Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 137/558/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2019. Зареєстровано: 01.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2019.
Дата набрання законної сили: 28.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/42635/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		28 жовтня 2019 року 
		 
		м. Київ
		справа №137/558/17
		адміністративне провадження №К/9901/42635/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П., 
		розглянув у попередньому засіданні
		касаційну скаргу Вінницького обласного центру зайнятості (правонаступника Літинського районного центру зайнятості населення)
		на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року (суддя Альчук М.П.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року  (колегія суддів у складі Білоуса О.В., Курко О. П. Совгира Д. І.,)
		у справі №137/558/17
		за позовом ОСОБА_1 
		до Літинського районного центру зайнятості населення
		про визнання протиправним та скасування рішення
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          24.04.2017 на розгляд Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Літинського районного центру зайнятості населення. Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ № НТ 170330 від 30.03.2017 Літинського районного центру зайнятості в частині припинення виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, припинення його реєстрації як безробітного та повернення ним коштів.
		2.          Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.06.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017, позов задоволено.
		3.          31.03.2018 Літинський районний центр зайнятості населення подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на рішення суду першої та апеляційної інстанції. Просить їх скасувати, ухвалити нове про відмову в позові. Просить повідомити його про розгляд справи.
		4.          Ухвалою Вищого адміністративного суду України у від 29.09.2017 відкрито провадження.
		5.          17.10.2017  ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу.
		6.          Ухвалою суду від 25.10.2019 Літинський районний центр зайнятості замінено правонаступником - Вінницьким обласним центром зайнятості.
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		7.          На підставі наказів Літинського районного центру зайнятості, з 10.01.2017 ОСОБА_1 перебуває на обліку у центрі зайнятості та отримав статус безробітного, а з 17.01.2017 йому призначено допомогу по безробіттю.
		8.          18.01.2017 ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №000114.
		9.          Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру адвокатів 20.01.2017 ОСОБА_1 зупинив дію свідоцтва, подавши відповідну заяву від 20.01.2017 до Ради адвокатів України.
		10.          15.03.2017 ОСОБА_1 подав заяву до Літинського районного центру зайнятості про виплату одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності. До заяви додав бізнес-план, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про відсутність записів щодо нього як фізичної особи-підприємця, а також довідку з Ради адвокатів Вінницької області про те, що адвокатська діяльність зупинена.
		11.          За результатами розгляду заяви Літинським районним центром зайнятості 28.03.2017 проведено розслідування, за наслідками якого складено акт № 25 про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".  
		12.          Встановлено, що безробітний ОСОБА_1 не повідомив Літинський районний центр зайнятості про факт зайнятості в період з 18.01.2017 по 19.01.2017, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення". Враховуючи дані розслідування, центр зайнятості дійшов висновку про припинення з 28.03.2017 матеріального забезпечення та реєстрації безробітного.
		13.          29.03.2017 відбулось засідання комісії Літинського районного центру зайнятості з питань здійснення одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності ОСОБА_1 
		14.          За результатами проведеного розслідування та засідання комісії, прийнято наказ № 4 від 29.03.2017 "Про відмову виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності" та наказ № 5 від 30.03.2017 "Про повернення коштів", у зв`язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.
		15.          На підставі наказу № НТ 170330 від 30.03.2017 припинено допомогу по безробіттю, припинено реєстрацію статусу безробітного ОСОБА_1 та прийнято рішення про повернення коштів, зроблено запис у трудовій книжці про припинення виплати допомоги по безробіттю в сумі 4163.17 грн. відповідно пп. 8 п.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". 
		16.          Позивач з цим не погодився і звернувся до суду.
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		17.          На думку позивача, центр зайнятості необґрунтовано прийняв рішення, яким фактично припинив йому виплату допомоги по безробіттю та вимагає повернути виплачену допомогу, з тих підстав, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю надає лише право на здійснення такого виду діяльності, а не підтверджує факт його здійснення.
		18.          Зазначає, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю отримав 18.01.2017, єдиний внесок сплатив 19.01.2017, а вже 20.01.2017 за його заявою зупинено адвокатську діяльність. 
		19.          Виходячи з аналізу статті 1, 4, 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України, позивач вважає, що для встановлення, чи відноситься він до самозайнятого населення центр зайнятості мав встановити, чи фактично ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність у формах, передбачених законодавством. А також чи здійснює він незалежну професійну діяльність в розумінні Податкового кодексу України.
		20.          Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що позивач з 18.01.2017 є адвокатом. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально є самозайнятою особою та відноситься до категорії зайнятого населення, у зв`язку з чим центром зайнятості населення припинено виплату допомоги по безробіттю. Оскільки позивач не виконав обов`язку щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, а саме про факт початку зайнятості, центр зайнятості законно прийняв наказ № НТ 170330 від 30.03.2017.
		21.          Вважає, що закони України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", пов`язують підстави припинення реєстрації безробітних та припинення виплати допомоги по безробіттю, зокрема, з днем забезпечення роботою самостійно - днем реєстрації (отримання) права на зайняття певною діяльністю, а не днем безпосереднього виконання певної роботи. 
		22.          Отже, з дня коли безробітний отримав відповідне свідоцтво, вважається, що він забезпечив свою зайнятість, як адвокат. При цьому, відсутність доходу від адвокатської діяльності не скасовує статусу адвоката як самозайнятої особи.
		 
		IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		 
		23.          Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що адвокат є самозайнятою особою, яка отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. При цьому свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності та не є підставою і доказом здійснення адвокатської діяльності та факту зайнятості особи. Оскільки відомості щодо ОСОБА_1 як такого, що набув статусу адвоката вперше були внесені до Єдиного державного реєстру адвокатів України 20.01.2017, але одночасно в цей день внесено відомості про зупинення свідоцтва, вважається, що у період з 18.01.2017 по 19.01.2017 він не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності. 
		24.          Також суди не погодились з висновком центру зайнятості про те, що у разі, коли особа зареєстрована як фізична особа-підприємець (незалежно від того, сплачує вона єдиний податок чи перебуває на загальній системі оподаткування) не може бути визнана безробітною і не має права на отримання допомоги по безробіттю, оскільки порядок реєстрації адвокатської діяльності та фізичної особи-підприємця регулюється різними нормативно-правовими актами. Адвокат не є фізичною особою-підприємцем згідно з чинними нормами законодавства, а є самозайнятою особою, яка здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
		25.          Вирішуючи питання відшкодування витрат на правову допомогу, суди дійшли висновку, що заявлена до відшкодування сума у розмірі 5120 грн. перевищує встановлену Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" граничну суму, а тому, відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати у розмірі 2560 грн.
		 
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
		 
		26.          У касаційній скарзі центр зайнятості не погоджується з висновком судів про те, що позивач не отримував доходу від здійснення адвокатської діяльності, відповідно немає підстав вважати його безробітнім. Вважає, що зайнятість - це діяльність з метою отримання доходу. При цьому дохід є кінцевим результатом такої діяльності, а ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» пов`язує підстави припинення реєстрації безробітних з днем початку зайнятості. Безпідставним є висновок, що позивач не перебував на податковому обліку, тому не є зайнятою особою, оскільки наявність права здійснювати адвокатську діяльність закон не пов`язує з реєстрацією  адвоката як платника податків.
		27.          Також скаржник не погоджується з розміром витрат на правову допомогу, які суд стягнув з центру зайнятості, оскільки, витрати обчислено виходячи з 40 відсотків від мінімальної заробітної плати, що не відповідає Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".
		28.          Заперечення на касаційну скаргу ґрунтуються на тих самих доводах, які позивач зазначав у позові. Додатково звернув увагу лише на те, що станом на 11.10.2017 відповідач повністю виконав рішення суду, в тому числі й відшкодування витрат на правову допомогу.
		 
		VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		29.          Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення.
		30.          Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд вже розглядав справу за позовом центру зайнятості до адвоката про стягнення коштів за схожих фактичних обставин (справа №750/9213/16-ц, постанова від 31.05.2018) і зробив висновок, що адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому відповідач не може вважатися незайнятою особою з часу отримання нею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, незалежно від часу взяття її на облік органами Державної фіскальної служби України. Відповідач не скористалася своїм правом і не зупиняла дію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю при реєстрації та у період перебування на обліку як безробітна, а тому, не мала права на отримання статусу безробітної і призначення виплати допомоги по безробіттю.
		31.          В постанові від 19.12.2018 у справі № №802/1206/17-а (п.п. 57,  58 , 59) за позовом фізичної особи до центру зайнятості Верховний Суд дійшов висновку, що з моменту відновлення права на зайняття адвокатської діяльності позивач є самозайнятою особою, забезпечує себе роботою самостійно, а тому, не мав права на збереження статусу безробітного та допомоги по безробіттю.
		Положеннями статей 6, 12, 31, 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що право особи на зайняття адвокатською діяльністю зберігається з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю до зупинення або припинення ним права на зайняття такою діяльністю.
		Те, що позивач не взятий на облік в органах податкової служби як самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки відповідно до Закону України "Про адвокатуру" та "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокат має право здійснювати адвокатську діяльність після отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та складання присяги адвоката України. Наявність зазначеного права чинним законодавством не пов`язано з реєстрацією адвоката в органах податкової служби як платника податків.
		32.          Проте у контексті даного спору ключовим правовим питанням є питання щодо збереження статусу безробітного за особою, яка отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та відразу його зупинила.
		33.          У статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено підстави припинення та поновлення права на заняття адвокатською діяльністю. Зокрема, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України (ч. 6 ст. 31 цього Закону).
		34.          Відповідно до п. 2.8 ст. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 26 від 17.12.2012 (із змінами) відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та рішеннями Ради адвокатів України.
		35.          Згідно пп. 3.1.6 п. 3.1 ст. 3 Порядку до ЄРАУ вносяться такі відомості про адвокатів: інші відомості, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішеннями Ради адвокатів України або внесення яких вимагається командами програмного забезпечення бази даних ЄРАУ, в тому числі відмітки про сплату внесків та електронна адреса, є обов`язковими для внесення адміністраторами ЄРАУ.
		36.          З 10.01.2017 ОСОБА_1 перебував на обліку у центрі зайнятості та отримав статус безробітного, а з 17.01.2017 йому призначено допомогу по безробіттю.
		37.          Після цього, 18.01.2017 Радою адвокатів Вінницької області було прийнято рішення № 1 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, і ОСОБА_1 його отримав. Єдиний внесок за видачу свідоцтва сплатив 19.01.2017, а наступного дня, 20.01.2017, ОСОБА_1 зупинив адвокатську діяльність, про що в цей же день внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру адвокатів України.
		38.          Тобто, дата офіційного внесення відомостей до Єдиного державного реєстру адвокатів України є датою, що підтверджує відповідний статус. 
		39.          Колегія суддів погоджується з тим, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю засвідчує право особи на заняття відповідною діяльність і свідчить про те, що особа є самозайнятою.
		40.          Водночас Суд бере до уваги, що позивач практично одразу скористався правом зупинити свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, про що наступного дня після отримання свідоцтва подав відповідну заяву. Відтак, обставини, що зумовлювали втрату статусу безробітного, відпали.
		41.          З огляду на ці обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що у період з 18.01.2017 по 19.01.2017 позивач не міг здійснювати адвокатську діяльність. З урахуванням одноденної тривалості цього періоду, позбавлення позивача права на одержання допомоги по безробіттю з формальних підстав (несвоєчасне повідомлення про факт отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю) є непропорційним.
		42.          Щодо доводів скаржника про правильність застосування судами норм права в частині вирішення питання про розмір правової допомоги, що підлягала стягненню, Суд погоджується з розміром, у якому вона стягнута.
		43.          Відповідно до ч. 1, 3 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати на правову допомогу.
		44.          Витрати на правову допомогу у розмірі 5120 грн. позивач підтверджував договором №28/17-а про надання правової допомоги від 07.04.2017, квитанцією №28 від 07.04.2017 про оплату послуг.
		45.           Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України витрати, пов`язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
		46.          Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч.3 ст. 90 КАС України). Статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
		47.          Розмір мінімальної заробітної плати у 2017 році становить 3200 гривень.
		48.          Суди встановили, що кількість відпрацьованих представником позивача годин у судовому засіданні на підставі даних журналів судових засідань складає 2 год. 20 хв. Тому сума понесених витрат на правову допомогу підлягає відшкодовуванню у розмірі 2560 грн., виходячи з розрахунку 1280 грн. (40% мінімальної заробітної плати) х 2 год. 20 хв. І 
		49.          Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції судового рішення про відмову в позові і погоджується з мотивами на підставі яких він дійшов такого висновку.
		50.          Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Керуючись ст. 346, 347 КАС України, Суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Вінницького обласного центру зайнятості залишити без задоволення.
		Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                    В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                              Я.О. Берназюк 
		 
		Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...