Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/9851/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 30.10.2019. Зареєстровано: 30.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2019.
Дата набрання законної сили: 23.11.2019
Номер судового провадження: 2/754/6373/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/6373/19 Справа №754/9851/19
		 
		 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ 
		Іменем України
		23 жовтня 2019 року м. Київ
		 
		Деснянський районний суд міста Києва
		під головуванням судді Бабко В.В.
		за участю секретаря судового засідання Кушнірука В.Д.
		за участю представника позивача-адвоката Рибачука О.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		       Позивач   ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.
		       Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 05.07.2019 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
		       Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у всесвітній мережі «Інтернет» у соціальній мережі «Facebook» на персональній        сторінці користувача « ОСОБА_2 » ІНФОРМАЦІЯ_2 »,яка належить і якою постійно користується громадянин України ОСОБА_2 за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3»  було розміщено інформаційний матеріал наступного змісту «Это свежие фото знаменитой « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Той самой стены, на сооружение которой, уже выделили более МИЛЛИАРДА ГРИВЕН.  Столбы и совсем немного   колючей Проволоки. Правда впечатляет,  Друзья? » До вказаного матеріалу автор додає невідомо де і ким відзняті зображення невідомого походження, які ілюструють якісь стовпчики з натягнутим колючим дротом, а також табличку з написом «Увага! Державний кордон України прохід заборонено». Позивач вважає, що поширена на персональній сторінці відповідача у соціальній мережі «Facebook» інформація, з прив`язкою до конкретних, доданих до інформації зображень невідомого походження, про те, який вигляд, начебто, має комплекс прикордонних споруд на російсько-українському кордоні, так званий проект «Стіна», названий відповідачем « ІНФОРМАЦІЯ_5» є неправдивою та недостовірною інформацією, що  принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача. Отже, підтвердженням розповсюдження даного роду негативної недостовірної інформації є кількість переглядів та коментарів користувачів мережі «Інтернет» у соціальній мережі «Facebook», спрямованих саме на особу позивача, є: персональна сторінка Відповідача та розміщення відповідної інформації на персональних сторінках у вказаній соціальній мережі окремих громадян (станом на 02.07.2019 р. - понад 400 користувачів мережі «Інтернет»), які стали споживачами та росповсюджувачами такого роду негативної недостовірної інформації, а також веб-сайти окремих ЗМІ зокрема - ZNAJ.UA».У зв`язку з викладеним вище позивач просить суд задовольнити позовні вимоги, а саме: визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1  інформацію оприлюднену та поширену  ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18:06 годині в мережі Інтернет на персональній сторінці Відповідача у соціальній мережі «Facebook» - « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у формі інформаційного повідомлення, з прив`язкою до конкретних доданих до інформації зображень, про те, який вигляд, начеб-то, має комплекс прикордонних споруд на російсько-українському кордоні, так званий проект « Стіна », названий Відповідачем « ІНФОРМАЦІЯ_5», за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3». а саме: «Это свежие фото знаменитой « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Той самой стены, на сооружение которой, уже выделили болем МИЛЛИАРДА  ГРИВЕН. Столбы и совсем немного   колючей Проволоки . Правда впечатляет,  Друзья ?»; зобов`язати Відповідача протягом 10 (десяти) календарних днів, з дня набрання законної сили рішенням суду, спростувати поширену ним недостовірну інформацію у формі інформаційного повідомлення, з прив`язкою до конкретних доданих до інформації зображень, про те, який вигляд, начебто, має комплекс прикордонних споруд на російсько-українському кордоні, так званий проект « Стіна », названий Відповідачем « ІНФОРМАЦІЯ_5», а саме: «Это свежие фото знаменитой «ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Той самой стены, на сооружение которой, уже выделили болем МИЛЛИАРДА ГРИВЕН. Столбы и совсем немного колючей Проволоки. Правда впечатляет, Друзья? » на власній персональній сторінці у соціальній мережі «Facebook» у такий самий спосіб, яким була поширена недостовірна інформація.
		Представники позивача-адвокат Рибачук О.В. в судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві. 23.10.2019 до суду надійшла заява від представника позивача-адвоката Рибачука О.В. про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду не заперечує.
		Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками до неї та повісток про виклик в судове засідання.
		Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. 
		У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
		       Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
		Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. 
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів. 
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
		Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
		Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав. 
		Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		        ІНФОРМАЦІЯ_1 у всесвітній мережі «Інтернет» у соціальній мережі «Facebook» на персональній        сторінці користувача « ОСОБА_2 » ІНФОРМАЦІЯ_2 »,яка належить і якою постійно користується громадянин України ОСОБА_2 за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3» було розміщено інформаційний матеріал наступного змісту «Это свежие фото знаменитой « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Той самой стены, на сооружение которой, уже выделили?болем МИЛЛИАРДА ГРИВЕН. Столбы и совсем немного колючей Проволоки. Правда впечатляет, Друзья? » 
		Також, до вказаного матеріалу автор додає невідомо де і ким відзняті зображення невідомого походження, які ілюструють якісь стовпчики з натягнутим колючим дротом, а також табличку з написом «Увага! Державний кордон України прохід заборонено». 
		       Позивач вважає, що поширена на персональній сторінці відповідача у соціальній мережі «Facebook» інформація, з прив`язкою до конкретних, доданих до інформації зображень невідомого походження, про те, який вигляд, начебто, має комплекс прикордонних споруд на російсько-українському кордоні, так званий проект «Стіна», названий відповідачем « ІНФОРМАЦІЯ_5» є неправдивою та недостовірною інформацією, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
		Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 14.12.2018 по справі №754/9030/18 було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнано розповсюджувану інформацію, яка була опублікована на сторінці «Facebook» відповідачем 02.07.2018 недостовірною та зобов`язано спростувати зазначену інформацію.
		Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Відповідно ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Згідно ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. 
		Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. 
		Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права. 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Стаття 277 ЦК України визначає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням. 
		Згідно із ч.2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на  характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Таким чином, згідно статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
		Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»).
		Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів. 
		Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27 лютого 2009року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Відповідно ст. 270 ЦК України та Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
		Статтею 275 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України способи захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
		Згідно із частинами 4 та 7 статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
		На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки суд задовольнив позовні вимоги позивачу з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 768,40грн.
		Керуючись Конституцією України, Законом України «Про інформацію», статтями 2, 7, 10-13, 18, 43, 44, 49, 76-83, 141, 263-268 ЦПК України, статтями 11, 201, 275, 277, 297 ЦК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		 
		       Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити. 
		Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1  інформацію оприлюднену та поширену  ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18:06 годині в мережі Інтернет на персональній сторінці ОСОБА_2  у соціальній мережі «Facebook» - « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у формі інформаційного повідомлення, з прив`язкою до конкретних доданих до інформації зображень, про те, який вигляд, начебто, має комплекс прикордонних споруд на російсько-українському кордоні, так званий проект « Стіна », названий  ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за посилання ІНФОРМАЦІЯ_3», а саме: «Это свежие фото знаменитой «ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Той самой стены, на сооружение которой, уже выделили болем МИЛЛИАРДА ГРИВЕН. Столбы и совсем немного колючей Проволоки. Правда впечатляет, Друзья? ». 
		Зобов`язати ОСОБА_2 протягом 10 (десяти) календарних днів, з дня набрання законної сили рішенням суду, спростувати поширену ним недостовірну інформацію у формі інформаційного повідомлення, з прив`язкою до конкретних доданих до інформації зображень, про те, який вигляд, начебто, має комплекс прикордонних споруд на російсько-українському кордоні, так званий проект « Стіна », названий Відповідачем « ІНФОРМАЦІЯ_5», а саме: «Это свежие фото знаменитой «ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Той самой стены, на сооружение которой, уже выделили болем МИЛЛИАРДА ГРИВЕН. Столбы и совсем немного колючей Проволоки. Правда впечатляет, Друзья? » на власній персональній сторінці у соціальній мережі «Facebook» у такий самий спосіб, яким була поширена недостовірна інформація.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40грн.
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; місце знаходження за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
		 
		       Повний текст рішення складено та підписано 23 жовтня 2019 року.
		        
		Суддя                                         В.В. Бабко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...