Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/713/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 24.10.2019. Зареєстровано: 25.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2019.
Дата набрання законної сили: 24.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/34493/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		24 жовтня 2019 року 
		Київ
		справа №817/713/16
		адміністративне провадження №К/9901/34493/18
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		Головуючого  - Бучик А.Ю.,
		суддів:  Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу  Міністерства внутрішніх справ України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (колегія суддів: Франовська К.С., Капрустинський М.М., Мацький Є.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинення певних дій,
		УСТАНОВИВ:
		У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання неправомірною відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі п.2 постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 та зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у відповідності з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016  року позов задоволено частково.
		Визнано протиправною відмову  Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707.
		Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Рівненській області повторно направити до Міністерства внутрішніх справи України висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707.
		Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення щодо призначення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі  (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707     та з урахуванням встановлених судом обставин.
		У решті позовних вимог відмовлено.
		Постановою  Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року  скасовано, прийнято нову постанову.
		Позов ОСОБА_1 задоволено  частково.
		Визнано  протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до п.4 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.
		Зобов`язано  Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію в редакції Закону України від 13 лютого 2015 р. N 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію".
		В решті позову відмовлено.
		Не погоджуючись з постановою суду  апеляційної інстанції, відповідач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та  ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.
		В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що позивач, відповідно до п.4 Порядку №850 втратив право на нарахування одноразової грошової допомоги, оскільки після первинного огляду у 2000 році і повторним у 2015 році сплинуло більше двох років, і Порядком №850 не передбачено проведення виплат у такому випадку.
		У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає   задоволенню  з огляду на наступне.
		Судами  встановлено, що   ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 14.11.1980 р. по 19.12.2002 р.19.12.2002 року відповідно до наказу № 146о/с звільнений з органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил за п.64 "в" (через обмежений стан здоров`я).
		В період служби в органах внутрішніх справ, з 18.05.1986 року по 12.06.1986 року виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС .
		Позивачу у 2000 році у зв`язку з установленням  відсотка втрати працездатності   НАСК "Оранта" 25.05.2000 було виплачено страхову суму.
		Експертним висновком Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру №16061 від 20.05.2014 року встановлено, що захворювання ОСОБА_1 пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
		У 2014 році при повторному  огляді МСЕК, відповідно до довідки серії АВ № 0311305 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності та встановлено втрату працездатності, захворювання так, пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
		На підставі вказаного,  УМВС у Рівненській області  здійснено виплату одноразової грошової допомоги  відповідно до Порядку, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» в сумі 41875 грн. 
		28.05.2015 року Рівненською обласною МСЕК позивачу видано довідку № 001182, якою визначено відсоток втрати професійної працездатності у розмірі 75%  та встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
		У зв`язку з визначенням іншого відсотку втрати професійної працездатності та настанням інвалідності 2-ї групи, позивач звернувся до УМВС України в Рівненській області з заявою про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги.
		В свою чергу, УМВС України в Рівненській області направило до МВС України висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі п.2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 в сумі 201075 грн. 
		06.11.2015  МВС України відмовлено у затвердженні даного висновку та на підставі п.4 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 матеріали повернуто без права на виплату одноразової грошової допомоги матеріали ОСОБА_1 .
		Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
		Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції  виходив з того, що після надходження передбачених Порядком №850 документів МВС України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги. Проте, відповідного рішення відповідач не приймав, чим порушив пункт 9 Порядку №850. Також суд першої інстанції визнав безпідставними доводи МВС України з посиланням на п.4 Порядку №850 про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки вказаний пункт Порядку №850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження щодо визначення розміру такої допомоги в залежності від часу повторного медичного огляду, в результаті якого встановлена вища група чи іншу причина інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.
		Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
		До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст. 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850.
		За правилами частини шостої ст. 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
		В подальшому, Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції". Дана постанова набрала законної сили 31 жовтня 2015 року.
		Відповідно до п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
		Підпунктом 2 п. 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
		Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
		Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.
		Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
		Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
		Законом №565-ХІІ не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
		Отже, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від від 18 жовтня 2018 року у справі №369/13187/17 та від 28.03.2019 по справі №296/10138/16-а. 
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.
		Постанову  Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року  залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     А.Ю. Бучик
		 
		Судді                                                                                                  Л.Л. Мороз
		 
		                                                                                                            А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...