПАТ Акціонерний комерційний банк «Базис».
		З метою задоволення своїх кредиторських вимог Фонд звертався у межах справи про банкрутство ПАТ «АКБ «Базис» із заявою про визнання його кредиторських вимог до банку на суму 277  195  198,41 грн.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.10.2017 у справі №905/1328/17 відмовлено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у визнанні його кредиторських вимог до ПАТ «АКБ «Базис» у розмірі 277  195  198,41 грн, оскільки підставою виникнення спірних правовідносин боржника (ПАТ «АКБ «Базис») та кредитора (Фонду) став факт прийняття неправомірної постанови  Правління НБУ №357 від 23.08.2012, яка в подальшому була скасована в судовому порядку, правовідносини боржника та кредитора ґрунтувались не на вільному волевиявленні, а на адміністративному акті, тому суд зазначив про відсутність підстав для задоволення вимог Фонду в межах справи про банкрутство. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Під час розгляду справи  № 826/2238/13-а судом встановлено  протиправність та незаконність постанови Правління НБУ за № 357 від 23.08.2012 р. «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис».
		Під час розгляду справи №905/1328/17 про банкрутство ПАТ «АКБ «Базис» судом встановлено факт того, що у період з 23.10.2012 р. по 30.11.2012 р. та    в подальшому, на підставі індивідуальних звернень вкладників, Фондом, через установи банків-агентів здійснювалися виплати гарантованих сум відшкодування грошових коштів, які у загальному розмірі склали 277  948 981,51 грн.
		Відповідно до ст.96 Закону України «Про банки та банківську діяльність» в редакції, чинній на час проведення ліквідаційної процедури  ПАТ «АКБ «Базис», визначено, що кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 
		1) зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян; 
		2) грошові вимоги по заробітній платі, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до порушення процедури ліквідації банку; 
		2 1) вимоги Пенсійного фонду України щодо зобов`язань перед Накопичувальним пенсійним фондом та вимоги недержавних пенсійних фондів;
		3) вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб;
		4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; 
		5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 
		5 1) вимоги Міністерства фінансів України, що виникли у зв`язку з наданням поворотної фінансової допомоги за виключенням внесків до статутного капіталу; 
		6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності); 
		7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 
		8) вимоги за субординованим боргом.
		Таким чином, було законодавчо передбачено право Фонду отримати відшкодування виплачених коштів вкладникам банку за рахунок одержаних коштів під час проведення процедури ліквідації.
		В той же час, процедура ліквідації була припинена, в зв`язку з визнанням незаконною та скасуванням Постанови Правління НБУ за № 357 від 23.08.2012 р., в той же час банк не відновив свою платоспроможність, у визнанні Фонду кредитором банку в провадженні у справі №905/1328/17 про банкрутство ПАТ «АКБ «Базис» судом було відмовлено, в зв`язку з чим Фонд позбавився передбаченої законом можливості здійснити відшкодування здійснених виплат вкладникам банку.
		Підставою для початку ліквідаційної процедури та виплати коштів вкладникам банку була постанова правління Національного Банку України, яка  була скасована  у судовому порядку, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача, як підставу для відмови у задоволенні позову, що виплата коштів вкладникам банку є обов`язком Фонду відповідно до законодавства України, оскільки такий обов`язок у Фонду виникає лише за певних обставин, а саме  така виплата може бути здійснена лише за умови призначення ліквідаційної процедури банку.
		Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
		  Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
		Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом зазначеної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йдеться про реальну шкоду.
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
		Відповідно до  ст.56 Конституції України,    кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до        ст. 1173 ЦК України,        шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Таким чином,  норми статті  1173 ЦК України      допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
		НБУ за своєю організаційно-правовою формою є органом державної влади, що витікає зі статті 99 Конституції України, Закону України «Про Національний Банк України», статуту Національного банку України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №910/13057/16). 
		В той же час, згідно ст. 4 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк є економічно самостійним органом і не відповідає за зобов`язаннями органів державної влади, а органи  державної  влади  не відповідають за зобов`язаннями  Національного  банку.
		Необхідною підставою для притягнення НБУ до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
		Як встановлено судом,  неправомірність дій (протиправна поведінка) - Національного банку України підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 р. по справі № 826/2238/13-а, якою визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ за № 357 від 23.08.2012 р. «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис». 
		Як наслідок, 23.12.2016 р. Правлінням НБУ було прийнято Рішення за № 527-рш «Про припинення ліквідаційної процедури ПАТ «АКБ «Базис» та повноважень ліквідатора з підстав прийняття постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 р. по справі № 826/2238/13-а.
		Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що прийняття постанови Правління НБУ за № 357 від 23.08.2012 р. «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис» мало своїм наслідком застосування до ПАТ «АКБ «Базис»  відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку та вказано на незаконність таких дій регулятора, як наслідок, протиправність прийнятої постанови.
		Одночасно з цим, протиправність дій та прийнятих рішень НБУ підтверджена судовими рішеннями у справі № 905/1328/17. .
		Відповідно до ч. 2  ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
		Згідно з ч.4  ст.75 ГПК України  обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. 
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002 р.; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007 р.).
		Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
		Таким чином, з огляду на наявність судового рішення  у адміністративній    справі № 826/2238/13-а, яке набрало законної сили, обставини, встановлені у даних судових рішеннях, не можуть ставитись під сумнів та бути спростовані у порядку, не передбаченому процесуальним законом, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть їм суперечити.
		В силу ст. 6, ст.ст. 87-93 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції чинній на день початку процедури ліквідації Банку), ст.ст. 30-33 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку), передбачено обов`язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочати процедуру з виплати вкладникам гарантованих їм сум за наслідками прийняття Правлінням НБУ постанови про відкликання банківської ліцензії і ліквідації Банку та наданням ліквідатором до Фонду гарантування, із дня настання недоступності вкладів, переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із визначенням їх розрахункової суми, що підлягає відшкодуванню.
		Як встановлено судом, позивачем  було виплачено вкладникам неплатоспроможного банку 277  948  981,51 грн.,  які  були акцептовані ліквідатором ПАТ «АКБ «Базис» та включені до ІІІ черги вимог кредиторів.
		Відповідно до ст.56 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк  видає  нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств,  організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
		У відповідності до ст. 31 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку), ліквідатор учасника (тимчасового учасника) Фонду має надати Фонду протягом двадцяти робочих днів з дня настання недоступності вкладів повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із визначенням їх розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню відповідно до цього Закону.
		Прийняття Правлінням НБУ постанови №357 від 23.08.2012 р. «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис», надання Ліквідатором Банку Фонду переліку вкладників,  було підставою  вчинення Фондом виплат вкладникам банку у відповідності до  Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку) на суму 277  195  198,41 грн, чого б Фонд не здійснив за відсутності такої постанови,  а відтак суд приходить до висновку, що  Фонду  гарантування вкладів фізичних осіб завдано майнову шкоду на суму 277  195  198,41 грн., що складається з виплачених Фондом сум відшкодування за вкладами вкладникам ПАТ «АКБ «Базис». 
		Таким чином, враховуючи наявність  факту завдання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб збитків в розмірі 277  195  198,41 грн, наявність причинного зв`язку між завданими збитками та протиправною поведінкою відповідача, що полягала у прийнятті постанови №357 від 23.08.2012р. «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис», яка визнана незаконною та протиправною в судовому порядку, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків в розмірі 277  195  198,41 грн, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Відносно заявленого відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
		Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення збитків у розмірі 277  195  198,41 грн, що складається з виплачених Фондом сум відшкодування вкладникам.
		Як вбачається з матеріалів справи 19.07.2017 р. Господарським судом Донецької області було порушено провадження у справі № 905/1328/17 про банкрутство ПАТ «АКБ «Базис». 
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.10.2017 у справі №905/1328/17 відмовлено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у визнанні його кредиторських вимог до ПАТ «АКБ «Базис» у розмірі 277  195  198,41 грн, оскільки підставою виникнення спірних правовідносин боржника (ПАТ «АКБ «Базис») та кредитора (Фонду) став факт прийняття неправомірної постанови  Правління НБУ №357 від 23.08.2012, яка в подальшому була скасована в судовому порядку, правовідносини боржника та кредитора ґрунтувались не на вільному волевиявленні, а на адміністративному акті, тому суд зазначив про відсутність підстав для задоволення вимог Фонду в межах справи про банкрутство. 
		За змістом ст.33 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день початку процедури ліквідації Банку), Фонд набуває право кредитора щодо учасника (тимчасового учасника) Фонду на всю суму, що підлягає відшкодуванню, з дня настання недоступності вкладів. Таким чином, в зв`язку з неможливістю здійснення задоволення вимог кредитора банку (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) останньому було завдано збитки, про що Фонд міг дізнатися лише після винесення  ухвали Господарського суду Донецької області від 04.10.2017 у справі №905/1328/17 про відмову у визнанні кредиторських вимог Фонду  до ПАТ «АКБ «Базис» у розмірі 277  195  198,41 грн. Таким чином, звертаючись з даним позовом до суду 11.052019 позивачем не пропущений строк позовної давності про стягнення з відповідача збитків.
		Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст. ст.74, 76-80,  129, 236 - 240 ГПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 1.           Позов задовольнити.
		    2.  Стягнути з  Національного банку України (01601, м.Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 00032106) на користь Державної організації (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (04053, м.Київ, вул. СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 17, код ЄДРПОУ 21708016) збитки в розмірі 277  195  198 (двісті сімдесят сім мільйонів сто дев`яносто п`ять тисяч сто дев`яносто вісім) грн. 41 коп. та 672  350 (шістсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.
		 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		                                                                      
		   Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі  не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.  
		 
		      
		           
		           Суддя                                                                                     Л.М. Шкурдова
		 
		 
		 
		          Дата складення тексту рішення:23.10.19

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...