Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-4754св09 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.03.2010. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     У Х В А Л А 
		і м е н е м  у к р а ї н и  
		 
		 24 лютого 2010 року м. Київ 
		Колегія суддів Судової палати у цивільних справах 
		Верховного Суду України в складі: 
		головуючого Патрюка М.В., 
		 
		суддів:      Жайворонок Т.Є.,    Прокопчука Ю.В., 
		           Перепічая В.С.,    Пшонки М.П., 
		 розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, ОСОБА_4 про видачу свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію, виплату винагороди та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (далі  ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”) на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 8 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 18 грудня 2008 року, 
		      в с т а н о в и л а: 
		 У квітні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він у співавторстві з ведучим електриком доменного цеху ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” ОСОБА_4 у жовтні 2005 року подав у відділ оптимізації виробництва доменного цеху ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” раціоналізаторську пропозицію “Зміна технології демонтажу ділянки “гарячого” повітропроводу від повітронагрівача № 9 до п/н № 10 без демонтажу кабельних комунікацій діючого п/н № 10 ДП-3”, яку прийнято до використання, в результаті чого ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” отримало прибуток. Однак йому, як співавтору раціоналізаторської пропозиції було відмовлено у виплаті винагороди за неї з підстав того, що затвердженим стандартом підприємства такі дії не передбачені. 
		Просив зобовязати відповідача видати йому авторське свідоцтво про раціоналізаторську пропозицію, стягнути винагороду за вказану раціоналізаторську пропозицію в сумі 107 500 грн. та 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. 
		 Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 8 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 18 грудня 2008 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково: зобовязано ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” видати                 ОСОБА_3 свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію “Зміна технології демонтажу ділянки “гарячого” повітропроводу від повітронагрівача № 9 до п/н       № 10 без демонтажу кабельних комунікацій діючого п/н № 10 ДП-3”; стягнуто      на користь позивача суму винагороди за раціоналізаторську пропозицію у розмірі 96 400 грн. та 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.  
		 У касаційній скарзі ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. 
		 Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
		 Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.  
		 Оскаржувані у справі судові рішення ухвалено з порушенням цих норм. 
		 Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3 у співавторстві з ОСОБА_4 надали раціоналізаторську пропозицію, яка містила технічне рішення у сфері діяльності підприємства та відповідала всім вимогам ст. 481 ЦК України. Відповідач фактично визнав, впровадив її у виробництво і отримав значний економічний ефект. Таким чином з боку ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” відбулося порушення прав інтелектуальної власності ОСОБА_3, як автора раціоналізаторської пропозиції. 
		 Такий висновок суду всупереч ст. ст. 213, 214 ЦПК України є таким, що свідчить про не виконання судами вимог щодо повного зясування обставин справи та не обґрунтування рішення суду належними доказами. 
		 Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію регулюється нормами ст. ст. 481  484 ЦК України, одночасно продовжує діяти Тимчасове положення про правову охорону обєктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затвердженого Указом Президента України від 18 вересня 1992 року № 479/92 (Указом Президента України від          22 червня 1994 року № 324/94 це положення визнано таким, що втратило чинність лише в частині правової охорони обєктів промислової власності) далі  Тимчасове положення, відповідно до яких раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності. 
		У відповідності до п. 35 Тимчасового положення підприємство, яке прийняло до розгляду заяву на раціоналізаторську пропозицію, повинно її зареєструвати і протягом місяця з дати реєстрації прийняти щодо неї рішення. Після прийняття рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською автору має бути видане свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію, яке підтверджує визнання пропозиції раціоналізаторською, дату її подання та авторство на раціоналізаторську пропозицію. 
		Суд дійшов висновку про те, що ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” фактично визнав спірну раціоналізаторську пропозицію узгодженням її із заступником головного інженера не зясувавши чи відповідала заявка встановленим вимогам, чи можна наведене узгодження вважати належним прийнятим по заяві рішенням та таким, що породжує для автора (співавторів) правові наслідки  видачу свідоцтва тощо. 
		 Згідно з п. 39 Методичних рекомендацій про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію, затверджених наказом Держпатенту України від 27 серпня 1995 року № 131, винагорода сплачується автору відповідно до договору, але не пізніше трьох місяців після закінчення кожного року використання раціоналізаторської пропозиції. Договір між автором (співавтором) та підприємством про розмір винагороди та строки її виплати (щоквартально, щомісячно тощо) укладається у довільній формі одночасно з визнанням пропозиції раціоналізаторською та прийняттям її до використання, підписується автором (співавторами) та керівником підприємства і завіряється печаткою підприємства. 
		 Без урахування цього, суд ухвалив рішення про стягнення винагороди за раціоналізаторську пропозицію без наявності договору та необгрунтував правовою нормою прийняття рішення щодо зобовязання відповідача видати свідоцтво. 
		 Крім того, суд не навів норму права, на підставі якої підлягає відшкодуванню моральна шкода, а глава 41 ЦК України, яка регулює правовідносини щодо права власності на раціоналізаторську пропозицію і Тимчасове положення не містять норм, які передбачають право автора раціоналізаторської пропозиції на відшкодування моральної шкоди за порушення права інтелектуальної власності.  
		З урахуванням викладеного судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 
		        у х в а л и л а: 
		Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” задовольнити частково. 
		 Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 8 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 18 грудня 2008 року  скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції . 
		 Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 Головуючий    М.В. Патрюк 
		 Судді:          Т.Є. Жайворонок 
		    В.С. Перепічай 
		    Ю.В. Прокопчук 
		    М.П. Пшонка

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...