Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/583/15-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2019.
Дата набрання законної сили: 17.10.2019
Номер судового провадження: 61-14096ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України
		 
		17 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 755/583/15-ц
		 
		провадження № 61-14096 св 18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,                Луспеника Д. Д.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року у складі судді Гончарука В. П.та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Українець Л. Д.,
		ВСТАНОВИВ:
		1.                 Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі -                    ПАТ КБ «ПриватБанк») про стягнення коштів за договором банківського вкладу. 
		Позовна заява мотивована тим, що 12 липня 2012 року між                                       ПАТ КБ «ПриватБанк» та нею було укладено договір банківського вкладу, у вигляді заяви № SAMDN  НОМЕР_1 на оформлення вкладу у розмірі 100 001 грн, терміном до 12 липня 2013 року з автоматичним продовженням строку на 12 місяців, з процентною ставкою 17 % річних. 15 серпня 2013 року між нею та банком було укладено договір банківського вкладу, у вигляді заяви                         № SAMDN  НОМЕР_2 на оформлення вкладу у розмірі 189 875 грн                     42 коп., терміном до 15 серпня 2014 року з автоматичним продовженням строку на 12 місяців, з процентною ставкою 17 % річних. 23 листопада                      2013 року між нею та банком було укладено договір банківського вкладу,                    у вигляді заяви № SAMDNWFD 0070021018900 на оформлення вкладу                           у розмірі 355 000 грн, строком до 23 листопада 2014 року з автоматичним продовженням строку на 12 місяців, з процентною ставкою 17 % річних. Вищевказані договори були укладені у відділені банку розташованому на території Автономної республіки Крим.
		З березня 2014 року відповідач тимчасово, а згодом взагалі припинив роботу своїх відділень на території Автономної республіки Крим, унаслідок чого повністю було заблоковано рахунки та закрито банківські відділення, що позбавило можливості користуватися належними їй коштами, які були нею внесені банку у вигляді депозитних вкладів. Вона неодноразово зверталася до банку з заявою про повернення коштів, проте останнім ці вимоги виконано не було, кошти не повернуто, чим порушено її права. 
		З урахуванням викладеного  ОСОБА_1  просила суд стягнути                                       з ПАТ КБ «ПриватБанк» на її користь кошти по депозитним вкладам у розмірі 644 876 грн 42 коп., відсотки у розмірі 253 699 грн 47 коп., інфляційні втрати              у розмірі 458 004 грн 84 коп. та 3 % річних у розмірі 33 696 грн 58 коп.
		Короткий зміст судових рішень 
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу з відсотками                                     за договорами банківських вкладів у розмірі 727 637 грн 01 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт існування між позивачкою та банком договірних правовідносин підтверджується копіями квитанцій на внесення ОСОБА_1 коштів на депозитні рахунки                         ПАТ КБ«ПриватБанк». Таким чином, оскільки банком свої зобов`язання за договорами банківських вкладів належним чином не виконано, тому з останнього на користь позивачки підлягають стягненню внесені            ОСОБА_1 кошти у межах доведених вимог з відповідними відсотками. Посилання банку на те, що він не повинен повертати депозит, оскільки кошти вносились у відділенні банку на території Автономної республіки Крим, яка є окупованою, є безпідставними, так як спірні договори банківських вкладів були укладені між позивачкою та ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридичною особою, місцезнаходження якої розташоване у м. Дніпропетровську. 
		Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилена, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року залишено без змін. 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року касаційну скаргу                                      ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду                  м. Києва від 25 листопада 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до апеляційного суду.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Останньою ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилена, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року залишено без змін.
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що між ОСОБА_1 та банком були укладені три договори банківського вкладу, за умовами яких позивачкою було внесено кошти на депозитні рахунки. На вимогу позивачки банк вказані кошти не повернув, а останнім не доведено, що ОСОБА_1 отримала кошти за вказаними договорами, шляхом пред`явлення вимоги до державних та недержавних установ Російської Федерації. У судовому засіданні колегією суддів було оглянуто надані позивачкою оригінали заяв на оформлення вкладу та квитанцій, звірено їх з наявними у матеріалах справи копіями цих документів та посвідчено їх, ці документи відповідають вимогам Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174, та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, що підтверджує існування між сторонами правовідносин, які виникли на підставі договорів банківського вкладу.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга мотивована тим, що позивачкою належними доказами не підтверджено внесення спірних коштів на депозитні рахунки, відкриті                 у ПАТ КБ «ПриватБанк», та наявність на них коштів. Відокремлений підрозділ банку на території Автономної республіки Крим, в якому позивачкою було відкрито депозитні рахунки, був вимушений припинити діяльності банку на території Автономної Республіки Крим і м. Севастополь, у зв`язку з її окупацією, що призвело до втрати можливості здійснювати банківську діяльність та незаконного вилучення майна банку, яке знаходилося на окупованій території, фактичної конфіскації частини його майнового комплексу. Крім того, автономній некомерційній організації «Фонд захисту вкладників» було передано у довірче управління майновий комплекс банку,  що знаходиться на території Автономної республіки Крим та м. Севастополя, тому вказана некомерційна організація виконує зобов`язання                                 ПАТ КБ «ПриватБанк», у тому числі за договорами банківських вкладів, за рахунок майна банку, яке знаходиться на території Автономної республіки Крим та м. Севастополя.
		Доводи особи, яка подала заперечення 
		У березні 2017 року ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на його законність не впливають. Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено існування з банком правовідносин за договором банківського вкладу, умови якого відповідачем порушено. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 755/583/15-ц з Дніпровського районного суду м. Києва. 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У березні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
		У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві. 
		2.                 Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. 
		Згідно з частиною першою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. 
		У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою (пункт 2 статті 208 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
		Частиною першою статті 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		Відповідно до частини першої статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
		Положення статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» містять поняття: банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів; вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
		Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада                  2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492) банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки за договором банківського рахунка, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Цим же пунктом Інструкції встановлено, що до поточних рахунків також належать карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог цієї Інструкції.
		Договір банківського рахунка та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі (паперовій або електронній). Електронна форма договору має містити електронний підпис/електронний цифровий підпис клієнта (представника клієнта) та уповноваженої особи банку відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України. Договір банківського рахунка та договір банківського вкладу можуть укладатися шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору (оферта), який розміщений у загальнодоступному для клієнта місці в банку та на його офіційному сайті в мережі Інтернет. Банк зобов`язаний надати клієнту у спосіб, визначений банком та клієнтом, у тому числі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем примірник договору, що дає змогу встановити дату його укладення              (пункт 1.9 Інструкції № 492).
		Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10 Інструкції № 492).
		Відповідно до глави 1 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 174 від 01 червня 2011 року, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, в тому числі належать: квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями (п.1.1). Касові документи, що формуються із застосуванням платіжних пристроїв, мають містити такі обов`язкові реквізити: ідентифікатор банку (філії, відділення) або інші реквізити, за допомогою яких є можливість його ідентифікувати; номер платіжного пристрою; дату та час здійснення операції; суму та валюту операції; вид операції; реквізити електронного платіжного засобу, які передбачені правилами безпеки платіжної системи, якщо операція здійснювалася з її використанням; код авторизації або інший  код,  що  ідентифікує операцію в платіжній системі; суму комісійної винагороди.
		Згідно з пунктом 1.4. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України                                  від 03 грудня 2003 року № 516 (далі - Положення № 516) залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
		Тлумачення зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що укладання договору банківського вкладу під час відкриття банком депозитного рахунка клієнту є обов`язковим, а надання володільцем такого рахунка виписки (у паперовій чи електронній формі) про рух (наявність) коштів на його картрахунках за операціями є доказом укладення такого договору. Отже, за змістом наведених норм, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.
		Договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника передаються ним у власність банку, а безготівкові гроші - в 
		Згідно зі статтею 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
		Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
		Апеляційним судом, з врахуванням висновків ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня                     2016 року, було оглянуто надані позивачкою оригінали заяв на оформлення вкладу та квитанцій, звірено з наявними у матеріалах справи копіями цих документів та посвідчено їх. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що вищевказані документи відповідають вимогам Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземній валютах, що підтверджує існування між сторонами правовідносин, які виникли на підставі договорів банківського вкладу.
		Ураховуючи викладене, суди, встановивши фактичні обставини у справі,                   від яких залежить правильність вирішення спору, виконавши вимоги частини четвертої статті 338 ЦПК України 2004 року про те, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України 2004 року), дійшли правильного висновку про те, що банком свої зобов`язання за договорами банківських вкладів не виконано, унаслідок чого з останнього на користь позивачки стягнуто внесені  ОСОБА_1 кошти у межах доведених вимог з відповідними відсотками.
		Доводи касаційної скарги про те, що позивачкою належними доказами не підтверджено внесення спірних коштів на депозитні рахунки відкриті                 у ПАТ КБ«ПриватБанк» спростовано вищевказаними встановленими апеляційним судом обставинами. 
		Посилання касаційної скарги на те, що автономна некомерційна організація «Фонд захисту вкладників» виконує зобов`язання ПАТ КБ «ПриватБанк», у  тому числі за договорами банківських вкладів, за рахунок майна банку, яке знаходиться на території Автономної республіки Крим та м. Севастополя, належним та допустимими доказами не підтверджені, що є його процесуальними обов`язком (статті 10, 60 ЦПК України 2004 року).
		Доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		При цьому, згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.
		Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року залишити без змін. 
		Поновити виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва                     від 09 вересня 2015 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                           Б. І. Гулько
		 
		                                                                                                                        Г. В. Кривцова 
		 
		Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...