Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/16804/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2019. Зареєстровано: 29.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2019.
Дата набрання законної сили: 15.09.2021
Номер судового провадження: 1-кп/753/370/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017100020001834

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		справа № 753/16804/17
		провадження № 1-кп/753/370/19
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"28" жовтня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		суддів                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарях                     ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		                            ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		                            ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		за участю прокурорів                 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		                            ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		                            ОСОБА_14 ,
		потерпілої                     ОСОБА_15 ,
		захисника                     ОСОБА_16 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_17 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017100020001834 за обвинуваченням:
		ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Пирятин Пирятинського р-ну Полтавської обл., українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, на час затримання неофіційно працюючого муляром, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше не судимого в силу вимог ст. 89 КК України,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Органом досудового розслідування ОСОБА_17 обвинувачується у тому, що він, 15.02.2017 року, близько 14 години 30 хвилин, знаходячись за місцем свого тимчасового проживання - каналізаційному люці теплотраси по АДРЕСА_2 , де спільно зі своїм знайомим ОСОБА_18 , з яким разом проживав в даному люці, розпивали спиртні напої, вступив в словесний конфлікт, що виник на побутовому ґрунті щодо спиртних напоїв. Під час конфлікту, ОСОБА_17 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючись раптово виниклим умислом, направленим на протиправне спричинення смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді спричинення смерті іншій людині, а саме потерпілому ОСОБА_18 , вийняв із рукава куртки, в яку був одягнений, ніж господарсько-побутового призначення, що має колюче-ріжучі властивості типу клинка ножа, що має з одного боку П-подібний обушок та лезо двосторонньої заточки з протилежного, що попередньо заховав туди, та тримаючи його у правій руці, наніс один цілеспрямований удар в область грудної клітини потерпілого, тобто в життєво важливий орган, тим самим спричинив останньому тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини праворуч з ушкодженням серця, внаслідок якого потерпілий ОСОБА_18 помер на місці.
		Після чого, ОСОБА_17 , з метою уникнення кримінальної відповідальності з місця вчинення злочину зник.
		Допитаний всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_17 вину впред`явленому обвинуваченніне визнав.Пояснив,що із ОСОБА_19 (потерпілим)познайомився наж/двокзалі «Дарниця»,біля «розливайки».Потерпілий запитавчи вінмає дежити,та почувши,що вінживе білякладовища,покликав досебе.Вони купилипляшку горілки,ковбаси іхліба,та пішлидо потерпілого,який проживаву каналізаційномулюці теплотрасипо АДРЕСА_2 .Того дня,десь близько20години,хтось посвітивв шахту,де вонирозпивали горілкута сфотографувавїх,через паруднів потерпілийпоїхав.Знову вонизустрілися 31.12.2016року,потерпілий запитавчому вінне приходитьта запропонувавйому разомзустріти Новийрік,вони пішлидо шахти,випили.До нихзнов підійшлиполіцейські тазапитали девони проживаютьта чине бачиливони патлатогорижого хлопцяіз татуюваннямідав ОСОБА_19  номер телефону, щоб в разі, якщо його зустрінуть - набрати. На ранок, коли він прокинувся та вийшов на вулицю то побачив потерпілого, який розмовляв із патлатим рижим хлопцем  ОСОБА_20 . Він сказав потерпілому, що потрібно зателефонувати до поліції, на що той сказав, що не потрібно, і розірвав листок із записаним номером. 14.02.2017 року ОСОБА_19 із патлатим  ОСОБА_20 стали сперечатися, ОСОБА_20 відправив його купити пак вина і горілку. Коли він повернувся у люці сидів ОСОБА_20 і на питання де ОСОБА_19 сказав, що той сидить біля акації. Він оглянувся та побачив, що потерпілий сидить біля дерева, дублянка була розстібнутою, сорочка розірвана, але крові не бачив. ОСОБА_20 штовхнув ОСОБА_19 у люк та наказав йому, ОСОБА_21 , збирати речі і йти з ним, інакше якщо що, то він вийде чистим із води, чого не може сказати про нього, оскілки його з потерпілим фотографували поліцейські. Також ОСОБА_20 сказав, що якщо він його не слухатиме, то сяде поруч з потерпілим, тобто вб`є. Вони вийшли із шахти та попрямували на вокзал. Там сіли на електричку та поїхали до Ніжину, де проживали близько тижня, потім поїхали в Суми. В один із днів, коли він хотів втекти від ОСОБА_20 той зламав йому ребро. Коли повернулися до Полтави, став проходити комісію на роботу і у нього було виявлено туберкульоз відкритої форми. Його госпіталізували до тубдиспансеру. Коли він лежав в лікарні, до нього прийшли поліцейські, один із яких представився як ОСОБА_22 та запитав для чого він вбив потерпілого, та сказав говорити лише те, що вони йому скажуть, а інакше вивезуть в лісопосадку і йому не поздоровиться. По їх версії, вони із потерпілим випивали, потім посварилися, і він вбив потерпілого. Пізніше ОСОБА_23 приніс йому пляшку горілки, пачку чаю та 4 пачки сигарет «Прилуки» і сказав випити, а коли він прокинувся, за ним уже приїхав наряд поліції. ОСОБА_24 уточнив у нього, чи він пам`ятає, що має казати. На його думку потерпілого вбив ОСОБА_20 . Також ОСОБА_23 залишив йому візитівку, яку показав суду. Вказав, що його забрали з лікарні з високою температурою, він дуже погано себе почував, а працівники поліції чинили на нього тиск та розповівши свою версію вбивства вимагали, щоб він зізнався у злочині, хоча він одразу повідомив, що ОСОБА_19 вбив ОСОБА_20 .
		Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з положеннями ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст. 9 КПК України.
		Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		При вирішенні питання про вину обвинуваченої особи, згідно правил ст. 62 Конституції України, не можна виходити з припущень, а лише з належних доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена.
		При цьому, відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		Суд звертає увагу на те, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		В обґрунтування винності ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які були досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні.
		Так, будучи допитаною в ході судового розгляду свідок ОСОБА_25 суду показала, що потерпілий доводився їй дядьком. В лютому від Ані, з якою працює та з якою дядько певний час проживав в цивільному шлюбі, почула, що той проживає в каналізації на вул. Привокзальній в м. Києві, і вони втрьох (вона, її чоловік та ОСОБА_26 ) вирішили піти до каналізації, провідати його. Коли дядько вийшов до них, сказав, що хоче їсти, вони взяли йому «Мівіну», булочки та каву, трішки поспілкувалися та розійшлися. Того вечора, десь о 24-00 год., її чоловік потрапив до реанімації, тому попросила знайому, щоб та віднесла дядькові поїсти. Пізніше сказала чоловіку, що дядька потрібно забрати із каналізації до мами в Баришівку. Коли чоловікові стало краще, вони пішли до дядька, однак його там не було, і тому вони вирішили сходити на кладовище, де він проживав до цього, та його не було і там. ОСОБА_27 , які були на кладовищі сказали, що не бачили дядька три дні. Повернувшись до каналізації, вони стали гукати дядька, ніхто не відізвався, потім чоловік посвітив ліхтариком і побачив, що наче хтось є. Пізніше коли він спустився до каналізації, побачив тіло дядька. З ким дядько проживав їй невідомо, і про те, що він проживав із її колегою, стало відомо після спілкування із ним.
		Допитана в ході судового розгляду свідок ОСОБА_28 , яка працює в пункті прийому, суду показала, що обвинуваченого та потерпілого вона наглядно знала, так як вони періодично приходили здавати пляшки, однак разом вона їх не бачила. Також зазначила, що працівник поліції показував їй на телефоні фото ОСОБА_21 .
		Свідок ОСОБА_29 суду показав, що потерпілого він особисто не знав, чув від дружини, що приїхав її дядько та певний час проживав із матір`ю, а потім став пити і мати його вигнала. Якось гуляючи, вони зустріли його, дружина сказала, що став безхатьком. Коли лежав в лікарні, дружина сказала, що час від час підкормлює його, але так як у неї невелика зарплата, вирішили відправити його додому до матері. Пішли з дружиною до каналізації, де проживав потерпілий. Спустившись вниз, спочатку він нікого не побачив, а посвітивши ліхтариком помітив труп потерпілого, після чого викликав поліцію.
		Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні показала, що 14.02.2017 року, вона разом із ОСОБА_31 прийшла до теплотраси, що по вул. Привокзальній, де проживав потерпілий, щоб погодувати його, той був побитий. Із ним був іще один чоловік, схожий на ОСОБА_21 про що вона зазначала на досудовому слідстві, але на даний час вона стверджує, що це був не обвинувачений, оскільки вона нещодавно бачила того чоловіка на вулиці.
		Потерпіла ОСОБА_15 просила судовий розгляд проводити у її відсутність, цивільний позов не заявляла.
		Як слідує з рапорту о/у ВП на ст. Дарниця Дарницького УП ГУНП у м. Києві ст. лейтенанта поліції ОСОБА_32 , зареєстрованого в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Дарницького УП ГУНП у м. Києві 17.02.2017 року за № 11700, ним, в складі СОГ-148, 17.02.2017 року о 18 год. 15 хв., за вказівкою чергового Дарницького УП ГУНП у м. Києві було здійснено виїзд за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна, 1. По приїзду на місце, за заправкою «ОККО» було виявлено труп невстановленої особи чоловічої статі. Під час поверхневого обстеження трупа було виявлено колото-різане поранення в області грудей.
		З витягу ЄРДР вбачається, що 18.07.2017 року ОСОБА_17 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України по факту вбивства ОСОБА_18 .
		Відповідно до даних протоколу огляду місця події (трупа) від 17.02.2017 року та ілюстрованої фототаблиці до нього, слідчим СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_33 в присутності двох понятих, за участю спеціалістів КМБ СМЕ (лікаря) ОСОБА_34 , біля каналізаційного люка глибиною близько 2 м, який розташований на земельній асфальтованій ділянці, що розташована на відстані близько 50 м за сітчаним забором з тильної сторони АЗС «ОККО», що по вул. Привокзальній, 1-а в м. Києві було виявлено труп, який в подальшому піднято на вулицю. На відстані1,5м відканалізаційного люка в положенні на спині знаходиться труп невідомого чоловіка. На час огляду на ньому мається наступний одяг: светр шерстяний темно-синього кольору під ним светр шерстяний сірого кольору та дві різнокольорові футболки, брюки сірого кольору з ременем, які приспущені, а під брюками спортивні штани, на ногах черевики на шнурках. Огляд проводився при поганому штучному освітленні, при якому встановлено, що труп холодний на дотик, трупні плями не об`ємні, острівчаті, вбачаються на бічній поверхні тулуба, при дозованому натисканні на них о 21.00 год. забарвлення свого не змінюють; трупні заклякання практично відсутнє у всіх звичайно досліджуваних групах м`язів; живіт піддутий, шкіра його та передня поверхня чисті, брудно-зеленого кольору. На трупі виявлено ушкодження: на передній поверхні тулуба в проекції правої реберної дуги, ближче до середньої лінії, наявна колото-різана рана, з якої при натисканні на живіт та при перевертанні трупу витікає рідка кров. Всі чотири шари одягу в проекції вищевказаної рани мають пошкодження тканини. В подальшому огляду підлягає каналізаційний люк, всередині якого виявлено старі одіяла, старі шматки тканини та якість дрібні побутові предмети. Вказаний каналізаційний люк діаметром приблизно 2 м. Під час огляду трупа здійснено його дактилоскопію, а також зроблено зрізи нігтів з обох рук.
		Згідно даних протоколу огляду місця події від 18.02.2017 року та фототаблиці до нього, слідчий в присутності двох понятих, провів огляд земельної ділянки, розташованої неподалік АЗС, за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна, 1-А, на якій знаходиться технічний колодязь каналізації, всередині якого містяться різні речі та проходять труби теплотраси. З лівої сторони, приблизно на 30 м проходить дорога по вул. Харківське шосе, прямо, приблизно на 20 м знаходиться гірка, яка спускається до низу, де знаходиться бетонний паркан, за яким проходять залізничні колії, з правої сторони приблизно на 30 м знаходяться будівлі сірого кольору, позаду приблизно на 30 м знаходиться АЗС «ОККО». Зверху над технічним колодязем міститься круглий отвір, діаметром 1х1, через який здійснюється вхід до колодязя. Спустившись по драбині вниз, з лівої сторони міститься стіна, на якій було виявлено та в подальшому вилучено чорний чоловічий піджак, в лівій верхній кишені якого виявлено три клаптики паперу з написами пастою синього кольору. Прямо стіна під якою проходять труби, з правої сторони також знаходиться стіна, під якою проходять труби. Також в ході огляду було виявлено та вилучено дві чашки, дві тарілки, три предмети, схожих на ножі, чотири сім-карти мобільних операторів та 261 недопалок. По всьому технічному колодязі розкидані різні речі одягу, повсюди бруд та пил.
		Згідно даних висновку судово-медичної експертизи трупа № 453/2 від 22.03.2017 року, смерть ОСОБА_18 , 1963 р.н. настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини праворуч з ушкодженням серця.
		При судово-медичному дослідженні трупа виявлено:
		А) проникаюче колото-різане поранення грудної клітини праворуч з ушкодженням серця, на що вказує:
		- рана (веретеноподібної форми, з рівними, не осадними, не кровонапливними краями, з лівим заокругленим, з правим гострокутним кінцями) розташована на передньо-бічній поверхні тулуба, в області правої реберної дуги,
		- рановий канал який проходить в напрямку знизу доверху, спереду-назад, справа-наліво, по ходу якого пошкоджується шкіра, підшкірно-жирова клітковина, проникає в брюшну та грудні порожнини, по ходу якого ушкоджується діафрагма, перикард, проникає в порожнину серцевої сорочки, утворюючи пошкодження стінки правого шлуночка серця, де і закінчується. Довжина ранового каналу по зонду біля 11 см;
		- гемоперикард (біля 200 мл рідкої крові і до 400 куб. см згортків її), смугасті крововиливи під ендокардом (плями Мінакова), виражене недокрів`я судин внутрішніх органів.
		Б) садно на підборідді.
		3. Колото-різане поранення утворилося від дії колото-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав з одного боку П-подібний обушок та лезо двосторонньої заточки з протилежного. В ділянці дослідженої рани грудної клітки слідів заліза, сторонніх нашарувань та накладень не відмічається. Колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням серця має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Між колото-різаним пораненням грудної клітини і смертю убачається прямий причинний зв`язок. Садно на підборідді, утворилось внаслідок дії тупого предмета, має ознаки легких тілесних пошкоджень і не знаходиться в прямому причинному зв`язку зі смертю. При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа невідомого чоловіка, 45-50 років ( ОСОБА_18 , 1963 р.н.), спирти та їх ізомери не знайдено.
		З даних протоколу пред`явлення трупа для впізнання, який знаходиться в приміщенні моргу № 2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, від 23.02.2017 року, здійсненого ст. о/у ВКП Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_35 , в присутності понятих ОСОБА_36 та ОСОБА_37 , вбачається, що ОСОБА_38 в пред`явленому для впізнання трупі № 453/2 за характерними рисами обличчя, тілобудови, волоссю впізнає гр. ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .
		Відповідно до даних протоколу слідчого експерименту від 18.07.2017 року, слідчим проведено слідчий експеримент за участі понятих, підозрюваного ОСОБА_17 та його захисника, в ході якого здійснювалась відеофіксація даної слідчої дії відеокамерою «Panasonic» із збереженням відеозапису на флеш карту, який було відтворено в судовому засіданні і з якого вбачається, що 18.07.2017 року, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. О.Кошиця, 3-а, каб. 414, ОСОБА_17 було запропоновано розповісти про перебіг обставин події, яка мала місце приблизно о 17 го. 00 хв., 15.02.2017 року, за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна, 1-А, за територією АЗС «ОККО», де останній заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_18 , на що ОСОБА_17 погодився та дав показання про те, що він 15 чи 16 лютого прийшов в люк, в нього було 2 пляшки горілки. До нього завітав гість Степан з яким вони випили горілку, а потім ще портвейн. Степан хотів продовжити пити і став просити придбати ще, оскільки в нього, ОСОБА_21 , є гроші. Він взяв ніж, з синьою по боках та золотою в середині рукояткою, який сховав в рукав, з метою порізати пляшки біля смітника, та виліз з люка. Степан поліз за ним та наполягав, щоб він сходив і купив спиртне, штовхнув в ліве плече. Він, ОСОБА_21 , наніс один удар ножем, після чого викинув ніж в кущі. Перевірив пульс, пульсу не було, він штовхнув труп в люк. Після цього уїхав з міста Києва.
		По приїзду на місце, ОСОБА_17 показав та продемонстрував як він сховав ніж в руках, та показав, що ОСОБА_19 , вимагаючи придбати спиртне, штовхнув його в праве плече. Після цього ОСОБА_17 за допомогою статиста показав як він ножем, який тримав у правій руці, наніс один удар в область грудей зліва, після чого потерпілий впав, а він відійшов та викинув ніж. Потім він повернувся до ОСОБА_19 , перевірив пульс, пульсу не було і він штовхнув труп в яму. Повідомив, що швидку допомогу не викликав так як злякався.
		Відповідно до даних протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.09.2017 року та довідки до протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 12.09.2017 року, свідку ОСОБА_25 в присутності двох понятих для впізнання було надано 4 фотознімки, яка серед пред`явлених йому фотознімків осіб, на фотознімку № 1 впізнала ОСОБА_17 , як особу, яка 14.02.2017 року, перебувала в каналізаційному люці теплотраси, що по вул. Привокзальній, 1-а в м. Києві разом із її дядьком ОСОБА_18 , 1963 р.н. Вказану особу впізнала за характерними рисами обличчя та зовнішності.
		Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні № 12017100020001834 та долученої до нього карти пам`яті MicroSD «SanDisk», 2GB, інв. № 133Т/2017, санкціонованого ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 12.07.2017 року за № 01-13299т/НСД, на підставі клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 05.07.2017 року за № 2622т\125\48-2017, між ОСОБА_17 та оперативним працівником зафіксовано розмову, в якій поліцейській встановлює дані ОСОБА_17 , після чого ОСОБА_21 відповідаючи на запитання розповідає про вбивство Степана, яке сталось після вживання двох пляшок горілки та портвейну.
		Відповідно до даних висновку амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи № 501 від 01.08.2017 року, ОСОБА_17 , на період кримінального правопорушення стійким хронічним психічним розладом не страждав, в нього виявлялися ознаки Психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (МКХ-10, F 10.24). За своїм психічним станом на період кримінального правопорушення, в якому підозрюється, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		ОСОБА_17 на період кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, в тимчасовому хворобливому стані психічної діяльності не знаходився, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Питання відносно осудності на період кримінального правопорушення, в якому підозрюється підекспертний не входить в компетенцію даної судово-психіатричної експертизи, а являється прерогативою суду.
		ОСОБА_17 на теперішній час стійким хронічним психічним розладом не страждає, в нього виявляються ознаки Психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (МКХ-10, F 10.24). З своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_17 може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_17 , за своїм психічним станом, не потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.
		ОСОБА_17 страждає хронічних алкоголізмом.
		ОСОБА_17 потребує застосування відносно нього лікування з приводу хронічного алкоголізму.
		У ОСОБА_17 не виявлено протипоказань для застосування лікування з приводу хронічного алкоголізму.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Суд, дослідивши всі обставини кримінального провадження та давши їм належну оцінку відповідно до вимог ст. 94 КПК України, прийшов до висновку про те, що стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів, які би могли бути покладені в основу обвинувального вироку та не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_17 , а доводи, висунуті обвинуваченим ОСОБА_17 про непричетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не спростовані.
		Так, допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 вини ОСОБА_17 у вчиненому не ствердили  ані прямо, ані опосередковано, оскільки вони не були свідками самої події кримінального правопорушення.
		Протокол впізнання особи, згідно даних якого ОСОБА_25 впізнала ОСОБА_17 як особу, що перебувала разом з потерпілим в люці, визнається судом недостовірним, оскільки свідок в судовому засіданні повідомила, що помилилась і зазначила, що ця особа не є ОСОБА_21 . Крім того, було проведено впізнання особи, яка 14 лютого 2017 року перебувала в люці з потерпілим, що само по собі не може свідчити про доведеність вини такої особи у вбивстві потерпілого 15 лютого 2017 року.
		Самі по собі дані висновку судово-медичної експертизи також не доводять вину обвинуваченого у вбивстві ОСОБА_18 оскільки вони не є доказами винуватості саме обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Вказаний висновок судово-медичної експертизи містять лише зафіксовані факт, кількість та ступінь тяжкості тілесного ушкодження та його характер. При цьому слідчим при проведенні експертизи навіть не ставилось питання щодо часу настання смерті потерпілого ОСОБА_18 .
		 
		Дані протоколу огляду місця події (трупу) від 17.02.2017 року та дані рапорту про виявлення трупу, також підтверджують виключно факт виявлення трупу потерпілого і будь-яких інших відомостей, що могли би бути використані як докази для підтвердження вини обвинуваченого, не містять.
		 
		Наведене стосується і даних протоколу огляду місця події від 18.02.2017 року, оскільки під час огляду не було виявлено та вилученого жодного доказу, який би мав будь-яке відношення до справи, зокрема пляшок з-під горілки та тетрапаку з-під портвейна.
		Також жодного доказу, який би підтвердив факт перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння суду стороною обвинувачення не подано.
		Крім того, версія сторони обвинувачення про те, що вбивство ОСОБА_18 сталось після сумісного вживання з обвинуваченим алкогольних напоїв, повністю спростована даними висновку судово-медичної експертизи, згідно якого будь-якого спирту в крові потерпілого виявлено не було. 
		Також, як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачення ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованого йому злочині ґрунтується на матеріалах оперативно-розшукових заходів із застосуванням технічних засобів з додатками до них, проведених на підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва. Разом з тим, твердження прокурора, що вказана негласна слідча розшукова дія є аудіо-, відеоконтролем особи, безпідставні, оскільки згідно з п.1 ч. 4 ст. 258 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, який складається із доступу до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що спілкування в умовах відділу поліції ОСОБА_17 із оперуповноваженим, який приймав участь в розслідуванні злочину, в жодному разі не можна визнати слідчою розшуковою дією аудіо-, відеоконтролем особи, оскільки учасники такого спілкування не мали жодних підстав вважати, що спілкування є приватним і оцінюється судом як проведення допиту, проведеного за відсутності захисника, участь якого в справах даної категорії є обов`язковою.
		Щодо слідчого експерименту, проведеного з обвинуваченим, суд приходить до наступного висновку. Так, відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Відтворивши відеозапис слідчого експерименту суд приходить до висновку, що ОСОБА_17 фактично давав показання з приводу інкримінованих йому дій. 
		При цьому такі його показання є суперечливими, оскільки спочатку він показував, що потерпілий штовхнув його в ліве плече, а потім вказав, що в праве.
		Крім того, показання обвинуваченого під час слідчого експерименту про вживання двох пляшок горілки та портвейну спростовані даними протоколу огляду місця події, під час якого пляшки та тетрапак не вилучались та даними висновку судово-медичної експертиз про відсутність спирту в крові потерпілого. Крім того, в місці, на яке вказав ОСОБА_17 , куди він викинув ножа  ніж виявлено не було.
		Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. 
		Згідно з ч. 4 ст. 95 КПКУкраїни суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.
		В судовому засіданні обвинувачений відмовився від показань, даних під час слідчого експерименту.
		З урахуванням наведеного суд не можу обґрунтувати доведеність винності ОСОБА_17 на підставі слідчого експерименту.
		Таким чином суд вважає, що в ході розслідування злочину не встановлено не тільки причетність обвинуваченого до вбивства ОСОБА_18 , а й навіть час та дата такого вбивства.
		Усі сумніви щодо доведеності вини особи, якщо їх неможливо усунути, згідно ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України тлумачаться на користь такої особи.
		Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		На підставі наведеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження, відповідно до положень ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме: діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонам, та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих /розшукових/ дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, суд приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, вчинене обвинуваченим, оскільки докази, надані стороною обвинувачення, як самі по собі, так і в сукупності, прямо чи не прямо не підтверджують причетність ОСОБА_17 до діяння, зазначеного в обвинувальному акті.
		Процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають віднесенню на рахунок держави.
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд, -
		ЗАСУДИВ:
		ОСОБА_17  визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та виправдати його у зв`язку з недоведеністю, що ним вчинене дане кримінальне правопорушення.
		Запобіжний захід ОСОБА_17 до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою  скасувати, та звільнити ОСОБА_17 з-під варти в залі суду негайно.
		Процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 1760 грн. 80 коп. віднести на рахунок держави.
		Речові докази, а саме:
		- компакт-диск біло-синього кольору «CD-R 700 mb», із відеозаписом слідчого експерименту від 18.07.2017 року та карту пам`яті MicroSD «SanDisk», 2GB, чорного кольору із записами проведеної негласної слідчої дії, які приєднано до матеріалів кримінального провадження  залишити зберігати при матеріалах провадження.
		Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...