Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/1396/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Застосування антимонопольного законодавства.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2019. Зареєстровано: 04.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.10.19 Справа № 917/1396/17 
		 
		За заявою Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, код ЄДРПОУ 21076316) від 30.08.2019р. за № 66-02/2087 (вх. № 9221 від 30.08.2019р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2017р. по справі № 917/1396/17
		за позовом Приватного підприємства "Будгарант-7" (61039, м. Харків, пр-т Любові Малої, 2, код ЄДРПОУ 34390160)
		до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, код ЄДРПОУ 21076316)
		про скасування рішення № 02/77 рш від 18.07.2017р.
		 
		Суддя Ореховська О.О.
		Секретар судового засідання Кобець Н.С.
		 
		В судовому засіданні 17.10.2019 р. оголошено перерву до 22.10.2019 р. , про що повідомлено під розписку відповідача ( завника) та позивача ( розписка - а.с. 59 т.3).
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Полтавської області з заявою (вх. № 9221 від 30.08.2019р.) про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2017р. у справі № 917/1396/17 за нововиявленими обставинами.
		Заява мотивована тим, що рішенням господарського суду Полтавської області від 03.11.2017р. (з урахуванням ухвали суду від 07.02.2019р. про виправлення описки ) по справі № 917/1396/17 позов Приватного підприємства "Будгарант-7" задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.07.2017р. № 02/77-рш у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Приватного підприємства "Будгарант-7". Місцевим господарським судом на підставі розгляду матеріалів справи №917/1396/17 було встановлено, що вимогу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2017року № 02/1977 про надання інформації (надалі - Вимога) згідно постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 року у справі № 816/841/17 було скасовано. Проте, на даний час постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі №816/841/17, на яку зсилався господарський суд Полтавської області у своєму рішенні від 03.11.2017 року по справі №917/1396/17, скасовано. Отже, Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить суд переглянути рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2017 року по справі №917/1396/17 за нововиявленими обставинами, скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2017 року по справі №917/1396/17 та ухвалити нове рішення, яким приватному підприємству «Будгарант - 7» у задоволенні позову відмовити. 
		15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції. У відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 15 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою.
		 
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 16.09.2019р. дану заяву було передано на розгляд судді Ореховській О.О..
		 
		Ухвалою суду від 23.09.2019 року відкрито провадження за нововиявленими обставнинами Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, код ЄДРПОУ 21076316) від 30.08.2019р. за № 66-02/2087 (вх. № 9221 від 30.08.2019р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2017р. по справі № 917/1396/17. Відкрито провадження з розгляду заяви за правилами спрощеного позовного провадження. 
		22.10.2019р. від позивача у справі - ПП "БУДГАРАНТ -7" надійшло письмове пояснення по суті поданої заяви. У поясненнях ПП "БУДГАРАНТ-7" зазначає, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка грунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Строни не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті.
		Сторони у справі явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, належним чином були повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою про оголошення перерви в судовому засіданні 17.10.2019р. (а.с. 59 т.3).
		Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		В зв`язку з тим, що матеріали справи містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, а неявка сторін в судове засідання, повідомлених належним чином про дату, час і місце проведення судового розгляду, не перешкоджає розгляду заяви, заява розглядається за наявними матеріалами .
		Розглянувши заяву Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.
		ПП "БУДГАРАНТ -7" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.07.2017р. № 02/77-рш у справі № 02-13-50/59-2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Приватного підприємства "Будгарант-7".
		Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.08.2017р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 917/1396/17.
		03 листопада 2017 року господарським судом Полтавської області винесено рішення по справі №917/1396, яким позов задоволено повністю, визнано недійсним та скасовано рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.07.2017р. № 02/77рш у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Приватного підприємства "Будгарант-7". 
		Рішення обгрунтовано, зокрема, тим, що Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017р. у справі № 816/841/17, що розглядалася за позовом Приватного підприємства "Будгарант-7" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, скасовано вимогу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2017р. № 02/1977 про надання інформації. Судом досліджено, що Харківським апеляційним адміністративним судом в постанові від 18.10.2017р. у справі № 816/841/17 встановлено наступні обставини:
		- суд зазначив, що доведення законності вимог про надання інформації напряму залежить від доведення факту здійснення органами АМК того чи іншого повноваження, з яким закон пов`язує їх право вимагати інформацію, що висловлено в правовій позиції Верховного суду України у постанові від 08.09.2015р. у справі № 21-1902а15;
		- суд встановив, що направлення відповідачем на адресу Приватного підприємства "Будгарант-7" вимоги про надання інформації від 18.04.2017 р. за вих. № 02/1977 зумовлено дослідженням ринку закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, зокрема торгів, проведених Управлінням ЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі - Замовник) у 2016 році з предмету закупівлі "Послуги з поточного ремонту дорожнього покриття та тротуарів вулиць м. Полтави", згідно оголошення про проведення № 006204у "ВДЗ" № 6 (13.01.2016) від 13.01.2016 року, на підставі пунктів 5, 12, 20 частини 1 статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України";
		- суд констатував, що згідно діючого законодавства обсяг та склад інформації, яку має право витребувати Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, обмежено певним предметом дослідження ринку та залежить від мети, на досягнення якої направлено запит; запитується лише та інформація, яка має значення для вирішення відповідного питання;
		- судом встановлено, що Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України зобов`язано Приватного підприємства "Будгарант-7" надати документи, які містять інформацію, що не пов`язана з дослідженням ринку;
		- судом встановлено, що перелік документів, визначених у вимозі Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2017 року № 02/1977, свідчить про їх витребування фактично для здійснення перевірки позивача, а не для дослідження ринку;
		- суд встановив, що Полтавське обласне територіального відділення Антимонопольного комітету України при винесенні вимоги від 18.04.2017 року № 02/1980 про надання інформації, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією, антимонопольним законодавством;
		- суд встановив, що вимога від 18.04.2017 р. № 02/1977 про надання інформації є протиправною та підлягає скасуванню.
		Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017р. у справі № 816/841/17 набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто з 18.10.2017р. та на час винесення рішення по справі №917/1396/17 у касаційному порядку не скасована. 
		У рішенні господарського суду Полтавської області від 03.11.2017р. по справі №917/1396/17 вказано, що за ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
		В ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Суд дійшов висновку , що оскільки вимога від 18.04.2017р. № 02/1977 визнана неправомірною, незаконною та скасована судом, відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за неподання інформації за вказаною незаконною вимогою.
		При цьому, в рішенні від 03.11.2017 р. по справі № 917/1396/17 суд зазначив, що ним врахована правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 18.05.2016р. № 3-194гс16 у справі № 922/51/15, згідно якої господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
		 
		Заява про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2017р. по справі № 917/1396/17 за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що після прийняття рішення у даній справі та набрання ним законної сили, заявнику стало відомо, що Постановою Верховного Суду від 31.07.2019 року по справі №816//841/17 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 року у справі №816/841/17 скасовано, провадження у справі 816/841/17 закрито, роз"яснено позивачеві, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.
		Вказана постанова надійшла на адресу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 06.08.2019р. 
		У відповідності до пункту 3 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
		Пунктом 3 частини першої статті 321 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави визначеної пунктом 3 частини другої статті 320 того Кодексу - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
		Постанову Верховного Суду по справі №816/841/17 прийнято 31.07.2019 року. У відповідності до частини першої статті 359 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова Верховного Суду по справі №816//841/17 набрала законної сили 31.07.2019 року, отже, заяву подано Відповідачем в строки передбачені чинним процесуальним законодавством.
		Частиною четвертою статті 321 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господрського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
		1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
		2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
		3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
		 
		Суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
		До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. 
		Істотними є обставини, вплив яких на суть справи та винесене рішення може потягнути за собою скасування рішення суду та винесення іншого рішення, тобто, мають бути такими, що ставлять під сумнів або спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого судового рішення. Саме істотність для справи є однією із визначальних ознак обставин, що можуть бути визнані нововиявленими у справі. 
		Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії" №69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст.6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004). 
		Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою та обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
		Крім того, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
		При винесенні рішення від 03.11.2017р. по справі №917/1396/17 господарським судом Полтавської області взято до уваги встановлені Харківським апеляційним адміністративним судом факти неправомірності вимоги від 18.04.2017р. № 02/1977 про надання інформації, невідповідності визначеному у вимозі кола питань предмету дослідження, витребування документів, не пов`язаних з дослідженням ринку, а також той факт, що Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України при винесенні вимоги від 18.04.2017р. № 02/1977 про надання інформації діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією і законодавством.
		В даному випадку, заявник як на нововиявлену обставину посилається на скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі №816/841/1 фактичні дані якої взяті за основу при винесенні рішення господарським судом Полтавської області від 03.11.2017 року по справі №917/1396/17.
		Отже, наведені заявником обставини, а саме скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі №816/841/1, спостовують факти, які були покладені в основу судового рішення, а врахування таких обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
		Проаналізувавши обставини справи надавши оцінку доводам заявника та наданим доказам, суд приходить до висновку, що заявником доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин відповідно до пункту 3 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, які в установленому порядку спростовують факти, що були покладені в основу судового рішення у справі №917/1396/17.
		Відповідно до частини третьої статті 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
		З урахування викладеного, господарський суд приходить до висновку, що заяву Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2019р. за № 66-02/2087 (вх. № 9221 від 30.08.2019р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 03.11.2017р. слід задовольнити, а рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2017р. по справі № 917/1396/17 скасувати.
		Частиною четвертою статті 325 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду. 
		Дослідивши матеріали справи та заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2017 р. у справі №917/1396/17 , всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги заяви, позову та заперечень проти таких вимог, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд Полтавської області встановив наступне.
		Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) направило на адресу Приватного підприємства "Будгарант-7" (позивач) вимогу від 18.04.2017р. № 02/1977 про надання інформації (далі  вимога).
		За змістом вказаної вимоги Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України відповідно до вимог Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", "Про здійснення державних закупівель" (зі змінами і доповненнями) здійснюється дослідження ринку закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, зокрема, торгів проведених Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у 2016 р. з предмету закупівлі "Послуги з поточного ремонту дорожнього покриття та тротуарів вулиць міста Полтави", згідно оголошення про проведення № 006204у "ВДЗ" № 6 (13.01.2016) від 13.01.2016. 
		У зазначеній вимозі відповідач зобов"язав позивача надати протягом 10-ти днів з дня отримання даної вимоги інформацію, документи в електронному вигляді та завірені копії документів з вищенаведених питань окремо по кожній закупівлі згідно визначеного переліку. 
		Приватне підприємство "Будгарант-7" не погодилось з вимогою відповідача від 18.04.2017р. № 02/1977 про надання інформації та звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування вимоги від 18.04.2017р. № 02/1977, про що повідомило відповідача листом від 22.05.2017р. № 93. Зазначений лист отримано відповідачем 25.05.2017 р..
		18.07.2017р. адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 02/77рш по справі № 02-13-50/59-2017 , яким постановлено:
		- визнати дії Приватного підприємства "Будгарант-7" щодо неподання інформації на вимогу територіального відділення від 18.04.2017 р. № 02/1977 у встановлені у вимозі головою територіального відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; 
		- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в п. 1 цього рішення, накласти штраф на Приватне підприємство "Будгарант-7" у розмірі 33 983,00 грн. 
		Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, просив суд визнати його недійсним, посилаючись на те, що рішення Антимонопольного комітету України прийняте не звертаючи уваги на норми матеріального та процесуального законодавства , ігноруючи підстави та обставини, що унеможливлювали ухвалення оспорюваного рішення, зокрема це оскарження позивачем в судовому порядку вимоги від 18.04.2017р. № 02/1977 про надання інформації та розпорядження, незупинення органом Антимонопольного комітету України справи за ознаками порушення з боку ПП "Будгарант - 7" законодавства про захист економічної конкуренції.
		Відповідач проти позову заперечував та зазначав, що оскаржуване рішення являється законним і обґрунтованим.
		Суд зазначає, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
		Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
		Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.
		Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. 
		Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, посилався, зокрема, на те, що Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повинно було зупинити розгляд справи № 02-13-50/59-2017 зважаючи на оскарження ПП "Будгарант -7" в судовому порядку вимоги територіального відділення від 18.04.2017 р. за № 02/1977 про надання інформації. 
		Так, при первісному розгляді справи суд встановив, що Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017р. у справі № 816/841/17, що розглядалася за позовом Приватного підприємства "Будгарант-7" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, скасовано вимогу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2017р. № 02/1977 про надання інформації і з огляду на встановлений факт недійсності вимоги про надання інформації судом задоволені позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/77 рш від 18.07.2017р.
		 
		Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		В силу положень ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України"; Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
		Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
		Статтею 3 зазначеного Закону визначено, до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
		Згідно зі ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції"; "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
		Відповідно до пунктів 5, 12, 20 ч.1 ст.17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: 
		- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;
		-проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);
		- здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України "Про здійснення державних закупівель" та Законом України "Про публічні закупівлі".
		За наведених обставин, оскільки вимога Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2017р. № 02/1977 про надання інформації не визнана недійсною, не скасована судом, а тому є діючою та обов"язковою до виконання.
		В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Розглянувши дану справу, суд дійшов висновку про те, що на даний час вимога Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2017р. № 02/1977 про надання інформації є чинною, не виконана ПП "Будгарант - 7" , доказів визнання вимоги недійсною в судовому порядку позивачем не надано, при цьому позивачем не доведено наявність підстав визначених ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції " для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення АМКУ , внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню, а спірне рішення АМКУ - не підлягає визнанню недійсним та скасуванню.
		Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Судовий збір в сумі 1 600 грн., сплачений ПП " Будгарант-7" за подання позовної заяви ( вх. № 1643/17 від 19.08.2017 р.) покладається на позивача.
		Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Судовий збір в сумі 2 400, 00 грн. , сплачений Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за подання заяви про перегляд рішення суду від 03.11.2017р. по справі №917/1396/17 за нововиявленими обставинами (оригінал платіжного доручення - а.с.47 т.3) покладається на позивача. Сума надмірно сплаченого Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України судового збору в розмірі - 481, 50 грн. за подання заяви про перегляд рішення суду від 03.11.2017р. по справі №917/1396/17 за нововиявленими обставинами підлягає поверненню заявнику з Державного бюджету України.. 
		Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242, 320-323, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Заяву Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2019р. за № 66-02/2087 (вх. № 9221 від 30.08.2019р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2017р. по справі № 917/1396/17 - задовольнити.
		2. Рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2017 р. у справі №917/1396/17 скасувати.
		3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Будгарант-7", м. Харків до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава про скасування рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.07.2017р. № 02/77рш у справі № 02-13-50/59-2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Приватного підприємства "Будгарант-7" - відмовити.
		4. Стягнути з Приватного підприємства "Будгарант-7" (61039, м. Харків, пр-т Любові Малої, 2, код ЄДРПОУ 34390160) на користь Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, код ЄДРПОУ 21076316) 2 400,00 грн. судового збору, за подання заяви про перегляд рішення суду від 03.11.2017р. по справі №917/1396/17 за нововиявленими обставинами.
		5. Повернути Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, код ЄДРПОУ 21076316) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі - 481, 50 грн. за подання заяви про перегляд рішення суду від 03.11.2017р. по справі №917/1396/17 за нововиявленими обставинами згідно платіжного доручення № 199 від 28.08.2019 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Повний текст рішення складено 01.11.2019 р.
		 
		 
		Суддя О.О.Ореховська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...