Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/1800/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2019. Зареєстровано: 04.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2019.
Дата набрання законної сили: 31.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/23717/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		31 жовтня 2019 року 
		Київ
		справа №817/1800/16
		адміністративне провадження №К/9901/23717/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Бучик А.Ю.,
		суддів: Мороз Л.Л.,  Рибачука А.І., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у складі судді Комшелюк Т.О. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Охрімчук І.Г., Капустинського М.М., Моніча Б.С. у справі № 817/1800/16 за позовом ОСОБА_2 до Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно, Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області, третя особа - ОСОБА_1 про зобов`язання вчинення певних дій,
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати відповідача скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будинок механізаторів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, яка залишена без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, зобов`язано державного реєстратора прав на нерухоме майно Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будинок механізатора, зареєстрованого 06.10.2015 за номером запису про право власності: 11480002, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Не погоджуючись з    рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і закрити провадження у справі.
		Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій помилково ухвалено судові рішення, оскільки між сторонами адміністративного процесу спір не виник взагалі, оскільки позивач із заявою про скасування державної реєстрації до відповідача не звертався взагалі.
		Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи    касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		У ході розгляду справи судами встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності майна. 
		Рішенням відповідача від 16.03.2016 позивачу відмовлено у державній реєстрації оскільки заявлене право вже зареєстроване (наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями).
		Також судами встановлено, що 23 квітня 2008 року Березнівським районним судом Рівненської області у справі №2-472 ухвалено рішення, згідно якого визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення будівлі механізатора із двох поверхів розміром 12,2 м. на 12.6 м., площею - першого поверху 117 кв. м, другого - 120.5 кв. м загальною площею 237.5 кв. м в АДРЕСА_1 . Вказане рішення суду подано для проведення державної реєстрації реєстратору КП "Березнівське РБТІ", яким і проведено реєстрацію права власності на вищевказане майно, шляхом внесення відомостей до реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		26.05.2009 рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області задоволено частково апеляційну скаргу позивача та скасоване вищевказане рішення суду першої інстанції, а також ухвалено нове, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволені заявленого позову, щодо визнання за ним права власності на приміщення будинку механізатора, загальною площею 237,5 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 вказане майно за рішенням суду не належить, тому наявні підстави для зобов`язання відповідача вчинити дії щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на будинок механізаторів, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 .
		Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
		Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
		Вимогами у цій справі є зобов`язання скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що пов`язано з порушенням права позивача нерухоме майно іншою особою, за якою відповідачем зареєстровано право власності на таке майна.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктивний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		Відповідно до статті 2 КАС (у    редакції, чинній на час подання позову),    завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої       статті 3 КАС       у зазначеній редакції).
		Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (за статтею 17 КАС    у відповідній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
		У пункті 7 частини першої статті 3 КАС в наведеній вище редакції визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
		Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
		Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від  04 вересня 2018 року у справі №    823/2042/16,    якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог    законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорене рішення, здійснено оспорений запис.
		Натомість, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).
		Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Рішення про державну реєстрацію стосувались реєстрації прав іншої особи, а не позивача.
		Зобов`язання скасувати рішення щодо державної реєстрації прав на об`єкт нерухомості є захистом прав позивача на вказане нерухоме майно від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано таке право.
		Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та третьої особи щодо прав на спірне майно.
		Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його приватноправового характеру.
		Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Зобов`язання вчинити дії що скасування рішення про державну реєстрацію права власності безпосередньо пов`язане із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо нерухомого майна з особою, яка не заперечують законності дій державного реєстратора з реєстрації за ними права на це майно. Такий спір має приватноправовий характер і залежно від суб`єктного складу сторін має вирішуватися за правилами цивільного або господарського судочинства.
		Зазначена вище правова позиція відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 та у постанові від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а.
		При цьому слід звернути увагу на те, що розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб`єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 757/1660/17-ц).
		Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. 
		Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову  Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року скасувати.
		Провадження у справі № 817/1800/16 закрити.
		Роз`яснити про право на звернення до суду в порядку цивільного  судочинства.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                   А.Ю. Бучик
		Судді                                                                                                                Л.Л. Мороз                                                                                                                                                                                                                                         А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...