Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/2076/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 29.10.2019. Зареєстровано: 30.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2019.
Дата набрання законної сили: 22.09.2020
Результат оскарження 22.09.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		22 жовтня 2019 року                      № 640/2076/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом  Акціонерного товариства «ДТЕК КРИМЕНЕРГО»до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві  Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києвітретя особа про  Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби  визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, Представники сторін:
		Позивача: Золотухін Р.М.;
		Відповідача: Музика В.Ф.;
		Третьої особи: Скляров О.Г.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Акціонерне товариство «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» (Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (Відповідач), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (Відповідач-2), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить суд:
		1) визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві, що полягає у невнесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних, щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 91 346 363,34 грн., що підлягає поверненню на рахунок АТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» за січень 2015 року (Позовна вимога №1);
		2) зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані, щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 91 346 363,34 грн., що підлягає поверненню на рахунок АТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» за січень 2015 року (Позовна вимога №2);
		3) стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь  АТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року № 9237090937 від 19.11.2015 в розмірі 91 346 363,34 (позовна вимога №3);
		4) стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь  АТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» пеню в сумі 51 927 607,47 грн., нараховану на сум заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за період з 30.01.2016 по 20.01.2019 (Позовна вимога №4).
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.
		За результатами розгляду справи в судовому засіданні 21.03.2019 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
		          Ухвалою від 27.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.
		З урахуванням письмового клопотання, поданого представником позивача в судовому засіданні 18.07.2019, останнім уточнено суму заявленої до стягнення пені - 51  920  140,58 грн, замість 51  927  607,47 грн. 
		Ухвалою від 01.10.2019 задоволено клопотання позивача про відмову від позову в частині позовних вимог та закрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог №№1, 2.
		Таким чином на розгляді перебувають позовні вимоги №№ 3, 4 про стягнення заборгованості та пені.
		Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що у контролюючого органу були відсутні законодавчо визначені підстави для не вчинення відповідних дій з метою відшкодування позивачу податку на додану вартість, внаслідок чого належним способом захисту порушеного права є стягнення заборгованості по бюджетному відшкодуванню та пені безпосередньо з Державного бюджету України.
		Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечили, посилаючись на необґрунтованість заявлених позовних вимог.
		Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце проведення судового засідання. Відповідно до наявних в матеріалах справи письмових заперечень казначейського органу, останній проти позову заперечує, посилаючись при цьому на те, що будь-які документи про перерахування бюджетного відшкодування на користь позивача до казначейства не надходили, внаслідок чого у даного суб`єкта владних повноважень були відсутні правові підстави для вчинення відповідних дій. 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, 
		                                                     ВСТАНОВИВ:
		АТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» разом із податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року №9237090937 від 19.11.2015 p., яка була прийнята третьою особою, було подало додаток №4 до податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року - «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)», відповідно до якої бюджетному відшкодуванню ПДВ підлягало 234  441 825,00 грн. 
		З заявленої до відшкодування суми ПДВ в розмірі 234  441  825,00 грн, із Державного бюджету України 29.01.2016 позивачу було відшкодовано 143 095 461,66 грн, що відповідачами та третьою особою не заперечується. 
		Вбачаючи наявність підстав для стягнення з Державного бюджету бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 91  346  363,34 грн (234  441  825 - 143  095  461,66), а також пені, позивач звернувся до суду з позовом та просить його задовольнити.
		Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		На час виникнення спірних правовідносин порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.
		Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
		Згідно з пунктами 200.10 та 200.11 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
		За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
		У відповідності до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин щодо бюджетного відшкодування) контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
		Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
		Аналіз зазначених норм свідчить про чітко визначений законодавством порядок повернення сум податку на додану вартість за умови підтвердження податковим органом сум бюджетного відшкодування шляхом проведення відповідних перевірок.
		Яку свідчать матеріали справи, в рамках спірних правовідносин відсутні обставини зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за результатами проведення контролюючим органом перевірки.
		Суд звертає увагу на той факт, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII (набрав чинності з 1 січня 2017 року) змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
		Однак зміна порядку здійснення бюджетного відшкодування не звільняє контролюючий орган від виконання свого обов`язку щодо повернення узгодженої суми податку на додану вартість позивачу у передбачений законодавством спосіб.
		Як вже зазначалось, суть даного спору зводиться до того, що із заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ в розмірі 234  441 825,00 грн, позивачу з Державного бюджету України було відшкодовано 143 095 461,66 грн, тобто різниця між заявленою і фактично відшкодованою сумою становить 91  346  363,34 грн.
		В той же час, єдиною підставою для не відшкодування позивачу коштів в сумі 91  346  363,34 грн стало те, що контролюючим органом 19.11.2015 (в день подання позивачем декларації) з власної ініціативи було здійснено погашення в автоматичному режимі податкового боргу Позивача в аналогічній сумі за рахунок заявлених сум бюджетного відшкодування.
		Досліджуючи питання правомірності не відшкодування Позивачу суми ПДВ в розмірі 91  346  363,34 грн, Окружний адміністративний суд міста Києва приймає до уваги наступне.
		Частиною 4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Як встановлено Окружним адміністративним судом міста Києва в рамках справи №826/2767/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними дій щодо автоматичного погашення 19.11.2015 податкового боргу ПАТ «ДТЕК Крименерго» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг):
		«У листопаді 2015 року позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість від 19.11.2015 №9237090937 з додатками №3, №4 та №5. Отримання податкової декларації підтверджується квитанцією №2. За даними декларації (додаток №4) до бюджетного відшкодування заявлено 234 441 825 грн., з яких позивачу не повернуто 91  346  363,34 грн.
		Листом від 04.12.2015 №2646/10128-10-23-26 відповідач повідомив позивача, що податковий борг ПАТ «ДТЕК Крименерго» з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (кбк 14010100) погашено у автоматичному режимі 19.11.2015 за рахунок заявлених сум бюджетного відшкодування у рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.11.2015 №9237090937).
		У судовому засіданні відповідач надав пояснення, що самостійно погашений відповідачем податковий борг складається з сум розстрочених грошових зобов`язань з ПДВ за червень та липень 2014 року у розмірі 88 030 569,09 грн. та нарахованих процентів і пені у розмірі 3 315 794,25 грн. за період несплати розстрочених сум грошових зобов`язань».
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2016 по справі №826/2767/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» задоволено повністю.
		Визнано протиправними дії Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо автоматичного погашення 19.11.2015 р. податкового боргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
		Як вбачається зі змісту мотивувальної частини постанови №826/2767/16 від 13.09.2016, підставою для задоволення позовних вимог слугував висновок суду про те, що дії відповідача, щодо автоматичного погашення 19.11.2015 податкового боргу з ПДВ є протиправними, оскільки з 27.09.2014 списуються суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 88 030 569,09 грн. з відповідними процентами і пенею у розмірі 3 315 794,25 грн. на підставі п. 15.1 ст. 15 Закону №1636 «Про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». Також, на підставі цієї норми виключається застосування до позивача відповідних процентів і пені. Внаслідок чого відповідач не мав право на автоматичне погашення 19.11.2015 податкового боргу ПАТ «ДТЕК Крименерго» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
		Аналіз наведених вище норм в контексті спірних правовідносин, з урахуванням обставин, встановлених постановою ОАС м. Києві від 13.09.2016 №826/2767/16, дає змогу дійти висновку, що контролюючим органом протиправно було позбавлено позивача права на бюджетне відшкодування коштів в сумі 91  346  363,34 грн шляхом зарахування даних кошті в погашення податкового боргу, який підлягав списанню ще з 27.09.2014, що, в свою чергу, свідчить на користь протиправності дій податкового органу в частині невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних, щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 91 346 363,34 грн.
		Проте, як зазначено описовій частині даного рішення, скориставшись процесуальним правом, наданим позивачу п.2 ч.1 ст.238 КАС України, останній відмовився від позову в цій частині позовних вимог.
		          Частинами 1-3 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
		Вирішуючи питання про належність обраного позивачем способу захисту порушеного права у формі стягнення відповідних сум бюджетної заборгованості та пені безпосередньо з державного бюджету України, суд виходить з наступного. 
		Відповідно до підпункту 200.7.1 ПК України (в редакції на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог)  на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,  здійснюється  формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
		Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
		На підставі пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
		Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
		У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
		Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
		На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
		Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі - Порядок № 26).
		Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.
		Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
		Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.
		Станом на час розгляду справи в суді Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює, про що також зазначалось учасниками даного спору.
		За таких обставин, з урахуванням встановленого судом права Позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 91  346 363,34 грн, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.
		Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).
		За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).
		ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31- 32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).
		Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 91  346  363,34 грн, які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
		Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
		Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
		При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Ураховуючи наведене та з огляду на те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. 
		Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 12.02.2019 №  11-778апп18.
		Стосовно позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України пені в сумі 51  927  607,47 грн, суд зазначає наступне.
		Пунктом 200.23 Податкового кодексу України  передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
		З урахуванням вимог п.200.23 Податкового кодексу України, розрахунок пені здійснюється наступним чином.
		1. за період з 30.01.2016 р. по 21.04.2016 p., кількість днів 83, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 22%) /100% / 366 днів ) х 83 = 5  468 801,95 грн. 
		2. за період з 22.04.2016 р. по 26.05.2016 p., кількість днів 35, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 19%) /100% / 366 днів ) х 35 = 1  991 650,22 грн. 
		3. за період з 27.05.2016 р. по 23.06.2016 p., кількість днів 28, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 18%) /100% / 366 днів ) х 28 = 1  509  461,22 грн. 
		4. за період з 24.06.2016 р. по 28.07.2016 p., кількість днів 35, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 16,5%) /100% / 366 днів ) х 35 = 1  729  590,98 грн. 
		5. за період з 29.07.2016 р. по 15.09.2016 p., кількість днів 49, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 15,5%) /100% / 366 днів ) х 49 = 2  274  674,20 грн. 
		6. за період з 16.09.2016 р. по 27.10.2016 p., кількість днів 42, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 15%) /100% / 366 днів ) х 42 = 1  886  826,52 грн. 
		7. за період з 28.10.2016 р. по 31.12.2016 p., кількість днів 65, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х 1,2 х 14) /100% / 366 днів ) х 65 = 2 725 416,09 грн. 
		8. за період з 01.01.2017 р. по 13.04.2017 p., кількість днів 103, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х 1,2 х 14) /100% / 365 днів) х 103 = 4 330 568,41 грн.
		9. за період з 14.04.2017 р. по 25.05.2017 p., кількість днів 42, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 13%) /100% / 365 днів ) х 42 = 1  639  729,79 грн.
		10. за період з 26.05.2017 р. по 26.10.2017 p., кількість днів 154, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 12,5%) /100% / 365 днів ) х 154 = 5  781  098,61 грн.
		11. за період з 27.10.2017 р. по 14.12.2017 p., кількість днів 49, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 13,5%) /100% / 365 днів ) х 49 = 1  986  595,70 грн. 
		12. за період з 15.12.2017 р. по 25.01.2018 p., кількість днів 42, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 14,5%) /100% / 365 днів ) х 42 = 1  828  929,38 грн.
		13. за період з 26.01.2018 р. по 01.03.2018 p., кількість днів 35, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 16%) /100% / 365 днів ) х 35 = 1  681  774,14 грн.
		14. за період з 02.03.2018 р. по 12.07.2018 p., кількість днів 133, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 17%) /100% / 365 днів ) х 133 = 6  790  163,10 грн. 
		15. за період з 13.07.2018 р. по 06.09.2018 p., кількість днів 56, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 17,5%) /100% / 365 днів ) х 56 = 2  943  104,75 грн.
		16. за період з 07.09.2018 р. по 20.01.2019 p., кількість днів 136, розмір пені складає: 
		((91 346 363,34 х (1,2 х 18%) /100% / 365 днів ) х 136 = 7  351  755,53 грн. 
		Отже, загальна сума пені за періоди з 30.01.2016 по 20.01.2019 становить 51  920  140,58 грн.
		Відповідно до частини другої   статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи те, що висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог нерозривно пов`язаний з протиправною бездіяльністю ГУ ДФС у м. Києві, наслідком якої стало не відшкодування позивачу ПДВ у визначений строк та жодним чином не стосується рішень, дій або бездіяльності органу казначейства, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за правильне судовий збір стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.
		Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		                                                     В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь АТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року № 9237090937 від 19.11.2015 в розмірі 91 346 363,34 грн (дев`яносто один мільйон триста сорок шість тисяч триста шістдесят три грн 34 коп.).
		3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь АТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» пеню в сумі 51 920 140,58 грн (п`ятдесят один мільйон дев`ятсот двадцять тисяч сто сорок грн 58 коп.), нараховану на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за період з 30.01.2016 по 20.01.2019.
		4. Стягнути на користь АТ «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судові витрати зі сплати судового збору в сумі 19  210,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн 00 коп.). 
		 
		АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00131400, адреса: 01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЬВА ТОЛСТОГО, будинок 57).
		ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М.КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19).
		ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У М.КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37993783, адреса: 01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТЕРЕЩЕНКІВСЬКА, будинок 11-А).
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
		Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в  редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Повне рішення складено 29.10.2019.
		 
		Суддя                                                                                                П.О. Григорович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...