Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/2231/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2019. Зареєстровано: 01.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2019.
Дата набрання законної сили: 31.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/3441/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		31 жовтня 2019 року 
		Київ
		справа №806/2231/18
		адміністративне провадження №К/9901/3441/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
		розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за касаційною скаргою Міністерства оборони України
		на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 (суддя Панкеєва В.А.) та 
		постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 (головуючий суддя Охрімчук І.Г., судді: Капустинський М.М., Мацький Є.М.)
		у справі №806/2231/18
		за позовом ОСОБА_1 
		до Міністерства оборони України, 
		третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		про визнання протиправною відмови, зобов`язання вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
		- визнати протиправною відмову відповідача у призначенні йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 12.05.2017 внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;
		- зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 12.05.2017.
		2.Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2018, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018, позов задоволено повністю: визнано протиправною відмову Міністерства оборони України у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 12.05.2017 внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 12.05.2017.
		3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
		3.1. Зі змісту довідки Міністерства оборони України від 25.05.2017 №305 вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу на території Республіки Афганістан, де в той час велись бойові дії в період з 28.02.1985 по 08.05.1986.
		3.2. Згідно Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії встановлено, що поранення (контузія), захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
		3.3. Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА №782447 від 12.05.2017 ОСОБА_1 довічно встановлено другу групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.
		3.4. На підставі вказаного рішення позивачу видано посвідчення від 17.05.2017 серія  НОМЕР_1 як інваліду ІІ групи. 
		3.5. Судами зазначено, що позивач у 2017 році звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності.
		3.6. Зі змісту листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 30.06.2017 №248/316/2307 встановлено, що позивачу відмовлено у наданні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності понад тримісячний термін після звільнення зі служби.
		4.Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що оскільки позивач отримав інвалідність у зв`язку з пораненням (захворюванням), пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі  Закон №2011-ХІІ) та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 (далі  Порядок №975). Тому, на їх думку, відмова відповідача у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 12.05.2017 внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії є протиправною.
		 
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		5. Відповідач - Міністерство оборони України, подало касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018, в якій просить змінити оскаржувані судові рішення шляхом їх скасування в частині зобов`язання Міністерства оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 12.05.2017 та ухваленням нового рішення про зобов`язання Міністерства оборони України розглянути заяву позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи з 12.05.2017 відповідно до статті 16 Закону №2011-ХІІ і Порядку № 975. 
		5.1.Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та допущені порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає на тому, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2018 по справі №750/5074/17, про те, що строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби. Зазначає, що права на отримання одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової служби не виникає, оскільки інвалідність встановлена понад тримісячний термін після звільнення зі служби . Скаржник звертає увагу, що задоволення судами попередніх інстанцій позовної вимоги про зобов`язання вирішити питання щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги є передчасним, з огляду на те, що рішення, передбачене законом, Міністерством оборони України не приймалось.
		6.Представник позивача подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування судових рішень відсутні. Зазначив, що посилання скаржника на практику Верховного Суду є безпідставними, оскільки обставини у цій справі є іншими.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		 
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
		7. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі  Закон № 2232-ХІІ).
		8. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
		9. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
		10. Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
		12. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
		13. Аналіз зазначених положень Закону № 2011-XII дає підстави дійти висновку, що ним встановлено особливий порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов`язаним або резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, тобто є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги таким особам, зокрема:
		- особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов`язаним або резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
		- визначений час настання інвалідності - при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
		- відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві.
		14. Аналогічний підхід закріплено Порядком №975.
		15. Відповідно до підпункту 3 пункту 6 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві.
		16. Цією ж нормою визначено розмір такої допомоги при дотриманні особливих критеріїв для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги. 
		17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 довічно встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серія 12 ААА №782447 від 12.05.2017.
		18. При цьому, доводам у поясненнях щодо позову, відзиві на позов, запереченнях та апеляційній скарзі Міністерства оборони України з приводу проходження позивачем строкової військової служби ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не було надано правової оцінки та, відповідно, не встановлено який вид військової служби проходив ОСОБА_2 .
		19. Таким чином, невстановлення судами таких обставин справи не дозволяє застосувати необхідний порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям.
		20. Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
		21. На виконання цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 №975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		22. Згідно з пунктом 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
		23. Відповідно до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
		24. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
		25. Виходячи з наведеного, Порядком № 975 встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу стосовно виплати одноразової грошової допомоги, та перелік документів, зазначений в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
		26. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2018 у справі № 806/986/16 та від 03.04.2018 у справі № 750/5581/17, 12.11.2018 у справі № 727/715/17, від 15.04.2019 у справі № 760/20801/16-а.
		27. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач протокол засідання у 2017 році не отримував. Вказаний протокол до матеріалів справи надано не було, натомість на підтвердження відмови у виплаті одноразової грошової допомоги надано лист Міністерства оборони України від 30.06.2017 №248/316/2307, у якому підставою відмови зазначено факт звернення позивача за виплатою одноразової грошової допомоги після сплину тримісячного строку після звільнення з військової служби. Вказана відмова обґрунтована пунктом 6 частини 2 статті16 Закону №2011-XII з урахуванням змін з 01.01.2017. 
		28. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що такий лист не є вмотивованою відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги в розумінні пункту 13 Порядку №975.
		29. Отже, судами попередніх інстанцій встановлено однакові обставини з приводу відмови у виплаті одноразової грошової допомоги. Однак, такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості перевірити правильність застосування норм матеріального права, оскільки істотними обставинами для правильного вирішення цієї справи є як встановлення факту відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, так і її мотиви.
		30. За таких обставин, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу Міністерства оборони України, вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність відмови Міністерства оборони України у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
		31. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		32. Невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при розгляді справи.
		33. Як встановлено частиною 1 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		34. Згідно з частиною 4 статті 9 КАС України на суд покладається обов`язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		35. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
		36. За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		37. Відповідно до частини 4 статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		38. Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		39. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		40. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		41. За таких обставин, Верховний Суд приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		42. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України  задовольнити частково.
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018  скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя - доповідачВ.М. Шарапа
		 
		СуддіА.А. Єзеров
		 
		С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...