Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16045/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.10.2019. Зареєстровано: 30.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2019.
Дата набрання законної сили: 30.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/35055/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		30 жовтня 2019 року 
		Київ
		справа №826/16045/16
		провадження №К/9901/35055/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Білак М. В., Губської О. А.
		розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції  адміністративну справу
		за позовом приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» до Державної авіаційної служби України про скасування постанови, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою представника приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» - Рябошапки Людмили Георгіївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2017 року (судді Балась Т.П., Мазур А.С., Літвінова А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року (судді Чаку Є.В., Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.), 
		І. Суть спору
		1. У жовтні 2016 року приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (далі - ПрАТ «Авіакомпанія МАУ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної авіаційної служби України (далі - ДАС) про скасування постанови від 2 вересня 2016 року № 002515 про накладення штрафу в розмірі 17000,00 гривень.
		2. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірна постанова, за якою ПрАТ «Авіакомпанія МАУ» притягли до відповідальності за невиконання заходів з авіаційної безпеки під час обслуговування рейсу PS 781 15.05.2016 за правилами абзацу 4 пункту 3 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України (далі - ПК), ґрунтується на поверхово з`ясованих обставинах, які, на думку позивача, не відповідають дійсності.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3. 2 липня 2016 року ДАС склала акт за результатами службового розслідування за фактом, який трапився 15 травня 2016 року в ДП Міжнародному аеропорту «Бориспіль» під час обслуговування рейсу PS 781 ПАТ «Міжнародні авіалінії України» до Тель-Авіва (Ізраїль).
		4. Відповідно до цього акта, 15 травня 2016 року приблизно о 16:00 год. до диспетчера Об`єднаного диспетчерського центру аеропорту (далі - ОДЦА) надійшов дзвінок з виходу на посадку у літак D1 від представника Авіакомпанії «МАУ» в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» ОСОБА_1 про те, що біля входу на посадку пасажиром цього рейсу повідомлено про мінування  літака рейсу PS 781, у зв`язку з чим посадка пасажирів була призупинена.
		5. Інспектор Служби авіаційної безпеки Авіакомпанії «МАУ» та бортпровідник рейсу PS 781 як перекладач, у присутності співробітника Бориспільського відділу поліції, під час детального опитування громадянина ОСОБА_2 , який  повідомив про мінування літака, встановили, що під час проходження паспортного контролю він почув підозрілу розмову двох невідомих йому пасажирів арабської зовнішності, які з неповагою висловлювалися про пасажирів «хасидів» та громадян Ізраїлю, у зв`язку з чим на вході на посадку він звернувся до агента, яка займалась обслуговуванням пасажирів з проханням звернути увагу на пасажирів арабської зовнішності, оскільки він турбується за власну безпеку.
		6. Командир ПС рейсу PS 781, після отримання зазначеної інформації, кваліфікував дану загрозу як хибну та після консультацій зі Службою авіаційної безпеки «МАУ» та перевозками ДП Міжнародного аеропорту «Бориспіль», прийняв рішення відмовити у перевезенні пасажиру, що повідомив про замінування літака, при цьому відмовився від повторного контролю на авіаційну безпеку (АБ) пасажирів, ручної поклажі та багажу у зв`язку з відстороненням від перельоту даного пасажира.
		7. Додаткові заходи з АБ на рейсі PS 781 щодо пасажирів, ручної поклажі, багажу та ПС не проводилися.
		8. ДАС 19 серпня 2016 року склала протокол № 002578 про правопорушення у галузі цивільної авіації, в якому зазначено про встановлення порушення посадовими особами позивача після отримання інформації про замінування повітряного судна, що виявилося у невпровадженні заходів передбачених статтею 74 Закону України від 20 лютого 2003 року № 545-IV «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» (чинного на дату виникнення спірних відносин; далі - Закон № 545-IV). 
		9. На підставі зазначеного протоколу, відповідач 2 вересня 2016 року прийняв постанову про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації №  002515, якою на підставі пункту 3 частини першої статті 127 ПК за порушення вимог статті 74 Закону № 545-IV на позивача накладено штраф у сумі 17000,00 грн.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		10. Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 25 січня 2017  року відмовив у задоволенні позову. 
		11. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 5 квітня 2017  року залишив постанову суду першої інстанції без змін.
		12. Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій зазначили таке. З доповідних записок співробітників Авіакомпанії «МАУ» та ТОВ «Аерохендлінг» вбачається, що 15 травня 2016 року під час здійснення посадки на рейс № 781, пасажир, який вів себе неадекватно, просив провести додаткову перевірку повітряного судна на безпеку. 
		13. Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , допитані в судовому засіданні, підтвердили інформацію, яку вони виклали в пояснювальних записках, всі вони зазначили, що під час спілкування з пасажиром, він вже не стверджував саме про замінування, але разом з тим всі свідки зазначили, що він виглядав збудженим та знервованим.
		14. Водночас, у рапорті в.о. начальника САБ ДП МА «Бориспіль» ОСОБА_6 та начальник зміни ВКПБ САБ ОСОБА_7 зазначили про те, що 15 травня 2016 року приблизно о 18:55 год. начальник зміни ОЦ САБ ОСОБА_8 повідомив, що надійшла інформація, що пасажир рейсу № 781 повідомив про можливе замінування вказаного борту.
		15. Наявність інформації саме про замінування літака підтверджується також листом хронологічних подій, текстом телеграм та роздруківкою аудіо запису з тел. 72-08 (нач. зміни ОЦ САБ ОСОБА_8 ), який розташований в приміщенні оперативного залу ОЦ САБ за 15.05.2016. 
		16. Суди першої та апеляційної інстанцій, оцінюючи докази у справі, взяли до уваги той факт, що отримана інформація про можливе замінування передувала подальшому спілкуванню з пасажиром, тим більше його прохання провести додаткові заходи щодо перевірки повітряного судна теж були зумовлені побоюванням, що на повітряному судні можливо є загроза безпеці пасажирів.  
		17. Відповідно до пояснювальної записки начальника відділення поліції в аеропорту «Бориспіль» Бориспільського ВП ГУ Національної поліції в Київській області Фесенка О.М. від 1 червня 2016 року №  2/35/109/1002/1/01-2016, 15 травня 2016 року о 18:55 год. до чергової частини відділення поліції в аеропорту «Бориспіль» по телефону надійшло повідомлення від начальника зміни ОЦ САБ ОСОБА_8 про те, що в терміналі «Д» ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль» під час виходу на посадку у літак авіакомпанії «МАУ» рейсу №  781 сполученням «Київ - Тель-Авів» біля виходу на посадку у літак Д -1 пасажир повідомив, що рейс №  781 заміновано. Це повідомлення було зареєстроване до ЄО №444 від 15 травня 2016 року для проведення подальшої перевірки.
		18. На підставі зазначеного суди попередніх інстанцій констатували, що наявними у справі доказами підтверджується факт отримання інформації перед вильотом про знаходження на борту повітряного судна небезпечних предметів і речовин, та невиконання позивачем вимог статті 74 Закону № 545-IV. Тому спірна є правомірною і підстав для задоволення позовних вимог немає. 
		IV. Касаційне оскарження 
		19. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		20. Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суди попередніх інстанцій надали хибну оцінку доказам в цій справі, внаслідок чого дійшли помилкового висновку про факт отримання позивачем (перед вильотом повітряного судна) інформації про наявність на борту небезпечних предметів або речовин. Позивач стверджує, що насправді пасажир не чув реальних погроз про замінування повітряного судна, від нього жодного разу не пролунало таких слів як «вибухівка», «теракт», «зброя» чи інших подібних слів або висловів, які б давали підстави вважати про існування небезпеки для пасажирів та необхідності адекватного на це реагування. Згадані в судових рішення документи, на інформацію з яких спираються висновки судів, є неправдивою і перекрученою, тому такі докази не є належними і не мали братися до уваги. 
		21. Позивач вважає, що насправді доказів отримання інформації про знаходження на борту повітряного судна небезпечних предметів і речовин у справі немає,  висновки судів зроблено без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і перевірки їх доказами, тому просить скасувати їхні рішення. 
		22. ДАС подала письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких просить залишити оскаржені судові рішення без змін. 
		23. Відповідач зазначив, що оцінюючи у сукупності всю хронологію подій, які розвивалися у зв`язку зі зверненням 15 червня 2016 року пасажира рейсу №  781 ОСОБА_2 з проханням провести додаткову перевірку повітряного судна через його побоювання про можливу небезпеку для пасажирів є достатні підстави для висновку, що за описаної ситуації позивач, отримавши повідомлення про замінування, не вжив необхідних заходів з безпеки. 
		24. На думку відповідача, доводи позивача не спростовують висновків судів попередніх інстанцій. 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування. 
		25. Відповідно до статті 3 Закону № 545-IV (чинного у період виникнення спірних відносин) авіаційна безпека - комплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси, призначені для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання в її діяльність.
		26. Згідно зі статтею 74 Закону № 545-IV у разі отримання перед вильотом інформації про знаходження на борту повітряного судна небезпечних предметів і речовин це повітряне судно повинно бути розвантажене, а пасажири та екіпаж з ручною поклажею та багажем за дорученням керівника аеропорту повинні бути висаджені. Завантаження і продовження польоту такого повітряного судна може бути дозволено тільки після повторної перевірки та складення відповідного акта.
		27. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 127 ПК за правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб - суб`єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання або неналежного виконання персоналом суб`єктів авіаційної діяльності вимог авіаційної безпеки.
		28. Відповідно до пункту 2.1. Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженому наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року № 637, (далі - Порядок № 637) підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації є протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації, складений за формою згідно з додатком 1.
		29. Згідно з пунктом 2.2. Порядку № 637 протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники.
		30. Згідно з пунктами 2.4. - 2.8. Порядку № 637 у разі скоєння суб`єктом правопорушення на території аеропорту керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники складають протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації та у триденний строк направляють його до Державіаслужби України.
		31. Протокол складається за кожним виявленим фактом правопорушення у галузі цивільної авіації.
		32. Протокол підписується посадовою особою, що склала протокол, та керівником або уповноваженим представником Суб`єкта. У разі наявності свідків протокол підписується також і цими особами.
		33. У разі відмови керівника або уповноваженого представника Суб`єкта підписати протокол посадова особа, що склала протокол, вносить до такого протоколу відповідний запис. Відмова від підписання протоколу не є підставою для припинення справи про правопорушення у галузі цивільної авіації.
		34. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати в протоколі пояснення і зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання та робити заяви і подавати клопотання. У разі якщо правопорушник викладає свої пояснення на окремому аркуші, у протоколі про це робиться відповідна відмітка.
		35. Протокол складається у двох примірниках. Перший примірник протоколу вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику Суб`єкта чи надсилається рекомендованим листом поштою. Другий примірник протоколу надсилається до Державіаслужби України.
		36. Згідно з пунктами 3.1. - 3.3. Порядку № 637 розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації (додаток 2) або постанова про закриття провадження у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації (додаток 3).
		37. Від імені Державіаслужби України розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України.
		38. Штраф за невиконання (неналежне виконання) суб`єктом вимог законодавства, що регулює діяльність у галузі цивільної авіації, накладається у розмірах, визначених в статті 127 Повітряного кодексу України.
		VІ. Висновки Верховного Суду
		39. Відповідно до частин першої, другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		40. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		41. Аналіз наведених норми законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи дає колегії суддів підстави погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримавши інформацію про існування загрози безпеці пасажирів повітряного судна позивач мав вжити заходів щодо перевірки. У цій справі встановлено, що таких заходів не було вжито, у зв`язку з чим винесено спірну постанову.
		42. Доводи, якими позивач обґрунтовує касаційну скаргу, полягають у незгоді з правовою оцінкою, яку надали суди попередніх інстанцій доказам у цій справі, та встановленими, як наслідок, обставинами. В межах своїх повноважень, визначених статтею 341 КАС, суд касаційної інстанції не може давати перевіряти докази, давати їм правову оцінку і вирішувати питання про їх достовірність.
		43. Тому в обсязі встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних відносин висновки судів попередніх інстанцій в цій справі є правильними.
		44. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		45. Переглянувши оскаржені судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
		46. Доводи касаційної скарги висновків судів та обставин справи не спростовують.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 351, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		п о с т а н о в и в :
		1.          Касаційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» - Рябошапки Людмили Георгіївни залишити без задоволення.
		2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року в цій справі - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    М. В. Білак
		                                                                                                                        О. А. Губська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...