Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/4656/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; спори про припинення права власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2019.
Дата набрання законної сили: 30.10.2019
Номер судового провадження: 61-18682ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		 
		30 жовтня 2019 року
		 
		м. Київ
		 
		справа № 363/4656/16-ц
		провадження № 61-18682ск19
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у справі за позовом  першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Ну, намалюй», треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Дефо», про визнання недійсним розпоряджень, державних актів та витребування земельних ділянок,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_48 у жовтні 2019 року звернулась до Верховного Суду засобами поштового зв`язку з касаційною скаргою у вищевказаній справі з пропуском строку на касаційне оскарження, установленого статтею 390 ЦПК України.
		 
		Разом зі скаргою ОСОБА_48 подає клопотання про поновлення строку на подачу касаційної скарги, у якому посилаючись на те, що дізналась про оскаржувану постанову випадково 01 жовтня 2019 року, просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними.
		 
		Наведені заявником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави, зокрема перебування за кордоном протягом тривалого часу суд не може визнати поважними, з наступних підстав.
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
		 
		Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
		 
		Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
		 
		Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
		Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
		 
		Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.
		 
		Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України).
		 
		Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду після закінчення строків, установлених законодавством, і підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не можна визнати поважними, оскільки вони не свідчать про існування об`єктивних перешкод у своєчасному поданні заявником касаційної скарги й не виправдовують значний пропуск процесуального строку на її подання.
		 
		Надана копія закордонного паспорту з відмітками про виїзд за кордон та в`їзд на територію України, не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які б виправдали пропуск строку значної тривалості, та підтверджували поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
		 
		Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
		 
		Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
		 
		Аналіз тексту постанови Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року свідчить, що  ОСОБА_48  була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. 
		 
		ОСОБА_48 не надано належних доказів на підтвердження факту невиконання судом положень статей 272, 386 ЦПК України щодо ненаправлення сторонам у справі копій судових рішень та того, що відповідач не отримував копію оскаржуваного судового рішення поштовим відправленням або в суді першої чи апеляційної інстанції (нарочно).
		 
		У клопотанні про поновлення процесуального строку заявник посилається на те, що адреса за якою суд надсилав повістки та судові рішення, не є адресою її постійного місця проживання. З огляду на те, що ОСОБА_48 працює за кордоном, після повернення до України проживає в місті Києві в різних орендованих квартирах.
		 
		Наведені заявником причини, що призвели до пропуску строку на касаційне оскарження, не можуть бути визнані поважними, оскільки  ОСОБА_48 не було надано суду доказів того, що вона повідомляла суд першої або апеляційної інстанції про зміну адреси проживання для належного її повідомлення.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року  в цій справі було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27 лютого 2019 року.
		 
		Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові  рішення,  внесені  до  Реєстру,  є  відкритими для безоплатного  цілодобового  доступу  на   офіційному   веб-порталі судової влади України. 
		 
		Суду не надано логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало заявнику звернутись із касаційною скаргою починаючи з 27 лютого 2019 року у строк передбачений ЦПК України.
		 
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі                      № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, від 3 квітня 2008 року № 3236/03, § 41, ЄСПЛ).
		 
		Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
		 
		У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. 
		При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
		 
		Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, від 21 грудня 2010 року № 17160/06 та № 35548/06, § 34,).
		 
		У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
		 
		Отже,  ОСОБА_48 не наводить поважних причин, що перешкодили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою з дотриманням процесуальних строків та які б виправдовували втручання касаційного суду у принцип правової визначеності судових рішень, оскільки заявником протягом восьми місяців не вживалися заходи щодо реалізації своїх процесуальних прав.
		 
		З урахуванням наведеного та відповідно до положень частини третьої  статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для подання заяви про поновлення пропущеного строку з наведенням інших підстав для його поновлення з наданням відповідних доказів на підтвердження наведених ним обставин, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником сплачено судовий збір не у повному обсязі.
		Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (підпункт перший пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі).
		Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (підпункт другий пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі).
		Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року становить 1 378,00 грн.
		Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
		Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
		Враховуючи наведене, за подання касаційної скарги необхідно було сплатити 34 870,68 грн ((1 378,00 х 10) + (243 689,00 грн х 1,5 %)) х 200 %).
		Відтак, з урахуванням сплаченої суми судового збору заявнику необхідно доплатити 27 559,98 грн (34 870,68 грн - 7 310,70 грн).
		Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача (стандарт IBAN) - UA678999980000031219207026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207.
		Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
		Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
		 
		Керуючись статтями 127, 390, 393 ЦПК України,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати наведені  ОСОБА_49 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року неповажними. 
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року залишити без руху для усунення зазначених недоліків касаційної скарги до 02 грудня 2019 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали.
		 
		Якщо заяву про поновлення строку касаційного оскарження не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для його поновлення визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                        І. Ю. Гулейков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...