Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/1349/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2019. Зареєстровано: 27.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2019.
Дата набрання законної сили: 22.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/18953/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		22 жовтня 2019 року 
		Київ
		справа №816/1349/16
		адміністративне провадження № К/9901/18952/18, №К/9901/18953/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого суді                                                   Берназюка Я.О., 
		судді:                                                                       Желєзного І.В., Коваленко Н.В., 
		при секретарі судового засідання                               Лупу Ю.Д.,
		за участю:
		представника третьої особи                                        Проценко К.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу №816/1349/16
		за позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції",
		треті особи - Білецька сільська рада Кременчуцького району, Міністерство екології та природних ресурсів України,
		про зобов`язання вчинити певні дії,
		за касаційними скаргами Державної екологічної інспекції у Полтавській області, Міністерства екології та природних ресурсів України
		на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: Ясиновського І.Г., Канигіної Т.С., Єресько Л.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: Подобайло З.Г., Тацій Л.В., Григорова Ю.В.),
		В С Т А Н О В И В :
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		Державна екологічна інспекція в Полтавській області (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" (далі також - ТОВ "Сільські традиції", відповідач), в якому просила: 
		тимчасово заборонити (зупинити) діяльність ТОВ "Сільські традиції" (місце знаходження: 39220, Полтавська область, Кобеляцький район, смт Білики, вул. Будівельна, б.1, ідентифікаційний код: 36156348) до приведення у відповідність локальних очисних споруд до проектної документації та отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи; 
		зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Полтавській області здійснити опломбування обладнання ТОВ "Сільські традиції" (місце знаходження: 39220, Полтавська область, Кобеляцький район, смт Білики, вул. Будівельна, 1) після оголошення рішення; 
		контроль за виконанням рішення покласти на Державну екологічну інспекцію у Полтавській області. 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, у задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції в Полтавській області відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з безпідставності та необґрунтованості позовних вимог.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вважаючи, що вони є незаконними та необґрунтованими, прийнятими з неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, Державна екологічна інспекція у Полтавській області та Міністерство екології та природних ресурсів України звернулися з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційна скарга Державної екологічної інспекції у Полтавській області подана 24 березня 2017 року.
		Касаційна скарга Міністерства екології та природних ресурсів України подана 03 квітня 2017 року.
		Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2016 року та 04 квітня 2017 року відкрито касаційні провадження у справі № 816/1349/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційні скарги, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.
		У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня  2017  року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
		Суддя-доповідач ухвалою від 07 лютого 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 816/1349/16 та ухвалою від 07 серпня 2019 року призначив її до розгляду в судове засідання з повідомленням та викликом сторін.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, встановлено, що ТОВ "Сільські традиції" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 36156348. Основним видом діяльності відповідача за КВЕД-2010 є розведення свиней, 01.46. 
		На підставі звернення директора ТОВ "Сільські традиції" Грушевського Ю.А. від 15 серпня 2016 року та відповідно до наказу Держекоінспекції від 15 серпня 2016 року № 180/01-03, направлення від 15 серпня 2016 року № 180/01-01-14, головним спеціалістом відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області Мерефою В.М. 15 серпня 2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Сільські традиції", за результатами якої складено акт від 15 серпня 2016 року №180/01-01-14.
		Перевіркою встановлено порушення відповідачем, окрім іншого, вимог статей 39, 45 Закону України "Про екологічну експертизу" та статті 26 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
		Підставою для вказаного висновку слугувало те, що на момент проведення перевірки відповідачем представлено робочий проект реконструкції комплексу голів з повним циклом в смт Білики, вул. Будівельна, 1 Кобеляцького району Полтавської області, виконаний ДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" та ТОВ "Інтерпроект" GМВН у 2011 році. Також, у відповідача в наявності матеріали "Оцінка впливу реконструкції комплексу голів з повним циклом в смт Білики, вул. Будівельна, 1 Кобеляцького району Полтавської області на навколишнє середовище", розроблені у 2011 році МПП НТЦ "Промекологія" та позитивний висновок державної екологічної експертизи щодо матеріалів "ОВНС" від 01 грудня 2011 року №16/30.09.2011-189. Представлено проект "Реконструкція очисних споруд згідно вимог на скидання на ЗПО (землеробські поля зрошування), в об`ємі 300 м3 стоків на добу в томах з пояснювальними записками та кресленнями, виконаний ТОВ "Інвестпроектстрой" у 2011 році.    У відповідності до означеної проектно-технічної документації комплекс очисних споруд складається з внутрішньомайданчикових та зовнішньомайданчикових очисних споруд (біологічних очисних споруд). Внутрішньомайданчикові - центральна насосна станція перекачування стоків першого підйому (КНС 01); зовнішньомайданчикові - центральна насосна станція перекачування стоків другого підйому (КНС 02), станція механічної та хімічної очистки стоків (СМО), КНС (03.1), КНС (03.2) подачі після СМО на станцію біологічної очистки (СБО), блок хімічної очистки (БХО), майданчик компостування твердого гною (МКО 1.1-2), в кількості 2 шт. твердих відходів вологістю 70% почергово (6 місяців біологічного знезараження в природних умовах) вигружається шнеком на карти майданчиків компостування твердої фракції кількістю 2 шт. по 12000 м3, виконаних із збірних з/б плит, обладнаний дренажною системою та заїздом для техніки. Знезаражені тверді відходи вивозиться причіпами на поля у якості добрив. Стічні води майданчиків компостування дренажною системою та КНС 04.1-2 відводяться на біологічну очистку з основним потоком стоків, КНС (04.1) подачі дренажних стоків МК 01.1-2 на СБО, СБО (III стадія очистки призначена для біологічної очистки та біологічного знезаражування в природних та штучних умовах на каскаді біопрудів: перший каскад біопрудів (БП), що включає 4 аераційні біопруди, 4 струйні ежекційні аератори та КНС 05.1 подачі стоків (накопичуваних в зимовий період) в теплий період з БП 1.4-1.5 в БП 1.1; другий каскад БП (4 аераційні біопруди, 6 стуйних ежекційних аераторів); третій каскад БП (3 біопруди), КНС 05.2 подачі біологічно очищених стоків на станцію фізико-хімічної доочистки (СФО)- IV стадія очистки до нормативів скиду на ЗПО в якості поливних вод та вод зворотного використання, КНС 07, комунальні (землеробські) поля зрошування (ЗПО).
		В ході натурного обстеження на території очисних споруд ТОВ "Сільські традиції" фактично встановлено наступний склад очисних споруд: стоки від комплексу потрапляють на сепаратор, де проходить їх розділення на рідку та тверду фракції. Тверда фракція потрапляє у лагуну з твердим покриттям. Рідка фракція після сепарації потрапляє до метантенку з чотирма мішалками, що накритий геомембраною, далі стоки надходять до трьох аеротенків, встановлених поступально, з аераторами. Процес біологічної очистки завершується проходженням стоками фільтрування в природних умовах на фільтруючому біоплато. 
		На думку позивача, станом на 15 серпня 2016 року підприємством без отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи проводяться роботи по реконструкції системи очисних споруд.
		З урахуванням наведеного, інспектор зазначив, що ТОВ "Сільські традиції" здійснює виробничу діяльність не у відповідності до існуючої проектно-технічної документації та висновку державної екологічної експертизи. До того ж, відповідачем не отримано позитивний висновок державної екологічної експертизи на проведення реконструкції системи очисних споруд. 
		15 серпня 2016 року Держекоінспекцією на підставі зазначеного акту перевірки виданий припис № 06-23-29, пунктом 1 якого зобов`язано ТОВ "Сільські традиції" призупинити діяльність у відповідності до вимог чинного природоохоронного законодавства з 15 серпня 2016 року.
		Листом від 26 серпня 2016 року вих. № 3141/01-14/06-17 позивач повідомив відповідача про те, що припис від 15 серпня 2016 року № 06-23-29 скасовано за ініціативою Держекоінспекції відповідно до вимог частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". 
		Як вказує позивач такі дії здійснені на підставі листа Державної екологічної інспекції України від 21 травня 2013 року № 5-8-941, яким зобов`язано керівників територіальних органів починаючи з 01 липня 2013 року припинити приймати рішення про тимчасові заборони діяльності суб`єктів господарювання та рішення про відновлення їх діяльності.
		При цьому, позивач не надав обґрунтованих пояснень з приводу наявності підстав винесення припису № 06-23-29 від 15 серпня 2016 року, оскільки вказаний лист датовано 2013 роком, а вказаний припис - 2016 роком.
		Водночас, посилаючись на встановлені у ході проведення позапланової перевірки обставини, позивач звернувся до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом повного зупинення діяльності ТОВ "Сільські традиції", при цьому позивач обґрунтовує вказану позовну вимогу посилаючись на зміст частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яка передбачає, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, відмовлено у задоволенні позовних вимог. Позивач звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що порушення, яке стало підставою позиву, є здійснення відповідачем виробничої діяльності не у відповідності до існуючої проектно-технічної документації та висновку державної екологічної експертизи, а також не отримано позитивний висновок державної екологічної експертизи на проведення реконструкції системи очисних споруд, що є порушенням статей 39, 45 закону України «Про екологічну експертизу», статті 29 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища».
		Також, позивач зазначає, що під час перевірки відповідача встановлено невідповідність (різниця) між складом фактично впроваджених і функціонуючих очисних споруд ТОВ «Сільські традиції» та тим, що передбачалося позитивним висновком державної екологічної експертизи щодо матеріалів «Оцінка впливу реконструкції комплексу голів з повним циклом за місцезнаходженням: 39220, Полтавська область, Кобеляцький район, смт Білики, вул. Будівельна, б.1 від 01 грудня 2011 року № 16/30.09.2011-189. Наявність вказаної невідповідності (різниці) є достатнім доказом порушення вказаного висновку та не вимагає проведення замірів ґрунту, вод, атмосферного повітря. Аналіз діяльності свинокомплексу на предмет відповідності саме позитивному висновку державної екологічної експертизи підтверджується актом перевірки, позовом та письмовими поясненнями, наданими під час судового розгляду. 
		Касаційну скаргу Міністерство екології та природних ресурсів України обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, відмовлено у задоволенні позовних вимог. Так, Мінприроди звертало увагу судів попередніх інстанцій, що проектна та дозвільна документація, яка отримувалась відповідачем для ведення господарської діяльності видавалась із розрахунку потужності комплексу на 2500 голів, тобто загальну потужність комплексу з урахуванням оборотного поголів`я тварин у перерахунку на загальну кількість дорослого поголів`я одночасного утримання з урахуванням щотижневої відбраківки не більше як 12 000 голів, з урахуванням чого відповідачу було видано Висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-07/114429 від 29 листопада 2011 року. Разом з тим, наразі у комплексі знаходиться 34 680 голів, тобто відповідачем грубо порушуються санітарні норми, тому на думку Мінприроди, діяльність відповідача ведеться із грубим порушенням норм природоохоронного законодавства. Також, судами проігноровано доводи Мінприроди, що у TOB «Сільські Традиції» відсутній висновок Державної екологічної експертизи на комплекс максимальною кількістю поголів`я 34 680 голів, діяльність даного підприємство є незаконною в розумінні положень статті 29 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статті 39 Закону України «Про екологічну експертизу».
		06 березня 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на касаційні скарги Державної екологічної інспекції у Полтавській області та Міністерства екології та природних ресурсів України, в якому відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційні скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року відповідають, а вимоги касаційних скарг є необґрунтованими з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
		Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. 
		Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). 
		Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04 листопада 2011 року №429 затверджено Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (чинне на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 6.14 якого визначено, що Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право, у тому числі, приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб`єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.
		Згідно з пунктом 6.15 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право опломбовувати приміщення, устаткування, апаратуру підприємств, установ, організацій та об`єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи тимчасове зупинення їх діяльності.
		Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. 
		У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
		Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначеними нормами передбачений вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції, повне або часткове зупинення реалізації продукції, повне або часткове зупинення виконання робіт, повне або часткове зупинення надання послуг.
		При цьому, вищенаведеними нормами передбачено право органу державного нагляду (контролю), у разі необхідності вжиття інших заходів реагування протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звернутися у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
		З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо. 
		В свою чергу повне або часткове зупинення виробництва є більш суворим заходом реагування за винесення припису.
		Однак, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій те, що позивачем не обґрунтовано чому в даному випадку слід застосувати саме виключний захід реагування як повне або часткове зупинення виробництва.
		Так, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову виходили з наступних обставин та мотивів.
		Позивачем не зазначено які саме наслідки настануть у разі не застосування такого заходу, стадію технологічного процесу щодо виробництва (виготовлення), реалізації суб`єктом господарювання продукції (робіт, послуг); або ж відповідний технологічний процес загалом щодо якого слід застосувати захід, не вказує строк, на який необхідно заборонити (зупинити) діяльність відповідача.
		Доказів в підтвердження наявності підстав для застосування заходу реагування шляхом повного або часткового зупинення виробництва матеріали справи не містять.
		Обґрунтування таких заходів позивач вказує лише з посиланням на акт перевірки, де вказано про здійснення реконструкції системи очисних споруд без відповідного висновку державної екологічної експертизи, в той же час не надають обґрунтувань в частині зупинення всієї діяльності ТОВ "Сільські традиції", а не зупинення здійснення власне самої реконструкції, яка, на думку інспектора, відбувається з порушенням.
		Держекоінспекцією в акті перевірки не зазначено про порушення відповідачем вимог дозволів на використання природних ресурсів або про здійснення ним діяльності з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, у наслідок, як вказує інспектор, здійснення виробничої діяльності не у відповідності до проектно-технічної документації. Державним інспектором під час проведення перевірки 15 серпня 2016 року не зроблено жодних замірів та досліджень відповідно до вимог чинного законодавства та наявних повноважень з метою підтвердження наявності чи відсутності факту порушень відповідачем природоохоронного законодавства із зазначенням чітких перевищень нормативів або лімітів. Інспектором лише зазначено, що натурним обстеженням ним встановлено інший порядок проходження стоків комплексу, ніж вказано у проектній документації, а саме: не проходження стоками чотирьох стадійного очищення. Однак, в той же час, інспектором не зроблено жодних вимірів та досліджень, яким чином порушуються вимоги зокрема дозволу на використання природних ресурсів або чи порушуються та в яких обсягах гранично допустимі викиди впливу фізичних або біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин в наслідок такого, як на думку інспектора, проходження стоків як ним встановлено натурним оглядом та не чотирьох стадійного, як в казано у проектній документації. 
		Позивачем в ході проведеної перевірки не здійснювалось жодних замірів ґрунту, вод, атмосферного повітря на підтвердження факту встановлених порушень, лише констатовано факт їх наявності шляхом "натурного обстеження", проте суду дійшли висновку про неможливість їх підтвердження в ході судового розгляду даної справи. Крім того, судами зазначено, що такий документ, як Акт обстеження (в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства), Держекоінспекцією 15 серпня 2016 року (у день проведення перевірки) не складався та відповідно, суду наданий не був.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду вважає вірним висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позову. 
		Суд зазначає, що позивачем (суб`єктом владних повноважень) не доведено, що вимоги тимчасово заборонити (зупинити) діяльність ТОВ "Сільські традиції" відповідають принципу пропорційності, тобто дотриманню необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
		При цьому, позивач (суб`єкт владних повноважень) відповідно до повноважень, встановлених чинним законодавством не позбавлений права провести перевірку діяльності ТОВ "Сільські традиції" та за наявності порушень застосувати до відповідача заходи впливу, однак такі перевірки повинні буди здійснені у відповідності до вимог закону, а рішення (дії) за результатами таких перевірок повинні бути прийняті (вчинені): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Доводи касаційних скарг не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанції, та є аналогічними доводам позовної заяви, так і поданій Міністерством екології та природних ресурсів України апеляційній скарзі. Проте, таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну оцінку з дотриманням норм матеріального права.
		Крім того, як убачається з касаційних скарг, наведені в них доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності нової оцінки обставин у справі та дослідження  наявних у матеріалах справи доказів.
		При цьому, суд також бере до уваги, що позивачем - Державною екологічною інспекцією у Полтавській області 11 березня 2019 року на адресу суду направлено Лист №67 від 05 березня 2019 року, відповідно до якого у зв`язку із ліквідацією позивача подана ним касаційна скарга є не актуальною.
		Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права. 
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland № 30210/96).
		Крім того, у пункті 227 рішення у справі «Кудла проти Польщі» Суд вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечувати втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, у якій формі вони закріплені в національному правовому порядку. Отже, дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), пункт 95 та рішення у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, пункт 157).
		У пункті 40 справи "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції , має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип  наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
		Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. 
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
		Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційних скарг їх не спростовують.
		Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційні скарги Державної екологічної інспекції у Полтавській області, Міністерства екології та природних ресурсів України залишити без задоволення.
		Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                                    І.В. Желєзний 
		                                                                                                    Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...