Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/244/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2019. Зареєстровано: 04.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2019.
Дата набрання законної сили: 16.01.2020
Номер судового провадження: П/140/252/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 жовтня 2019 року   ЛуцькСправа № 140/244/19 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
		за участю секретаря судового засідання Шепталової А.П.,
		представників позивача Коструби Н.М., Крючкова В.О.,
		представника відповідача Ярошика Т.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Всепостач" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Всепостач" (надалі - ТзОВ "Всепостач", товариство, підприємство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (надалі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2018 року №0010961405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1467207,30 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі акта документальної планової виїзної перевірки ТзОВ "Всепостач" від 11 вересня 2019 року №13835/14-01/38897719, яким встановлено порушення товариством норм пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95-ВР): у період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року здійснювались розрахункові операції з покупцями за готівкові кошти через касу підприємства, але без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі покупцю відповідних розрахункових документів встановленої форми (фіскальних чеків) на загальну суму 1467207,30 грн. Позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки приймання від покупців готівкових коштів за поставлений товар відбувається не за місцем його реалізації, а з відстрочкою платежу в касу товариства на підставі прибуткового касового ордеру відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі - Положення №148). Закон №265/95-ВР регулює відносини між продавцем і покупцем в роздрібній торгівлі і сфері послуг за готівку. Водночас, основним видом економічної діяльності товариства є оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, при здійсненні якої платник податків звільняється від обов`язку застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО).  При цьому, здійснюючи оптову реалізацію ковбасних виробів, товариство на підставі укладених з контрагентами типових договорів поставки, здійснює доставку товарів власним транспортом у визначене покупцем місце. У даному випадку готівкові кошти приймалися у касу підприємства за адресою: м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 16а,  товар відвантажено зі складу підприємства за адресою: с. Всеволодівка, вул. Степова, 4а, що було встановлено під час перевірки. Відтак, вважає, що у разі проведення готівкових розрахунків не за місцем отримання товарів розрахункова операція у розумінні статті 2 Закону №265/95-ВР не здійснюється і у підприємства немає обов`язку проводити розрахунки у готівковій формі через РРО. 
		Позивач зауважив, що  ГУ ДФС у Волинській області одночасно провело фактичну перевірку та за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР та на підставі частини першої статті 17 цього Закону прийняло податкове повідомлення-рішення №0009611405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1,00 грн. Спірним податковим повідомленням-рішенням на підставі цієї ж норми застосовано фінансову санкцію у розмірі 100 відсотків вартості проданих товарів (послуг) у зв`язку із встановленням контролюючим органом після проведеної перевірки у ході наступної перевірки факту не проведення розрахункових операцій через РРО. Позивач вважає, що товариство повторно притягнено до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що суперечить статті 61 Конституції України. Товариством не вчинялось наступне правопорушення в розумінні статті 17 Закону №265/95-ВР, оскільки фактичною перевіркою охоплювався період з 01 квітня 2018 року по 10 серпня 2018 року, а документальною плановою виїзною - з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року.
		Оскарження акта перевірки та податкового повідомлення-рішення  від 01 жовтня 2018 року №0010961405 в адміністративному порядку не спричинило його скасування як протиправного, тому позивач з наведених вище підстав просив позов задовольнити у повному обсязі.
		Ухвалою від 08 лютого 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; судовий розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.1 том 1). 
		У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.116-117 том 1). В обґрунтування своєї позиції вказав, що плановою виїзною перевіркою ТзОВ "Всепостач"» встановлено, що в порушення вимог  пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР у період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року за місцем реалізації товарів через касу підприємства за адресою: м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 16а, здійснювались розрахункові операції з покупцями за готівкові кошти за реалізовані ковбасні вироби (продукцію не власного виробництва), відвантажені зі складу за адресою: с. Всеволодівка, вул. Степова, 4а, з оформленням прибуткових касових ордерів, без застосування РРО та без видачі покупцям відповідних розрахункових документів встановленої форми (фіскальних чеків) на загальну суму 1467207,30 грн. Відтак, податковим повідомленням-рішенням від 01 жовтня 2018 року №0010961405 застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушенням закону товарів, що відповідає санкції частини першої статті 17 Закону №265/95-ВР, оскільки протягом року підприємство уже було притягнуто до відповідальності за аналогічне правопорушення на підставі податкового-повідомлення рішення від 05 вересня 2018 року №0009611405 за результатами фактичної перевірки. Відповідач вважає, що у суб`єкта господарювання виникає обов`язок застосовувати РРО при здійсненні операцій з відпуску на складі товару, оплаченого готівковими коштами у касі підприємства, навіть якщо вона знаходиться за іншою адресою. З наведених підстав вважає, що податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2018 року №0010961405 є таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому просив в задоволенні позову відмовити повністю.
		Увалами суду: від 26 лютого 2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №140/19/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Всепостач" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2018 року №0009611405; від 28 серпня 2019 року - поновлено провадження у справі  (а.с.158, 180 том 1).
		У ході підготовчого провадження позивач надав додаткові пояснення (а.с.1-7, 240-243 том 2) та вказав, що відповідач під час перевірки не взяв до уваги, що у місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не проводяться. Такий порядок на підприємстві встановлено внутрішніми локальними актами про облікову політику, якими визначено осіб відповідальних за облік готівки, місцезнаходження каси підприємства. Відповідачем не перевірено порядок здійснення поставки товарів за укладеними договорами та не надано належної оцінки факту поставки товару покупцям власним транспортом позивача; оплата за товар здійснювалася з відстроченням платежу на строк до семи днів. Оцінка документам надано вибірково лише шляхом дослідження касової книги, всі інші документи не досліджувались або були проігноровані. Також зауважив, що оскільки рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі №140/19/19 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05 вересня 2018 року №0009611405, прийняте за результатами фактичної перевірки, то підстави для притягнення товариства до відповідальності за вчинення протягом року повторного правопорушення відсутні. Також позивач навів розрахунок, за яким доводить, що застосування штрафної санкції у сумі 1467207,30 грн. є неправомірним ще й з тих підстав, що позаплановою виїзною перевіркою було встановлено факт реалізації фізичним особам (які не зареєстровані суб`єктами підприємницької діяльності) товару на суму 867364,23 грн.; ці операції контролюючим органом кваліфіковано не як розрахункову операцію за придбаний товар, а як безповоротну фінансову допомогу, що мало для підприємства наслідком зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та донарахування податку на прибуток. Інші суми доходу (867364,23 грн.) визнано підприємством шляхом включення до декларації з податку на прибуток за третій квартал 2018 року зі сплатою донарахованого грошового зобов`язання. Тому вважає, що контролюючий орган з одного боку вважає, що операції на суму 867364,23 грн. є безповоротною фінансовою допомогою невстановлених осіб, а з іншого боку - розрахунковою операцією за придбаний товар та неправомірно притягнув підприємство до відповідальності двічі. Позивач просив врахувати ці доводи та позов задовольнити.
		Ухвалою суду від 24 вересня 2019 року закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті (а.с.247 том 2). 
		Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року замінено відповідача ГУ ДФС у Волинській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Волинські області (а.с.19-20 том 3).
		У судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, позов підтримали та його вимоги просили задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив. Представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, наведених у відзиві. Звернув увагу, що оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів та видача відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб`єкта господарювання, можливе лише у разі здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва, а в ході проведення перевірки встановлено факт реалізації ковбасних виробів за готівкові кошти (продукції не власного виробництва). 
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін (вступне слово), перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.
		На підставі наказів ГУ ДФС у Волинській області від 11 липня 2018 року №2646 (а.с.10), від 27 серпня 2018 року №3057 у період з 30 липня 2018 року по 04 вересня 2019 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ "Всепостач", результати якої оформлено актом від 11 вересня 2018 року №13835/14-01/38897719 (надалі - акт перевірки, а.с.11-61 том 1). Перевіркою встановлено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, зокрема, у періоді, який підлягав перевірці за місцем реалізації товарів через касу підприємства за адресою: м. Луцьк, вул, Лесі Українки, 16а, здійснювались розрахункові операції з покупцями за готівкові кошти з оформленням прибуткових касових ордерів, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, але без застосування реєстратора розрахункових операцій за реалізовані ковбасні вироби (продукція не власного виробництва), відвантажені зі складу за адресою: с. Всеволодівка, вул. Степова, 4а, та без видачі покупцю відповідних розрахункових документів встановленої форми (фіскальних чеків) на загальну суму 1467207,30 грн., в тому числі за грудень 2017 року - 68718,27 грн., за січень 2018 року - 802896,52 грн., за лютий 2018 року - 328144,90 грн., за березень 2018року - 267447,61 грн. (пункт 3.5 розділу ІІ; пункт 2 розділу IV "Висновки" акта перевірки).
		01 жовтня 2018 року на підставі акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0010961405, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 1467207,30 грн. (а.с.68 том 1). Як вбачається з розрахунку штрафу до податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2018 року №0010961405 (а.с.154 том 1), розмір штрафу становить 100 відсотків вартості проданих за готівкові кошти товарів за період грудень 2017 року - березень 2018 року без застосування РРО та без видачі покупцям відповідних розрахункових документів встановленої форми (фіскальних чеків).
		Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України (скарга від 26 жовтня 2018 року №100 з доповненнями від 27 листопада 2018 року №110 на а.с.69-72, 76-78 том1). Рішенням ДФС України від 21 грудня 2018 року №41374/6/99-99-11-06-01-15 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2018 року №0010961405 - без змін (а.с.81-82 том 1).   
		Податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2018 року №0010961405 позивач оскаржив до суду.
		Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд  зазначає, що Закон №265/95-ВР, порушення норм якого встановлено під час фактичної перевірки позивача, визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
		Пунктами 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
		За визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
		Статтею 9 Закону №265/95-ВР передбачені випадки, за яких реєстратори розрахункових операцій не застосовується. Так, пунктом 12 вказаної статті визначено, що реєстратор розрахункових операцій не застосовується, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Закон №265/95-ВР визначає обов`язок суб`єкта господарювання застосовувати реєстратор розрахункових операцій за сукупності таких умов: при продажу товарів здійснюються розрахунки у готівковій (безготівковій) формі; ці розрахунки здійснюються за місцем зберігання реалізованих товарів.
		Пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення  вимог  цього  Закону  до  суб`єктів господарювання,  які  здійснюють  розрахункові  операції за товари (послуги),  за  рішенням  відповідних  органів  доходів  і  зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним  режимом  роботи; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення  її  без  використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті  такого  суб`єкта  господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за  кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим  підпунктом, товарів (послуг).
		Перевіряючи правильність оцінки контролюючим органом обставин, за якими він визначив склад правопорушення, передбаченого пунктами 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, та наявність підстав для застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 цього Закону, суд встановив, що ТзОВ "Всепостач" зареєстроване як юридична особа 05 вересня 2013 року; основним видом діяльності товариства є оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (КВЕД 46.32). Ці відомості підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.148-149 том 1). Не є спірною та обставина, що товариство реалізує продукцію не власного виробництва зі складу в с. Всеволодівка на вул. Степова, 4а (приміщення частини ковбасного цеху А-1 площею 310 кв.м.: склад готової продукції, кабінет персоналу, охолоджувальна рампа, які використовуються  товариством на підставі договору оренди від 21 грудня 2017 року №1, укладеного із  фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - а.с.96-98 том 1, а.с.150 том 2). За цією адресою 19 січня 2018 року зареєстрований реєстратор розрахункових операцій. Однак розрахунки за поставлений товар проводяться покупцями в касі товариства у м. Луцьку на АДРЕСА_1 (приміщення загальною площею 100 кв.м. використовується на підставі договору суборенди нежитлового приміщення від 01 грудня 2017 року, укладеного позивачем із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1  - а.с.99-100 том 1, а.с.149 том 2); це приміщення (офіс підприємства) визначено місцем проведення касових операцій відповідно до пункту 1.4 Порядку оприбуткування готівки в касі, затвердженого наказом ТзОВ "Всепостач" від 11 грудня 2017 року №15 (а.с.84-88 том 2). Як встановлено у судовому засіданні та слідує з акта перевірки, факт реалізації ковбасних виробів за готівкові кошти покупцям з оформленням прибуткових касових ордерів встановлено з аналізу рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та касової книги. Оприбуткування готівки шляхом заповнення прибуткових касових ордерів та квитанцій до них здійснюється на підприємстві бухгалтером (відповідальна особа, на яку покладено обов`язок з оформлення цих документів) - пункт 3.4  Порядку оприбуткування готівки в касі; ці функції на підприємстві здійснює бухгалтер-касир відповідно до посадової інструкції (а.с.102-106 том 2). Як вбачається з Технологічної карти про порядок замовлення, комплектування та поставки замовлень (затверджена наказом підприємства від 01 грудня 2017 року №11/2), доставка товару зі складу товариства здійснюється оптовим клієнтам до їх торгівельних точок водіями ТзОВ "Всепостач" після відпустку товару зі складу завідувачем складу (а.с.128-134 том 2). Завідувач складу готової продукції відповідно до посадової інструкції, затвердженої 01 грудня 2017 року, повноважень на приймання готівки немає (а.с.99-100 том 2). Товариство приймало готівку в касі від суб`єктів підприємницької діяльності за поставлений товар згідно з укладеними договорами поставки, які відповідають формі типового договору поставки, затвердженому наказом ТзОВ "Всепостач" від 01 грудня 201 року №11/2. Зі змісту цих договорів (окремі з них надано суду), вбачається, що поставка товару здійснюється фізичним особам-підприємцям на умовах СРТ - склад покупця силами продавця (ТзОВ "Всепостач"); покупець може здійснювати розрахунки в готівковій формі та зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар протягом семи календарних днів з моменту фактичної поставки товару (пункт 2.2, 2.3, 3.2 договору). У штаті підприємства є водії, а транспортні засоби використовуються на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 01 грудня 2017 року, укладеного між позивачем та ТзОВ "ДОМ-ЛУЦЬК" (а.с.151-154 том 2).
		Відповідно до наданих позивачем копій договорів поставок, видаткових накладних, прибуткових касових ордерів та квитанцій до них, реєстру реалізованої та оплаченої за готівку продукції фізичними особами підприємцями у період грудень 2017 року - березень 2018 року, карток рахунку 361 (а.с.90-95 том 1, а.с.10-56 том 2, 59-83 том 2, а.с.155-239 том 2) підтверджується факт здійснення ТзОВ "Всепостач" в період, охоплений перевіркою, господарської діяльності з постачання ковбасних виробів суб`єктам підприємницької діяльності на підставі укладених договорів. 
		Під час перевірки перевірялись обставини та порядок здійснення розрахунків, зокрема реалізація товару зі складу позивача з подальшою доставкою товару оптовим покупцям власним транспортом позивача, як це передбачено договором поставки.
		Поняття оптової торгівлі наведене у ДСТУ 4303:2004, відповідно до підпункту 4.5 пункту 4 якого оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю, для виробничого споживання та надання пов`язаних із цим послуг.
		Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. 
		Крім того, за правилами частини третьої статті 265 Господарського кодексу України сторонами договору поставки можуть бути тільки суб`єкти господарської діяльності, а саме: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
		Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що відповідно до укладених із суб`єктами господарювання договорів позивач реалізовував оптом товар (ковбасні вироби), поставку якого здійснював власними силами зі складу товариства, а розрахунки за поставлений товар проводились покупцями з відтермінуванням оплати в готівковій формі в касі товариства шляхом складення прибуткових касових ордерів відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017року №148. При цьому, доказів того, що в касі товариства відбувається відпуск товару (чи навпаки, на складі підприємства здійснюються розрахунки за відпущений товар), матеріали справи не містять.
		Таким чином, оскільки поняття "розрахункова операція" в розумінні статті 2 Закону №265/95-ВР пов`язує прийняття готівки з місцем реалізації товарів, то відсутність факту отримання придбаного оптом товару за місцем проведення розрахунків за нього, на думку суду, відповідно до пункту 12 статті 9 Закону №265/95-ВР не передбачає обов`язку товариства застосовувати РРО при прийманні від покупця - суб`єкта господарювання готівкових коштів за поставлений товар. Обов`язок застосувати РРО при здійсненні торгівлі виникає у тому випадку, коли операції з розрахунків у готівковій формі здійснюються в місці отримання товарів (склад), якщо ж місце отримання товару і місце здійснення розрахунків у готівковій формі не збігаються, а розрахунки проводяться у касі підприємства з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів з видачею відповідних квитанцій, то такого обов`язку у суб`єкта господарювання не виникає. Проведення готівкових розрахунків в разі здійснення оптової торгівлі товарами чинним законодавством України не заборонено.
		Разом з тим, доводи відповідача про те, що суб`єкт господарювання звільняється від обов`язку застосовувати РРО лише у разі продажу продукції власного виробництва, суд до уваги не бере, оскільки в даному випадку встановлено факт здійснення оптової торгівлі і проведення розрахунків не за місцем отримання товару, що є самостійною підставою для звільнення від застосування РРО.
		Посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 02 квітня 2013 року у справі №21-70а13 суд також до уваги не бере, оскільки вона стосується  інших, ніж у даному спорі, фактичних обставин (товар отриманий на одному складі, а розрахунок за товар відбувся в касі на іншому складі). У випадку із позивачем розрахунок за отриману продукцію було проведено у касі підприємства, а товар був доставлений покупцям у місце, яке ними визначене, при цьому розрахунки за товар проведено після фактичної поставки товару з відтермінуванням до семи днів. Ці доводи позивача відповідач не спростував. Не надано їм оцінку і під час розгляду скарги в порядку адміністративного оскарження. Як і в акті перевірки, так і в рішенні за результатами розгляду скарги контролюючий орган обмежився лише висновком про непроведення через РРО суми готівкових коштів, внесених в касу товариства за реалізовані ковбасні вироби. Водночас,  інформація з посиланням на первинні документи та зведені облікові документи, за якими відповідач встановив суму реалізованого товару покупцям за готівку без роздрукування фіскальних звітних чеків в акті перевірки взагалі відсутня. 
		Судом також встановлено, що під час документальної виїзної планової перевірки, яка здійснювалася відповідачем з 30 липня 2018 року по 04 вересня 2018 року, одночасно на підставі наказів ГУ ДФС у Волинській області від 09 серпня 2018 року №2924 та №2925 з 10 серпня по 17 серпня 2018 року проведено фактичну перевірку каси ТзОВ "Всепостач", за адресою: м. Луцьк, вулиця Лесі Українки, 16а, та його складу за адресою: с. Всеволодівка, вул. Степова, 4а. За результатами фактичної перевірки складено акт від 17 серпня 2018 року №12892/03-20-14-05/38897719, яким також встановлено порушення товариством пунктів  1, 2 статі 3 Закону №265/95-ВР:  у період з  01 квітня 2018 року по 09 серпня 2018 року ТзОВ "Всепостач" через касу підприємства реалізовано продукції не власного виробництва на суму  2363767,63 грн. за готівкові кошти без застосування РРО та з оприбуткуванням отриманих від покупців в касу підприємства коштів з оформленням прибуткових касових ордерів. На підставі цього акта перевірки податковим повідомленням-рішенням від 05 вересня 2018 року №0009611405 згідно з пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 1 грн. - як видно із розрахунку, наданого відповідачем, у зв`язку із встановленням факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи,  нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, як таке, що вчинене протягом року вперше. Зазначене податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасоване рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі №140/19/19, що набрало законної сили на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року (а.с.111-113 том 1, а.с.162-165 том 2). 
		Податкове повідомлення-рішення, що є предметом оскарження у даній справі, прийняте із застосуванням санкції, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, відповідно до якої фінансові санкції застосовуються за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).  
		Отже, відсутність наступного вчиненого порушення виключає можливість застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг), що вказує на протиправність податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2018 року №0010961405.
		Позивач також посилався на застосування до нього штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням за готівкові операції, які згідно з пунктом 3.1.1.5 розділу ІІ акта перевірки  "Дохід та фінансові результати до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку" також кваліфіковано контролюючим органом як доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2018 року на суму 867364,00 грн. (стор.15, 26 акта перевірки). Так відповідач вказав, що в ході перевірки встановлено реалізацію двадцяти двом фізичним особам (які не зареєстровані суб`єктами підприємницької діяльності) ковбасних виробів за готівкові кошти на загальну суму 867364,23 грн. Підприємством завищено доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, по взаємовідносинах із ТзОВ "Агромонтажник АТБ" на 2597704,00 грн. та із фізичними особами на суму 867364,00 грн. (всього на суму 3465068,00 грн.). Готівкові операції з фізичними особами на суму 867364,00 грн. визначено за рахунком 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" (їх реєстр на а.с.125 том 2). Зазначена сума врахована контролюючим органом і до операцій з покупцями за готівкові кошти, які оприбутковані на підставі прибуткових касових ордерів, але розрахункові операції не проведені через РРО (журнал-ордер і відомість по рахунку 301 "Каса в національній валюті" - а.с.26 том 3). В результаті має місце зобов`язання з боку контролюючого органу сплатити податок на прибуток з інших доходів (за отримання безповоротної фінансової допомоги) у сумі 867364,23 грн. Позивач, погодившись із цим висновком, включив до звіту про фінансові результати за дев`ять місяців 2018 року до інших операційних витрат (р.2120) доходи у сумі 867364,00 грн. та сплатив податок на прибуток підприємства з урахуванням зазначеної суми при визначенні об`єкта оподаткування (а.с.124-126, 143-144, 146 том 2, а.с.22-25 том 3). В той же час в іншій частині акта перевірки - пункт 3.5 розділу ІІ - відповідач ці кошти враховує як доходи від реалізації товару (ковбасних виробів), оскільки вони взяли участь в розрахунку  штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1467207,30 грн. Наведене свідчить про непослідовність у висновках відповідача у зв`язку із різною кваліфікацією одних і тих же операцій. 
		Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін письмовими доказами в їх сукупності, суд дійшов висновку, що встановлені контролюючим органом під час документальної виїзної планової  перевірки порушення товариством вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР не знайшли свого підтвердження належними та достатніми доказами, які б свідчили, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте обґрунтовано, добросовісно, пропорційно, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття, а тому податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2018 року №0010961405 є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
		Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
		Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		Звертаючись до суду із даним позовом, позивач сплатив судовий збір у сумі 19210,00 грн., що підтверджується  платіжним дорученням  від 14 січня 2019 року №2957 (а.с.2 том 1), випискою від 15 січня  2019 року про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.104 том 1).
		Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 19210,00 грн.
		Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Всепостач" (45606, Волинська область, Луцький район, село Рованці, вулиця Промислова, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 38897719) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення) задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 01 жовтня 2018 року №0010961405. 
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Всепостач" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн. 00 коп.).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
		 
		Суддя                                                                                                    Ж.В. Каленюк
		 
		Повне судове рішення складено 01 листопада 2019 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...