Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/723/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 05.11.2019. Зареєстровано: 05.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2019.
Дата набрання законної сили: 15.05.2020
Результат оскарження 15.05.2020 Північно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 08/903/723/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 01 листопада 2019 р.  Справа № 903/723/19
		Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни
		та за присутності представників сторін:
		від позивача: Кандиба М.І. - голова правління (постанова від 16.11.2018р.); Сорока В.Г. - представник, адвокат (довіреність від 25.01.2019р. №27/1); Бурда Д.П. - представник, адвокат (довіреність від 19.09.2019р. №308/1); Гринчук І.С. - представник, адвокат (довіреність від 28.03.2019р. №98/1); Горблюк Р.В. - представник, адвокат (довіреність від 25.10.2019р. №360/1)
		від відповідача: Іщик В.А. - головний спеціаліст, юрист відділу судового представництва юридичного департаменту Луцької міської ради (довіреність від 25.04.2019р. №1.1-8/2333/2019)
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи 
		за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств, м. Луцьк
		до відповідача: Луцької міської ради, м. Луцьк 
		про визнання недійсним та скасування рішення
		 
		Встановив: Волинська обласна спілка споживчих товариств звернулась до господарського суду з позовом від 13.09.2019р. до Луцької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Луцької міської ради від 05.09.2019р. №62/2 "Про припинення Волинській облспоживспілці договору оренди землі для обслуговування ринку "Центральний" на вул. Глушець, 1 (площею 2, 2125 га)".
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що прийняте 05.09.2019р. Луцькою міською радою рішення №62/2 "Про припинення Волинській облспоживспілці договору оренди землі для обслуговування ринку "Центральний" на вул. Глушець, 1 (площею 2, 2125 га)" порушує права та охоронювані законом інтереси Волинської обласної спілки споживчих товариств, факт його прийняття суперечить нормам чинного законодавства, дане рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
		В правове обґрунтування позовних вимог посилався на положення ст. 187 ГК України, ст. ст. 210, 377, 631, 638, 792 ЦК України, ст. ст. 120, 124, 125, 126, 141, 142, 152, 155 ЗК України, ст.ст. 6, 24 ЗУ "Про оренду землі", ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.09.2019р. було прийнято позовну заяву Волинської обласної спілки споживчих товариств до Луцької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.10.2019р.
		Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву від 13.09.2019р. №293/1 про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просив: 
		- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1;
		- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі заборонити Луцькій міські раді та будь-яким іншим третім особам передавати у власність, користування (оренду, суборенду), здійснювати поділ або будь-яким іншим способом відчужувати земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1, або її частини;
		- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі заборонити Луцькій міські раді, держаним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та будь-яким іншим третім особам здійснювати поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1 та реєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування, або оренди на новостворені земельні ділянки;
		- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі заборонити Луцькій міські раді та будь-яким іншим третім особам вносити зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець,1;
		- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області та його територіальним органам (підрозділам) вносити зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка розташована м. Луцьк, вул. Глушець,1.
		Ухвалою суду від 16.09.2019р. було прийнято до розгляду заяву Волинської обласної спілки споживчих товариств від 13.09.2019р. №293/1 про забезпечення позову; заяву про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.09.2019 р.; викликано в судове засідання представників сторін; зобов`язано Волинську обласну спілку споживчих товариств направити на адресу Луцької міської ради копію заяви про забезпечення позову з доданими до неї документами; запропоновано Луцькій міській раді надати пояснення стосовно заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
		Поруч з цим, 18.09.2019р. на адресу суду від Волинської обласної спілки споживчих товариств надійшла заява №304/1 від 18.09.2019р. про забезпечення позову (у зв`язку з новими обставинами), в котрій заявник, посилаючись на положення ст.ст. 136, 137 ГПК України та на обставини, викладені у заяві від 13.09.2019р. №293/1 про вжиття заходів забезпечення позову, просив суд:
		- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1;
		- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі заборонити Луцькій міські раді та будь-яким іншим третім особам передавати у власність, користування (оренду, суборенду), здійснювати поділ або будь-яким іншим способом відчужувати земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1, або її частини;
		- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі заборонити Луцькій міські раді, держаним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та будь-яким іншим третім особам здійснювати поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1, та реєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування, або оренди на новостворені земельні ділянки;
		- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі заборонити Луцькій міські раді та будь-яким іншим третім особам вносити зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець,1;
		- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області та його територіальним органам (підрозділам) вносити зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка розташована м. Луцьк, вул. Глушець,1.
		Ухвалою суду від 19.09.2019р. було прийнято до розгляду заяву Волинської обласної спілки споживчих товариств від 18.09.2019р. №304/1 про забезпечення позову (у зв`язку з новими обставинами); об`єднано розгляд заяви Волинської обласної спілки споживчих товариств від 13.09.2019р. №293/1 про вжиття заходів забезпечення позову із заявою Волинської обласної спілки споживчих товариств №304/1 від 18.09.2019р. про забезпечення позову (у зв`язку з новими обставинами); заяви Волинської обласної спілки споживчих товариств від 13.09.2019р. №293/1 про забезпечення позову та від 18.09.2019р. №304/1 про забезпечення позову (у зв`язку з новими обставинами) призначено до спільного розгляду в судовому засіданні на 20.09.2019р.; викликано в судове засідання представників сторін; запропоновано Луцькій міській раді надати пояснення стосовно заяв про вжиття заходів забезпечення позову.
		 
		 
		Ухвалою суду від 20.09.2019р. у задоволенні заяв Волинської обласної спілки споживчих товариств від 13.09.2019р. №293/1 про вжиття заходів забезпечення позову та від 18.09.2019р. №304/1 про забезпечення позову (у зв`язку з новими обставинами) було відмовлено.
		 
		25.09.2019р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 25.09.2019р. №1.1.-8/4565/2019, в котрому відповідач, здійснюючи посилання на положення ст.ст. 19, 144 Конституції України, ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову з огляду на те, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт і порушення процедури його прийняття. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення, у зв`язку з прийняттям відповідного акта, прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
		Оскаржуване рішення Луцької міської ради, на думку відповідача, не встановлює та не порушує жодних прав та обов`язків позивача, оскільки дане рішення лише констатує факт закінчення договору оренди землі від 18.02.2009р., та прийняте у зв`язку з тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень строк дії договору оренди земельної ділянки по вул. Глушець, 1 у м. Луцьку був вказаний до 27.08.2019р., тому відповідач вважає дане рішення законним, прийнятим у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством України.
		 
		01.10.2019р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 01.10.2019р. №332/1 з обґрунтовуючими документами, в котрому сторона, здійснюючи посилання на положення ч. 6 ст. 79-1, ч. 12 ст. 186 ЗК України, ст. 56 ЗУ "Про землеустрій", ст. 34 Регламенту Луцької міської ради, ст. 80 ГПК України та зважаючи на те, що Луцькою міською радою ймовірно може бути прийняте рішення про поділ земельної ділянки всупереч порядку, встановленого законом, що, на думку позивача, призведе до порушення його прав та законних інтересів, зокрема, зменшить вартість його нерухомого майна та активів, розташованих на спірній земельній ділянці, зокрема, вартості цілісного майнового комплексу "Ринок "Центральний", просила суд витребувати від Луцької міської ради, Виконавчого комітету Луцької міської ради, Управління земельних ресурсів Луцької міської ради копії наступних документів: договору на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. АДРЕСА_1 , 1, площею 2,2125 га.; технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1, площею 2,2125 га.; заяв (клопотань), направлених на адресу Луцької міської ради, щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1, площею 2,2125 га.; протоколів засідання земельної комісії Луцької міської ради щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул АДРЕСА_1 , 1, площею 2,2125 га.; проекту рішення Луцької міської ради щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1, площею 2,2125 га.
		 
		В судовому засіданні 03.10.2019р. за участі представників сторін судом було розглянуте та відхилене клопотання Волинської обласної спілки споживчих товариств про витребування доказів, як необґрунтоване, про що судом було постановлено відповідну протокольну ухвалу.
		Присутні в судовому засіданні 03.10.2019р. представники сторін відповідно до положень ч. 6 ст. 183 ГПК України надали суду письмову згоду на перехід до розгляду даної справи по суті в даному судовому засіданні, внаслідок чого, у зв`язку з поданням відповідної письмової згоди сторін, суд, протокольною ухвалою від 03.10.2019р. закрив підготовче провадження у справі та перейшов до розгляду справи по суті у той самий день.
		Присутні в судовому засіданні 03.10.2019р. представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
		В судовому засіданні 03.10.2019р. представник відповідача позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити в задоволенні останніх з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та наданих в судовому засіданні усних поясненнях.
		В судовому засіданні 03.10.2019р. на стадії судових дебатів, судом було оголошено перерву до 21.10.2019р. про що було постановлено відповідну протокольну ухвалу. Про дату, час та місце проведення наступного судового засідання представники сторін були повідомлені безпосередньо в судовому засіданні 03.10.2019р. під розписку.
		 
		 
		18.10.2019р. від позивача до суду надійшла заява №350/1 від 18.10.2019р. про розподіл судових витрат з доказами в підтвердження направлення відповідної заяви на адресу відповідача у справі, в котрій сторона, посилаючись на положення ст.ст. 126, 129 ГПК України просила прийняти, розглянути та задовольнити заяву про розподіл судових витрат по даній справі, зокрема, стосовно витрат на надання професійної правничої допомоги, які орієнтовно в майбутньому складатимуть 38 079 грн. 
		Присутні в судовому засіданні 21.10.2019р. представники позивача звернулися до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі №903/723/19 за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до Луцької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення до набрання законної сили рішенням у справі №903/760/19 за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до Луцької міської ради про визнання договору укладеним, яке було судом відхилене шляхом постановлення відповідної протокольної ухвали від 21.10.2019р.
		У зв`язку з визначеною дією суду в судовому засіданні 21.10.2019р. представник позивача звернувся до суду із заявою про відвід судді Войціховського В.А. від розгляду справи №903/723/19.
		Ухвалою суду від 21.10.2019р. провадження у справі №903/723/19 було зупинено до вирішення питання про відвід судді Войціховського В.А.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019р. розгляд заяви позивача про відвід судді Войціховського В.А. у справі №903/723/19 було призначено (передано) судді Костюк С. В.
		Ухвалою суду від 23.10.2019р. в задоволенні заяви Волинської обласної спілки споживчих товариств від 21.10.2019р. №353/1 про відвід судді Войціховського В.А. у справі 903/723/19 було відмовлено.
		Ухвалою суду від 23.10.2019р. провадження у справі №903/723/19 було поновлено, розгляд справи призначено зі стадії судових дебатів в судовому засіданні на 25.10.2019р. Про постановлення судом визначеної ухвали, про день, час та місце проведення наступного судового засідання сторін було повідомлено шляхом направлення ухвали сторонам поштовим зв`язком. Також, як це вбачається із визначеної ухвали, останню з метою оперативності повідомлення сторін про дату час та місце проведення наступного судового засідання, було направлено судом на відомі визначені сторонами електронні адреси та телефонограмами. При цьому телефонограми було отримано 23.10.2019р. об 16 год. 51 хв. Представником Луцької міської ради Іщиком В.А., а 24.10.2019р. об 10 год. 33 хв. Заступником голови правління Волинської облспоживспілки Горгутом В.М. 
		 
		Присутні в судовому засіданні 25.10.2019р. представники позивача звернулися до суду з клопотанням про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №140/2667/19, яка перебуває у провадженні Волинського окружного адміністративного суду за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчука Руслана Євгенійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Луцька міська рада, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Визначене клопотання, шляхом постановлення судом відповідної протокольної ухвали було відхилене.
		У зв`язку з визначеною дією, в судовому засіданні 25.10.2019р. представники позивача звернулися до суду із заявою від 25.10.2019р. №364/1 про відвід судді Войціховського В.А. від розгляду справи №903/723/19, яка судом була залишена без розгляду, про що було постановлено відповідну протокольну ухвалу від 25.10.2019р. При цьому судом було засвідчено на зловживанні представником позивача своїми процесуальними правами, що є неприпустимим.
		Також в судовому засіданні 25.10.2019р. представники позивача звернулися до суду з клопотанням від 25.10.2019р. №365/1 про оголошення перерви в судовому засіданні, для надання можливості останнім підготуватись до судових дебатів, яке було судом відхилене, про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу.
		Враховуючи визначену процесуальну дію суду, в судовому засіданні 25.10.2019р. представники позивача звернулися до суду із заявою від 25.10.2019р. №366/1 про відвід судді Войціховського В.А. від розгляду справи №903/723/19, яка була судом залишена без розгляду, про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу від 25.10.2019р. При цьому, судом було повторно засвідчено на зловживанні представником позивача своїми процесуальними правами.
		 
		 
		За наслідками розгляду в судовому засіданні 25.10.2019р. клопотання адвоката Горблюка Р.В. (представник Волинської облспоживспілки згідно довіреності від 25.10.2019р. №360/1) судом було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 28.10.2019р., зокрема, з підстав необхідності надання можливості адвокату, який вперше вступив у справу 25.10.2019р., ознайомитись із матеріалами судової справи та підготуватись до судових дебатів.
		 
		28.10.2019р. на адресу суду від громадянки ОСОБА_1 надійшла заява від 28.10.2019р. про вжиття заходів з метою забезпечення усім бажаючим можливості знаходитися в залі судових засідань під час розгляду даної справи, яке було судом задоволене, про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу від 28.10.2019р.
		28.10.2019р. на адресу суду від громадянки ОСОБА_2 надійшла заява від 28.10.2019р. про вжиття заходів з метою забезпечення усім бажаючим можливості знаходитися в залі судових засідань під час розгляду даної справи, яке було судом задоволене, про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу від 28.10.2019р.
		28.10.2019р. на адресу суду від громадянки ОСОБА_3 надійшла заява від 28.10.2019р. про вжиття заходів з метою забезпечення усім бажаючим можливості знаходитися в залі судових засідань під час розгляду даної справи, яке було судом задоволене, про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу від 28.10.2019р.
		 
		В судовому засіданні 28.10.2019р. представники позивача звернулися до суду з клопотанням від 28.10.2019р. №367/1 про оголошення перерви в судовому засіданні, для надання можливості підготуватись до судових дебатів.
		В судовому засіданні, на стадії судових дебатів, судом було оголошено перерву до 01.11.2019р., про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу. Про місце, дату та час розгляду справи на стадії судових дебатів представники сторін були повідомлені під розписку. 
		 
		01.11.2019р. на адресу суду від громадянки ОСОБА_3 надійшла заява від 31.10.2019р. про вжиття заходів з метою забезпечення усім бажаючим можливості знаходитися в залі судових засідань під час розгляду даної справи, яке було судом задоволене, про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу від 01.11.2019р.
		01.11.2019р. на адресу суду від громадянки ОСОБА_1 надійшла заява від 31.10.2019р. про вжиття заходів з метою забезпечення усім бажаючим можливості знаходитися в залі судових засідань під час розгляду даної справи, яке було судом задоволене, про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу від 01.11.2019р.
		01.11.2019р. на адресу суду від громадянки ОСОБА_2 надійшла заява від 31.10.2019р. про вжиття заходів з метою забезпечення усім бажаючим можливості знаходитися в залі судових засідань під час розгляду даної справи, яке було судом задоволене, про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу від 01.11.2019р.
		01.11.2019р. на адресу суду від громадянки ОСОБА_4 надійшла заява від 31.10.2019р. про вжиття заходів з метою забезпечення усім бажаючим можливості знаходитися в залі судових засідань під час розгляду даної справи, яке було судом задоволене, про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу від 01.11.2019р.
		 
		Присутні в судовому засіданні 01.11.2019р. представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому засіданні 01.11.2019р. позов заперечив та просив суд відмовити в задоволенні останнього з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений позивачем до відповідача позов безпідставний та не підлягає до задоволення.
		Викладена позиція суду пов`язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:
		 
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 05 вересня 2019 року Луцька міська рада прийняла рішення №62/2 "Про припинення Волинській облспоживспілці договору оренди землі для обслуговування ринку "Центральний" на вул АДРЕСА_2 Глушець, 1 (площею 2,2125 га)" згідно з пунктами 1-3 котрого вирішила: договір оренди землі, укладений між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств, зареєстрований у Державному реєстрі земель від 17.07.2009 за № 040907700397, поновлений додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованою у Державному реєстрі земель від 27.10.2009 за № 040907700539, додатковою угодою про поновлення договору оренди землі від 20.08.2015р. (право оренди земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.08.2015, номер запису про інше речове право: 1947530), додатковою угодою №3 про поновлення договору оренди землі від 01.11.2017 (реєстрація змін до іншого речового права на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 10.11.2017) та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 справа №903/616/18 (реєстрація змін до іншого речового права на земельну ділянку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12.06.2019) вважати припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено; доручити юридичному департаменту Луцької міської ради (Юрченко Н.М.) подати документи на проведення державної реєстрації припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку кадастровим номером 0710100000:11:050:0006 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань земельних відносин та земельного кадастру (Козлюк О.Є.).
		В обґрунтування вказаного рішення Луцька міська рада, здійснюючи посилання на положення ст.ст. 31, 33-34 ЗУ "Про оренду землі", ст. 26 "Про місцеве самоврядування в Україні", п.п. 16, 22, 25, 29 договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 17.07.2009 за № 040907700397, поновленого додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованою у Державному реєстрі земель від 27.10.2009 за № 040907700539, додатковою угодою про поновлення договору оренди землі від 20.08.2015 (право оренди земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.08.2015, номер запису про інше речове право: 10947530), додатковою угодою №3 про поновлення договору оренди землі від 01.11.2017 (реєстрація змін до іншого речового права на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 10.11.2017) та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 справа № 903/616/18 (реєстрація змін до іншого речового права на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12.06.2019), Витягу із протоколу №102 засідання постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру від 27.08.2019р. зазначила, що враховуючи відсутність в Луцькій міській раді листа-повідомлення Волинської обласної спілки споживчих товариств щодо поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 17.07.2009 за № 040907700397, поновленого додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованою у Державному реєстрі земель від 27.10.2009 за № 040907700539, додатковою угодою про поновлення договору оренди землі від 20.08.2015 (право оренди земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.08.2015, номер запису про інше речове право: 10947530), додатковою угодою №3 про поновлення договору оренди землі від 01.11.2017 (реєстрація змін до іншого речового права на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 10.11.2017) та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019р. справа № 903/616/18 (реєстрація змін до іншого речового права на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12.06.2019), лист заперечення Луцької міської ради в поновленні договору оренди землі (т. 1 а.с. 57-58).
		Вказане рішення Луцької міської ради Волинська обласна спілка споживчих товариств вважає недійсним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки строк оренди землі, на думку позивача, не закінчився та триває до 11.06.2020р., оскільки в даному випадку державна реєстрація права оренди була здійснена 12.06.2019р., а право Волинської обласної спілки споживчих товариств на користування спірною земельною ділянкою строком на 1 рік (визначений постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі №903/616/18) починається з моменту державної реєстрації, тобто з 12.06.2019 року та закінчується 11.06.2020 року.
		 
		При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
		Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
		Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст.55 Конституції України).
		Відповідно до п. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
		При цьому відповідно до частин першої - другої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, якими визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
		Отже, зазначеними нормами матеріального права встановлено, що набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності та передача в оренду таких земельних ділянок здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.11.2010р. у справі №11/198/08 (3-23гс10) та Верховного Суду від 15.01.2019р. у справі №908/27/18. Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
		Отже, передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення власника землі (в даному випадку на підставі рішення Луцької міської ради) та реалізується в подальшому шляхом укладення договору оренди.
		Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (стаття 144 Конституції України).
		Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
		Відповідно до п.2 чинного роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
		Згідно ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
		За приписами ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		Згідно преамбули Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Діяльність органів місцевих рад урегульоване Законом України "Про місцеве самоврядування", відповідно до статті 2 якого, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009р. у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.
		Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
		 
		 
		Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
		Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
		 
		В аспекті визначених положень законодавства та обставин справи, якими сторони обґрунтовують свої доводи та заперечення, судом було встановлено, що 18.02.2009р. між Луцькою міською радою (орендодавець) та Волинською обласною спілкою споживчих товариств (орендар) було укладено Договір оренди землі (далі - Договір), за умовами котрого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення  землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Луцьк, вул. Глушець, 1, кадастровий номер: 110500006.
		Згідно п. 8 Договору оренди, цей договір укладено до 31.12.2009р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
		Згідно п. 42 договору цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.
		Вказаний договір зареєстрований у Волинській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 17.07.2009р. за №040907700397.
		17.07.2009 р. між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств було підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав орендарю земельну ділянку, яка є власністю Луцької міської ради та знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1, кадастровий номер: 110500006, площею 2,2125га для обслуговування ринку "Центральний".
		В подальшому, 16.10.2009р. між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств було укладено Додаткову угоду до Договору, за умовами якої сторони внесли зміни до п.8 Договору та виклали його у такій редакції: "Договір укладено до 31.12.2014р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".
		Вказана додаткова угода була зареєстрована у Волинській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 27.10.2009р. за №040907700539.
		20.08.2015р. між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств було укладено Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі, відповідно до якої було поновлено Договір оренди землі строком на 2 (два) роки, з викладенням його у новій редакції. Відповідно до п. 7 договору, договір укладено на 2 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. 
		Згідно п. 40 цієї додаткової угоди цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.08.2015р., номер запису про інше речове право 10947530.
		01.11.2017р. між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств було укладено Додаткову угоду №3 про поновлення Договору оренди землі, відповідно до якої було поновлено Договір оренди землі від 2009 року строком на 1 (один) рік з дати закінчення договору оренди землі (до 27.08.2018р.), з викладенням його у новій редакції. Згідно п. 7 договору, договір укладено на 1 рік з дати закінчення договору оренди землі (до 27.08.2018р.). Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (до листа-повідомлення про поновлення договору орендар додає проект додаткової угоди). Датою надходження листа-повідомлення про намір поновити договір є дата його реєстрації в електронному журналі вхідної кореспонденції орендодавцем.
		Згідно п. 35 цієї додаткової угоди цей договір набуває чинності після його підписання сторонами.
		Реєстрація змін до іншого речового права на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулась 10.11.2017р.
		Як вбачається з вищезазначених додаткових угод про поновлення договору оренди землі, договір оренди щоразу поновлювався на різні строки, з викладенням його у новій редакції. Загальний строк користування Волинською ОССТ земельною ділянкою за договором оренди землі від 2009 року понад 9 років.
		29.08.2018р. Луцькою міською радою було прийняте рішення №46/3 "Про відмову Волинській облспоживспілці у поновленні договору оренди землі для обслуговування ринку "Центральний" на вул. Глушець, 1 (площею 2,2125га)", відповідно до якого Волинській облспоживспілці відмовлено у поновленні договору оренди землі та визнано припиненим даний договір у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.
		Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.11.2018р. у справі №903/616/18 позов Волинської обласної спілки споживчих товариств до Луцької міської ради про визнання договору оренди поновленим, визнання додаткової угоди укладеною, визнання недійсним та скасування рішення Луцької міської ради було задоволено. Визнано поновленим договір оренди землі від 18.02.2009р., укладений між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрований у Державному реєстрі земель 17.07.2009р. за №040907700397, строком на 10 років. Визнано укладеною додаткову угоду №4 про поновлення договору оренди землі від 18.02.2009р., укладеного між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрованого у Державному реєстрі земель 17.07.2009р. за № 040907700397 (згідно з п. 37 котрої визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Визнано недійсним та скасовано рішення Луцької міської ради №46/3 від 29.08.2018р. "Про відмову Волинській облспоживспілці у поновленні договору оренди землі для обслуговування ринку "Центральний" на вул. Глушець, 1 (площею 2,2125 га)". 
		Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019р. у справі №903/616/18 рішення Господарського суду Волинської області від 14 листопада 2018 року у справі №903/616/18 було змінено в частині строку дії договору оренди землі від 18.02.2009р., укладеного між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрованого у Державному реєстрі земель 17.07.2009р. за №040907700397, виклавши частини 1,2 резолютивної частини рішення господарського суду Волинської області від 14 листопада 2018 року у справі №903/616/18 в наступній редакції: "1. Позов задоволити частково. 2. Визнати поновленим договір оренди землі від 18.02.2009р., укладений між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрований у Державному реєстрі земель 17.07.2009р. за №040907700397, строком на 1 рік." В частині 3 резолютивної частини рішення господарського суду Волинської області від 14 листопада 2018 року у справі № 903/616/18 абзац 1 пункту 1 та пункт 7 Додаткової угоди № 4 про поновлення договору оренди землі викласти в наступній редакції: "1. Поновити договір оренди землі строком на 1 (один) рік, з викладенням його у новій редакції (надалі Договір):" "7. Договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію." В решті рішення Господарського суду Волинської області від 14 листопада 2018 року у справі № 903/616/18 залишено без змін.
		Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2019р. було задоволено заяву Волинської обласної спілки споживчих товариств про відмову від касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 року у справі №903/616/18, а касаційне провадження у справі №903/616/18 закрито.
		Позивач-Волинська обласна спілка споживчих товариств, внаслідок прийняття Північно-західним апеляційним господарським судом постанови від 28.02.2019р. у справі №903/616/18 подала документи для здійснення державної реєстрації права оренди та 12.06.2019р. право оренди земельної ділянки строком на 1 рік (до 11.06.2020р.) було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. 
		Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України "Про оренду землі", яким встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. 
		Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
		Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. 
		Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
		Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
		За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
		Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
		Згідно з ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. 
		Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. 
		Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди , що встановлено ст.15 Закону України "Про оренду землі".
		Відповідно до ст. 16 цього ж Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
		Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" та п. 29 Додаткової угоди від 01.11.2017р. про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 17.07.2009р. за №040907700397 договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. 
		Статтею 291 Господарського кодексу України також визначено, що договір оренди земельної ділянки припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
		Частиною 1 статті 34 ЗУ "Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
		Частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
		Згідно з частиною 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
		За приписами ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Згідно зі ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Частина 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
		Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації прав підлягає і таке речове право, похідне від права власності, як право оренди земельної ділянки.
		При цьому, суд засвідчує, що частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.
		Разом із тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладення договору.
		Тобто, державна реєстрація це не підстава набуття права оренди земельної ділянки, а засвідчення державою вже набутого права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, при цьому, факт реєстрації права оренди земельної ділянки є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права оренди, а не є підставою його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права оренди, оскільки такої підстави закон не передбачає.
		Отже, реєстрація є похідною дією від виникнення права оренди земельної ділянки, а відсутність реєстрації при поновленні договору оренди не припиняє набуття такого права в цілому.
		Дана правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 13.06.2018р. у справі №390/612/16-ц, від 20.02.2019р. у справі №917/410/18.
		З огляду на вищезазначені положення законодавства та встановлені судом обставини справи суд констатує, що строк дії договору оренди землі від 18.02.2009р., укладеного між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрованого у Державному реєстрі земель 17.07.2009р. за №040907700397, поновленого згідно з додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки від 16.10.2009р., зареєстрованою у Державному реєстрі земель від 27.10.2009р. за №040907700539 строком до 31.12.2014р., додатковою угодою про поновлення договору оренди землі від 20.08.2015р. (право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.08.2015р., номер запису про інше речове право 10947530) строком до 27.08.2017р., додатковою угодою №3 про поновлення договору оренди землі від 01.11.2017р. (реєстрація змін до іншого речового права на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулась 10.11.2017р.) строком до 27.08.2018р., а також постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019р. у справі №903/616/18, згідно котрої було, зокрема, визнано поновленим договір оренди землі від 18.02.2009р., укладений між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрований у Державному реєстрі земель 17.07.2009р. за №040907700397 строком на 1 рік (реєстрація змін до іншого речового права на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12.06.2019р.) було встановлено саме на один рік  виключно до 27 серпня 2019 року, що й було враховано Луцькою міською радою при прийнятті оскаржуваного в судовому порядку рішення від 05.09.2019р. №62/2 "Про припинення Волинській облспоживспілці договору оренди землі для обслуговування ринку "Центральний" на вул. Глушець, 1 (площею 2,2125 га)".
		Позивач засвідчує, що право оренди земельної ділянки строком на 1 рік (до 11.06.2020р.) було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.06.2019р.
		Водночас, суд констатує, що 21.08.2019р. Державний реєстратор Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчук Руслан Євгенійович вніс виправлення до Реєстру речових прав на майно та їх обтяжень (індексний номер рішення: 48335654), яким змінив строк дії договору оренди земельної ділянки, наданої Волинській обласній спілці споживчих товариств для обслуговування ринку "Центральний" по вул. Глушець, 1 у м. Луцьку з 11.06.2020р. на 27.08.2019р. 
		Дії Державного реєстратора Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчука Руслана Євгенійовича стосовно внесення виправлення до Реєстру речових прав на майно та їх обтяжень (індексний номер рішення: 48335654), якими було змінено строк дії договору оренди земельної ділянки, наданої Волинській обласній спілці споживчих товариств для обслуговування ринку "Центральний" по вул. Глушець, 1 у м. Луцьку з 11.06.2020р. на 27.08.2019р. у встановленому законодавством порядку визнані незаконними не були.
		При цьому, суд засвідчує, що 01.11.2017 року Додатковою угодою №3 про поновлення Договору оренди землі від 18.02.2009р., сторони поновили договір оренди землі від 2009 року строком на 1 (один) рік з дати закінчення договору оренди землі (до 27.08.2018р.)
		На цьому засвідчено і Північно-Західним апеляційним господарським судом в мотивувальній частині постанови від 28.02.2019р. у справі №903/616/18. Так, зокрема, судом апеляційної інстанції було встановлено та чітко засвідчено на тому що "…за таких обставин, а саме, що позивач своєчасно звернувся до відповідача з пропозицією поновити договір оренди, шляхом укладання додаткової угоди до договору, а відповідач протягом одного місяця не заперечив щодо поновлення договору оренди, то у позивача виникло право на поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором в редакції Додаткової угоди № 3.
		Судом в даній постанові було встановлено, що 01.11.2017р. Додатковою угодою №3 про поновлення Договору оренди землі, сторони поновили Договір оренди землі від 2009 року строком на 1 (один) рік з дати закінчення договору оренди землі (до 27.08.2018 р.)"  абзаци 10, 11 сторінки 9 постанови суду апеляційної інстанції від 28.02.2019р.
		 
		Відтак, на переконання суду, строк дії договору оренди землі, укладеного між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 17.07.2009р. за №040907700397 закінчився 27.08.2019р.
		З огляду на викладене, судом відхиляються твердження позивача стосовно того, що строк дії договору оренди землі від 18.02.2009р., укладеного між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрованого у Державному реєстрі земель 17.07.2009р. за №040907700397 згідно постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019р. у справі №903/616/18 встановлено до 11.06.2020р.
		При цьому суд засвідчує, що в даному випадку договір оренди земельної ділянки припинив свою дію відповідно до умов самого договору та Закону України "Про оренду землі", а не на підставі оскаржуваного рішення, внаслідок чого саме рішення Луцької міської ради не впливає на права, свободи чи інтереси позивача та не породжує для нього обов`язків.
		Водночас, згідно статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку. З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
		Суд засвідчує, що позивачем, з огляду на закінчення строку дії договору оренди землі -27.08.2019р. не було реалізовано право, передбачене статтею 33 ГПК України на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), в порядку визначеному положеннями ч. ч 1-5, 6 цієї статті, доказів протилежного суду не надано.
		Таким чином, оскільки, як встановлено судом, сторонами не було врегульовано питання поновлення договору ні в порядку ч. ч 1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі", ні за ч.6 цієї ж статті, при цьому, під час вирішення спору судом встановлено факт закінчення строку дії договору оренди землі саме 27.08.2019р., то судом не вбачається за можливе визнати недійсним та скасувати оскаржуване позивачем рішення Луцької міської ради з підстав, викладених ним у позовній заяві.
		Враховуючи, що рішення Луцької міської ради №62/2 від 05.09.2019р. "Про припинення Волинській облспоживспілці договору оренди землі для обслуговування ринку "Центральний" на вул. Глушець, 1 (площею 2,2125 га)", яким було вирішено, зокрема, припинити Волинській облспоживспілці договір оренди землі для обслуговування ринку "Центральний" на вул. Глушець, 1 (площею 2,2125 га), у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки прийнято без порушення вимог чинного законодавства в цій частині (строк дії договору оренди землі встановлено до 27.08.2019р.), суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. 
		 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.)
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. 
		Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
		Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
		За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору  відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав, впливу не мають.
		 
		Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		У відповідності до п. 2 ч. 4 ст.129 ГПК України судовий збір та інші судові витрати в разі відмови в позові покладається на позивача.
		Враховуючи, прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд вважає, що витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід залишити за Волинською обласною спілкою споживчих товариств.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 123, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,- 
		 
		ВИРІШИВ:
		В позові відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		 
		 
		Повне судове рішення 
		складено 05.11.2019р.
		 
		 
		 
		СуддяВ. А. Войціховський
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Примірник рішення суду направити:
		- Волинській обласній спілці споживчих товариств за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 13;
		- Луцькій міській раді за адресою: м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...