Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/1732/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; охорони здоров’я, з них.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2019. Зареєстровано: 04.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2019.
Дата набрання законної сили: 07.02.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		м. Вінниця
		 
		04 листопада 2019 р.                                                                    Справа № 120/1732/19-а
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді           Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
		за позовом: ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
		до:   Комунального підприємства «Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради»   (вул. Ентузіастів, б. 24, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321)
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ладижинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Ладижинської міської ради Вінницької області (вул. Процишина, б. 21, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321)
		про: визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
		 
		ВСТАНОВИВ:
		           
		До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач), яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до  Комунального підприємства «Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради» (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ладижинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Ладижинської міської ради Вінницької області (далі - третя особи) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні дозволу неповнолітній дитині - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відвідування навчального закладу з мотивів відсутності у дитини всіх обов`язкових профілактичних щеплень та зобов`язання відповідача надати дозвіл на відвідування неповнолітньою дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчального закладу за відсутності у дитини всіх обов`язкових профілактичних щеплень.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що третя особа у квітні 2019 року в усному порядку повідомила її, що обов`язковою умовою допуску дитини до навчання є медична довідка з зазначенням того, що в дитини наявні всі необхідні щеплення. У випадку відсутності щеплень, дитина надалі не буде допущена до навчання. У такому випадку, допуск дитини до навчання буде здійснюватись лише за наявності дозволу медичного закладу в порядку, передбаченому Законом України «Про захист населення від інфекційних хворіб» (далі - ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб»). Отримавши усне повідомлення про відмову у допуску дитини до навчання, позивач звернулась до відповідача з заявою    про надання їй документу, який надасть її дитині право відвідувати навчальний заклад, не дивлячись на відсутність всіх необхідних щеплень. Відповідач за результатами розгляду вказаної заяви зазначив, що вирішення таких питань не відноситься до повноважень медичного закладу, тому дане звернення підлягає переадресації в навчальний заклад. Таку поведінку відповідача позивач вважає незаконною, адже відсутність щеплень фактично позбавляє дитину її конституційного права на освіту і призводить до дискримінації її дитини в порівнянні з іншими дітьми, які мають всі необхідні щеплення, тому звернулась до суду з даним позовом.
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.06.2019 року у відкритті провадження за даною позовною заявою відмовлено.
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 року скасовано ухвалу суду від 03.06.2019 року, справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Справа надійшла до суду 27.08.2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
		Ухвалою від 02.09.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. 
		11.09.2019 року за вх. № 45427 позивачем через канцелярію суду подано заяву, в якій вона висловила бажання взяти участь в судовому засіданні., оскільки бажає надати усні пояснення по суті спірних правовідносин.
		Ухвалою від 13.09.2019 року у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні відмовлено.
		16.09.2019 року за вх. № 45921 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він останню вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Відзив мотивовано тим, що позивач відмовилась від проведення профілактичних щеплень своїй дитині, оскільки вважає їх небезпечними. Тобто дитина не отримала профілактичні щеплення у зв`язку з відмовою батьків, як законних представників, а не у зв`язку з медичними протипоказаннями до щеплень. Тому рішення про відвідування такою дитиною навчального закладу вирішується лікарсько - консультативною комісією (далі - ЛКК). 30.07.2019 року позивачеві було направлено рекомендованим поштовим повідомленням лист-повідомлення № 337 від 29.07.2019 року про дату та час запланованого засідання ЛКК. Позивач у зазначений час на ЛКК не з`явилася та про причини неявки не повідомила. Відповідач додатково зазначив, що видача довідки консиліумом лікарів ЛКК про можливість відвідування дитиною навчального закладу (без необхідних щеплень) можлива тільки, якщо був порушений графік проведення щеплень (встановлені терміни) у зв`язку з медичними протипоказаннями для проведення вакцинації і тільки при благополучній епідемічній ситуації. У даних правовідносинах такі обставини відсутні, оскільки батьки в добровільному порядку відмовилися від проведення щеплень. Крім того, відповідач наголосив, що за результатами проведеного засідання ЛКК 30.08.2019 року було встановлено відсутність медичних показань до вакцинації дитини позивача. Відповідач також вказав, що право окремої особи на відмову від щеплень не може переважати право суспільства на безпечне середовище, на безпеку тих дітей, які через медичні протипоказання (алергічні реакції, анафілактичні реакції тощо) не мають можливості захистити себе від інфекційних хвороб.
		01.10.2019 року за вх. № 477735 позивачем надано до суду заяву, в якій вона виявила бажання взяти участь у розгляді справи, з огляду на що розгляд справи просила здійснювати в загальному провадженні.
		Цього ж дня за  вх. № 47736 позивачем надано до суду заяву та повідомила, що її син страждає алергічним дерматитом, який почався саме після щеплення, оскільки у нього алергія на курячий білок, який є складовою будь-якої вакцини а також надала низку медичних документів.
		Ухвалою від 10.10.2019 року у задоволенні заяви позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
		Ухвалою від 10.10.2019 року зобов`язано третю особу надати до суду докази чи письмові пояснення стосовно того факту чи відвідує ОСОБА_2 навчальний заклад на момент розгляду даної справи.
		23.10.2019 року за вх. № 50329 третьої особою надано до суду довідку № 01-28/299 від 18.10.2019 року про те, що на теперішній час ОСОБА_2 дійсно відвідує та навчається у 8-А класі Ладижинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 Ладижинської міської ради Вінницької області.
		Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
		У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
		19.04.2019 року за вх. № 352 позивач звернулась із заявою до відповідача, в якій просила видати дозвіл на відвідування її дитиною навчального закладу за відсутності необхідних щеплень. Додаткового повідомила, що не заперечує проти огляду її дитини ЛКК.
		Цього ж дня позивач звернулась із заявою до третьої особи, в якій просила надати їй письмову відповідь щодо того, чи має право її дитина відвідувати навчальний заклад за  відсутності у дитини всіх необхідних щеплень.
		За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач листом від 06.05.2019 року за вих. № 162 «Про результатами розгляду звернення» повідомив, що питання відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовились від щеплення, вирішується ЛКК. За таких обставин, відсутні законні підстави для видачі документа, який дасть змогу дитині відвідувати навчальний заклад за відсутності всіх необхідних щеплень.
		Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
		Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2  КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		В силу ч. 2   ст. 53 Конституції України   держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
		Відповідно до ч. 1, 2   ст. 3 Закону України «Про освіту»   кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
		Згідно з ч. 1   ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі - ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»)   профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими.
		Аналогічні вимоги містяться і у ч. 1   ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - ЗУ «Про захист населенні від інфекційних хвороб»).
		Згідно з ч. 1   ст. 15 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб»   прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.
		Як зазначено у ч. 2   цієї ж статті дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.
		Питання відвідування дошкільного навчального закладу дитиною, батьки яких відмовилися від щеплень, вирішується ЛКК, як передбачено наказом Міністерства охорони здоров`я України № 434 від 29.11.2002 року «Про затвердження Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу».
		В свою чергу, відповідно до Положення про лікарсько-консультативну комісію, яке    затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 року  № 917 (далі - Положення № 917) лікарсько-консультативні комісії функціонують у закладах охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських райдержадміністрацій.
		Організаційною формою роботи комісій є засідання. Комісії у своїй роботі керуються   Конституцією   і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
		Системний аналіз наведених норм доводить, що всі особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак мають рівні права на здобуття освіти у навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності. Разом з тим, однією з умов прийняття дитини до навчального закладу є отримання такою дитиною необхідних щеплень. Рішення про проведення щеплень дітям приймають їх батьки або інші законні представники. Тобто, закон дає право батькам відмовитись від проведення обов`язкових щеплень дитині. Зважаючи на це, завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на освіту та інтересами інших дітей. Прийом дітей до  навчальних закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. 
		Індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення батьками дитини при збереженні обсягу права дитини на здобуття освіти, в тому числі в закладі загальної середньої освіти протиставляється загальному праву (інтересу) інших батьків та їх дітей, які провели щеплення, перед направленням дитини для здобуття освіти в закладах освіти з метою досягнення загального блага у формі права на охорону здоров`я, що, крім іншого, гарантовано ст.3, 27 та 49 Конституції України.
		Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 року №15-рп/2004, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. Одним з проявів верховенства права, як підкреслюється у підпункті 4.1 цього рішення, є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
		Про необхідність забезпечення справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому, йдеться також у ряді рішень Європейського Суду з прав людини (див. рішення у справі «Ст`єрна проти Фінляндії» (Stjerna v. Finland № 18131/91) та рішення у справі «Юханссон проти Фінляндії» (Johansson v. Finland № 10163/02).
		Такий баланс у даних спірних правовідносинах може бути досягнутий лише в разі поєднання трьох складових: 1) надання державою права вибору батькам щодо надання згоди або відмови від проведення профілактичних щеплень дитині на підставі об`єктивної інформованості батьків щодо якості вакцини, її походження, можливих негативних наслідків (реакцій) від проведення або відмови проведення вакцинації для дитини; 2) створення державою рівних умов для отримання дітьми, не залежно від наявності або відсутності у них профілактичних щеплень, шкільної освіти, в тому числі шляхом забезпечення дистанційної форми освіти та інших форм здобуття освіти, які за всіма критеріями (якості, доступності, зручності тощо) мають бути не гіршими, ніж отримання загальної середньої освіти в умовах стаціонару в комунальних чи державних навчальних закладах; 3) надання державою гарантій щодо забезпечення високих стандартів якості, як вакцин, що надходять на внутрішній ринок України, так і медичних послуг, пов`язаних з організацією та проведенням профілактичного щеплення.
		В той же час, до навчального закладу не може бути прийнято дитину без проведення відповідного медичного обстеження, надання висновку ЛКК.
		Відповідно до ч. 2   ст. 18 Закону України «Про загальну середню освіту»   зарахування учнів до закладу загальної середньої освіти проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, копії свідоцтва про народження дитини, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу).
		Спільним листом Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров`я України від 29.09.2014 року №1/9-500/№04.01.16/28103 роз`яснено, що дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями при благополучній епідеміологічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.
		Зазначене кореспондується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.03.2018 року по справі №377/3087/17 (2-а/337/236/2017).
		Суд вказує на некоректне формулювання позивачем позовних вимог, адже остання оскаржує саме відмову у видачі дозволу. Як вже зазначлаось, наявність вказаного документу не ередбачена діючим законодавством. У даному випадку, спірні правовідносини тривають стосовно правомірності надання саме відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. 
		З матеріалів справи вбачається, що позивач відмовилась від щеплень для своєї дитини. Даний факт є встановленим та не оспорювався сторонами по справі. Позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій, крім іншого, зазначила про згоду на проходження ЛКК.
		За таких обставин, питання відвідування навчального закладу дитиною, батьки яких відмовилися від щеплень, вирішується ЛКК у відповідності та в порядку, визначеному чинним законодавством.
		У цьому контексті суд вказує, що відповідач перебуває у віданні Міністерства охорони здоров`я, у межах та у порядку наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем права її дитини на освіту і мають обов`язковий характер для інших суб`єктів владних повноважень. При цьому, у структурі відповідача створена та діє ЛКК. Таким чином, за даних конкретних обставин вирішувати питання щодо можливості відвідування дитиною навчального закладу, за відсутності щеплень, повинна була саме ЛКК, а не відповідач, оскільки це не входить до його компетенції. Можливість вирішення такого питання будь-яким іншим органом чинним законодавством не передбачено.
		Разом з тим, суд критично ставиться до пояснень відповідача щодо того, що 30.07.2019 року позивачеві було направлено лист-повідомлення № 337 від 29.07.2019 року про дату та час запланованого засідання ЛКК, на яке вона не з`явилась, з огляду на те, що вказане повідомлення було направлено позивачеві вже після її звернення до суду. На момент її звернення у квітні 2019 року відповідач відмовив позивачеві у надані документу на відвідування навчального закладу. При цьому, суд вказує на те, що жодних приписів щодо того, що дана заява буде розглянута ЛКК відповідь не містить. 
		За таких обставин, суд зазначає, що дії відповідача щодо відмови у наданні довідки дитині позивача на відвідування навчального закладу без проходження ЛКК не входить до його компетенції, відповідно такі дії вчинені з перевищенням повноважень.
		Також суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що 30.08.2019 року позивач з`явилась для проведення ЛКК. За результатами якого, медичних протипоказів до вакцинації у дитини не виявлено, оскільки при наданні відмови 06.05.2019 року відповідач не посилався на вказаний факт. Крім того, проходження ЛКК та її результати були проведені та отримані вже після звернення до суду, відповідно не можуть бути використані відповідачем у якості підстави для наданої відмови.
		У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Суд також зазначає, що відмова у видачі довідки відбулась не з мотивів відсутності у дитини всіх необхідних щеплень, а з огляду на некомпетентність відповідача вирішувати такі питання, адже це належить до виключних обов`язків ЛКК. Це в свою чергу свідчить про некоректність сформульованих позовних вимог, адже позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на відвідування закладу з мотивів відсутності у дитини всіх обов`язкових профілактичних щеплень.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність вчинених дій щодо відмови та про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні довідки неповнолітній дитині - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відвідування навчального закладу без проходження лікарсько - консультативної комісії.
		Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача надати довідку на відвідування неповнолітньою дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчального закладу за відсутності у дитини всіх обов`язкових профілактичних щеплень, суд зазначає наступне.
		Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
		Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
		Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
		Суд вказує, що дійсно відмовою відповідача було порушено права та інтереси неповнолітнього ОСОБА_2 , оскільки питання щодо можливості відвідування останнім навчально закладу було вирішено не уповноваженою на це особою.
		Разом з тим, в матеріалах справи міститься довідка № 01-28/299 від 18.10.2019 року, видана третьою особою, якою підтверджується факт навчання та відвідування на момент розгляду даної справи ОСОБА_2 навчального закладу, Ладижинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Ладижинської міської ради Вінницької області.
		За таких обставин, суд вказує, що на даний момент відсутні порушені права та інтереси позивача, адже шляхом допуску дитини до навчання вони були відновлені, відповідно на даний момент відсутні підстави для їх захисту. 
		Водночас, кожна особа, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Згідно ч. 2 цієї ж статті захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Таким чином, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти вчинити на користь позивача певні дії, якщо для їх вчинення виконані всі умови, визначені законом, і вчинення таких дій не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Суд не може підміняти державний орган, дії/бездіяльність якого оскаржуються, а також давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.
		Згідно з п. 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 1380/5 від 23.06.2010 року дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
		Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
		Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
		Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
		У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки/бездіяльності відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень вчинити дії конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
		За таких обставин, суд доходить висновку, що зобов`язання відповідача надати довідку ОСОБА_2 про можливість відвідування останнім навчального закладу за відсутності щеплень належить до виключної компетенції ЛКК, а тому це є дискреційними повноваженнями, в які суд не має права втручатися, крім випадків визначених законом, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
		За таких обставин, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача надати довідку на відвідування неповнолітньою дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчального закладу за відсутності у дитини всіх обов`язкових профілактичних щеплень не підлягають задоволенню.
		Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч. 1, 2   ст. 77 КАС України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених   ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд    доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.
		Керуючись Конституцією України, Законом України «Про освіту», Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Положенням про лікарсько-консультативну комісію   затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 року  № 917  та ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Ладижинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради» щодо відмови у наданні довідки неповнолітній дитині - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відвідування навчального закладу без проходження лікарсько - консультативної комісії.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
		Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його  проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,  якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Позивач - ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
		Відповідач - Комунальне підприємство «Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради» (вул. Ентузіастів, б. 24, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321)
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Ладижинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Ладижинської міської ради Вінницької області (вул. Процишина, б. 21, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321)
		 
		Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 04.11.2019 року.
		 
		 
		Суддя                                                    Маслоід Олена Степанівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...