Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/24298/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 24.10.2019. Зареєстровано: 25.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2019.
Дата набрання законної сили: 24.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/9682/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		24 жовтня 2019 року 
		 
		м. Київ
		справа №826/24298/15
		адміністративне провадження №К/9901/9682/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., 
		 
		розглянув в порядку письмового провадження заяву Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.10.2017 у справі № 826/24298/15 за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на стороні відповідачів - ПАТ "Дельта Банк" та Національного банку України.
		 
		I. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про:
		визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо прийняття рішення про нікчемність іпотечного договору від 29.12.2014, укладеного між АТ «Ощадбанк» та АТ «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим    А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1871; договору застави майнових прав від 25.02.2015, укладеного між ПАТ «Ощадбанк» та ПАТ «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., зареєстрованого в реєстрі за 294; договору застави майнових від 25.02.2015, укладеного між АТ «Ощадбанк» та ПАТ «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., зареєстрованого в реєстрі за № 293; договору застави цінних паперів №1/ЦП від 26.02.2015, укладеного між ПАТ «Ощадбанк» та ПАТ «Дельта Банк»; договору про звернення стягнення № 1/ЦП/ЗС від 26.02.2015, укладеного між ПАТ «Ощадбанк» та АТ «Дельта Банк».
		Визнання протиправним та скасування наказ/розпорядження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. про затвердження виявленої нікчемності правочинів (договорів), зокрема Договорів забезпечення;
		визнання протиправним та скасування повідомлення Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. від 29 вересня 2015 року № 9310 про нікчемність правочинів - іпотечного договору від 29.12.2014, укладеного між ПАТ «Ощадбанк» та AT «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1871; договору застави майнових прав від 25.02.2015, укладеного між ПAT «Ощадбанк» та ПAT «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., зареєстрованого в реєстрі за № 294; договору застави майнових від 25.02.2015, укладеного між AT «Ощадбанк» та ПAT «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., зареєстрованого в реєстрі за № 293; договору застави цінних паперів № 1/ЦП від 26.02.2015, укладеного між ПAT «Ощадбанк» та ПAT «Дельта Банк»; договору про звернення стягнення № 1/ЦП/ЗС від 26.02.2015, укладеного між ПAT «Ощадбанк» та AT «Дельта Банк».
		2.          Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016, адміністративний позов задоволено.
		3.          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а провадження у справі закрито на підставі частини першої статті 157 КАС України (у редакції до 15.12.2017).
		4.          Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 з підстави, передбаченої п.1 ч. 1 ст. 237 КАС України (у редакції до 15.12.2017).    
		5.          Ухвалою Верховного Суду від 30.01.0218 відкрито провадження за вказаною заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" у справі №826/24298/15.
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		6.          Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 15 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено Договори про відкриття та ведення кореспондентського рахунку, а саме: договір №151210-Л1 - мультивалютний кореспондентський рахунок типу «Лоро» та договір № 151210-Л2 - кореспондентський рахунок типу «Лоро» в українських гривнях.
		7.          В забезпечення виконання вищевказаних Договорів кореспондентських рахунків було укладено наступні правочини:
		іпотечний договір від 29.12.2014, укладений між АТ «Ощадбанк» та АТ «Дельта Банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А. В., зареєстрованого в реєстрі за № 1871;
		договір застави майнових прав від 25.02.2015, укладений між АТ «Ощадбанк» та АТ «Дельта Банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А., зареєстрованого в реєстрі за № 294;
		договір застави майнових прав від 25.02.2015 укладений між АТ «Ощадбанк» та АТ «Дельта Банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А., зареєстрованого в реєстрі за № 293;
		договір застави цінних паперів № 1/ЦП від 26.02.2015, укладений між АТ «Ощадбанк» та АТ «Дельта Банк»;
		договір про звернення стягнення № 1/ЦП/ЗС від 26.02.2015, укладений між АТ «Ощадбанк» та АТ «Дельта Банк».
		8.          Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».
		9.          Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
		10.          Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02 жовтня 2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
		11.          Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
		12.          09 жовтня 2015 року на адресу ПАТ «Державний ощадний банк України» надійшло Повідомлення від 29.09.2015 року про нікчемність вищезазначених Договорів забезпечення. Зі змісту вказаного повідомлення вбачається, що                 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. зроблено висновок, що укладання вищевказаних договорів було здійснено з порушенням чинного законодавства України, вимог Національного банку України та внутрішніх процедур Банку. Посилаючись на п.п. 1,5, 7 ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідач повідомив про нікчемність договорів застави майнових прав, іпотечного договору, договору застави цінних паперів та договору щодо звернення стягнення.
		13.          Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		 
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ 
		 
		14.          Закриваючи провадження у справі, суд касаційної інстанції виходив з того, що причиною звернення Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до суду стало визнання нікчемними договорів застави майнових прав, іпотечного договору, договору застави цінних паперів та договору щодо звернення стягнення. Судам в даному випадку необхідно з`ясувати умови укладання та виконання цивільних правочинів. Таким чином, відносини, які склалися між сторонами за своєю правовою природою не є публічно-правовими.
		 
		IV. ДОВОДИ ЗАЯВИ ПРО ПЕРЕГЛЯД
		 
		15.          Заявник, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 та передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		16.          На обґрунтування заяви надано копії судових рішень суду касаційної інстанції у справах №826/25115/15, №816/772/16, 804/7735/16, 826/27264/15, №821/3612/15, №826/18862/15. У зазначених справах Вищий адміністративний суд України позови, предметом яких були рішення Уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів про нікчемність правочинів, розглянув по суті за правилами адміністративного судочинства. 
		 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		17.          Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів дійшла висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права у правовідносинах щодо оскарження рішень Уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів про нікчемність правочинів.
		18.          Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.
		19.          У цій справі правовідносини стосуються визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду щодо віднесення правочину до нікчемних.
		20.          Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		21.          Відповідно до статті 2 КАС України (у редакції до 15.12.2017) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		22.          Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина перша статті 4 КАС України (у редакції до 15.12.2017)
		23.          Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у    статті КАС    України (у редакції до 15.12.2017), юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів),    дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		24.          Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої    статті 4 КАС України (у редакції до 15.12.2017)).
		25.          Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
		26.          Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		27.          Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин
		28.          Законом у України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
		29.          Відповідно до    статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є не органом державної влади, а установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях    4,    26,    27,    37,    38    вказаного Закону, свідчить, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.
		30.          За змістом    статті 38 Закону № 4452-VI    Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
		31.          За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
		32.          Правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої    статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та частини третьої    статті 38 Закону № 4452-VI    незалежно від того, чи проведена ПАТ «Дельта банк» перевірка правочинів, передбачена частиною другою    статті 38 цього ж Закону, і чи видане з цього приводу рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
		33.          Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Так, згідно із частиною другою    статті 20 Господарського кодексу України    способом захисту прав і законних інтересів може бути, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів. Утім цю норму слід застосовувати з урахуванням положень пункту 10 частини другої    статті 16 ЦК, яким до способів захисту віднесено визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Банк у спірних правовідносинах не діє як суб`єкт владних повноважень і не здійснює жодних управлінських функцій щодо позивача.
		34.          Обов`язок повернути все одержане за нікчемним договором (правочином) виникає в силу вимог закону, а не наказу чи повідомлення банку, а тому позовна вимога про визнання недійсним наказу не підлягає задоволенню.
		35.          Накази (рішення) про нікчемність правочинів не можуть установлювати обов`язки для третіх осіб, зокрема контрагентів банку. Тому сам факт видання наказу про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину.
		36.          Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів. Оскільки наказ банку є його внутрішнім документом, який не створює жодних обов`язків для контрагентів банку, не можна вважати порушеними права контрагентів внаслідок прийняття такого наказу.
		37.          Права позивача не можуть бути порушені внаслідок видання внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи. У такій ситуації сторона правочину може вважати відповідні правочини чинними і не виконувати жодних дій з повернення майна чи грошових коштів банку.
		38.          Повідомлення банку про виявлення ним нікчемних правочинів не підлягає примусовому виконанню. Якщо особа добровільно не погоджується з тим, що правочини є нікчемними, і не повертає активи, банк має право звернутися до суду з вимогою застосування наслідків нікчемності правочинів.
		39.          Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 910/24198/16.
		40.          Із зазначеного можна зробити висновок, що права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
		41.          Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку, що спір про визнання протиправними та скасування рішень про визнання нікчемними правочинів, укладених між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем, не є публічно-правовим, окрім того не може й бути розглянутий в судовому порядку.
		42.          Отже, рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому відповідно до ч. 1 ст. 244 КАС України (у редакції до 15.12.2017) відсутні підстави для задоволення Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
		Керуючись п.п. 1 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, ст. 241, 242, 244 КАС України (у редакції до 15.12.2017), Суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.10.2017 у справі №826/24298/15 - відмовити. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                          В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                              А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...