Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/1222/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 05.11.2019. Зареєстровано: 05.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2019.
Дата набрання законної сили: 29.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 жовтня 2019 року Справа № 924/1222/18 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Петухов М.Г. 
		 
		секретар судового засідання Орловська Т.Й.,
		 
		представники учасників справи:
		позивач- не з`явився; 
		відповідач-  ОСОБА_1 С.А., Феданюк Г.С.;
		прокурор- Марщівська О.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельни-цької області на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.05.2019р., повний текст якої складено 21.05.2019р., у справі №924/1222/18 (суддя Танасюк О.Є.)
		 
		за позовом Першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави, 
		в особі Закупненської селищної ради смт.Зкупне Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.
		до Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» 
		с.Попівці Волочиського р-ну Хмельницької обл.
		про стягнення 5 509 067 грн. 42 коп. коштів на розвиток інженерно-транспортної та
		соціальної інфраструктури смт.Закупне, пені та річних,-
		 
		 
		 
		Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.05.2019р. у справі №924/1222/ 18 залишено без розгляду позов Першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури 
		(надалі в тексті  Прокурор) в інтерсах держави, в особі  Закупненської селищної ради (надалі в тексті  Селищна рада) про стягнення з Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» (надалі в тексті  Підприємство) 5 509 067 грн. 42 коп. коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціа-льної інфраструктури смт.Закупне, пені та річних.(т.1, арк.справи 169-172).
		Не погоджуючись із ухвалою, Прокурор подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.08.2019р. у даній справі та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.(т.1, арк. справи 182-191). 
		Обґрунтовуючи скаргу Прокурор зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, постановивши ухвалу з порушенням норм процесуального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не взяв до уваги, що необхідність звернення прокурора з позо-вною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, в особі Селищної ради, яка не здійс-нює належного захисту своїх прав. Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання. «Суспільний інте-рес» полягає у повному та своєчасному надходженні коштів від Підприємства, які останнє не спла-чує з вересня 2018 року. Захист інтересів територіальних громад і нормальне функціонування міс-цевого самоврядування є прямим обов`язком саме держави. У зв`язку із цим, інтереси держави та позивача, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтере-сах функції і повноваження  повністю збігаються. Судом не надано оцінки тому факту, що позов прокурором подано через 4 місяця після настання строку сплати коштів за договором, що було дос-татньо для самостійного звернення ради до суду. Внаслідок незвернення Селищної ради до суду із позовом місцевий бюджет не отримав 5,5 млн.гривень. Прокурор зауважує, що сума, яка підлягає стя-гненню, у 2,5 рази більше суми доходу селищного бюджету на 2018 рік, та у двічи більше суми доходу селищного бюджету на 2019 рік. Вважає, що суд не звернув уваги на положення ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.53 ГПК України, якими врегульовано підстави звернення прокурора до суду в інтересах держави та не передбачено обов`язку прокурора зазначати причини бездіяль-ності Позивача і доводити умисність такої бездіяльності. Таким чином, сам факт бездіяльності Се-лищної ради є підставою для звернення прокурора з відповідним позовом на захист інтересів держа-ви. Жодним законодавчим актом прокурора не зобов`язано в позовній заяві зазначати причини без-діяльності Позивача та доведення умисності такої бездіяльності. Доводи суду щодо даного питання суперечать приписам чинного законодавства і є надуманими.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019р. відкрито про-вадження за апеляційною скаргою Прокурора.(т.1, арк.справи 205).
		09.09.2019р. надійшов відзив Відповідача, в якому він заперечує проти задоволення апеля-ційної скарги та просить залишити ухвалу суду першої інстанції  без змін.(т.1, арк.справи 211-214, 224-228). 
		Ухвалою від 09.07.2019р. зупинено провадження у справі №924/1222/18 до розгляду Вели-кою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц щодо підставності звернення Прокурора. Ух-валою від 10.10.2019р. провадження у справі №924/1222/18 поновлено.(т.1, арк.справи 222-223, 245).
		На підставі розпорядження керівника апарату від 29.10.2019р. у зв`язку з перебуванням суд-ді  ОСОБА_2 у відрядженні та судді Розізнаної І.В. у щорічній відпустці, за наслідками повтор-ного автоматизованого розподілу справи колегією суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Петухов М.Г., суддя Василишин А.Р., ухвалою від 29.10.2019р. апеляційну скаргу Прокурора прийнято до провадження.(т.1, арк.справи 249-252; т.2, арк.справи 1).
		У судовому засіданні апеляційної інстанції 29.10.2019р. колегія суддів відмовила у задово-ленні клопотання Відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання сили рішен-ням у справі №924/638/19, з огляду на те, що за доказами, наявними у даній справі апеляційний суд може самостійно встановити наявність або відсутність підстав звернення Прокурора у даній справі із позовом до суду. При цьому, в даному апеляційному провадженні переглядається лише підстав-ність звернення Прокурора в особі Селищної ради, а не вирішується спір по суті.(т.1, арк.справи 247; т.2, арк.справи 12-13).
		Крім того, в судовому засіданні 29.10.2019р. Прокурор підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування правової позиції. Представники Відповідача заперечили проти задоволення апеляційної скарги та надали свої пояснення.
		Позивач не забезпечив явку свого уповноваженого представника у судове засідання, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку. Разом з тим, така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов`яз-ковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.(т.2, арк.справи 2).
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм ма-теріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
		ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2018 року Перший заступник керівника Горо-доцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійс-нювати відповідні функції у спірних правовідносинах Закупненської селищної ради звернувся з по-зовом про стягнення з Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» 5 509 067 грн. 42 коп. коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт.Закупне, пені та 3% річних.(т.1, арк.справи 2-7).
		Обґрунтовуючи позов, Прокурор посилається на невиконання Відповідачем грошових зобо-в`язань за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупне. Зокрема, зазначає, що згідно п.п.2.1, 2.2 Договору ПП «Аграрна компанія 2004» зобов`язалося перерахувати до місцевого бюджету на спеціальний рахунок кошти у сумі 4 942 993 грн. 14 коп єдиним платежем до 31.08.2018р. У зв`язку із закінченням строків ви-конання умов Договору, Закупненською селищною радою на адресу ПП «Аграрна компанія 2004» надіслано нагадування про сплату коштів пайової участі, а 25.09.2018р. за №02-22/161 та 23.10.2018 року за №02-22/180 претензії з вимогою сплати коштів за договором, які проігноровані Відповіда-чем. Прокурор зазначає, що необхідність його звернення з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки невиконання Відповідачем договору про пайову участь у ство-ренні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт.Закупне призводить до ненадходження коштів пайової участі до бюджету селищної ради на створення та розвиток інфра-структури селища, чим ослаблюються економічні основи та інтереси територіальної громади сели-ща. Так, Закупненською селищною радою з часу встановлення факту несплати коштів пайової участі (01.09.2018р.) до цього часу не вживалися заходів представницького характеру щодо стягнення з Відповідача заборгованості за договором. При цьому, згідно листа Закупненської селищної ради від 17.12.2018р. №02-22232 заходи щодо стягнення коштів пайової участі не вживалися та вживатися не будуть, що на думку Прокурора є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом вла-дних повноважень. Крім того, звертаючись до органу прокуратури з проханням захистити інтереси держави шляхом вжиття заходів представницького характеру Закупненська селищна рада вказувала на відсутність в її штаті юриста або іншої відповідальної особи, яка може представляти інтереси в суді. Також в бюджеті селищної ради відсутні кошти для оплати послуг юриста та сплату судового збору. Вищезазначене, на думку прокурора є доказами нездійснення захисту інтересів держави суб-єктом владних повноважень та підставою для застосування представницьких повноважень прокуро-ром.
		Перевіривши доводи Прокуратури, суд першої інстанції зазначив, що захищати інтереси дер-жави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не Прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку Прокурор повинен навести (а суд пе-ревірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є під-стави для звернення прокурора до суду.
		Суд першої інстанції виходив з того, що Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. У кожному такому випадку Прокурор повинен навести (а суд пе-ревірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підс-тавами для звернення прокурора до суду. При обґрунтуванні представницьких функцій, Прокурор зазначив про пасивність поведінки Позивача, який маючи відповідні повноваження для захисту дер-жавних інтересів, впродовж тривалого часу не звертається до суду.
		Проте, на думку місцевого суду, сама по собі обставина незвернення Позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору  не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.
		Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані Прокурором обставини пасивної поведінки Позивача, без відповідних підтверджуючих доказів не дають підстав для висновку про не-виконання чи неналежне виконання Селищною радою (яка є самостійною юридичною особою з пов-ним обсягом процесуальної дієздатності) своїх функцій відносно захисту прав держави. При цьому, про наявність відповідних функцій у Позивача зазначив сам Прокурор, котрий таким чином прийняв на себе функції альтернативного суб`єкта звернення до суду, який не може замінювати належного суб`єкта владних повноважень і не довів існування підстав для звернення саме Прокуро-ром в інтересах держави, в особі Позивача, оскільки їх наявність визначається не лише обґрунтова-ністю у позові інтересів держави, а сукупністю наявності таких інтересів з обґрунтованими (доку-ментально підтвердженими) представницькими функціями.
		Зазначені висновки були покладені господарським судом Хмельницької області в обґрунту-вання ухвали від 17.05.2019р. у справі №924/1222/18 про залишення позову Прокурора без розгля-ду.(т.1, арк.справи 169-172).
		 
		 
		Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована і підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
		Предметом даної скарги є підставність звернення Прокурора.
		Відповідно до ч.1 ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України (надалі в тексті  ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорю-вання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.
		Колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґ-рунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійс-нювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком засто-сування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. 
		У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право зверта-тися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держа-ви в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазна-чений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього пов-новажень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		Переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що за змістом ч.2 ст.2 ЦК України  одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи дер-жавної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Європейський Суд з прав людини (далі  ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь проку-рора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рів-ності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задово-льнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь мо-же викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27). Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федера-ції» (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, пункт 35) ЄСПЛ зазначає, що сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправда-на за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси вели-кого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.
		У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003р. №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функ-цій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інте-ресів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
		З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та не-обхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового проваджен-ня, зміст п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів дер-жави в судах не може тлумачитися розширено.
		Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які пря-мо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя. (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).
		Прокурор, відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», здійснює представниц-тво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого від-несені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обста-вин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза пору-шення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
		У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення по-ложень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокура-турою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999р. №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держа-ви відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є по-треба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гаран-тування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національ-ного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з час-ткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступ-ник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підс-таві якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути пред-метом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може приз-вести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інте-ресів там, де це дійсно потрібно.
		У даній справі Прокурор обґрунтував наявність «інтересів держави», які на його думку поля-гають в порушенні законності у бюджетній сфері та сфері забезпечення розвитку органу місцевого самоврядування, а також визначив орган, інтереси якого порушені, а саме Закупненську селищну раду.
		Відповідно до ст.62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» держава фінан-сово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здій-нює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпе-чення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
		За ст.2 цього Закону, місцеве самоврядування в Україні  це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади  жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста  самостійно або під відповідальність органів та посадо-вих осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Конституція України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
		Як вже зазначалось, Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох ви-падках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції яко-го віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.(ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).
		У першому випадку передбачається наявність органу, який може здійснювати захист інтере-сів держави самостійно, у другому  відсутність такого органу. При цьому, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
		Також, у першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. Тобто захищати інте-реси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. А щоб інтереси держа-ви не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провад-женні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інте-реси держави. Така ж правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №4/166 «Б» та від 20.09.2018р. у справі №924/1237/17.
		При цьому, нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваже-ного суб`єкта владних повноважень  він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здій-снення захисту неналежним чином  виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефектив-не здійснення процесуальних прав позивача.
		Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати на-лежного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
		Правова позиція щодо можливості прокурора виступати у судових спорах в якості позивача лише у виключних випадках також відображена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018р. № 918/95/17 та від 20.09.2018р. №924/1237/17.
		 
		Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів зауважує, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасни-ками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведін-ка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Така ж правова позиція ві-дображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018р. у справі №5023/ 10655/11 та від 26.02.2019р. у справі № 915/478/18).
		У судовому процесі, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наді-лений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи в суді фактич-ною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, пові-домити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор корис-тується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
		Обґрунтовуючи позов та апеляційну скаргу Прокурор зазначає, що належна інженерно-тран-спортна та соціальна інфраструктура є необхідною умовою економічного та соціального розвитку як країни в цілому, так і відповідного регіону, що є одним із основних завдань держави. Створення та розвиток інфраструктури потребує значних матеріальних затрат та неможливий без відповід-ного фінансового забезпечення, передусім за рахунок бюджетного фінансування, джерела якого виз-начені законом. Джерелом для бюджетного фінансування потреб розвитку інфраструктури населе-ного пункту є пайова участь замовників об`єктів будівництва, яка полягає у сплаті ними до місцево-го бюджету коштів у визначеному відповідно до закону розмірі.
		Закупненською селищною радою з часу встановлення факту несплати коштів пайової участі (01.09.2018р.) до цього часу не вживалися заходів представницького характеру щодо стягнення з Відповідача заборгованості за договором. При цьому, згідно листа Закупненської селищної ради від 17.12.2018р. №02-22232 заходи щодо стягнення коштів пайової участі не вживалися та вживатися не будуть, що на думку Прокурора є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень. Крім того, Прокурор зазначає, що Закупненська селищна рада звертаючись до органу прокуратури з проханням захистити інтереси держави шляхом вжиття заходів представ- ОСОБА_3  характеру вказувала на відсутність у штаті Селищної ради юриста або іншої відповідальної особи, яка може представляти інтереси в суді. Також в бюджеті Селищної ради відсутні кошти для оплати послуг юриста та сплату судового збору
		Отже, у цьому випадку необхідність захисту інтересів держави Прокурором полягає у необ-хідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку  місцевої громади) й Підприємства, надходження до місцевого бюджету значної суми кош-тів за умовами договору, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким пра-ва і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відпо-відає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідаль-ними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
		На підтвердження неналежного виконання покладених законом та умовами договору повно-важень з боку Селищної ради Прокурор зазначав, що указана рада не в змозі самостійно захистити свої права та у зв`язку із цим звернулася до прокуратури з метою подальшого її представництва щодо захисту прав.(т.1, арк.справи 15).
		При цьому, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Селищної ради про немож-ливість самостійно звернутись до суду з позовом про стягнення коштів з Підприємства, сам факт незвернення ради до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у Прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів знач-ної кількості громадян  членів територіальної громади Закупненської селищної ради та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європей-ського суду з прав людини. Такої ж позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у поста-нові від 15.10.2019р. у справі №903/129/18.
		Тому, на переконання колегії суддів, звернення Прокурора з позовом до суду зумовлене об-єктивною причиною, а саме нездійсненням захисту інтересів держави уповноваженим органом.
		Обставини дотримання Прокурором встановленої ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України «Про проку-ратуру» процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, з`ясовано апеляційним судом, оскільки перед зверненням Прокурор повідомив Позивача листом від 17.12.2018 року №75-5479вих-18 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів дер-жави.(т.1, арк.справи 43-45).
		Разом з тим, місцевий господарський суд залишив зазначені обставини поза увагою. 
		 
		Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів зауважує, що частина 1 статті 226 ГПК Ук-раїни містить вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви, без розгляду. Так, суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не пере-шкоджає вирішенню спору; 5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про зали-шення позову без розгляду; 6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду; 7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного ко-мерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладе-них у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; 9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито про-вадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відпо-відна заява; 10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з одна-кових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провад-ження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; 11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втра-тила чинність або не може бути виконана. 
		Відповідно до ч.5 ст.162 ГПК України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом на-дано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
		Прокурор зазначив у позовній заяві підставу для здійснення ним представництва і таким чи-ном виконав вимоги частини ч.5 ст.162 ГПК України. Проте суд першої інстанції повважав зазна-чену підставу помилковою, вказавши, що наведені в позовній заяві доводи Прокурора та встановле-ні судом обставини, свідчать про недоведеність існування підстав для звернення з позовом саме Прокурором в інтересах держави в особі Позивача, визначеного у позовній заяві, оскільки їх наяв-ність визначається не лише обґрунтованістю у позові інтересів держави, а сукупністю наявності та-ких інтересів з обґрунтованими (документально підтвердженим) представницькими функціями.
		Із наведених вище мотивів, на переконання колегії суддів, висновок суду першої інстанції про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави є помил-ковим, тому безпідставними є як твердження, що позов заявлено особою, яка не має процесуальної дієздатності, так і залишення позову без розгляду з підстав п.1 ч.1 ст.226 ГПК України, що зумов-лює скасування оскаржуваної ухвали як необґрунтованої.
		 
		У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про залишення позову без розг-ляду  справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.(ч.3 ст.271 ГПК України). 
		Відтак, справу №924/1222/18 необхідно передати на розгляд господарського суду Хмельни-цької області.
		З мотивів зазначених вище, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через неправильне застосування норм процесуального права та невідповідність обставинам справи вис-новків, викладених в ухвалі, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
		Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 226, 233, 240, 255, 271, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.05.2019р. у справі №924/1222/18 задоволити.
		2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.05.2019р. у справі №924/1222/18 скасувати.
		3. Матеріали справи №924/1222/18 повернути до господарського суду Хмельницької області для розгляду по суті.
		4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
		 
		 
		Головуючий суддя Грязнов В.В. 
		 
		Суддя Василишин А.Р. 
		 
		 
		Суддя Петухов М.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...