Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/2313/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2019. Зареєстровано: 25.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2019.
Дата набрання законної сили: 23.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/19648/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		23 жовтня 2019 року 
		Київ
		справа №200/2313/19-а
		адміністративне провадження №К/9901/19648/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
		суддів: Гусака М.Б.,  Желтобрюх І.Л., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Донецької митниці ДФС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року (суддя Кошкош О.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року (головуючий суддя Міронова Г.М., судді Геращенко І.В., Сіваченко І.В.) у справі №200/2313/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Грета» до Донецької митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2019 року Приватне акціонерне товариство «Грета» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «Грета») звернулося до суду з позовом до Донецької митниці ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700010/2019/00006 від 24 січня 2019 року.
		 
		Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що відмова у прийнятті митної декларації є неправомірною, оскільки позивачем для здійснення митного оформлення надані усі необхідні документи, в тому числі і додаткове підтвердження преференційного походження товару - документ №PV75709 від 12 грудня 2018 року. 
		 
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року, адміністративний позов задоволено.
		 
		Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 15 грудня 2016 року між ПАТ «Грета» (покупець) та фірмою "Orkli S.Coop» (Іспанія) (продавець), укладено контракт №17/16-22 на постачання товару: термопари модель Т100/1488, модель 1350/193К-300, модель 1350/193 К -500.
		 
		Поставка товару здійснюється продавцем згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року на умовах FCA Ordizia, Іспанія.
		 
		До митного поста "Краматорськ" Донецької митниці ДФС ПрАТ «Грета» подано в порядку електронного декларування митну декларацію від 16 січня 2019 року №UA 700010/2019/000217 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: термопари модель Т100/1488, модель 1350/193К-300, модель 1350/193 К -500. (а.с.83)
		 
		У графі 36 митної декларації декларантом вказана преференція за кодом 410000000.
		 
		Донецькою митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16 січня 2019 року № UA 700010/2019/00003 із вказівкою на неможливість застосування преференційного режиму, у зв`язку з тим, що преференцію визначено на підставі декларації інвойсу №PV175709 від 12 грудня 2018 року, складеної уповноваженим експортером. Текст декларації інвойсу не відповідає наведеному у додатку ІV Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року №1678-VІ (далі - Угода). Запропоновано подати нову МД із зазначенням в графі 36 МД коду преференції 000000000 або надати належним чином оформлені документи про походження товарів відповідно до вимог Протоколу І до Угоди (а.с.85).
		 
		24 січня 2019 року позивачем повторно подано в порядку електронного декларування митну декларацію №UA 700010/2019/000390 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: термопари модель Т100/1488, модель 1350/193К-300,  модель 1350/193 К -500. У графі 36 митної декларації декларантом вказана преференція за кодом 410000000 (а.с.86).
		 
		24 січня 2019 року Донецькою митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700010/2019/00006 із вказівкою на неможливість застосування преференційного режиму, у зв`язку з тим, що преференцію визначено на підставі декларації інвойсу, складеної уповноваженим експортером на документі - преференційне походження товару до рахунку № PV175709 від 12 грудня 2018 року. Зазначений документ не має номеру та дати складання, що не відповідає вимогам наведеним у Додатку ІV Протоколу І до Угоди, в частині оформлення декларації інвойсу. Запропоновано подати нову МД із зазначенням в графі 36 МД коду преференції 000000000 або надати належним чином оформлені документи про походження товарів відповідно до вимог Протоколу І до Угоди.
		 
		25 січня 2019 року позивачем для випуску товару у вільний обіг подано в порядку електронного декларування митну декларацію №UA 700010/2019/000397 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: термопари модель Т100/1488, модель 1350/193К-300, модель 1350/193 К -500, без застосування преференційної ставки (а.с.86)
		 
		Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що подана позивачем декларація інвойс «Preferential Рroof at Original for Invoice №PV75709 dd 12.12.2018» (Преференційне походження товару до рахунку) оформлена належним чином, містить достовірні відомості та підтверджує країну походження товару (Іспанія), а тому висновки відповідача про неправомірне застосування преференційного режиму на підставі вказаної декларації інвойсу є протиправними.
		 
		Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Донецька митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення  та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. 
		 
		В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою ті обставини, що поданий декларантом документ «Preferential Рroof at Original for Invoice №PV75709 dd 12.12.2018», отриманий після експортування спірного товару, не містить дати його видачі. На переконання скаржника, у разі складання декларації інвойс після експортування (що має місце у спірних правовідносинах), дата її складання буде пізнішою від дати складання товаросупровідних документів, і саме з цієї дати буде відраховуватись чотирьохмісячний термін її дійсності, встановлений пунктом 1 статті 24 Протоколу І до Угоди. Відсутність такої дати позбавляє митний орган можливості розглядати даний документ при митному оформленні як документ про походження товару.
		 
		У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач заперечував проти її задоволення та просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, як законні та обґрунтовані. Наголошено, що надана до митного оформлення декларація інвойс, заповнена експортером із зазначенням номера та дати рахунку. Посилання на невідповідність дати є припущеннями відповідача, які не підтверджені жодними доказами.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Так, предметом перевірки в межах даної справи є можливість врахування митницею поданого позивачем документу «Preferential Рroof at Original for Invoice №PV75709 dd 12.12.2018» (Преференційне походження товару до рахунку №PV75709 від 12.12.2018) з метою використання ПрАТ «Грета» тарифної преференції на ставку мита під час митного оформлення товару. 
		 
		Згідно з частиною п`ятою статті 280 Митного кодексу України (далі - МК України) ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
		 
		До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.
		 
		Частиною першою статті 281 МК України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
		 
		При цьому, статтею 43 указаного Кодексу передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.
		 
		Пунктом 5 частини третьої статті 44 МК України документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо це передбачено міжнародним договором, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України.
		 
		Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).
		 
		Відповідно до пункту 1 статті 16 Протоколу І (Протокол щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва) до Угоди товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларації, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», наданої експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку до цього Протоколу.
		 
		Королівство Іспанія є однією із держав-членів, з якою Україна уклала зазначену Угоду.
		 
		Статтею 22 Протоколу 1 встановлено вимоги до складання експортером декларації інвойс, зазначеної в статті 16 (1) (b) цього Протоколу. Зокрема, у пункті 4 вказаної статті зазначено, що складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами.
		 
		Отже, з метою підтвердження преференційного походження товару експортер продукції може скласти декларацію інвойс, що полягає у здійсненні на комерційному документі (в тому числі інвойсі) запису (шляхом друкування або від руки з дотриманням вимог статті 22 Протоколу І) тексту декларації, наведеного у Додатку IV до Протоколу І. Таким чином, така декларація є невід`ємною частиною відповідного комерційного документа.
		 
		У Додатку IV Протоколу І до Угоди наведено текст декларації інвойс різними мовами, в тому числі і англійська версія, та зазначено про необхідність проставляння відміток «місце і дата», а також «підпис експортера, додатково прізвище та ім`я особи, яка підписала декларацію, має бути зазначено розбірливо». Разом з тим, Додаток IV також передбачає, що ці свідчення можуть не зазначатись, якщо інформація міститься безпосередньо в документі. У випадку, коли не вимагається підпис експортера, звільнення від підпису також передбачає й звільнення від зазначення прізвища та ім`я особи, що підписує.
		 
		Відповідно до статті 30 Протоколу І до Угоди виявлення незначних розбіжностей між відомостями, наведеними в підтвердженні походження й документах, поданих до митної служби для виконання формальностей, пов`язаних з імпортуванням товарів, не спричиняє ipso facto нікчемності такого підтвердження походження, якщо встановлено у належний спосіб, що цей документ відповідає представленим товарам.
		 
		Очевидні формальні помилки у підтвердженні походження, такі як помилки друку, не є причиною для відхилення такого документа, якщо ці помилки не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у документі.
		 
		Суди попередніх інстанцій встановили, що первинно подана декларація інвойс №№PV75709 від 12 грудня 2018 року, складена відповідно до пункту 22 Протоколу І до Угоди, але не була прийнята митним органом, оскільки текст декларації не в повній мірі відповідав наведеному у Додатку IV Протоколу І до Угоди, а саме містилась не передбачена формою фраза «REX SYSTEM REGISTERED AS ESREX 1942» (а.с.28).
		 
		З метою підтвердження країни походження товару позивачем додатково подано до Донецької митниці документ «Preferential proof at Original For Invoice №PV175709 dd 12.12.2018» (Преференційне походження товару до рахунку), заповнене експортером, в якому підтверджено походження товару з країни Європейського Союзу, а саме з Іспанії (а.с. 26).
		 
		Колегія суддів сприймає зазначений документ як невід`ємну частину попередньо поданої декларації інвойс, у якому безпосередньо міститься посилання на рахунок № PV175709 від 12 грудня 2018 року, а тому в даному випадку підлягають застосуванню застереження, визначені у Додатку IV Протоколу І до Угоди щодо можливості не зазначати певні свідчення у разі, якщо така інформація міститься безпосередньо в документі.
		 
		Суди встановили, що будь-які розбіжності про країну походження товару в декларації інвойсі чи інших поданих до митного оформлення документах відсутні. Декларація інвойс №PV175709 від 12 грудня 2018 року оформлена належним чином, містить достовірні відомості та підтверджує країну походження товару (Іспанія). 
		 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність позиції відповідача щодо неправомірного застосування позивачем преференційного режиму на підставі декларації інвойс.
		 
		Посилання скаржника на те, що зазначення дати складення декларації інвойс є необхідним для обчислення строку дійсності такого документу, встановленого пунктом 1 статті 24 Протоколу І до Угоди (чотири місяці з дати видачі в країні експорту), колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на формальних підставах, оскільки відповідно до пункту 6 статті 22 вказаного Протоколу декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується. Матеріали справи свідчать про те, що спірна декларація інвойс була складена разом з іншими товаросупровідними документами (12 грудня 2018 року). Вказані документи були подані до митного оформлення у січні 2019 року, а тому підстави вважати, що строк дії вказаної декларації інвойсу сплинув, відсутні.
		 
		В обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		 
		Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
		 
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Донецької митниці ДФС залишити без задоволення.
		 
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі №200/2313/19-а залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		М.М. Гімон
		М.Б. Гусак 
		 І.Л. Желтобрюх ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...