Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/6031/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2019. Зареєстровано: 03.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2019.
Дата набрання законної сили: 29.01.2020
Результат оскарження 29.01.2020 Апеляційний суд Львівської області: скасовано рішення повністю із закриттям провадження
Номер судового провадження: 3/461/2919/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №461/6031/19 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		 
		       30 жовтня 2019 року суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., 
		за участі:
		секретаря судового засідання Збожної О.Р.,
		прокурора Вітковської І.М.,
		особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
		захисника Шмайхеля А.К.,
		розглянувши в залі суду у м. Львові адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у с. Михайлівка Радивилівського району Рівненської області, працює на посаді заступника командира роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у Львівській області, майора поліції, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		 
		за скоєння адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 , перебуваючи на службі в поліції, на посаді заступника командира роти № 2 батальйону № 3 УПП у Львівській області відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03 грудня 2018 року №1165 о/с, у відповідності до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучі суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, всупереч інтересам держави вчинив порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків. Таке порушення виявилось у прийнятті подарунку у негрошовій формі від ОСОБА_2 , яка не являється близькою особою ОСОБА_1 , а саме 1/2 (однієї другої) частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною вартістю 606894 грн., що перевищує дозволений законом розмір сукупної вартості подарунків, на який має право суб`єкт.
		Дані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП, як порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що з ОСОБА_2 вони знайомі приблизно два роки. Він підтримував з нею дружні стосунки, познайомив дружину і дітей. Від ОСОБА_2 він дізнався, що остання не проживає у належному їй житловому АДРЕСА_1 , оскільки стан даного приміщення є незадовільним. Протягом тривалого часу ОСОБА_1 з точки зору людяності допомагав останній матеріально, купував продукти. Через деякий час вони з дружною вирішили запросили ОСОБА_2 проживати спільно з ними. Вказана особа, як зазначає ОСОБА_1 , стала повноцінним членом їхньої сім`ї. У червні 2019 року ОСОБА_2 запропонувала переоформити свій будинок на нього, запевнивши, що не має більш близьких осіб. Від укладення договору пожиттєвого утримання ОСОБА_2 відмовилась, проте уклала договір дарування. Вважає, що ним не порушені обмеження щодо отримання подарунка, оскільки ОСОБА_2 підпадає під законодавче визначення «близька особа». 
		Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строку притягнення особи до адміністративної відповідальності. Наголосив, що ОСОБА_3 звернулася до органів поліції із заявою, в якій повідомила обставини відчуження ОСОБА_2 частини будинку ОСОБА_1 , ще 02 липня 2019 року. Також у липні 2019 року відібрані пояснення у свідків. Вважає, що саме з цього часу, коли органу поліції, стало відомо про вчинення правопорушення, почався перебіг визначеного ст. 38 КУпАП строку притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, зазначив, що ОСОБА_2 є близькою особою, оскільки проживала спільно з ОСОБА_1 та його сім`єю. Норма закону, яка визначає поняття «близька особа» є недосконалою, а поняття у ній виражене не чітко. 
		Прокурор під час розгляду справи зазначила, що факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення доведений. Так, у ході підготовки справи до розгляду органом поліції були допитані сусіди, отримана інформація від нотаріуса. Всі встановлені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 не є близькою особою ОСОБА_1 , не проживала однією сім`єю з останнім. Крім того, прокурор вважає, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не сплив, оскільки після проведення всіх необхідних дій по встановленню обставин справи, та рішення про складення протоколу було прийняте 12 серпня 2019 року, що і є початком перебігу зазначеного строку.
		Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. З цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
		Згідно з пп. 3 п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські. Одночасно, зазначена категорія посад віднесена до суб`єктів вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, та на них розповсюджуються обмеження і обов`язки, передбачені ст. 23 Закону.
		У ст. 23 Закону України передбачено, що особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб.
		При цьому ці особи можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.
		Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які: 1) даруються близькими особами; 2) одержуються як загально доступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
		Водночас ст. 24 цього Закону зобов`язано осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб у разі надходження подарунка, незважаючи на приватні інтереси, невідкладно відмовитися від пропозиції.
		Об`єктом ст. 172-5 КУпАП є порушення передбачених ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» заходів щодо запобігання корупції. Як визначено у преамбулі Закону України «Про запобігання корупції», цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів.
		Таким чином, передбачені ст. 23 Закону обмеження щодо одержання подарунку є одним з превентивних антикорупційних механізмів, який забороняє відповідним суб`єктам укладати визначені договори дарування незалежно від реальної мети їх укладання. Сам факт укладання договору дарування є достатнім для констатації порушення встановлених законом обмежень.
		Згідно із абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону, подарунок - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
		Статтею 718 ЦК України визначено, що дарунок - це рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, нерухомі речі та майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути в майбутньому.
		Відповідно до ч. 1 ст. 722 ЦК України, право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття. Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття (ч. 3 ст. 722).
		Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП підтверджується дослідженими судом належними і допустимим доказами, а саме: 
		- даними протоколу про адміністративне правопорушення № 55 від 12 серпня 2019 року;
		- даними заяви ОСОБА_3 від 02 липня 2019 року, у якій повідомлено органу внутрішньої безпеки Національної поліції України про факт отримання ОСОБА_1 у подарунок частини будинку АДРЕСА_1 ;
		- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 15 липня 2019 року, де останній зазначає, що він проживає у другій частині буд . АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 це дружина його покійного брата. З червня 2019 року до ОСОБА_2 почали навідуватися незнайомі люди, а у подальшому йому стало відомо про переоформлення 1/2 частини будинку на працівника поліції;
		- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 15 липня 2019 року, який зазначив, що проживає у АДРЕСА_1 , у другій половині будинку проживає ОСОБА_2 Свідку не було відомо про наявність в останньої будь-яких родичів. У червні 2019 року сторонні люди почали на ділянці будинку ремонтні роботи. Аналогічні пояснення надані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
		- письмовими пояснення ОСОБА_3 від 15 липня 2019 року, яка показала, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю сім`єю. ОСОБА_2 , яка проживає у другій половині будинку, є її тіткою. У липні 2019 року до її батька прийшов ОСОБА_1 та повідомив, що буде проживати у належній ОСОБА_2 частині будинку, він є власником цієї частини будинку, яка була подарована йому ОСОБА_2 ;
		- даними повідомлення ОСОБА_1 про суттєві зміни у майновому стані від 26 червня 2019 року, де зазначено про подарунок у не грошовій формі - житлового будинку у м. Львові від ОСОБА_2 ;
		- даними договору дарування від 24 червня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_2 передала безоплатно у власність, а обдаровуваний ОСОБА_1 прийняв у власність житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 86,5 кв.м, а саме приміщення: 2-1/тамбур - 5,1 кв.м, 2-2/коридор - 2,9 кв.м, 2-3/кухня - 5,2 кв.м, 2-4/житлова - 16,5 кв.м, 2-5/житлова - 10,9 кв.м, 2-6/ванна кімната - 4,1 кв.м та цегляний сарай, позначений на плані літ. «Г», літня кухня, позначена на плані літ. «Б»;
		- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої право власності ОСОБА_1 на будинок було зареєстроване 24 червня 2019 року.
		З урахуванням викладеного, суд вважає, що винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
		Вказані висновки суду не спростовуються також наданими ОСОБА_1 фотографіями, де зображена ОСОБА_2 та члени сім`ї ОСОБА_1 , оскільки з таких суду не вдалося встановити період їх виготовлення. Не містять відомостей, які б стосувалися предмету доказування і надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, рахунки, накладні на придбання будівельних матеріалів, обладнання, медичні документи.
		Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружна, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, теща, свекор,свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта.
		Водночас, як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_2 не є для ОСОБА_8 близькою особою в розумінні Закону, оскільки як вбачається із досліджених доказів, останні спільно не проживали, не були пов`язані спільним побутом, відсутні відомості про наявність між ними взаємних права та обов`язки. З показів ОСОБА_2 встановлено, що вона проживала по місцю своєї реєстрації і лише періодично перебувала у сім`ї ОСОБА_9 .
		Факт одноосібного проживання ОСОБА_2 по місцю реєстрації також підтверджують ОСОБА_3 , її батько ОСОБА_4 та сусіди ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , які також стверджують, що до червня місяця 2019 року сторонні громадяни не відвідували ОСОБА_2 по місцю реєстрації.
		Про відсутність ознаки спільного побуту свідчить те, що в своєму поясненні ОСОБА_2 повідомила, що не здійснювала дольової участі в оплаті за оренду житла та комунальні послуги по місцю проживання ОСОБА_8 та у комунікації з надавачами комунальних послуг. Згідно пояснень, ОСОБА_11 інколи давав їй гроші, які вона використовувала на власний розсуд. Факт реєстрації ОСОБА_1 та членів його сім`ї за адресою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) з 08 липня 2019 року також не свідчить про спільне проживання, оскільки така реєстрація була здійснена вже після укладення договору дарування частки у праві власності.
		Необґрунтованим суд вважає клопотання захисника про закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, з огляду на наступне.
		Згідно з положеннями ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		Суд встановив, що до органів внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_3 звернулася 02 липня 2019 року. У липні 2019 року органом поліції буди відібрані пояснення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідків, отримано інформацію від нотаріуса, з відповідних державних реєстрів. 
		Проте, зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, і лише після чого може бути зроблено висновок про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається лише після проведення всіх необхідних дій та процедур. Саме тому, суд вважає, що дата складання протоколу - 12 серпня 2019 року є датою, коли було виявлене діяння ОСОБА_1 як таке, що відповідає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП. Отже, розгляд справи судом відбувся до спливу тримісячного строку з моменту виявлення правопорушення.
		Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, безальтернативність видів стягнення, передбачених частиною статті, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу у мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 172-5 КУпАП та додаткове стягнення - конфіскацію подарунку.
		Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 384,20 грн.
		Керуючись ст.ст. 172-5, 248, 249, 251, 268, 283-285 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Шмайхеля Анатолія Казмировича про закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом передбаченого ч. 3 ст. 38 КУпАП строку притягнення особи до адміністративної відповідальності - відмовити.
		ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 Кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу - 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією подарунка - 1/2 (одної другої) частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 86,5 кв.м, а саме приміщення: 2-1/тамбур - 5,1 кв.м, 2-2/коридор - 2,9 кв.м, 2-3/кухня - 5,2 кв.м, 2-4/житлова - 16,5 кв.м, 2-5/житлова - 10,9 кв.м, 2-6/ванна кімната - 4,1 кв.м та цегляний сарай, позначений на плані літ. «Г», літня кухня, позначена на плані літ. «Б».
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                          Л.Д. Фролова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...