Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/16456/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2019. Зареєстровано: 01.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2019.
Дата набрання законної сили: 31.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/12439/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		31 жовтня 2019 року 
		Київ
		 
		справа №127/16456/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/12439/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Кашпур О.В.,
		суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №127/16456/16-а
		за позовом  ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції м. Вінниці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Єременюка Артема Юрійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито 
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2016 року (прийняту в складі головуючого судді Михайличенка А.В.) та на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого Сушка О.О., суддів Смілянця Е.С., Залімського І.Г.)  
		УСТАНОВИВ:
		І. Короткий зміст позовних вимог 
		1.          У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції м. Вінниці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Єременюка Артема Юрійовича від 27 липня 2016 року серії АР №039264 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою  статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		2.          На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Так, 27 липня 2016 року інспектором патрульної поліції м. Вінниці Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Єременюком А.Ю. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача за частиною першою  статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, позивача було позбавлено можливості скористатись своїми правами, передбаченими  статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також відповідачем було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначений статтями  278,  279 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення 
		3.          Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня               2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що при винесені постанови про адміністративне правопорушення, інспектором роти №3 батальйону управління патрульної поліції м. Вінниці Єременюком А.Ю. правильно були з`ясовані всі обставини справи та накладено стягнення в розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є співмірним виду та характеру вчиненого правопорушення. При цьому, останній знаходився при виконанні своїх службових обов`язків та оцінивши докази виніс постанову в межах своїх повноважень та в спосіб, встановлений законом.
		ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		4.          Не погоджуючись із постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2016 року та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.  Позивач у касаційній скарзі просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити в суд першої інстанції на новий розгляд. 
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не з`ясували, яким саме чином інспектор встановив, що відстань руху пішоходів становить менше 2 метрів, оскільки заміри відстані для руху пішоходів на тротуарі за допомогою вимірювальних приладів не проводились.
		IV. Позиція інших учасників справи
		5.          Відповідач не скористався правом на подання відзиву  на касаційну скаргу.
		V. Рух справи у суді касаційної інстанції
		6.          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2016 року та на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року.   
		7.          31 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
		8.          За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 12 червня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А на підставі розпорядження заступника керівника  апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 11 червня 2019 року №705/0/78-19. 
		9.          Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від              03 липня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження.
		10.          Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від              29 жовтня 2019 року цю справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 31 жовтня 2019 року.
		VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
		11.          Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 27 липня 2016 року стосовно ОСОБА_1 інспектором роти №3 батальйону управління патрульної поліції м. Вінниці Департаменту патрульної поліції, лейтенантом поліції Єременюком Артемом Юрійовичем було складено постанову серії АР № 039264 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
		12.          З указаної постанови вбачається, що позивач 27 липня 2016 року, керуючи транспортним засобом по вул. Привокзальна, 1а в м. Вінниці, здійснив стоянку автомобіля, не залишивши для руху пішоходів 2м, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У зв`язку з цим, до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
		VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ 
		13.          Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР
		Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		14.          Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017)
		Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;                        10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Кодекс України про адміністративні правопорушення, введений в дію з 1 червня 1985 року постановою Верховної Ради Української РСР від 7 грудня 1984 року №8074-X (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		Частина перша статті 222. Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті              106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття            132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195). 
		Стаття 251. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
		Стаття 252. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Стаття 258. Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п`ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. 
		Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
		Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. 
		У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. 
		Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
		VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		15.          Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи,  Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		16.          Аналіз положень частин першої-третьої статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення дозволяє дійти висновку про те, що їх дія поширюється:
		1) на правопорушення, визначені в частині першій цієї статті;
		2) у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
		3) на випадки, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
		17.          Частина друга статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення надає право Національній поліції не складати протокол про вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно на ці правовідносини поширюється положення частини четвертої статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
		18.          Таким чином, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, в тому числі, передбаченого статтею                   122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у працівників Національної поліції відсутній обов`язок складати протокол про адміністративне правопорушення.
		19.            У зв`язку з наведеним, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дії відповідача є законними, а постанова в справі про адміністративне правопорушення від 27 липня 2016 року серії АР № 039264 - законною та обґрунтованою.
		20.          Посилання касатора на відсутність доказів вчинення ним правопорушення спростовуються відеозаписом з бодікамери інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції м. Вінниці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції на якому зафіксовано місце здійснення правопорушення, дії правопорушника та складення інспектором постанови про адміністративне правопорушення. З відеозапису вбачається, що під час винесення постанови про адміністративне правопорушення позивачу були роз`яснені його права, передбачені статтею                     268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак позивач жодних клопотань інспектору не заявляв. 
		21.          Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		22.          З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		IХ. Судові витрати
		23.          Судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		п о с т а н о в и в :
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.    
		2.          Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня                2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року в справі №127/16456/16-а залишити без змін.
		3.          Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий          :                                                                      О. В. Кашпур          
		 
		Судді:                                                                                 О. Р. Радишевська
		 
		                                                                                          С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...