Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 428/9339/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за межі України.
Надіслано для оприлюднення: 05.11.2019. Зареєстровано: 06.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2019.
Дата набрання законної сили: 05.11.2019
Номер судового провадження: 22-ц/810/883/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                      Головуючийсуду 1інстанції - 
		Доповідач -Суддя доповідач
		 
		Справа № 428/9339/19
		Провадження № 22-ц/810/883/19
		 
		 
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 листопада 2019 року  м. Сєвєродонецьк
		 
		Луганський апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів судовоїпалати уцивільних справах: 
		головуючого - Коновалової В.А., 
		суддів: Єрмакова Ю.В., Луганської В.М.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач  ОСОБА_2 ,
		розглянувши впорядку спрощеногопровадження (безповідомлення учасниківсправи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) справу 
		за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , 
		на ухвалуСєвєродонецького міськогосудуЛуганськоїобластівід 24 вересня 2019 року, постановлену у складі судді Юзефовича І.О.в м. Сєвєродонецьк Луганської області,
		за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за межі України без згоди батька та оформлення документів для тимчасового виїзду,
		  в с т а н о в и в:
		У серпні 2019 року  ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за межі України без згоди батька та оформлення документів для тимчасового виїзду, в обґрунтування якого зазначила, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони по справі мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ровенківського міського суду Луганської області від 16 квітня 2013 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Малолітня донька постійно проживає з позивачкою у м. Сєвєродонецьку, відповідач перебуває поза межами України. Відповідач відмовляє позивачці у наданні дозволу на виїзд дитини за кордон.
		Сєвєродонецький міськийсудЛуганськоїобласті ухвалоювід 24 вересня 2019 року цивільну справу №428/9339/19 (провадження №2/428/2335/2019) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за межі України без згоди батька та оформлення документів для тимчасового виїзду передав на розгляд Біловодському районному суду Луганської області.
		В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 ,від іменіякої дієпредставник ОСОБА_3 ,просить скасуватиухвалу Сєвєродонецькогоміського судуЛуганськоїобластівід 24 вересня 2019 року, посилаючись на те, що ухвала винесена із порушенням норм процесуального права, зокрема, статтею 27 ЦПК України визначено альтернативну підсудність справ. Оскільки відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивачка фактично мешкає та зареєстрована у м. Сєвєродонецьку, тому остання має право на подання позовної заяви саме до Сєвєродонецького міського судуЛуганськоїобласті у відповідності до статті 27 ЦПК України.
		Ухвалою Луганського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року відповідачу у справі роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі в порядку визначеному ч.2 ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції». Проте від ОСОБА_2 не надійшло відзиву на апеляційну скаргу.
		Ухвалою Луганського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України. 
		За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
		Згідно ч. 1 ст.8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
		Інформація пропризначенняданоїсправи дорозглядууапеляційному судібезповідомленняучасників справирозміщенанаофіційному веб-порталісудовоївладиУкраїни. 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		При зверненні до суду з відповідним позовом позивач повинен дотримуватися вимог закону щодо територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду цивільних справ, передбачених параграфом 3 глави 2 розділу І ЦПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
		З аналізу наведеної процесуальної норми убачається, що за загальним правилом позов до фізичної особи може бути пред`явлений в суд за місцем її проживання або перебування. 
		Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за межі України без згоди батька та оформлення документів для тимчасового виїзду.
		Вичерпний перелік позовів, для яких передбачена альтеративна підсудність за вибором позивача, передбачений положеннями статті 28 ЦПК України.
		За правилами чинного ЦПК України не передбачено альтернативну підсудність за вибором позивача або виключну підсудність для позовних вимог про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за межі України без згоди батька та оформлення документів для тимчасового виїзду. 
		Отже, до позовних вимог про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за межі України без згоди батька та оформлення документів для тимчасового виїзду підлягають застосуванню загальні правила щодо територіальної підсудності пред`явлення позову за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, як то передбачено ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
		В позовній заяві та в апеляційній скарзі позивачем місце реєстрації відповідача по справі ОСОБА_2 зазначено за адресою: АДРЕСА_1 .
		Отже, оскільки відповідач у справі, яка підлягає розгляду за правилами загальної підсудностіза зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідачафізичної особи, має місце проживання в м. Ровеньки, на яке поширюється територіальна юрисдикція Ровеньківського міського суду Луганської області, тому дана справа підсудна саме цьому суду.
		При цьому, частина першастатті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції»визначає,що узв`язкуз неможливістюздійснювати правосуддяокремими судамив районіпроведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, адміністративних справ, господарських справ і кримінальних проваджень місцевими та апеляційними судами, що визначаються Головою Верховного Суду.
		Як на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду, так і на момент постановлення цієї постанови акт Голови Верховного Суду про визначення місцевих і апеляційних судів для забезпечення розгляду, зокрема, цивільних справ, територіально підсудних судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, відсутній. З огляду на це задля недопущення невиправданих затримок у здійсненні правосуддя та забезпечення сторонам права на справедливий суд, визначаючи територіальну підсудність вказаних справ, слід керуватися розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 вересня 2014 року № 2710/38-14 із змінами.
		Оскільки судом першої інстанції, якому підсудний розгляд даного позову, єРовеньківський міський суд Луганської області, що на даний час не здійснює правосуддя, тозгідно з розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14 повноваження стосовно розгляду даної цивільної справи покладаються на Біловодський районний суд Луганської області.
		За таких обставин, постановляючи ухвалу від 24 вересня 2019 року суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що дана справа за територіальною підсудністю підлягає передачі до Біловодського районного суду Луганської області у зв`язку з непідсудністю даної справи Сєвєродонецькому міському суду Луганської області.
		Доводи апеляційної скарги про те, що статтею 27 ЦПК України визначено альтернативну підсудність справ та оскільки відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивачка фактично мешкає та зареєстрована у м. Сєвєродонецьку, тому остання має право на подання позовної заяви саме до Сєвєродонецького міського судуЛуганськоїобласті, не заслуговують на увагу, оскільки позов, із яким звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у даній справі, а саме про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за межі України без згоди батька та оформлення документів для тимчасового виїзду не входить до встановленого статтею 28 ЦПК України вичерпного переліку позовів, подання яких передбачає альтернативну підсудність за вибором позивача. 
		Посилання представника позивача в апеляційній скарзі на те, що статтею 27 ЦПК України визначено альтернативну підсудність справ є його суб`єктивним тлумаченням норм процесуального законодавства.
		Доводи апеляційноїскаргипро те, що згідно приписів цивільного процесуального законодавства в контексті статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини прийняттям ухвали Сєвєродонецьким міским судом Луганської області оскаржуваної ухвали порушено право позивача на доступ до правосуддя, є безпідставними з огляду на таке.
		Визначення юрисдикції (в тому числі і територіальної) підтверджується як закріпленням уКонституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. У рішеннівід 22грудня 2009року усправі «Безімяннаяпроти Росії»(заява№ 21851/03)ЄСПЛ наголосив,що «погоджуєтьсяз тим,що правилавизначення параметрівюрисдикції,що застосовуютьсядо різнихсудів урамках однієїмережі судовихсистем держав,безумовно,розроблені такимчином,щоб забезпечитиналежну реалізаціюправосуддя.Заінтересовані державиповинні очікувати,що такіправила будутьзастосовуватися.Однак ціправила абоїх застосуванняне повинніобмежувати сторониу використаннідоступного засобуправового захисту». 
		Як вказує Європейський суд з прав людини, у пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom») від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» («Stanev v. Bulgaria») від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).
		Цивільний процесуальний кодекс України визначає територіальну юрисдикцію (підсудності) розгляду цивільних справ.
		При цьомуухвалою СєвєродонецькогоміськогосудуЛуганськоїобластівід 24вересня 2019року вирішенопитання територіальноїпідсудності справиі нестосується іншихобставин справи,що непорушує самусуть правазаявника надоступ досуду,яке гарантуєтьсяпунктом 1статті 6Конвенції,та нестворюєпозивачу перешкоди у реалізації права на судовий захист.
		Інших доводів апеляційна скарга не містить. 
		Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального права.
		Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, апеляційний суд
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		Ухвалу СєвєродонецькогоміськогосудуЛуганськоїобластівід 24 вересня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		Повний текст постанови складено 05 листопада 2019 року.
		Головуючий В.А. Коновалова
		Судді   Ю.В.Єрмаков
		                  В.М.Луганська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...