Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/12094/13-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях.
Надіслано судом: 31.10.2019. Зареєстровано: 01.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2019.
Дата набрання законної сили: 14.10.2019
Номер судового провадження: 1-в/760/281/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-в/760/303/19
		Справа №760/12094/13-к
		У Х В А Л А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07.10.2019 року Солом`янський районний суд м. Києва
		 
		в складі головуючого судді: ОСОБА_1 
		при секретарі: ОСОБА_2 
		 
		    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3  в інтересах АТ « МетаБанк» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №1201200000000034,-
		 
		за участі представника: ОСОБА_4 
		прокурора: ОСОБА_5 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Солом`янського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням адвокат ОСОБА_3  в інтересах АТ « МетаБанк» про скасування арешту майна.
		Клопотання обґрунтовано тим, що 17.04.2007 року між Акціонерним банком «Металург», правонаступником якого є Акціонерне товариство «МетаБанк» (код ЄДРПОУ 20496061) (скорочена назва  АТ «МетаБанк», надалі Банк та/або Іпотекодержатель) та ОСОБА_6 (надалі Позичальник та/або Іпотекодатель) реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в забезпечення вимог за кредитним договором було укладено іпотечний договір №973000012901 від 17.04.2007 року (посвідчений 17.04.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №1747), за яким ОСОБА_6 передав у іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 48,40 кв.м., житловою площею 30,30 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (надалі  Нерухоме майно та/або Предмет іпотеки). Номер запису про право власності: 30640990, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1783270080000, реєстраційний номер обтяження в Державному реєстрі іпотек: 4816088 від 17.04.2007, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: 4815907 від 17.04.2007 року.
		   06.02.2019 року у зв`язку з невиконанням ОСОБА_6 умов кредитного договору та умов іпотечного договору №973000012901 від 17.04.2007 року, державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 на підставі іпотечного договору № 973000012901 від 17.04.2007 року, посвідченого 17.04.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 1747, було зареєстровано право власності за АТ «МетаБанк» на предмет іпотеки в рахунок задоволення вимог за кредитним договором (номер запису про право власності: 30640990 від 07.03.2019 року).
		   Проте, АТ «МетаБанк», маючи намір вільно розпоряджатися власною вищезазначеною нерухомістю, з`ясувало, що 28.08.2012 року старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України ОСОБА_9 накладено обтяження на все нерухоме майно ОСОБА_6 , в тому числі й на предмет іпотеки (номер запису про обтяження: 30642136 від 28.08.2012 року, накладене на підставі постанови про накладення арешту на майно обвинуваченого від 27.08.2012 року).
		   Арешт старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України ОСОБА_9 був накладений після накладення обтяжень на підставі іпотечного договору № 973000012901 від 17.04.2007 року, а відтак повинен бути скасований.
		   Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предметіпотеки відповідно до цього Закону. Визначений спосіб задоволення вимог іпотеко держателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
		   Договір задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
		   Пунктами 4.1.-4.3. Іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель  АТ «МетаБанк» має право звернути стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя, шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки або шляхом продажу від імені іпотекодержателя предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель визначає самостійно.
		   З 04.02.2019 року набув чинності Закон України від 03.07.2008 року №2478-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування». Зазначеним законом внесення зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон України від 01.07.2004 року № 1952-IV). Зазначеними змінами передбачено, що наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем (п.7 ч. 4 ст. 24 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV).
		   Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом  у черговості їх державної реєстрації.
		   Статтею 41 Конституції України, передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.
		   Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.
		   Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		   Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		   Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. 
		   Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
		   Таким чином, позивач правомірно набув право власності на вищезазначене майно, з підстав, що встановлені законом.
		   26.04.2019 року АТ «МетаБанк» направило до головного слідчого управління Національної поліції клопотання №55/1387 від 25.04.2019 року з вимогою зняти арешт з нерухомого майна, яке належить АТ «МетаБанк» на праві приватної власності.
		   04.06.2019 року АТ «МетаБанк» отримало відповідь Головного слідчого управління Національної поліції №12462дн 24/9/4-2019 від 21.05.2019 року в якій повідомлялось, що арешт на нерухоме майно було накладено в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201200000000034, за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. Крім того було зазначено, що кримінальне провадження №1201200000000034 направлено для розгляду по суті до Солом`янського районного суду м. Києва.
		   Згідно з даними Державного реєстру судових рішень по кримінальній справі №760/12094/13-к вже винесено вирок.
		   Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		   Частиною 2 вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		   Згідно ч. 1, 4 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
		   Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового  судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час судового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		   Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.
		   Таким чином АТ «МетаБанк» не є стороною кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201200000000034, та не має можливості самостійно отримати зазначену вище постанову (постанови) Головного слідчого управління МВС України про накладення арешту на майно обвинуваченого.
		   У судовому засіданні представник АТ «МетаБанк» - адвокат ОСОБА_4 підтримала клопотання та просила його задовольнити, скасувати арешти, які накладені старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України ОСОБА_9 на підставі постанови від 27.08.2012 року та на підставі інших постанов про накладення арешту на майно обвинуваченого  ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №1201200000000034, з нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності АТ «МетаБанк», а саме: 2-х кімнатної квартири, загальною площею 48,40 кв.м., житловою площею 30,30 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783270080000 та зобов`язати Головне слідче управління Національної поліції України здійснити дії, направлені на виключення зазначених вище арештів та обмежень нерухомого майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
		   Прокурор заперечував проти задоволення клопотання послався на рішення Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року в справі 2-3392/11 в якому зазначено , що дані спори повинні вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
		   Суд, дослідивши матеріали клопотання приходить до наступного.
		Відповідно до частини першоїстатті 174 КПК України 2012 року підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Клопотання проскасування арештумайна розглядаєслідчий суддя,суд непізніше трьохднів післяйого надходженнядо суду.Про часта місцерозгляду повідомляєтьсяособа,яка заявилаклопотання,та особа,за клопотаннямякої булоарештовано майно (частина другастатті 174 КПК України 2012 року).
		Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4статті 174 КПК України 2012 року ).
		Отже, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановленостаттею 174 КПК України 2012 року, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.
		Проте, арешт на вказане нерухоме майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі щодо обвинувачення ОСОБА_6 на підставі положеньКПКУкраїни 1960 року.
		При цьому згідно з пунктом 9розділу XI«Перехідні положення» КПК України 2012 рокупитання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
		28.08.2012 року старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України ОСОБА_9 було накладено арешт на нерухоме майно  предмет іпотеки, а саме: 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 48,40 кв.м., житловою площею 30,30 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №1201200000000034 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення. 
		Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року в справі 2-3392/11, спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
		    Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання АТ «МетаБанк» проскасування арештумайна задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст. ст. 174 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		     У задоволенніклопотання адвоката ОСОБА_3  в інтересах АТ « МетаБанк» про скасування арешту майна - відмовити.
		    Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 7-днів з дня її оголошення.
		         
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...