Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/4422/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2019. Зареєстровано: 29.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2019.
Дата набрання законної сили: 17.03.2020
Результат оскарження 17.03.2020 П'ятий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: П/420/4660/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/4422/19
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 жовтня 2019 року                                                                                          м. Одеса
		Одеський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді - Кравченка М.М.;
		за участі:
		секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;
		представника позивача - Христича Д.Ю.;
		представника відповідача - Драгунова А.І.;
		представника відповідача - Шахбазян К.Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Castalia Shipholding S.A. до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрам Шиппінг Едженсі», Управління державної казначейської служби України у м. Чорноморську Одеської області, про визнання протиправними та скасування рішень від 18.02.2019 року № 11 та від 20.02.2019 року № 12, визнання протиправною та скасування претензії від 20.02.2019 року № 100006, стягнення коштів, -
		ВСТАНОВИВ:
		Компанія Castalia Shipholding S.A. звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрам Шиппінг Едженсі», Управління державної казначейської служби України у м. Чорноморську Одеської області, в якій просила: визнати протиправним та скасувати рішення Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу № 11 від 18.02.2019 про заборону на вихід судна «CAPTAIN ADAMS» (IMO 9737618, прапор Ліберії) з морського порту «Чорноморськ»; визнати протиправною та скасувати претензію Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу № 100006 від 20.02.2019 до Castalia Shipholding S.A. на суму 36357,66 доларів США; визнати протиправним та скасувати рішення Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу № 12 від 20.02.2019 про заборону на вихід судна «CAPTAIN ADAMS» (IMO 9737618, прапор Ліберії) з морського порту «Чорноморськ»; стягнути з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу на користь Castalia Shipholding S.A в особі ТОВ «Фрам Шиппінг Едженсі» грошові кошти у розмірі 975369,96 грн.
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 15.02.2019 т/х «CAPTAIN ADAMS» (IMO 9737618, прапор Ліберії) прибув до причалів № 5-6 МТП «Чорноморськ» для здійснення навантаження кукурудзою та соєю. Власником Судна є компанія Castalia Shipholding S.A. Морським агентом судна є ТОВ «Фрам Шиппінг Едженсі». 17.02.2019 на борт судна прибули інспектори Державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу. Оскільки Держінспектори не надали жодних документів та пояснень щодо підстав свого візиту, у наданні їм доступу до суднових приміщень Капітаном було відмовлено. 18.02.2019 Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу було надіслано капітану морського порту «Чорноморськ» ОСОБА_3 лист № 686/08. Зокрема, у листі було зазначено наступне: у вантажному трюмі № 4 судна міститься вода невідомого походження; в районі корми судна спостерігались видимі плавучі частки невідомого походження; за результатами аналізу проб води, відібраних з поверхневих вод біля корми судна було складено протокол № 111, яким було встановлено факт перевищення нормативів гранично допустимої концентрації (ГДК) завислих речовин у 4,5 рази, заліза у 1,6 разів; 17.02.2019 Держінспектори піднялися на борт судна «для проведення заходів пов`язаних зі збором інформації» та для з`ясування характеру скидів з судна, однак, «адміністрація судна не допустила Держінспекторів до проведення вищезазначених заходів». На підставі викладеного відповідач прийняв рішення № 11 про заборону на вихід судна з морського порту. У вказаному рішенні зазначалось, що факт забруднення судном внутрішніх морських вод було встановлено 16.02.2019. 20.02.2019 відповідач надіслав капітану морського порту «Чорноморськ» ОСОБА_3 лист № 719/08. В листі зазначалось, що судном було забруднено води акваторії Іллічівської філії ДП «АМПУ», на підставі чого відповідач: провів обчислення розміру збитків і виставив позивачу претензію № 100006 від 20.02.2019 на суму 36357,66 доларів США. В додатках до претензії містився протокол № 118 щодо вимірювань показників складу та властивостей проб води, згідно з яким 17.02.2019 нібито було проведено вимірювання показників складу та властивостей баластних вод з вантажного трюму № 4 судна. З огляду на виставлену претензію відповідач також прийняв рішення № 12 від 20.02.2019 про заборону на вихід судна з морського порту. У рішенні зазначалось, що факт забруднення судном внутрішніх морських вод було встановлено 17.02.2019. За таких обставин, враховуючи ризик продовження дії заборони на вихід судна з порту та збільшення збитків, що стали результатом прийнятого відповідачем рішення № 12, 05.03.2019 агентом від імені та за дорученням позивача була сплачено в рахунок претензії суму в розмірі 975369,96 грн. Позивач вважає претензію та рішення № 11 та № 12 такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, оскільки вони є незаконними, необґрунтованими, а відтак підлягають скасуванню.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року позовну заяву Castalia Shipholding S.A. до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрам Шиппінг Едженсі», Управління державної казначейської служби України у м. Чорноморську Одеської області, про визнання протиправними та скасування рішень від 18.02.2019 року № 11 та від 20.02.2019 року № 12, визнання протиправною та скасування претензії від 20.02.2019 року № 100006, стягнення коштів було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
		У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що адміністрацією судна було обмежено та не допущено до виконання законних розпоряджень держінспекторів Інспекції, а саме: проведення заходів, пов`язаних зі збором інформації; опитування членів екіпажу судна «CAPTAIN ADAMS»; огляд судна щодо наявності слідів підтікань забруднюючих речовин, з`ясування характеру скидів з судна тощо. Саме тому, через невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, держінспекторами було складено протокол та винесено постанову № 000323 від 05.03.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності капітана т/х «Captain Adams». На підставі вищевикладеного Інспекцією було прийнято рішення про заборону на вхід судна з морського порту № 11 від 18.02.2019 року. 17.02.2019 року Інспекторами, у присутності представника судна відібрані проби баластних вод з вантажного трюму № 4 т/х «CAPTAIN ADAMS», про що складений Акт відбору проб вод № 118 від 17.02.2019 року. Сектором інструментально-лабораторного контролю здійснено лабораторне вимірювання складу та властивостей проб вод та складено Протокол № 118 від 17.02.2019 року, відповідно до якого у вантажному трюмі № 4 судна «CAPTAIN ADAMS» встановлено перевищення ГДК завислих речовин у 4 рази - 8 мг/дм. куб., в порівнянні з встановленим нормованим значенням 2 мг/дм. куб. Враховуючи вищевикладені обставини можна зробити висновок, що баласт на судні був забруднений, з 05.02.2019 року почався скид баластних вод у акваторію ІФ ДП «АМПУ», що також підтверджується витягом з журналу поводження з баластними водами (Ballast water reporting form) та проведеними лабораторними вимірюваннями, що надає підстави стверджувати про забруднення внутрішніх морських вод, саме судном «CAPTAIN ADAMS». Отже, відповідачем був встановлений та підтверджений факт забруднення поверхневих морських вод ІФ ДП «АМПУ», найбільша концентрація забруднюючих речовин знаходилась саме біля корми судна «CAPTAIN ADAMS».
		У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідно до інформації з листа Капітана від 21.02.2019 та витягу з суднового журналу чітко вбачається, що скид баластних вод з трюму № 4 було здійснено 19.02.2019. Таким чином, відповідач встановив факт забруднення акваторії судном в результаті скиду баластних вод з трюму № 4 ще до того, як такий скид фактично відбувся. У Відзиві відповідач вказує, що «з 05.02.2019 почався скид баластних вод у акваторію, що також підтверджується Ballast water reporting form». З вказаного слідує, що дату скидання вод з трюму № 4 Відповідач начебто встановив на підставі інформації з Бланку звіту про баластну воду (Ballast water reporting form). Однак, зі змісту самого Бланку слідує, що даний документ містить інформацію про заплановані, а не фактично здійсненні скиди. Більш того, Судно було ошвартоване біля причалів № 5-6 лише 15.02.2019, таким чином взагалі не могло розпочати скид начебто забруднених вод з трюму № 4 біля вказаних причалів ще 05.02.2019. Власні листи та дії відповідача свідчать про те, що жодного відбору проб баластних вод на судні 17.02.2019 не проводилось, оскільки інспектори Держекоінспекції не були допущені до проведення таких заходів. Отже, відповідачем не могли бути виявлені забруднені баластні води на судні, а дані, викладені у протоколі № 118 від 17.02.2019 не відповідають дійсності та є хибними. Відповідач здійснював відбір проб води без достатнього нормативного обґрунтування в частині проведення самої процедури, оскільки на момент здійснення відборів проб відповідний Порядок Кабінету Міністрів ще не був прийнятий.
		В письмових поясненнях третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрам Шиппінг Едженсі» зазначила, що 16.02.2019 не пред`явивши жодних документів, та не пояснивши причин і підстав свого візиту, на борт судна намагалися потрапити інспектори Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, в чому їм було абсолютно мотивовано відмовлено адміністрацією судна через відсутність будь-яких документів, які б підтверджували законність проведення ними будь-яких дій на борту іноземного судна. Зважаючи на такі дії інспекції, капітан повідомив чергового офіцера Служби морської безпеки АМПУ про акт незаконного проникнення на борт судна, на місце події офіцер викликав наряд Поліції охорони Національної поліції України та наряд відділу прикордонної служби «Чорноморськ» Одеського прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Проте, на вимогу прибулих службових осіб, інспектори теж відмовили в наданні документів, та, внаслідок таких протиправних дій, були затриманні та вивезені прикордонниками для подальшого розгляду. Також, згідно інформації вантажного терміналу, відсутні будь-які записи відео спостереження, якими зафіксовано відбір проб інспекторами. Судно було перевірено 18.02.2019 інспекторами Державної служби морського і річкового транспорту України, - ніяких зауважень під час інспекції не було виявлено. На виконання вимог міжнародних правил для запобігання забрудненню акваторії порту, всі забортні трубопроводи і клапани були належним чином закриті і опломбовані екіпажем судна до заходу в 12-ти мильну зону територіальних вод України, про що було зроблено відповідний запис у судовому журналі.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
		Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		15.02.2019 року т/х «CAPTAIN ADAMS» (IMO 9737618, прапор Ліберії) прибув до причалів № 5-6 МТП «Чорноморськ» для здійснення навантаження кукурудзою та соєю.
		Власником Судна є компанія Castalia Shipholding S.A. Капітаном Судна є ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ). Морським агентом Судна є ТОВ «Фрам Шиппінг Едженсі».
		16.02.2019 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу в районі причалу № 5-6 Іллічівської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» було виявлене забруднення поверхневих морських вод, ймовірне джерело забруднення, ошвартоване судно «CAPTAIN ADAMS» ІМО 9737618.
		На підставі цих обставин державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу було складено Акт обстеження підконтрольної території ІФ ДП «АМПУ» від 16.02.2019 року, схема відбору проб поверхневих вод в районі причалу № 5-6 ІФ ДП «АМПУ» від 16.02.2019 року, Акт відбору проб вод № 111 від 16.02.2019 року, Протокол № 111 від 16.02.2019 року.
		16.02.2019 року інспектором Держекоінспекції було здійснено відбір проб поверхневих вод, про що був складений Акт відбору проб вод № 111 від 16.02.2019 року, та за результатами лабораторних вимірювань був складений Протокол № 111 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 16.02.2019 року, відповідно до цих вимірювань встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій завислих речовин у 4,5 рази, заліза у 1,6 разів у порівнянні з пробами відібраними на фоновій відстані 250 метрів від місця відбору біля т/х «CAPTAIN ADAMS».
		17.02.2019 року на борт Судна прибули інспектори Державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу, однак у наданні їм доступу до суднових приміщень Капітаном було відмовлено.
		18.02.2019 року Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу було надіслано капітану морського порту «Чорноморськ» ОСОБА_3 лист № 686/08, в якому було зазначено, що у вантажному трюмі № 4 Судна міститься вода невідомого походження, в районі корми Судна спостерігались видимі плавучі частки невідомого походження, за результатами аналізу проб води, відібраних з поверхневих вод біля корми Судна, було складено Протокол № 111, яким було встановлено факт перевищення нормативів гранично допустимої концентрації (ГДК) завислих речовин у 4,5 рази, заліза у 1,6 разів. 17.02.2019 року Держінспектори піднялися на борт судна для проведення заходів пов`язаних зі збором інформації та для з`ясування характеру скидів з Судна, однак, адміністрація Судна не допустила Держінспекторів до проведення вищезазначених заходів.
		Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу 18.02.2019 року прийняла Рішення № 11 про заборону на вихід Судна з морського порту, в якому зазначалось, що факт забруднення Судном внутрішніх морських вод було встановлено 16.02.2019 року.
		20.02.2019 року Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу надіслала капітану морського порту «Чорноморськ» ОСОБА_3 лист № 719/08, в якому зазначалось, що Судном було забруднено води акваторії Іллічівської філії ДП «АМПУ», на підставі чого було проведено обчислення розміру збитків і виставлено претензію № 100006 від 20.02.2019 року на суму 36357,66 доларів США.
		В додатках до Претензії містився протокол № 118 щодо вимірювань показників складу та властивостей проб води, згідно з яким 17.02.2019 року було проведено вимірювання показників складу та властивостей баластних вод з вантажного трюму № 4 Судна.
		Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу 20.02.2019 року прийняла Рішення № 12 від 20.02.2019 року про заборону на вихід Судна з морського порту, в якому зазначалось, що факт забруднення Судном внутрішніх морських вод було встановлено 17.02.2019 року.
		05.03.2019 року агентом Castalia Shipholding S.A. - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрам Шиппінг Едженсі», враховуючи ризик продовження дії заборони на вихід Судна з порту та збільшення збитків, була сплачено в рахунок Претензії сума в розмірі 975369,96 грн. в дохід Державного бюджету України на рахунок Управління державної казначейської служби України у м. Чорноморську Одеської області.
		Згідно з ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; б) порушенні норм екологічної безпеки; в) порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, у тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи висновку з оцінки впливу на довкілля; г) неврахуванні у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля та невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об`єктів; є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів; з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам; й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів; к) невиконанні вимог охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення; м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров`я; н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами; о) порушенні вимог законодавства України при здійсненні стратегічної екологічної оцінки. Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
		Відповідно до ст.102 Водного кодексу України у внутрішні морські води та територіальне море забороняється скидати з суден і плавучих засобів, платформ та інших морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливі речовини, а також радіоактивні або інші відходи, матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря. Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актів законодавства.
		Згідно з ст.72 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані на території України додержувати вимог цього Закону, інших законодавчих актів у галузі охорони навколишнього природного середовища та несуть відповідальність за їх порушення відповідно до законодавства України.
		Відповідно до п.5-1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 269 від 29.02.1996 року, морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до Фактичного погіршення якості води. У разі коли в районі водокористування (акваторії морського порту) гранично допустима концентрація основних забруднюючих речовин перевищує значення фонових показників якості води, рівень забруднення ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, що призвело до фактичного погіршення якості води, вимірюється згідно з фоновими значеннями показників якості води відповідного району водокористування. Перевірка здійснюється з метою встановлення джерела забруднення.
		Згідно з ч.1 ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: зупинка транспортних (у тому числі плавучих) засобів та проведення їх огляду, огляд знарядь добування об`єктів рослинного та тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів) у місцях їх добування, зберігання, переробки та реалізації; виконання відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються; вимірювання показників складу та властивостей викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря та екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного і дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання.
		Відповідно до п.7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017 року, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Згідно з п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу, затвердженої Наказом Державної екологічної інспекції України № 256 від 27.11.2018 року, Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу є міжрегіональним територіальним підрозділом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.
		Відповідно до п.2 Розділу 3 Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право: зупиняти транспортні (в тому числі плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд знарядь добування об`єктів рослинного та тваринного світу (в тому числі риби та інших водних живих ресурсів) у місцях їх добування, зберігання, перероблення та реалізації; здійснювати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються; вимірювання показників складу та властивостей викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря та екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного і дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання.
		Згідно з п.3 Розділу 3 Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу Інспекція має повноваження здійснювати свою діяльність у таких межах: усі об`єкти, розташовані в зоні діяльності Інспекції, та всі українські й іноземні судна, кораблі та інші плавучі об`єкти та засоби і морські споруди незалежно від форм власності та підпорядкування, діяльність яких відбувається у внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі України.
		Відповідно до абз.2 п.1 ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.1995 року «Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон» екологічний контроль водних транспортних засобів здійснюється у разі, коли із судна скидаються видимі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування.
		З матеріалів справи вбачається, що в листі від 18.02.2019 року № 686/08 відповідач посилається на протокол вимірювань показників складу та властивостей проб води № 111, яким було встановлено наявність перевищення нормативів ГДК поверхневих вод біля корми Судна.
		Однак, даний протокол не доводить факту погіршення води в порівнянні з фоновими показниками в районі водокористування, факту скиду з Судна видимих плавучих часток.
		Разом з цим, скид баластних вод з трюму № 4 було здійснено 19.02.2019 року, що підтверджується листом Капітана від 21.02.2019 року та витягом з суднового журналу.
		Відповідач вказує, що баласт на судні був забруднений, з 05.02.2019 року почався скид баластних вод у акваторію ІФ ДП «АМПУ», що також підтверджується витягом з журналу поводження з баластними водами (Ballast water reporting form) та проведеними лабораторними вимірюваннями, що надає підстави стверджувати про забруднення внутрішніх морських вод саме судном «CAPTAIN ADAMS».
		Однак, зі змісту самого Бланку звіту про баластну воду слідує, що даний документ містить інформацію про заплановані, а не фактично здійсненні скиди.
		Крім того, Судно було ошвартоване біля причалів № 5-6 лише 15.02.2019 року, тобто взагалі не могло розпочати скид забруднених вод з трюму № 4 біля вказаних причалів ще 05.02.2019 року.
		Відповідач зазначає, що 17.02.2019 року держінспекторами було відібрано проби баластної води з вантажного трюму № 4, що зафіксовано в Акті відбору проб № 118 від 17.02.2019 року.
		Разом з цим, зазначає, що адміністрацією судна було обмежено та не допущено до виконання законних розпоряджень держінспекторів, а саме: проведення заходів, пов`язаних зі збором інформації, опитування членів екіпажу судна «CAPTAIN ADAMS», огляд судна щодо наявності слідів підтікань забруднюючих речовин, з`ясування характеру скидів з судна тощо.
		Також, за фактом недопуску інспекторів на борт Судна 17.02.2019 року щодо Капітана було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 000323 від 05.03.2019 року.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідач встановив факт забруднення Судном акваторії на підставі даних, отриманих за результатами вимірювань проб «фонової морської води на відстані 250 м від Судна», морської води біля корми судна та води з баластного трюму № 4. Ці вимірювання підтверджуються Протоколом № 111 від 16.02.2019 року, Актом відбору проб № 118, Протоколом № 118 від 17.02.2019 року.
		Відповідач під час розгляду справи зазначив, що відбір проб проведено відповідно до чинних нормативних документів, а саме ДСТУ.
		Згідно з п.5-1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 269, порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Таким чином, перевірка, взяття проб та їх подальший аналіз повинен здійснюватися на підставі відповідного Порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що відповідач здійснював відбір проб води без достатнього нормативного обґрунтування в частині проведення самої процедури, оскільки на момент здійснення відборів проб відповідний Порядок Кабінету Міністрів України ще не був прийнятий.
		Зі змісту наданих матеріалів вбачається, що відповідач встановив факт забруднення вод акваторії завислими речовинами на підставі фонових показників якості води на відстані 250 м від Судна.
		Фонові показники якості води щодо завислих речовин повинні визначатися відповідно до Порядку здійснення державного моніторингу вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 року № 758).
		Разом з цим, суд погоджується з позивачем, що застосований відповідачем метод визначення фонового значення показника якості води щодо завислих речовин не відображає реальний показник фонового значення ГДК по завислим речовинам, а тому результати разового відбору проб води на відстані 250 м від судна не доводять факту погіршення якості води.
		Крім того, за результатом аналізу проб води біля корми Судна (тобто в водах акваторії), у протоколі вимірювань № 111 було встановлено, що у пробах води було перевищено ГДК завислих речовин у 4,5 рази, заліза у 1,6 рази. Однак, за результатами здійснення аналізу проб води з трюму № 4 з розділу 5 Протоколу № 118 вбачається, що перевищується ГДК виключно завислих речовин у 4 рази.
		Відповідно до розрахунку розміру збитків об`єм забруднюючої баластної води, що була скинута, складає 34429,6 куб. м. Однак, відповідно до Бланку звіту про баластну форму кількість баластної води, що міститься в трюмі № 4, складає лише 12395 куб. м., об`єм 34429,6 куб. м є загальною кількістю баластних вод, що міститься на Судні.
		Згідно з Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 269, ізольованим баластом вважається баласт який повністю відділено від вантажної і паливної системи і призначено тільки для перевезення водяного баласту та вантажів, які не є нафтою або рідкими отруйними речовинами.
		Відповідач зазначає, що баластна система судна не є ізольованою, оскільки поєднується із вантажним трюмом (який може використовуватися як баластний танк також) за допомогою одних і тих самих насосів та трубопроводів; на нафтоналивних судах, баластна система відрізняється від систем які використовуються на суховантажних судах, оскільки в них використовуються повністю відокремлені від баластної системи нафтові танки, які використовують окремі насоси та трубопроводи і виключають можливість попадання нафти до баластних систем.
		На підставі вказаних обставин відповідачем було розраховано розмір відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення з суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України.
		Однак, суд погоджується з позивачем, що одна лише можливість потрапляння забруднених речовин через спільні насоси в жодному разі не доводить ані факту забрудненості води в інших танках, ані той факт, що такий скид баластних вод відбувався.
		Незважаючи на це, відповідач, встановивши, що баластна вода забруднена лише в трюмі № 4, надалі визначає факт забрудненості абсолютно всієї баластної води на Судні та факт скидання такої води в акваторію порту.
		Під час розгляду справи позивач неодноразово стверджував, що у відповідача не було права на прийняття рішень про заборону на вихід судна із порту.
		Наказом Державної екологічної інспекції України № 203 від 16.10.2018 року з метою вжиття вичерпних заходів з дотримання суднами, кораблями міжнародних конвенцій, договорів та вимог природоохоронного законодавства України з питань запобігання забрудненню морського середовища було уповноважено на підписання рішень про заборону на вихід судна з морського порту та морських вимог керівників Державної Азовської морської екологічної інспекції та Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря.
		Наказом Державної екологічної інспекції України № 289 від 07.12.2018 року було внесено зміни до наказу від 16.10.2018 року № 203, а саме у пункті першому слова «Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря» замінено словами «Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу».
		Відповідно до положень ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України кожне судно зобов`язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту. Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі: а) непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу і наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров`ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу; б) порушення вимог до суднових документів; в) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів; г) рішення уповноважених законодавством державних органів (органів доходів і зборів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби). Капітан морського порту може затримати судно на підставах, зазначених у частині другій цієї статті, до усунення виявлених за результатами контролю недоліків або до моменту сплати належних зборів, штрафів чи інших платежів. Якщо недоліки не можуть бути усунуті на місці, судну надається можливість пройти на найближчу судноремонтну верф. Про затримку судна негайно повідомляється судновласник. Витрати, пов`язані з здійсненням капітаном морського порту прав, передбачених цією статтею, покладаються на судновласника.
		Тобто, повноваженнями на приймання рішення про заборону на вихід морського судна з порту наділений виключно центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, яким є Державна екологічна інспекція України.
		Вказаний наказ є підзаконним нормативно-правовим актом, який, в тому числі, було прийнято відповідно до ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України.
		При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
		Також, зі змісту ч.18 п.2 Розділу III Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу, затверджене Наказом Державної екологічної інспекції України за № 256 від 27.11.2018 року, Інспекція має право: вимагати затримання у встановленому законом порядку будь-яких суден, кораблів та інших плавучих об`єктів, що перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, незалежно від форм власності та господарювання для з`ясування причин та обставин скидання або втрат речовин, шкідливих для водних об`єктів та водних живих ресурсів, здійснювати перевірки правильності реєстрації у суднових документах операцій з цими речовинами.
		Таким чином, зазначеним Положенням відповідача не наділено правом самостійно приймати рішення про заборону на вихід судна із порту.
		Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
		Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
		Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
		За таких обставин, з урахуванням зазначеного, на думку суду, відповідач під час розгляду справи не довів належними та допустимими доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства, що спірні рішення були прийняті ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
		Таким чином, рішення Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу № 11 від 18.02.2019 року та № 12 від 20.02.2019 року, а також претензія № 100006 від 20.02.2019 року є протиправними та належать до скасування.
		Також, оскільки 975369,96 грн. агентом Castalia Shipholding S.A. - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрам Шиппінг Едженсі» в рахунок Претензії було сплачено в дохід Державного бюджету України на рахунок Управління державної казначейської служби України у м. Чорноморську Одеської області, тому суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у м. Чорноморську Одеської області на користь Castalia Shipholding S.A. в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Шиппінг Едженсі» грошові кошти у розмірі 975369,96 грн.
		Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
		Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
		ВИРІШИВ:
		1. Позов Castalia Shipholding S.A. (вул. Приморська, 2, оф. 49, м. Одеса, 65026) до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (пр-т. Шевченка, 12, м. Одеса, 65058, ідентифікаційний код 42335172), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрам Шиппінг Едженсі» (вул. Французький бульвар, 66/1, офіс 305 Б, м. Одеса, 65009, ідентифікаційний код 39611492), Управління державної казначейської служби України у м. Чорноморську Одеської області (просп. Миру, 33, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68003, ідентифікаційний код 37914041), про визнання протиправними та скасування рішень від 18.02.2019 року № 11 та від 20.02.2019 року № 12, визнання протиправною та скасування претензії від 20.02.2019 року № 100006, стягнення коштів - задовольнити.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу № 11 від 18.02.2019 року про заборону на вихід судна «CAPTAIN ADAMS» (ІМО 9737618, прапор Ліберії) з морського порту «Чорноморськ».
		3. Визнати протиправною та скасувати претензію Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу № 100006 від 20.02.2019 року до Castalia Shipholding S.A. на суму 36357,66 доларів США.
		4. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу № 12 від 20.02.2019 року про заборону на вихід судна «CAPTAIN ADAMS» (ІМО 9737618, прапор Ліберії) з морського порту «Чорноморськ».
		5. Стягнути з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у м. Чорноморську Одеської області на користь Castalia Shipholding S.A. в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Шиппінг Едженсі» грошові кошти у розмірі 975369,96 грн.
		6 Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (код ЄДРПОУ 42335172) на користь Castalia Shipholding S.A. в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Шиппінг Едженсі» (код ЄДРПОУ 39611492) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 20393,55 грн.
		Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
		Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
		Повний текст рішення складено 28 жовтня 2019 року.
		 
		Суддя                                                                                                    М.М. Кравченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...