Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/27915/19-к : Окремі процесуальні питання; Заява про роз’яснення судового рішення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2019.
Дата набрання законної сили: 23.10.2019
Номер судового провадження: 51-3811км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017000000001200

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		іменем України
		 
		 
		23 жовтня 2019 року
		м. Київ
		справа № 575/27915/19-к
		провадження № 51-3811км19
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		представника НАБУ  ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі  НАБУ) ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30 травня 2019 року про надання слідчим першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження №52016000000000477 з можливістю його вилучення.
		 
		 
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини
		За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 травня 2019 року надано дозвіл слідчим першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань (далі  ДБР) на тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 52016000000000477, яке перебуває у володінні НАБУ, з можливістю його вилучення.
		Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, директор НАБУ 7 червня 2019 року подав апеляційну скаргу.
		Київський апеляційний суд ухвалою від 20 червня 2019 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, відмовив у відкритті апеляційного провадження. 
		Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі ОСОБА_6  представник НАБУ як юридичної особи, у володінні якої перебувають речі та документи, тимчасовий доступ до яких було надано за ухвалою слідчого судді,  порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в апеляційному суді. 
		На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вказана ухвала слідчого судді про надання тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження перешкоджає діяльності детективів НАБУ зі здійснення досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, призведе до розголошення таємниці досудового розслідування особам, які на це не мають права, унеможливить подальше ефективне здійснення кримінального провадження, а тому безпосередньо впливає на інтереси НАБУ. Крім того, представник не погоджується з висновком апеляційного суду, що оскаржувана ухвала слідчого судді не позбавляє НАБУ можливості здійснювати свою діяльність, а тому не входить до переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. 
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні представник НАБУ ОСОБА_6 висловив доводи на підтримання касаційної скарги, просив її задовольнити.
		Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представника НАБУ, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків. 
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Згідно з ч. 1 ст. 438 КПКпідставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цьогоКодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках  на касаційне оскарження судового рішення.
		Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КПКпід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. 
		Підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю НАБУ згідно з п. 2 ч. 1 ст. 38 КПК є органами досудового розслідування.
		З матеріалів провадження вбачається, що слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва задовольнив клопотання слідчого ДБР, погоджене прокурором, та надав дозвіл слідчим ДБР на тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 52016000000000477, яке перебуває у володінні НАБУ, з можливістю його вилучення.
		Суддя суду апеляційної інстанції, отримавши апеляційну скаргу директора НАБУ на таку ухвалу слідчого судді, пославшись на вимоги ч. 4 ст. 399 КПК, відмовив у відкритті апеляційного провадження, вказавши, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
		Проте колегія суду касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції передчасно ухвалив рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, не з`ясував належним чином на цій стадії питання, чи є ухвала слідчого судді предметом апеляційного оскарження в значенні п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК, та не навів про це належних мотивів у оскарженому судовому рішенні. 
		Положеннями ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема й тимчасовий доступ до речей і документів, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. 
		Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження регулюється нормами глави 15 КПК.
		Так, нормою ч. 1 ст. 159 КПК передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). 
		Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа  підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність, віднесено до переліку тих, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
		Аналізуючи правовий припис п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК, колегія суддів звертає увагу, що процесуальним законом визначено можливість оскарження в апеляційному порядку не всіх ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, а лише тих, якими дозволено виїмку (вилучення) речей і документів, які мають такі властивості: 1) посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності; 2) інших, за відсутності яких фізична особа  підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність.
		Отже, для вирішення питання, чи може бути оскаржено ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 травня 2019 року про надання тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження в апеляційному порядку, важливо з`ясувати, чи позбавляється орган досудового розслідування (у цьому випадку  відповідний підрозділ детективів НАБУ) можливості здійснювати свою діяльність у разі вилучення у такого органу матеріалів кримінального провадження, в якому він проводить досудове розслідування. 
		Можливість органу досудового розслідування (підрозділу детективів НАБУ) здійснювати свою діяльність необхідно розглядати через призму завдань, виконання яких покладено на нього за ст. 1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», а також ст. 2 КПК.
		Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону НАБУ є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових. Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.
		Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		При цьому необхідно враховувати специфіку та особливості правового статусу такого об`єкта тимчасового доступу до речей і документів, як матеріали кримінального провадження. По-перше, такі матеріали збираються у кримінальному провадженні з метою використання їх як доказів обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відсутність їх у кримінальному провадженні внаслідок виїмки не даватиме можливості органу досудового розслідування здійснювати свою діяльність із виконання завдань, визначених законом. По-друге, варто зважати на особливості регулювання недопущення розголошення відомостей досудового розслідування згідно зі ст. 222 КПК. А тому питання про надання дозволу на вилучення матеріалів кримінального провадження слідчий суддя має вирішувати з особливою ретельністю та у кожному конкретному випадку з урахуванням вимог співмірності такого ступеня втручання у досудове розслідування, обов`язково зваживши, як це може вплинути на хід досудового розслідування, повноту й об`єктивність встановлення обставин кримінального правопорушення, а також інтереси учасників кримінального провадження  як у кримінальному провадженні, у межах якого розглядається клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, так і у кримінальному провадженні, про вилучення якого заявлено клопотання.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення (виїмку) в органу досудового розслідування матеріалів кримінального провадження, без обмеження обсягу такого вилучення є обставиною, що перешкоджає цьому органу здійснювати свою діяльність, оскільки за відсутності у володінні НАБУ (підрозділів детективів, підрозділів внутрішнього контролю НАБУ) матеріалів кримінального провадження, що ним розслідується, цей орган не зможе ефективно проводити необхідні слідчі та процесуальні дії, тобто буде позбавлений можливості здійснювати відповідно до визначених законом завдань свою діяльність щодо досудового розслідування зазначеного кримінального провадження. А отже, ухвалу слідчого судді, якою надано тимчасовий доступ до речей і документів та дозволено вилучення матеріалів кримінального провадження, може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК. 
		Таким чином, постановляючи ухвалу від 20 червня 2019 року, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення. 
		За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно урахувати викладене у цій постанові та ухвалити обґрунтоване судове рішення.
		Керуючись статтями 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу представника НАБУ ОСОБА_6 задовольнити.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 30 травня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...